Рішення № 94391858, 25.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2021Справа № 910/6086/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ СЕРВІС"

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "КОНИК"

про стягнення 585 000,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗВ СЕРВІС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "КОНИК" (далі - відповідач) про стягнення 585 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем порушено умови договору №01/01/2020 від 01.01.2020 в частині оплати за надані позивачем послуги у встановлений цим правочином строк.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗВ СЕРВІС" у задоволення заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

У встановлений строк заявником усунуто недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін); встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив; позивачу для подачі відповіді на відзив.

30.06.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку на подачу відзиву, в якому відповідач просить суд продовжити процесуальний строк на подачу відзиву. В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 про відкриття провадження у справі не отримував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 судом продовжено Обслуговуючому кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "КОНИК" встановлений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/6086/20 процесуальний строк для подачі відзиву на позовну заяву на п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.

29.07.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначивши про недійсність укладеного між сторонами договору внаслідок відсутності у голови Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "КОНИК", який підписав договір №01/01/2020 від 01.01.2020 необхідного обсягу цивільної дієздатності для підписання означеного правочину без рішення правління кооперативу.

Також відповідач вказував про неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором в частині надання послуг та про невідповідність представлених позивачем актів здачі-приймання робіт за березень та квітень місяці 2020 року вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того у відзиві на позов відповідач зазначив про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу на суму 8 300,00 грн.

21.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив, а також відповідь на відзив, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗВ СЕРВІС" проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, надало свої заперечення, зауваживши серед іншого про те, що не дивлячись на обмеження щодо підписання договору №01/01/2020 від 01.01.2020 головою правління, відповідач виконував умови даного правочину, а саме частково оплатив за надані позивачем послуги, підписав акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень, лютий 2020 року.

Також позивач зазначив про те, що всі вимоги відповідача щодо усунення несуттєвих недоліків, про які йшлося в листах останнього, отриманих виконавцем, були оперативно усунуті позивачем.

Судом поновлено строк для подання відповіді на відзив та прийнято означений документ до розгляду.

У ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗВ СЕРВІС" (виконавець) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово - будівельний кооператив "КОНИК" (замовник) укладено договір №01/01/2020 (договір) відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги, перелік яких визначений у п.1.2 договору (далі - послуги) на об`єкті замовника (територія обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "КОНИК" та набережної, далі по тексту - територія або об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість у відповідності до умов договору (п.1.1).

Перелік послуг, що надаються виконавцем замовнику по цьому договору: обслуговування обладнання інженерних систем (електропостачання, водозабезпечення, водовідведення, система поливу, системи вуличного освітлення), що знаходяться в експлуатації у замовника; догляд за зеленими насадженнями; прибирання території; організації збору твердих побутових відходів (ТПВ) з контейнерів членів кооперативу, які розташовані біля житлових будинків, його сортування та подальшого вивезення до місця утилізації на сміттєвий полігон; поточний ремонт та утримання в чистоті меблів, дитячого та спортивного спорядження, що знаходяться на території; прибирання та підтримання порядку в місцях загального користування; прибирання посліду домашніх тварин з тротуарів, доріг та інженерних коридорів; прибирання снігу з тротуарів та доріг на території замовника; забезпечення цілодобового прийому заявок та звернень членів кооперативу та їх відпрацювання; забезпечення можливості отримання замовником послуг з водовідведення та електропостачання, обслуговування "ІТІ" замовника; забезпечення контрольно-пропускного режиму в`їзду на територію замовника, патрульної служби та громадського порядку на території замовника; наявність та використання за потребою тривожної кнопки для оперативного виклику Державної служби охорони (ДСО); виконувати "біллінгову" функцію, а саме - підготовка та розсилка поточних рахунків, прийом коштів, за дорученням замовника та сплата зовнішніх рахунків ("Київводоканал", "Київенерго" тощо), а також надавати юридичні та бухгалтерські послуги за окремим завданням замовника (п.1.2 договору).

Згідно п.п.2.1, 2.2, 2.3 договору загальна вартість послуг за цим договором складає суму в розмірі 390 000,00 грн на місяць. Ціна договору складається із усіх вартостей послуг, які виконуються, відповідно до цього договору. Оплата вартості послуг за цим договором здійснюється щомісячно на умовах попередньої оплати до 5 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок виконавця.

Замовник зобов`язується оплачувати надані послуги щомісячно на умовах попередньої оплати до 5 числа поточного місяця в розмірі, що визначений п.2.1 цього договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця; після закінчення звітного періоду (до 10-го числа наступного за звітним місяця) отримати у виконавця акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та підписати його або надати відмову в підписанні із зазначенням причин такої відмови та строків на усунення недоліків, в такому випадку, виконавець зобов`язаний усунути недоліки у встановлені строки та повідомити замовника про їх усунення, надавши замовнику акт здачі-приймання робіт на підписання повторно (п.п.3.2, 3.2.1, 3.2.4 договору).

Виконавець зобов`язується: забезпечити необхідну кількість робітників для надання послуг; надавати послуги в порядку та в терміни передбачені умовами договору; надавати консультації та вичерпну інформацію щодо послуг, передбачених умовами даного договору; після закінчення звітного періоду (до 10-го числа наступного за звітним місяця) надати замовнику акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) (п.п.3.4, 3.4.1, 3.4.2, 3.4.3, 3.4.4 договору).

Згідно п.п.8.1, 8.2 договору договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом одного року. Даний договір вважається пролонгованим на той самий строк у разі, якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення договору не пізніше ніж за два місяці до дати закінчення строку дії договору. Договір може бути розірваний достроково у випадку програшу виконавця на тендері, який замовник має право проводити за участю виконавця та підприємств, що надають аналогічні послуги на принципах змагальності, ефективності та справедливості. В цьому випадку договір вважається розірваним через 2 (два) місяці з моменту затвердження результату тендеру загальними зборами членів ОК ЖБК "Коник" (замовника) та отриманням виконавцем письмового повідомлення про розірвання договору.

Відповідно до п.9.2 договору зміни та доповнення до цього договору, а також його розірвання допускається лише за згодою сторін та дійсні, якщо вони виконані в письмовій формі і підписані обома сторонами. Сторони не можуть відмовитися від договору в односторонньому порядку.

У додатку №1 до договору сторони погодили перелік майна замовника переданого в управління виконавцю.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавцем було надано, а замовником прийнято послуги на загальну суму 780 000,00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 390 000,00 грн та №2 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 390 000,00 грн.

Також виконавцем були складені, підписані та скріплені печаткою акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 390 000,00 грн та №4 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 390 000,00 грн, які були передані для підписання замовнику 15.05.2020 згідно супровідного листа №15/05 від 15.05.2020.

Згідно листа №108 від 20.05.2020 замовник повідомив виконавця про те, що надані для підписання акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 390 000,00 грн та №4 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 390000,00 грн не відповідають, зокрема, вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме в них не зазначено детальний звіт про надані послуги та перелік вчинених дій.

При цьому замовником було оплачено за надані виконавцем послуги по договору №01/01/2020 від 01.01.2020 у загальному розмірі 975 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями відповідача №77 від 06.02.2020 на суму 195 000,00 грн, №1250 від 10.03.2020 на суму 390 000,00 грн (за лютий 2020 року), №1249 від 10.03.2020 на суму 195 000,00 грн (за січень 2020 року), №90 від 18.03.2020 на суму 195 000,00 грн (за березень 2020 року).

Спір у справі виник внаслідок того, що відповідачем було порушено умови договору №01/01/2020 від 01.01.2020 в частині оплати за надані позивачем послуги за березень-квітень 2020 року у встановлений цим правочином строк.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги укладений між сторонами договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Доказів оспорювання в установленому законом порядку чи визнання недійсним укладеного між сторонами правочину матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір, відповідно до умов якого позивач зобов`язується надавати відповідачу послуги, перелік яких визначений у п.1.2 договору на об`єкті відповідача (територія обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "КОНИК" та набережної), а відповідач зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість у відповідності до умов договору.

У вказаному договорі між сторонами було погоджено загальну вартість послуг за цим договором, яка складає 390 000,00 грн на місяць без визначення вартості кожної наданої послуги окремо.

Судом встановлено, що виконавцем було надано, а замовником прийнято послуги на загальну суму 780 000,00 грн, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими печатками останніх актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 390 000,00 грн та №2 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 390 000,00 грн.

