Ухвала суду № 94392174, 21.01.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

21 січня 2021 року Справа № 913/560/20

Провадження №19/913/560/20

Розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом позивача-1 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

позивача-2 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

позивача-3 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

позивача-4 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» (вул.Східна, буд.2, с.Чмирівка Старобільського району Луганської області, 92740)

про стягнення 840 800 грн 27 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача-1: представник не прибув;

від позивача-2: представник не прибув;

від позивача-3: представник не прибув;

від позивача-4: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулись до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» (далі - ТОВ «СУМ», відповідач) про:

- стягнення на користь ОСОБА_1 частки майна у Товаристві в розмірі 65 000 грн 00 коп. та моральної шкоди в розмірі 145 200 грн 00 коп.;

- стягнення на користь ОСОБА_2 частки майна у Товаристві в розмірі 65 000 грн 00 коп. та моральної шкоди в розмірі 145 200 грн 00 коп.;

- стягнення на користь ОСОБА_3 частки майна у Товаристві в розмірі 65 000 грн 00 коп. та моральної шкоди в розмірі 145 200 грн 00 коп.;

- стягнення на користь ОСОБА_4 частки майна у Товаристві в розмірі 65 000 грн 00 коп. та моральної шкоди в розмірі 145 200 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач після виходу позивачів з Товариства провів розрахунки з виплати вартості частини майна Товариства за балансовою (заниженою) вартістю, а не за дійсною (ринковою) вартістю, пропорційної їх часткам у статутному капіталі Товариства.

Також позивачем заявлені клопотання від 22.09.2020 про призначення судової психіатричної експертизи та клопотання про призначення судової комплексної оціночно-будівельної, автотоварознавчої, товарознавчої, економічної експертизи.

Ухвалою суду від 05.10.2020 позовну заяву залишено без руху в зв`язку з несплатою судового збору ОСОБА_1 , недоплатою судового збору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 26.10.2020 прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 25.11.2020.

Ухвалою суду від 25.11.2020 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 07.12.2020.

25.11.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшла заява б/н від 23.11.2020 про застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Зазначена заява буде розглянута при подальшому розгляді справи.

04.12.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення б/н від 04.12.2020 на клопотання позивачів про призначення судово-психологічної експертизи у справі №913/560/20.

Заперечення розглянуті та долучені судом до матеріалів справи.

07.12.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення б/н від 07.12.2020 на клопотання позивачів про призначення судової комплексної оціночно-будівельної, автотоварознавчої, економічної експертизи у справі №913/560/20.

Заперечення розглянуті та долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07.12.2020 відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 21.12.2020.

07.12.2020 від позивачів надійшла відповідь на відзив від 03.12.2020, у якій вони зазначили, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товариства, оскільки взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.

Зазначили, що положеннями статуту ТОВ «СУМ» не встановлений порядок та спосіб визначення вартості майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі при його виході з товариства.

Оскільки відповідач провів з позивачами розрахунок вартості частини майна товариства, яка пропорційна частині у статутному капіталі учасників, що вийшли з товариства, не на підставі дійсної (ринкової) вартості майна, виник спір з приводу визначення дійсної (ринкової) вартості майна товариства шляхом проведення судової комплексної оціночно-будівельної, автотоварознавчої, товарознавчої, економічної експертизи.

Указана відповідь приймається судом до уваги та долучається до матеріалів справи.

07.12.2020 від відповідача надійшло клопотання від 02.12.2020 про долучення додаткових доказів.

Суд вважає можливим задовольнити вказане клопотання та долучити до матеріалів подані відповідачем докази.

18.12.2020 від позивачів надійшла «уточнена» позовна заява від 12.12.2020, у якій позивачі просять суд стягнути з відповідача:

- на користь ОСОБА_1 частку майна у Товаристві в розмірі 65 000 грн 00 коп., 3% річних у сумі 8 561 грн 89 коп., інфляційні втрати в сумі 25 623 грн 00 коп.;

- на користь ОСОБА_2 частку майна у Товаристві в розмірі 65 000 грн 00 коп., 3% річних у сумі 8 561 грн 89 коп., інфляційні втрати в сумі 25 623 грн 00 коп.;

- на користь ОСОБА_3 частку майна у Товаристві в розмірі 65 000 грн 00 коп., 3% річних у сумі 8 561 грн 89 коп., інфляційні втрати в сумі 25 623 грн 00 коп.;

- на користь ОСОБА_4 частку майна у Товаристві в розмірі 65 000 грн 00 коп., 3% річних у сумі 8 561 грн 89 коп., інфляційні втрати в сумі 25 623 грн 00 коп.

