Рішення № 94391419, 11.01.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.01.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/722/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверкус ЛТД"

пр. Сергія Нігояна, буд. 47, офіс 15,м. Дніпро,49064

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІКА ГРУП"

просп. Богдана Хмельницького, буд. 147 Ж, офіс 3,м. Дніпро,49000

про визнання права власності на нерухоме майно

за участю представників:

від позивача: Данілов Дмитро Ігорович;

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кверкус ЛТД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІКА ГРУП" про визнання права власності на нерухоме майно - квартиру чотирьохкімнатну з коморою в підвалі, що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 167, кв. 92.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 01.09.2020, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 30.09.2020; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення. Копії ухвали направлені сторонам за юридичними адресами, вказаними в позовній заяві, що відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб.

29.09.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов б/н від 25.09.2020 (вх.№13011/20).

У зв"язку з перебуванням судді на лікарняному, підготовче засідання, призначене на 30.09.2020, не відбулося.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2020, суд призначив підготовче засідання на 02.11.2020.

30.10.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від представника позивача, електронною поштою, підписане ЕЦП, надійшло клопотання (вх.№14805/20) про відкладення розгляду справи з метою надання можливості ознайомитися з її матеріалами та клопотання (вх.№14803/20) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В підготовче засіданні 02.11.2020 представники сторін не з"явилися, у зв"язку з чим суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів і відклав підготовче засідання на 30.11.2020.

Відповідно до ухвали від 05.11.2020, з метою забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні, суд постановив провести підготовче засідання, призначене на 30.11.2020, з використанням системи відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

В підготовче засідання, призначене на 30.11.2020, учасники судового процесу не з"явилися, причин неявки представників сторони суду не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Клопотань про відкладення підготовчого засідання та інших клопотань від сторін до господарського суду не надходило.

За наслідками підготовчого провадження 30.11.2020 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 23.12.2020, про що учасники у справі повідомлені ухвалою -повідомленням.

Відповідач не скористався передбаченим ГПК України правом на участь представника у судовому засіданні 23.12.2020, хоча у відповідності до п.1 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи. Копію ухвали від 30.11.2020 відповідач отримав 07.12.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

За приписами ч. 1ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В судовому засіданні 23.12.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові. Просив суд позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Кверкус ЛТД" № 1 від 14.04.2020 вирішено створити ТОВ Кверкус ЛТД", утворити статутний капітал товариства за рахунок нерухомого майна, яке належить на праві власності ТОВ "Аріка Груп", що є засновником ТОВ Кверкус ЛТД", в тому числі за рахунок квартири чотирьохкімнатної з коморою в підвалі, що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 167, кв. 92. Вказане нерухоме майно передано на підставі акту приймання-передачі. Проте відповідач створює перешкоди в користуванні переданим майном, не надає вільного доступу до нього. Більше того, не вважає позивача власником майна, пояснюючи це тим, що при переданні майна до статутного капіталу ТОВ "Кверкус" право власності залишилося у ТОВ "Аріка Груп". Саме це стало підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності на вищевказане майно.

У зв"язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд стисло виклав позицію відповідача, викладену у відзиві на позов.

Так, відповідач у відзиві на позов вказав, що він не визнає право власності позивача на нерухоме майно, а саме: на квартиру, чотирьохкімнатну з коморою в підвалі, що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 167, кв. 92, оскільки ця нерухомість передана відповідачем згідно рішення загальних зборів засновників № 1 від 14 квітня 2020 року та складених актів приймання-передачі у тимчасове користування. Права власності у позивача не могло виникнути на підставі цих документів. Тому відповідач зазначає, що власником вищевказаної квартири є виключно ТОВ "Аріка Груп", а позивач з дозволу відповідача є лише користувачем вищезазначеного приміщення.

Після заслуховування вступного слова, суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 11.01.2021, про що представника позивача повідомлено в судовому засіданні, а відповідача - ухвалою.

В судове засідання 11.01.2021 представник відповідача не з"явився, причин неприбуття представника відповідач суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить трекінг поштових відправлень Укрпошти, згідно якого відправлення вручено відповідачу 05.01.2021.

В судовому засіданні 11.01.2021 суд з"ясував обставини справи та дослідив докази, представник позивача виступив з заключним словом, після чого суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

29 листопада 2019 року між ТОВ "Консоль ЛТД" (Продавець) та ТОВ "Аріка Груп" (Покупець) укладено договір № 118 - Лот № 2 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) (а.с. 27-28), відповідно до п.1.1 якого предметом договору є передача продавцем у власність покупцеві майна у порядку та в умовах, передбачених договором. Продавець зобов"язується передати у власність покупцю наступне майно, визначене як Лот № 2 - квартира чотирьохкімнатна з коморою в підвалі; місцезнаходження м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 167, кв. 92, а покупець зобов"язується сплатити ціну об"єкту аукціону, прийняти об"єкт аукціону і виконати визначені в договорі умови.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що право власності на об"єкт аукціону переходить до покупця з моменту сплати його повної вартості на поточний рахунок організатора, вказаний у договорі, або внесення в касу організатора та підписання сторонами акту приймання-передачі об"єкту аукціону.

Об"єкт аукціону є власністю продавця та він має повне право на його продаж, право власності на об"єкт належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу, 272Д, 10.06.2004 засвідченого приватним нотаріусом Біланюк С.М., право власності зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2004, реєстраційний номер майна 6138680 (п.1.3.).

Згідно з протоколом проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна банкрута № 11202 - Лот 2 від 20.11.2019 ціна продажу об"єкту аукціону становить 204 000 грн без ПДВ (п. 2.1.).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що об"єкту аукціону покупцю здійснюється продавцем у триденний строк після оплати покупцем повної вартості об"єкту аукціону.

Передача Об"єкту аукціону продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом приймання-передачі, який підписується сторонами (п. 3.2).

Відповідно до п. 11.1 договір вважається укладений з моменту його підписання сторонами.

Усі дії сторін, пов"язані з укладенням та виконанням цього договору регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншими нормативно-правовими актами, що не суперечать положенням вищевказаних (п. 11.2).

03 грудня 2019 року між ТОВ "Консоль ЛТД" (Продавець) та ТОВ "Аріка Груп" (Покупець) складено акт про передання права власності на куплене нерухоме майно, згідно з яким відповідно до протоколу проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна банкрута ТОВ "Консоль ЛТД" № 11202 - Лот 2 від 20.11.2019, продавець передав, а покупець прийняв право власності на куплене майно, визначене як Лот № 2 - квартира чотирьохкімнатна з коморою в підвалі, що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 167, кв. 92 (а.с. 29).

Рішенням №1 загальних зборів засновників ТОВ "Кверкус ЛТД" від 14 квітня 2020 року вирішено створити ТОВ "Кверкус ЛТД"; утворити статутний капітал ТОВ "Кверкус ЛТД" за рахунок нерухомого майна, яке належить ТОВ "Аріка Груп" на підставі права приватної власності, в тому числі: квартири, чотирьохкімнатної з коморою в підвалі, що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 167, кв. 92.; визначено, що частка учасника ТОВ "Аріка Груп" у статутному капіталі ТОВ "Кверкус ЛТД" має розмір 600000 грн, що складає 100% статутного капіталу ТОВ "Кверкус ЛТД"; визначено місцезнаходження ТОВ "Кверкус ЛТД"; затверджено статут ТОВ "Кверкус ЛТД":, призначено директора (а.с.5).

В цей же день, 14 квітня 2020 року, між ТОВ "Аріка Груп" та ТОВ "Кверкус ЛТД" складено акт приймання-передачі нерухомого майна, згідно якого у зв"язку зі створенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверкус ЛТД" та внесенням нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "Аріка Груп" до статутного капіталу вищевказаного товариства у якості частки: ТОВ "Аріка Груп" передає, а ТОВ "Кверкус ЛТД" приймає нерухоме майно: квартира, чотирьох кімнатна з коморою в підвалі, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 167, кв. 92. Справжність підписів уповноважених осіб засвідчено нотаріально (а.с. 6).

Як вбачається з статуту ТОВ "Кверкус ЛТД", затвердженого рішенням № 1 загальних зборів засновників ТОВ "Кверкус ЛТД" від 13 квітня 2020 року, Товариство є юридичною особою (п. 3.1.); майно товариства складають основні та оборотні засоби, а також інші цінності, вартість яких відображена у самостійному балансі товариства. Товариству можуть належати будівлі, споруди, сировину, транспорт, грошові кошти та інше майно. Майно Товариства належить йому на праві власності (п.6.1.); для забезпечення діяльності Товариства за рахунок грошових та майнових внесків учасників оформлений статутний капітал у розмірі 600 000 грн; частка учасника ТОВ "Аріка Груп" у статутному капіталі ТОВ "Кверкус ЛТД" має розмір 600 000 грн, що складає 100% статутного капіталу ТОВ "Кверкус ЛТД" (п.6.3) (а.с.7-19).

Матеріали справи містять копії листів ТОВ "Аріка Груп" від 24.07.2020 та 06.08.2020, адресованих ТОВ "Кверкус ЛТД", з яких вбачається, що власником майна, переданого до статутного капіталу ТОВ "Кверкус" на підставі рішення загальних зборів № 1 від 14 квітня 2020 року є ТОВ "Аріка Груп"; вказане майно передано ТОВ "Кверкус ЛТД" у тимчасове користування; права власності у ТОВ "Кверкус ЛТД" не виникло; для отримання доступу до вказаного приміщення необхідно звернутися до ТОВ "Аріка Груп" із відповідною заявою (а.с. 4, 39).

Суд 26.08.2020 та 11.01.2021 здійснював витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, за відомостями яких встановив, що чотирьохкімнатна квартира з коморою в підвалі, що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 167, кв. 92, належить ТОВ "Консоль" (код ЄДРПОУ 20676633) на праві колективної власності, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, 272 Д, 10.06.2004, засвідченого приватним нотаріусом Біланюк С.М., реєстраційний номер майна 6138680 (а.с.32-33, 98-100).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми в її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

Право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).

Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Доказів державної реєстрації права власності за ТОВ "Аріка Груп" на нерухоме майно - квартиру чотирьохкімнатну з коморою в підвалі; місцезнаходження м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 167, кв. 92, набутої відповідачем згідно договору купівлі -продажу майна банкрута - ТОВ "Консоль ЛТД" на відкритих торгах (аукціоні) від 29.11.2019 матеріали справи не містять.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, суд встановив, що ТОВ "Аріка Груп" не набуло права власності на вищевказане нерухоме майно, а відповідно правові підстави для передачі цього майна (квартири) до статутного капіталу ТОВ "Кверкус ЛТД" у відповідача були відсутні, що в свою чергу виключає право позивача вимагати визнання за ним права власності на це майно.

Частинами 1-3 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову належить відмовити.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Повне рішення складено 25.01.2021

Суддя О.В. Рочняк