Ухвала суду № 94393749, 28.12.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28 грудня 2020 року

м. Черкаси справа № 925/52/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого – судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: скаржника – не з`явився, стягувача – Лантуха Є.С. за посадою, третьої особи – не з`явився, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Власенко У.О. за посадою, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз – РП" на дії та постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз – РП", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про звернення стягнення на предмет іпотеки за належністю

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.01.2019 позов задоволено повністю. В рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” (Код ЄДРПОУ 33299878, 03150, м. Київ, вул. Щорса, буд. 7/9) за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 з додатковими угодами до нього від 28.05.2014, 04.06.2014, 01.12.2014, 23.12.2014, 26.02.2015) перед Національним банком України (Код ЄДРПОУ 00032106, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) в загальній сумі заборгованості (станом на 16.05.2017р.) 2 135 863 013 (два мільярди сто тридцять п`ять мільйонів вісімсот шістдесят три тисячі тринадцять) гривень 70 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 2 000000000 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами - 135 863 013 грн. 70 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.06.2014 укладений між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “Агросоюз - РП”, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О. та зареєстрований в реєстрі за №862 на нерухоме майно, перелічене в резолютивній частині рішення. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження” за початковою ціною 3 340 700 (три мільйони триста сорок тисяч сімсот) (без ПДВ) та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 50 110 гривень 50 копійок.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 рішення суду від 09.01.2019 було змінено.

На виконання вказаних рішення суду та постанови Північного апеляційного господарського суду направлений наказ господарського суду Черкаської області від 11.03.2020 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

18.06.2020 державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

22.07.2020 на адресу ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» поштою надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни від 10.07.2020 про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

26.08.2020 до суду надійшла скарга від боржника на дії та постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відмову у задоволенні відводу суб`єкту оціночної діяльності – суб`єкта господарювання від 18.08.2020 у межах виконавчого провадження № 61787491, в якій скаржник просив суд:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. щодо винесення ним постанови про відмову у задоволенні відводу суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання, в рамках виконавчого провадження ВП №61787491 від 18.08.2020;

- визнати неправомірною постанову про відмову у задоволенні відводу суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання від 18.08.2020, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. у межах виконавчого провадження №61787491;

- зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В., який здійснює заходи примусового виконання рішення у межах виконавчого провадження №61787491, скасувати постанову про відмову у задоволенні відводу суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання від 18.08.2020;

- зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В., який здійснює заходи примусового виконання рішення у межах виконавчого провадження №61787491 винести постанову про відвід суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання ТОВ “Оціночна фірма “ДЕ ВІЗУ” у межах виконавчого провадження №61787491.

Скарга обґрунтована тим, що боржник категорично не погоджується з діями державного виконавця, вважає вказану постанову незаконною та невідповідною вимогам Закону України «Про виконавче провадження», і такою, що порушує права та законні інтереси товариства.

Скаржник повідомив, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ “Оціночна фірма “ДЕ ВІЗУ” є дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, а ніяк не оціночна діяльність.

Боржник вважає, що визначення його вартості майна саме ТОВ “Оціночна фірма “ДЕ ВІЗУ” призведе до надмірних та невиправданих витрат коштів виконавчого провадження, в результаті чого ці витрати будуть покладені на боржника.

На думку скаржника, ТОВ “Оціночна фірма “ДЕ ВІЗУ” під час визначення вартості майна боржника не в змозі забезпечити об`єктивність оцінки майна, оскільки, як вважає боржник, перебуває у партнерських відносинах із стягувачем.

Також, скаржник вважає, що ТОВ “Оціночна фірма “ДЕ ВІЗУ”, як суб`єкта оціночної діяльності призначено з порушенням процедури та лобіюючи інтереси стягувача.

21.12.2020 від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) суду надійшов відзив на скаргу, в якій державний виконавець просив відмовити у задоволенні скарги вважаючи її безпідставною.

29.12.2020 від стягувача (Національного банку України) до суду надійшло письмове заперечення на скаргу боржника, в якому стягував просив скаргу залишити без задоволення вважаючи її необґрунтованою.

Стягувач звернув увагу суду на те, що скаржником не зазначено, які його права чи свободи порушені діями Державного виконавця при виконанні рішення суду від 09.01.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі № 925/52/18.

Стягувач вважає, що скаржником не було наведено вмотивованих та обґрунтованих підстав для відводу суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - ТОВ «Оціночна фірма «Де візу». А також твердження скаржника, що майно, яке підлягає оцінці, знаходиться в Рівненській області не відповідає дійсності, оскільки відповідно до наказу суду від 11.03.2020 у справі № 925/52/18, майно, яке підлягає оцінці, знаходиться за адресою: Черкаська обл., Городищенський р-н., с. Петропавлівка. вул. Леніна, буд. 20, що ніяким чином не перешкоджає проведенню оцінки ТОВ «Оціночна фірма «Де візу».

Стягувач зауважив, що на підставі сертифікату Фонду державного майна України від 18.09.2018 № 745/18 ТОВ «Оціночна фірма «Де візу» дозволена оцінка об`єктів у матеріальній формі, оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та немайнових активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Стягувач повідомив, що витяг із ЄДРПОУ (наданий скаржником до скарги) свідчить про те, що одним із видів діяльності оцінювача - Агенства нерухомості (КВЕД-2010: Клас 68.31). Класифікація видів економічної діяльності є національним класифікатором ДК 009:2010. затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457. Державна служба статистики України на своєму сайті розмістила роз`яснення щодо класу 68.31 Агенства нерухомості, а саме цей клас включає діяльність агентств нерухомості:

- посередницькі послуги з купівлі, продажу або надання в оренду нерухомого майна на підставі фіксованих виплат або на контрактній основі

- надання за винагороду або на основі контракту консультаційних послуг і послуг з оцінювання нерухомого майна, які пов`язані з його купівлею, продажем або наданням в оренду

- послуги агентів умовного депонування.

Стягувач зазначив, що законодавство про виконавче провадження не обмежує право Державного виконавця на залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, тобто при вирішенні цього питання виконавець наділений певною дискрецією.

В судовому засіданні представник стягувача та представник відділу ДВС проти скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні вважаючи доводи скаржника безпідставними.

В судове засідання представники скаржника та третьої особи не з`явилися.

Щодо повноважень особи, яка бере участь та діє в суді в інтересах Міністерства юстиції України, у суду сумніви відсутні, оскільки в матеріалах справи містяться відповідні документи, на підставі яких головний спеціаліст сектору судової роботи та міжнародного співробітництва у Черкаській області Відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власенко Ульяна Олександрівна наділена повноваженнями брати участь у справі та діяти в інтересах Міністерства юстиції України під час розгляду справи № 925/52/18.

Відповідно ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої осадової особи органу державної виконавчої служби не перешкоджають розгляду скарги.

Заслухавши пояснення представників стягувача та відділу ДВС, дослідивши матеріали виконавчого провадження № 61787491, суд встановив наступне.

За припиисами ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ. віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Ч.1ст.55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16). Тобто, при зверненні до господарського суду із позовною заявою або скаргою у позовній заяві(скарзі) повинно бути обов`язково вказано підстави такого звернення та. зокрема, яким чином порушено права позивача та яким чином судове рішення повинно відновити або захистити права та законні інтереси заявника.

Суд бере до уваги, що тлумачення процесуальних норм дозволяє зробити висновок, що завданнями цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 641/7824/18.

Твердження скаржника про те, що основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія «Де Візу» є дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, а ніяк не оціночної діяльності - є хибним, оскільки, відповідно до сертифікату Фонду державного майна України від 18.09.2018 № 745/18 (строк дії: 18.09.2021) Товариству з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія «Де Візу» дозволена оцінка об`єктів у матеріальній формі, оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Зокрема, у постанові від 10.07.2020 попереджено суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія «Де Візу» в особі керівника Кобилянської Світлани Францівни про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Щодо висловлювання скаржника про перебування ТОВ Оціночна компанія «Де Візу» у партнерських відносинах із стягувачем, то суд вважає цей вислів таким, що не ґрунтується на нормах Закону, оскільки, відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їхніми представниками або іншими особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або якщо є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості.

Також, доводи скарги не містять будь яких відомостей про те, що суб`єкт оціночної діяльності-суб`єкт господарювання є близькими родичами сторін, їхніми представниками або іншими особами, які беруть участь у виконавчому провадженні.

Суд бере до уваги, що при проведенні в рамках виконавчого провадження визначення вартості майна боржника Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» підлягає застосуванню в частині регулювання діяльності залученого державним виконавцем суб`єкта оціночної діяльності, та не стосується порядку призначення такого суб`єкта державним виконавцем.

Відтак, суд вважає, що залучення зазначеного суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкту господарювання в інших виконавчих провадженнях не є підставою для задоволення відводу та відповідні дії не заборонені законодавством, тобто вищезазначене твердження скаржника є його власним суб`єктивним сприйняттям обставин.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За приписами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене суд приходить до переконання, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, вчинені в межах повноважень та відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз – РП" на дії та постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є безпідставною і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз – РП" на дії та постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відмову у задоволенні відводу суб`єкту оціночної діяльності – суб`єкта господарювання від 18.08.2020 у межах виконавчого провадження № 61787491 - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя К.І. Довгань