Дослідивши зміст «уточненої» позовної заяви суд прийшов до висновку про те, що позивачі фактично відмовились від позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, спричиненої невиплатою при виході їх частки майна у статутному капіталі товариства за дійсною (ринковою) вартістю в загальній сумі 260 000 грн 00 коп., у той же час збільшили розмір грошового зобов`язання, нарахувавши на вимогу кожного позивача про стягнення з відповідача частки майна у товаристві у розмірі 65 000 грн 00 коп. 3% річних у сумі 8 561 грн 89 коп. та інфляційні нарахування в сумі 25 623 грн 00 коп.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 27.01.2021 (включно); відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 11.01.2021 та, зокрема, запропоновано позивачам визначитися з заявленими позовними вимогами та надати суду відповідні заяви.

11.01.2021 від позивачів надійшов детальний розрахунок заявлених позовних вимог, відповідно до якого орієнтовно частка позивача ОСОБА_1 складає 74 374 грн 16 коп., ОСОБА_2 складає 58 094 грн 56 коп., ОСОБА_3 складає 82 414 грн 27 коп., ОСОБА_4 - 74 374 грн 16 коп.

Указаний розрахунок судом долучається до матеріалів справи.

11.01.2021 від позивачів надійшла заява про збільшення заявлених позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.

Відносно вказаної заяви суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином суд вважає можливим задовольнити вказану заяву. У подальшому справа розглядається з її урахуванням.

11.01.2021 від позивачів надійшли письмові пояснення, у яких вони просили покласти витрати на проведення комплексної оціночно-будівельної, автотоварознавчої, товарознавчої, економічної експертизи на відповідача, у зв`язку з відсутністю доходів, окрім пенсії.

Суд долучає вказані письмові пояснення до матеріалів справи.

11.01.2021 від позивачів надійшла заява про відмову від проведення судово-психологічної експертизи у справі та відшкодування моральної шкоди.

З огляду на відмову позивачів від проведення судово-психологічної експертизи у справі їх клопотання від 22.09.2020 про призначення судової психіатричної експертизи залишається судом без розгляду.

Відносно заяви позивачів від 11.01.2021 в частині відмови від стягнення моральної шкоди в загальній сумі 580 800 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Судом перевірені повноваження позивачів на вчинення такої процесуальної дії, як часткова відмова від позову, та обмежень щодо реалізації такого право не встановлено.

Судом роз`яснені сторонам наслідки відмови від позову, а саме, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч.3 ст.231 ГПК України).

Господарський суд зазначає, що оскільки звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, часткова відмова позивачів від позову в частині стягнення моральної шкоди в сумі 580 800 грн 00 коп. не суперечить діючому законодавству України, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси та приймається судом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, у зв`язку з відмовою позивачів від позову провадження у справі в частині стягнення моральної шкоди в сумі 580 800 грн 00 коп. підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 06.01.2021 зазначив, що норми узагальнень судової практики в жодному разі не можуть стати нормою права і бути джерелом права.

Позивачами не надано пояснень з приводу того, що на момент їх виходу зі складу учасників ТОВ «СУМ» діяли зовсім інші норми чинного законодавства, які передбачали інший порядок визначення вартості майна та проведення розрахунків з учасниками.

Обсяг прав позивачів на момент їх виходу визначався положеннями ст.148 Цивільного кодексу України, за якою розмір частки при виході мав визначатись в порядку встановленому в першу чергу статутом і мав обов`язково враховувати положення вимоги чинного законодавства України.

Положення ст.54 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції на момент виходу позивачів зі складу учасників ТОВ «СУМ») жодним чином не встановлюють будь-яких правил визначення розміру частки, її вартості - відносячи всі ці обставини до сфери виключної компетенції самих учасників товариства.

Зазначив, що п.4 розділу 5 статуту товариства передбачений порядок виходу учасника з товариства та виплати його частки.

Крім того є рішення Господарського суду Луганської області від 24.04.2017 у справі №913/220/17 з тим самим предметом та з тих же самих підстав.

11.01.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення від 06.01.2021, у яких він заперечив проти призначення судової комплексної оціночно-будівельної, автотоварознавчої, економічної експертизи та зазначив, що станом на 2016 рік не вів відповідного бухгалтерського обліку для визначення вартості чистих активів, оскільки такого обов`язку на той момент просто не існувало. Постановка запитань, на які не можна отримати відповідь призведене до неможливості отримання висновку експерта з такого роду запитань та безпідставно затягне час розгляду справи.

Зазначив, що вартість експертного дослідження у господарській справі має бути або добровільно оплачена сторонами, або в подальшому компенсуватись в порядку встановленому чинним законодавством України для розподілу судових витрат у справі. Чинне процесуальне законодавство не передбачає права для суду покласти обов`язок сплатити вартість експертного дослідження однією стороною за рахунок іншої сторони процесу.

Вказав, що при проведенні судової експертизи основна частина дій та обов`язків щодо її проведення фактично покладається на відповідача і найбільш наближеним до його місцезнаходження є Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз.

Зазначені письмові пояснення долучаються до матеріалів справи.

11.01.2021 від відповідача надійшла заява від 12.01.2021 про попереднє визначення розміру судових витрат у справі, яка долучається до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 11.01.2021 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 21.01.2021.

У судове засідання 21.01.2021 сторони не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

12.01.2021 від відповідача надійшов детальний розрахунок заявлених позовних вимог, до якого додані висновки від 28.01.2019 №5613 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, від 12.04.2019 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, від 22.07.2019 №12152/12722-12750 за результатами проведення комплексної товарознавчої та автотоварознавчої експертизи, від 08.08.2019 №16476 за результатами проведення судової економічної експертизи.

Зазначені документи долучаються судом до матеріалів справи.

16.01.2021 від відповідача надійшло клопотання від 15.01.2021 про долучення додаткових документів, яке судом задовольняється.

21.01.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення від 21.01.2021 щодо розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, у яких він заперечив поти їх стягнення та зазначив, що не визнає самого факту порушення прав і законних інтересів позивачів у справі.

21.01.2021 від відповідача надійшло клопотання від 21.01.2021 про долучення Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке судом задовольняється.

Вирішуючи клопотання позивачів б/н від 22.09.2020 про призначення судової комплексної оціночно-будівельної, автотоварознавчої, товарознавчої, економічної експертизи, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 ст.13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст.71 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Підпунктом 1.2.3 п.1.2 розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція), затвердженої наказом Наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) передбачено, що основними видами (підвидами) експертизи є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Суд зауважує наступне.

Приписами ст.116 Цивільного кодексу України та ст.10 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції станом на момент виходу позивачів зі складу учасників ТОВ «СУМ») передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Частинами 1, 2 ст.148 Цивільного кодексу України (у редакції станом на момент виходу позивачів зі складу учасників ТОВ «СУМ») встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до ч.1 ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з ч.1 ст.66 та ст.139 Господарського кодексу України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Відтак, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.

Таким чином для визначення дійсної (ринкової) вартості майна ТОВ «СУМ» станом на дату виходу кожного з позивачів з товариства необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а тому клопотання позивачів про призначення експертизи є обґрунтованим та підлягає задоволенню. У справі слід призначити судову комплексну оціночно-будівельну, автотоварознавчу, товарознавчу, економічну експертизи.

Пунктом 1.6 Інструкції передбачено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Приймаючи до уваги відсутність досягнення сторонами згоди щодо експертної установи, суд вважає доцільним доручити проведення експертизи у цій справі Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса, який, згідно з вищевказаною Інструкцією, є експертною установою, яка проводить експертизи за зоною регіонального обслуговування в Харківській області.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Позивачем запропоновано поставити на вирішення експерта наступні запитання:

- Яка дійсна (ринкова) вартість основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» була станом на момент виходу позивачів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?;

- Яка вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» була станом на момент виходу позивачів з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» та належить до сплати позивачам, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв`язку з їх виходом з товариства?;

- Яка реальна вартість активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» станом на момент виходу позивачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з товариства?;

- Яка реальна вартість зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» станом на момент виходу позивачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з товариства?;

- Який розмір частки активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» станом на момент виходу позивачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з товариства?

Відповідач у свою чергу заперечив проти задоволення клопотання позивачів про проведення експертизи та не надав перелік питань, які слід поставити на вирішення експерта.

Суд вважає, що у даному випадку на вирішення експерта слід поставити наступні питання:

1. Яка ринкова вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» (вартість чистих активів товариства), станом на момент виходу позивачів:

- ОСОБА_1 - 27.07.2016;

- ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

2. Яка ринкова вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» (вартість чистих активів товариства), пропорційно частці статутного капіталу учасників товариства:

- ОСОБА_1 , у розмірі 1,1563301957%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 27.07.2016;

- ОСОБА_2 , у розмірі 0,9032332878%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 26.07.2016;

- ОСОБА_3 , у розмірі 1,2813661183%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 25.07.2016;

- ОСОБА_4 , у розмірі 1,1563301957%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 25.07.2016?

Частинами 3, 5 ст.100 ГПК України передбачено, що ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

Відносно клопотання позивачів в частині покладення витрат по проведенню експертизи на відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як уже зазначалось судом, у заявленому клопотанні позивачі просять покласти витрати на проведення експертизи на відповідача тим самим перекладаючи на нього тягар понесення додаткових витрат за відсутності встановленої вини чи інших об`єктивних обставин, ігноруючи те, що ініціаторами проведення експертизи є саме вони.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд бере до уваги те, що особа, яка, звертається із позовом до суду, має не тільки довести свою позицію та надати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, а й повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону, у тому числі щодо оплати заявленої у справі експертизи.

Суд зауважує, що позивачі звертаючись з даним позовом до суду усвідомлювали, що вартість частки майна у товаристві, яку вони просять стягнути з відповідача, визначена ними орієнтовно та підлягає встановленню та доведенню у порядку, визначеному процесуальним законодавством шляхом надання відповідних доказів.

Процесуальним законодавством не надано суду права звільняти сторін від оплати експертизи, клопотання про проведення якої, ними подається.

З огляду на викладене, судом відхиляються доводи позивачів про покладення витрат на проведення експертизи на відповідача.

Таким чином витрати на проведення судової експертизи слід покласти на її заявника, тобто позивачів у справі.

Пунктом 2 ч.1 ст.228 ГПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п.6 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Керуючись ст.ст.1, 7, 13 Закону України «Про судову експертизу», ст.ст.99, 100, 103, 228, 229, 234-235 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 22.09.2020 про призначення судової комплексної оціночно-будівельної, автотоварознавчої, товарознавчої, економічної експертизи задовольнити частково.

2. Призначити у справі №913/560/20 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса (вул.Золочівська, буд.8а, м.Харків, 61177).

3. На вирішення експерта поставити наступні запитання:

1. Яка ринкова вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» (вартість чистих активів товариства), станом на момент виходу позивачів:

- ОСОБА_1 - 27.07.2016;

- ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

2. Яка ринкова вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» (вартість чистих активів товариства), пропорційно частці статутного капіталу учасників товариства:

- ОСОБА_1 , у розмірі 1,1563301957%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 27.07.2016;

- ОСОБА_2 , у розмірі 0,9032332878%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 26.07.2016;

- ОСОБА_3 , у розмірі 1,2813661183%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 25.07.2016;

- ОСОБА_4 , у розмірі 1,1563301957%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 25.07.2016?

4. Зобов`язати сторони за першою вимогою експерта надати йому документи, необхідні для проведення експертного дослідження, забезпечити безперешкодний доступ експерта (експертів) до об`єктів дослідження для проведення експертизи та забезпечити експерту належні умови для проведення експертизи.

5. Надати у розпорядження експерта матеріали справи №913/560/20.

6. Попередити експерта, який буде здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.

7. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи покласти на позивачів - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ). Зобов`язати позивачів оплатити проведення експертизи не пізніше 10 днів з моменту виставлення рахунку, докази оплати надати суду.

8. Зупинити провадження у справі №913/560/20 до одержання результатів судової експертизи.

9. Матеріали справи №913/560/20 надіслати до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса (вул.Золочівська, буд.8а, м.Харків, 61177).

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 26.01.2021 відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складено 26.01.2021.

Суд доводить до відома учасників судового процесу, що вони можуть отримувати інформацію у справі, що розглядається за офіційною вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/.

Суддя Т.В. Косенко