Рішення № 94390795, 26.01.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2021м. ДніпроСправа № 904/6371/20

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Юрченко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Фізичної особи-підприємця Овчинникова Ігоря Ярославовича, м.Дніпро

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування", м.Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення дебіторської заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені в розмірі 88 124,44 грн.

Представники сторін:

від позивача: Гиря О.Н. , адвокат

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Овчинников Ігор Ярославович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" про стягнення дебіторської заборгованості у розмірі 84 928,75грн., пені у розмірі 1 170,93грн., 3 % річних в розмірі 919,07грн., інфляційні збитки в розмірі 1 105,69грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00грн. та судового збору у розмірі 2 102,00грн.

Ухвалою суду від 27.11.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.12.2020р.

24.12.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій частково визнає заявлені вимоги, а саме, в частині витрат на надання правової допомоги у розмірі 3 000,00грн. просить відхилити, у зв`язку з недоведеністю позивачем таких витрат.

Ухвалою суду від 29.12.2020р. розгляд справи по суті відкладено на 26.01.2021р.

14.01.2021р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, до якої надав докази витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00грн.

25.01.2021р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, з-за відсутністю доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу (послуги адвоката).

26.01.2021р. до суду від відповідача електронною поштою надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд в частині витрат на надання правової допомоги у розмірі 3 000,00грн. відхилити, у зв`язку з недоведеністю позивачем таких витрат.

26.01.2021р. до суду від відповідача електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою - підприємцем Овчинниковим Ігорем Ярославовичем (надалі - Позивач) та Відокремленим підрозділом «Автоматика та машинобудування» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі -Відповідач) були укладені Договори № 12с/64/53-142-04-20-01218 від 24.04.2020року, з Додатком № 1 - Специфікація, Додаток № 2 - Технічні характеристики; №12с/63/53-142-04-20-01217 від 24.04.2020року, з Додатком № 1 - Специфікація, Додаток № 2 - Технічні характеристики; №12с/76/53-142-08-20-01241 від 21.05.2020року, з Додатком № 1 - Специфікація, Додаток № 2 - Технічні характеристики.

Згідно пунктів 1.1. вказаних Договорів, Постачальник (Позивач) зобов`язався поставити Покупцю (Відповідачеві) продукцію, а Покупець - прийняти і оплати її на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п.3.4. Договорів № 12с/64/53-142-04-20-01218 та № 12с/63/53 -142-04-20-01217 від 24.04.2020р. передбачають проведення розрахунків за продукцію протягом 45 банківських днів з моменту проходження вхідного контролю продукції (не більше 5 днів), згідно пунктів 4.2. Договорів зазначається на видаткових накладних.

Пункт 3.4. Договору № 12с/76/53-142-08-20-01241 від 21.05.2020р. передбачає проведення розрахунків за продукцію протягом 25 банківських днів з моменту проходження вхідного контролю продукції (не більше 5 днів), згідно пунктів 4.2. Договорів зазначається на видаткових накладних.

На виконання взятих на себе зобов`язань Позивачем на адресу Відповідача були здійсненні поставки, що підтверджується накладною № 755 від 13.05.2020р. (рахунок № 755) на суму 6246,00грн з ПДВ (за договором №12с/64/53-142-04-20-01218 від 24.04.2020року); накладною № 754 від 13.05.2020р. (рахунок № 754) на суму 33082,75грн з ПДВ (за договором №12с/63/53-142-04-20-01217 від 24.04.2020року); накладною № 756 від 21.05.2020р. (рахунок № 756) на суму 45 600,00грн з ПДВ (за договором №12с/76/53-142-08-20-01241 від 21.05.2020року).

Позивачем на адресу Відповідача були направленні вимоги від 17.07.2020року та 04.08.2020року щодо термінового здійснення розрахунків за поставлену продукцію. Відповідач в своїх листах № 12-01/1901 та № 12-01/1902 від 14.08.2020р. повністю визнав розмір своєї дебіторської заборгованості, але на даний момент заборгованість у розмірі 84 928,75грн. не сплачена.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Стаття 203 Господарського кодексу України вказує, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Порушення строків оплати отриманого відповідачем товару за вищенаведеними видатковими накладними стало підставою для нарахування за період прострочки заявлених позивачем до стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Наведене і є причиною звернення з позовом до суду.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням сторонами договірних зобов`язань щодо поставки й оплати товару, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.5.2. Договорів №12с/64/53-142-04-20-01218 та №12с/63/53-142-04-20-01217 від 24.04.2020року передбачено, що у разі прострочення Покупцем більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення оплати.

Розрахунок пені здійснюється за формулою (сума боргу х подвійну ставку НБУ х кількість днів прострочки)/365.

Заявлена до стягнення позивачем пеня у сумі 1 170,93грн. розрахована за загальний період з 26.08.2020р. по 23.11.2020р. за накладними №№ 754 та 755 від 13.05.2020р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом помилок не виявлено.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Заявлені до стягнення позивачем 3% річних у сумі 919,07грн. розраховані за загальний період з 25.07.2020р. по 23.11.2020р. за накладними №№ 754, 755 від 13.05.2020р. на суму 394,36грн., за накладною № 756 від 21.05.2020р. за період з 07.07.2020р. по 23.11.2020р. на суму 1 105,69грн..

