Ухвала суду № 94392253, 21.01.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.01.2021 Справа № 914/3311/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства “Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи”

до відповідача Фізичної особи-підприємця Колошка Володимира Олексійовича

про стягнення 9410,30 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/3311/20 за позовом Державного підприємства “Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи” до відповідача Фізичної особи-підприємця Колошка Володимира Олексійовича про стягнення 9410,30 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2020р. прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.01.2021р.

Сторони явку представників в підготовче засідання 21.01.2021р. не забезпечили.

20.01.2021р. від позивача на адресу суду надійшла заява про відмову від позову (вх.№ 194/21).

Розглянувши подану позивачем заяву про відмову від позову, суд зазначає таке.

15 грудня 2017 року між Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної

будівельної експертизи» (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Колошко Володимиром Олексійовичем (замовник) був укладений договір від 15.12.2017 р. № 00-2770-17/КД на виконання експертизи кошторисної документації проекту будівництва (договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає виконавцю проведення експертизи кошторисної документації проекту будівництва (далі - експертиза). Назва проекту будівництва:

Реконструкція системи зовнішнього освітлення в м. Мукачево Закарпатської області. Район 11 (вул. Духновича Олександра, вул. Миру, вул. Пирогова Миколи, пров. Миру, вул. Айвазовського Івана, вул. Римського-Корсакова Миколи, вул. Мусоргського Модеста, вул. Чендея Івана, вул. Глінки Миколи, пров.І Римського-Корсакова Миколи, пров. II Римського-Корсакова Миколи, вул. ПеткІ Шандора, вул. Сковороди Григорія, вул. Малильо Софії, вул. Мондич Олени, вул. Роглєва Миколи, вул. Кошута Лайоша, вул. Крива, вул. Стуса Василя, вул. Мички Золтана, вул. Миру, міст МасарикаТомаша, вул. Стеця Павла, вул. Оробця Юрія).

Відповідно до пункту 2.2. договору вартість виконаних робіт у розмірі 6601,20 грн.

Згідно з пункту 2.4. договору замовник у строк не більше п`яти календарних днів з дня підписання Договору зобов`язується відповідно до цього договору здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% від суми договору.

Відповідно до підпункту 3.1.3. пункту 3.1. договору замовник зобов`язаний оплатити роботи в порядку та строки, передбачені даним договором.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що приймання замовником виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання- передачі виконаних робіт.

Належне виконання позивачем своїх зобов`язань підтверджується підписаним сторонами актом від 29.12.2017р. приймання-передачі виконаних робіт за договором № 00-2770-17/КД від 15.12.2017р.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати проведеної експертизи не виконав.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з відповідача 6601,20 грн. основного боргу.

Крім того, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано 1144,30 грн. інфляційних втрат та 590,88 грн. 3 % річних.

Відповідно до пункту 6.2. договору у разі порушення строків виконання своїх зобов`язань за договором винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення.

У відповідності до пункту 6.2. договору позивачем нараховано пеню у розмірі 1073,92 грн.

Однак в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження позивач відмовився від позову, у зв`язку з чим просив закрити провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із статтею 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмові заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд встановив, що подана позивачем заява підписана в.о. директора позивача - О.В.Берендєєвою.

Таким чином, оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, заява про відмову від позову підписана повноважним представником позивача, за таких підстав відмова позивача від позову підлягає прийняттю судом.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Суд доводить до відома позивача, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", норми якої кореспондуються з положенням частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, регламентовано, що у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Системний аналіз положень частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, частин 1 та 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд без клопотання особи у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Вищезазначена правова позиція була висвітлена Верховним Судом при огляді проблемних питань застосування судами окремих положень ГПК України за результатами проведених нарад, семінарів, круглих столів із місцевими та апеляційними судами (пункт 34 «Огляд проблемних питань застосування судами окремих положень ГПК України за результатами проведених нарад, семінарів, круглих столів із місцевими та апеляційними судами» від 01.07.2019р., Верховний Суд).

Судом встановлено, що за подання позову у цій справі позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 1017 від 14.12.2020р.

Враховуючи відмову позивача від позову у підготовчому провадженні до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку повернути позивачу з державного бюджету 1051,00 грн., що становлять 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись статтями 46, 130, 191, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України про судовий збір, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову позивача Державного підприємства “Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи” від позову у справі № 914/3311/20.

2. Закрити провадження у справі № 914/3311/20.

3. Повернути Державному підприємству “Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи” (01133, місто Київ, Бульвар Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код 35691621) з державного бюджету судовий збір у розмірі 1051,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №1017 від 14.12.2020р. на суму 2102,00 грн.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.01.2021р.

Суддя М.М. Петрашко