Рішення № 94392017, 26.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2021Справа № 910/18383/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мистецька палітра"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Діамсек Україна"простягнення 38437,75 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецька палітра" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамсек Україна" заборгованості у розмірі 38437,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором найму нежитлового приміщення №716/203b від 05.09.2019 з плати за найм та відшкодування витрат на теплопостачання за період з листопада 2019 року по червень 2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020, судом відкрито провадження у справі №910/18383/20; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду у справі №910/18383/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до витягу з офіційного вебсайту АТ "Укрпошта" ухвала Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 була вручена відповідачу 10.12.2020 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105477074460.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мистецька палітра" як орендодавцем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамсек Україна" як орендарем (відповідач) укладено договір найму нежитлового приміщення №716/203b (надалі - договір), у відповідності до умов якого наймодавець передає, а наймач приймає в користування без права викупу нежитлове приміщення (№203б), яке є колективною власністю Національної спілки художників України, корисною площею 20,00 м2, загальною площею 20,96 м2, вартістю 121183,20 грн, у складі 1 (однієї) кімнати, необхідного для статутної діяльності наймача, розташоване за адресою: Україна, 04054, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 1-5 (п.1.1), наймане нерухоме майно надається для статутної діяльності наймача й останній реалізує своє право користування таким чином, щоб його дії не суперечили чинному законодавству України та не створювали перешкод і не обмежували наймодавця (п.1.2), передача найнятих приміщень оформлюється приймально-здавальним актом де вказується дата з якої договір набуває чинності (додаток №1). Без акту приймання-передачі приміщення цей договір вважається недійсним (п.1.3), наймані приміщення надаються для здійснення статутної діяльності, розміщення офісу (п.1.5), плата за наймання приміщень по цьому договору визначена розрахунком вартості найму приміщення (додаток №2) і складає суму 6554,00 грн без урахування ПДВ (п.1.7), розрахунком вартості найму приміщення (додаток №2) враховані комунальні послуги, крім послуг теплопостачання та обслуговування інженерних мереж. Послуги теплопостачання наймач сплачує додатково в опалювальний сезон пропорційно займаній площі за централізовано встановленими тарифами (п.1.8).

Згідно із п.п.2.1, 2.1.1 договору наймодавець зобов`язаний передати найняте приміщення для використання його наймачем за призначенням не пізніше 10 (десяти) днів з моменту укладання договору. Даний строк може бути змінено по узгодженню сторін з позначенням фактичного строку в акті приймання-передачі приміщення (додаток 1).

Наймач зобов`язаний сплачувати належні наймодавцю суми (в тому числі суми неустойки та штрафи) протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання від наймодавця письмової вимоги про таку сплату (п.п.2.2, 2.2.2 договору).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.5, 3.6, 3.7, 3.10, 3.12 договору після підписання акту прийняття-передачі приміщення наймач сплачує аванс у розмірі місячної плати за останній місяць дії договору. Плата по найму за поточний місяць, розмір якої визначено в пункті 1.7 цього договору, сплачується наймачем протягом 5 (п`яти) банківських днів після отримання рахунку від наймодавця але не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. Авансовий платіж наймача включається в якості місячної плати у разі прострочення плати за найм нежитлового приміщення за поточний місяць, а у випадку припинення договору - в якості плати за найм нежитлового приміщення за останній місяць. Розмір плати за кожний поточний місяць визначається наймодавцем шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції, з урахуванням положень пункту 1.11 цього договору. Підставою для плати за найм нежитлового приміщення наймачем є рахунок, що виставляється наймодавцем. Вартість опалювання сплачується по факту нарахування теплопостачальної організації по виставленим окремим рахункам в опалювальний сезон щомісяця за 1 м2 корисної площі. Після закінчення строку дії договору або у випадку відмови наймача від найму приміщень, плата та інші платежі, передбачені даним договором сплачуються по день фактичної здачі приміщень наймодавцю згідно з актом приймання-передачі, крім випадків, якщо приймання-передача приміщення не відбувається з вини або затримки наймодавця У випадку, якщо наймач наймав приміщення неповний місяць, розрахунок вартості оплати здійснюється пропорційно до кількості днів, протягом яких наймач наймав нежитлове приміщення.

Згідно п.5.1.4 договору наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення приміщення без звернення до суду, якщо наймач не вносить плату за користування приміщенням протягом одного місяця за попередній місяць, або періодично, тобто більше ніж два рази поспіль, затримує плату за найм нежитлового приміщення.