Крім того позивачем були складені, підписані та скріплені печаткою акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 390 000,00 грн та №4 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 390 000,00 грн, які були передані для підписання відповідачу 15.05.2020 згідно супровідного листа №15/05 від 15.05.2020, однак листом №108 від 20.05.2020 відповідач повідомив виконавця, що надані для підписання акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 390 000,00 грн та №4 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 390 000,00 грн не відповідають, зокрема, вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: в них не зазначено детальний звіт про надані послуги та перелік вчинених дій.

Як вже вказувалось судом, відповідно до умов укладеного між сторонами договору після закінчення звітного періоду (до 10-го числа наступного за звітним місяця) замовник зобов`язаний отримати у виконавця акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та підписати його або надати відмову в підписанні із зазначенням причин такої відмови та строків на усунення недоліків, в такому випадку, виконавець зобов`язаний усунути недоліки у встановлені строки та повідомити замовника про їх усунення, надавши замовнику акт здачі-приймання робіт на підписання повторно.

З приводу викладеного у листі відповідача №108 від 20.05.2020 суд зазначає, що умовами укладеного між сторонами договору не визначено обов`язок позивача надавати детальний опис наданих відповідачу послуг, а натомість встановлено фіксовану вартість за надані позивачем послуги, які підлягають оплаті у визначений цим договором строк - 390 000,00 грн на місяць. Крім того за своїм змістом означений лист не містить посилань відповідача на недоліки наданих позивачем послуг або на їх фактичне ненадання, а лише містить зауваження до форми і змісту складених та переданих на підпис відповідачу актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 390 000,00 грн та №4 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 390 000,00 грн у зв`язку з чим зазначений лист не приймається судом як мотивована відмова від прийняття наданих позивачем у спірний період послуг.

При цьому відповідно до платіжного доручення №90 від 18.03.2020 відповідачем було частково оплачено за надані позивачем у березні місяці 2020 року послуги на суму 195 000,00 грн.

Долучені відповідачем до відзиву на позов листи, адресовані позивачу, ніяким чином не підтверджують факт невиконання або неналежного виконання останнім своїх обов`язків за укладеним між сторонами договором, натомість у вказаних листах містяться вимоги відповідача про виконання робіт або надання певної інформації. При цьому належних та допустимих доказів ненадання позивачем обумовлених договором послуг матеріали справи не містять, а відповідач суду не надав, так як і не надав доказів оспорювання чи визнання недійсним укладеного між сторонами договору.

Отже, на думку суду надані відповідачем листи не є належними та допустимими доказами, зі змісту яких можливо дійти висновку про ненадання або неналежне надання позивачем послуг, передбачених умовами укладеного між сторонами договору у спірний період, а отже згадані послуги у зв`язку із відсутністю мотивованої відмови від підписання наданих позивачем актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 390 000,00 грн та №4 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 390 000,00 грн в контексті кількості і якості послуг, вважаються прийнятими та підлягають оплаті замовником.

Згідно умов укладеного між контрагентами правочину оплата вартості послуг за договором здійснюється щомісячно на умовах попередньої оплати до 5 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок виконавця, а отже строк оплати за надані позивачем у березні та квітні місяці 2020 року послуг настав.

Наразі замовником було оплачено за надані виконавцем послуги по договору №01/01/2020 від 01.01.2020 у спірний період 195 000,00 грн за березень 2020 року, що підтверджується платіжним дорученням відповідача №90 від 18.03.2020, а отже сума заборгованості відповідача складає 585 000,00 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ СЕРВІС" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "КОНИК" про стягнення 585 000,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Також відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються на позивача у зв`язку із відмовою в задоволенні такої заяви, а витрати на оплату професійної правничої допомоги відповідача покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ СЕРВІС" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "КОНИК" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "КОНИК" (03131, м. Київ, вул.Лютнева, будинок 58, ідентифікаційний код 24747181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ СЕРВІС" (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, будинок 60, ідентифікаційний код 23166045) 585 000 (п`ятсот вісімдесят п`ять тисяч) грн 00 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 8 775 (вісім тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покласти на позивача у зв`язку із відмовою в задоволенні такої заяви.

5. Витрати на оплату професійної правничої допомоги відповідача покласти на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

6. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Згідно з п.п.17.5. п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 25.01.2021.

Суддя М.Є.Літвінова