За результатом перевірки здійсненого позивачем арифметичного розрахунку 3 % річних, судом помилок не виявлено.

Перевіркою правильності нарахування індексу інфляції за період з 01.08.2020р. по 23.11.2020р. за накладними №№ 754 та 755 від 13.05.2020р. та накладною № 756 від 21.05.2020р. за період з 01.08.2020р. по 23.11.2020р. на суму 593,67грн., судом помилок не виявлено.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення на його користь із відповідача дебіторської заборгованості у розмірі 84 928,75грн., пені у розмірі 1 170,93грн., 3 % річних в розмірі 919,07грн., інфляційні збитки в розмірі 1 105,69грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем у позові заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

14.01.2021р. представником позивача - адвокатом Гиря О.М. надані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00грн., а саме:

- доручення ТОВ "Юридична компанія "Мистецтво Права" від 19.11.2020р. про надання права адвокату Гирі О.М. бути присутнім та представляти інтереси позивача в судових засіданнях, складати, підписувати та подавати необхідні процесуальні документи до суду;

- повідомлення ТОВ "Юридична компанія "Мистецтво права" про прийняття працівника (Гирю О.М.) на роботу від 17.08.2020р.;

- рахунок на оплату № 179 від 28.112.2020р. на суму 5 000,00грн.;

- детальний опис робіт до Договору про надання юридичних послуг від 219.11.2020р. (а/с 93);

- платіжне доручення № 1875 від 28.12.2020р. на суму 2 500,00грн.;

- платіжне доручення № 1879 від 12.01.2021р. на суму 2 500,00грн.;

- Акт про надання послуг № 179 від 12.01.2021р. на суму 5 000,00грн.;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю гр.Гирі О.М.;

До позовної заяви позивачем додано Договір про надання юридичних послуг від 19.11.2020р., укладений між ТОВ "Юридична компанія "Мистецтво Права" та Позивачем, за умовами якого ТОВ "Юридична компанія "Мистецтво Права" надає юридичні послуги, пов`язані із стягненням заборгованості з відповідача, а позивач зобов`язується оплатити послуги Юридичної компанії.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, при наданні зазначених в п.1.1. послуг Замовник надає згоду, а Юридична компанія має право залучати відповідних спеціалістів, у т.ч. адвокатів, тощо.

П.2.1. Договору передбачено, що юридична компанія на підставі наданих Замовником документів та інформації зобов`язується підготувати позовну заяву з додатками, подати її до суду; за необхідності підготувати та подати до суду відповідь на відзив, клопотання, заяви, апеляційну та касаційну скаргу; за домовленість Сторін брати участі у судових засіданнях в тому числі в режимі відеоконференції. При цьому повний перелік наданих юридичних послуг фіксується Сторонами у Акті виконаних робіт.

Також, позивачем додано рахунок на оплату № 152 від 20.11.2020р. на суму 3 000,00грн. платіжне доручення № 1853 від 22.11.2020р. на суму 3 000,00грн., Акт надання послуг від 23.11.2020р. № 138 на суму 3 000,00грн. (а/с 57)

Згідно ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Враховуючи вищевикладене, Відповідачем повинні бути відшкодовані Позивачу витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті Позивачем.

Наданий Позивачем склад доказів про надання професіональної правничої допомоги є достатнім для підтвердження даного факту, його обґрунтування та є підставою для стягнення з Відповідача на користь Позивача витратна професійну правничу допомогу.

Вказана правова позиція узгоджена у постановах Верховного Суду від 09.07.2019 р. у справі № 923/726/18, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17 та від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд залишає його без розгляду, виходячи з наступного.

Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що станом на 26.01.2021р. заперечення на відповідь на відзив не отримано позивачем, а тому для забезпечення можливості позивачу ознайомитись з запереченнями на відзив та надати свої заперечення, просить суд відкласти судове засідання. А також у зв`язку з запровадженням на території України карантину через спалах короновірусу СОVID-19 з 12.03.2020р. та підтвердженням випадків захворювання на підприємстві, представник не може бути присутнім в даному судовому засіданні.

Суд зазначає, що представник відповідача не був позбавлений права прийняти участь в судовому засіданні по справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програм Zoom/EASYCON, подавши до господарського суду відповідне клопотання.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 2 102,00грн. та зі сплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" з відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" (52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул.Гагаріна, буд.4, ідентифікаційний код 39688675) на користь Фізичної особи-підприємця Овчинникова Ігоря Ярославовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) дебіторської заборгованості у розмірі 84 928 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять вісім) гривень 75 копійок, пені у розмірі 1 170 (одна тисяча сто сімдесят) гривень 93 копійки, 3 % річних в розмірі 919 (дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 07 копійок., інфляційні збитки в розмірі 1 105 (одна тисяча сто п`ять) гривень 69 копійок, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім) тисяч 00 гривень та судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дів) гривні 00 копійок.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України .

Повне рішення складено 26.01.2021р.

Суддя С.П. Панна