Відповідно до п.7.1 договору строк дії договору обчислюється з 12 вересня 2019 року по 31 серпня 2020 року.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування об`єкт оренди, що підтверджується відповідним актом приймання-здачі нежитлового приміщення від 12.09.2019 (додаток №1 до договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено відповідачу для оплати наступні рахунки на оплату: №291 від 05.09.2019 (найм приміщення за вересень 2019 року) на суму 4806,27 грн (між сторонами підписано та скріплено печатками акт надання послуг №293 від 30.09.2019 за вересень 2019 року на суму 4806,27 грн); №306 від 02.10.2019 (найм приміщення за жовтень 2019 року) на суму 6554,00 грн (між сторонами підписано та скріплено печатками акт надання послуг №297 від 31.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 6554,00 грн); №355 від 06.11.2019 (найм приміщення за листопад 2019 року) на суму 6554,00 грн (між сторонами підписано та скріплено печатками акт надання послуг №352 від 29.11.2019 за листопад 2019 року на суму 6554,00 грн); №413 від 02.12.2019 (найм приміщення за грудень 2019 року) на суму 6554,00 грн (між сторонами підписано та скріплено печатками акт надання послуг №409 від 31.12.2019 за грудень 2019 року на суму 6554,00 грн); №461 від 26.12.2019 (відшкодування витрат на опалення за 11-12 місяці 2019 року) на суму 648,50 грн (між сторонами підписано та скріплено печатками акт надання послуг №411 від 31.12.2019 на відшкодування витрат на опалення за 11-12 місяці 2019 року на суму 648,50 грн); №6 від 03.01.2020 (найм приміщення за січень 2020 року) на суму 6554,00 грн; №63 від 31.01.2020 (відшкодування витрат на опалення за січень місяць 2020 року) на суму 527,35 грн; №93 від 03.02.2020 (найм приміщення за лютий 2020 року) на суму 6554,00 грн; №147 від 28.02.2020 (відшкодування витрат на опалення за лютий місяць 2020 року) на суму 510,17 грн; №167 від 03.03.2020 (найм приміщення за березень 2020 року) на суму 6554,00 грн; №32 від 31.03.2020 (відшкодування витрат на опалення за березень місяць 2020 року) на суму 486,27 грн; №52 від 07.04.2020 (найм приміщення за квітень 2020 року) на суму 3277,00 грн; №85 від 04.05.2020 (найм приміщення за травень 2020 року) на суму 3277,00 грн; №120 від 04.04.2020 (найм приміщення за червень 2020 року) на суму 6554,00 грн.

Відповідачем за договором найму нежитлового приміщення №716/203b від 05.09.2019 були сплачені наступні платежі: згідно платіжного доручення №001-04 від 09.09.2019 на суму 11360,27 грн (найм приміщення за вересень 2019 року та аванс за останній місяць договору); згідно платіжного доручення №001-013 від 12.12.2019 на суму 4806,27 грн (найм приміщення за жовтень 2019 року); згідно платіжного доручення №001-014 від 12.12.2019 на суму 4806,27 грн (найм приміщення за листопад 2019 року), а всього на загальну суму 20972,81 грн.

03.07.2020 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про відмову від договору на підставі п.5.1.4 зазначеного правочину, яке отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамсек Україна" 09.07.2020.

Як зазначив позивач у позовній заяві, за договором найму відповідачу було нараховано до сплати у період з 05.09.2019 по 30.06.2020 плату за найм та відшкодування витрат на опалення на загальну суму 59410,56 грн, однак відповідачем було оплачено лише 20972,81 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, за твердженнями позивача, виконанням відповідачем свого обов`язку зі сплати платежів за укладеним між сторонами правочином, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір найму нежитлового приміщення №716/203b від 05.09.2019 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-здачі від 12.09.2019) підтверджується факт передачі наймодавцем в найм майна, що є об`єктом найму за договором.

За змістом ст.762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Порядок сплати плати за найм приміщення та інших платежів за договором сторони визначили у розділі 3 договору.

Як вже зазначалось судом, відповідно до розділу 3 договору після підписання акту прийняття-передачі приміщення наймач сплачує аванс у розмірі місячної плати за останній місяць дії договору. Плата по найму за поточний місяць, розмір якої визначено в пункті 1.7 цього договору, сплачується наймачем протягом 5 (п`яти) банківських днів після отримання рахунку від наймодавця але не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. Авансовий платіж наймача включається в якості місячної плати у разі прострочення плати за найм нежитлового приміщення за поточний місяць, а у випадку припинення договору - в якості плати за найм нежитлового приміщення за останній місяць. Розмір плати за кожний поточний місяць визначається наймодавцем шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції, з урахуванням положень пункту 1.11 цього договору. Підставою для плати за найм нежитлового приміщення наймачем є рахунок, що виставляється наймодавцем. Вартість опалювання сплачується по факту нарахування теплопостачальної організації по виставленим окремим рахункам в опалювальний сезон щомісяця за 1 м2 корисної площі. Після закінчення строку дії договору або у випадку відмови наймача від найму приміщень, плата та інші платежі, передбачені даним договором сплачуються по день фактичної здачі приміщень наймодавцю згідно з актом приймання-передачі, крім випадків, якщо приймання-передача приміщення не відбувається з вини або затримки наймодавця У випадку, якщо наймач наймав приміщення неповний місяць, розрахунок вартості оплати здійснюється пропорційно до кількості днів, протягом яких наймач наймав нежитлове приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, з урахуванням положень ст.530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи розділу 3 договору, відповідач повинен був сплачувати плату за найм та компенсувати витрати на опалення приміщення протягом 5 (п`яти) банківських днів після отримання рахунку від наймодавця але не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 05.09.2019 по 30.06.2020 позивачем було нараховано плату за найм та відшкодування витрат на опалення на загальну суму 59410,56 грн, однак відповідачем було оплачено тільки 20972,81 грн. Строк виконання відповідачем обов`язку з оплати за найм приміщення та компенсації витрат на опалення за договором є таким, що настав. Відповідачем доказів оплати вказаних платежів у повному обсязі суду не надано, а матеріали справи не містять.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38437,75 грн зі сплати за найм приміщення та відшкодування витрат на теплопостачання за період з листопада 2019 року по червень 2020 року є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецька палітра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамсек Україна" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамсек Україна" (04053, місто Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 21, приміщення 501-Б, ідентифікаційний код 43188279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецька палітра" (04053, місто Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 1-5, ідентифікаційний код 40840682) 38437 (тридцять вісім тисяч чотириста тридцять сім) грн 75 коп заборгованості зі сплати за найм приміщення та відшкодування витрат на теплопостачання за період з листопада 2019 року по червень 2020 року та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова