Рішення № 94389939, 20.01.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.01.2021 Справа № 554/11052/20

Провадження № 2-а/554/6/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Троцької А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції у м.Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області старшого сержанта Нечитайло Петра Олексійовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

30 листопада 2020 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом в якому просив: визнати постанову серії ЕАМ №3456311 від 20.11.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП протиправною та скасувати її; справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУиАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 420,40 грн. сплаченого судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що 20.11.2020 року, керуючи автомобілем NISSAN ROGUE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 76 км. автомобільної дороги Київ-Харків ОСОБА_1 був зупинений поліцейським автомобілем. Причиною зупинки стало, нібито, перевищення швидкості, проте, після прохання надати фото-доказ старшим сержантом поліції Нечитайлом П.О. було повідомлено водія про, нібито, розміщення на реєстраційних номерах зупиненого автомобіля сторонніх предметів, а саме пластмасової таблички темного кольору, що зменшує їх видимість. На зауваження позивача, що видимість номерного знаку є більш ніж достатньою і номерний знак читається без будь-яких труднощівз відстані понад 20 метрів, поліцейський жодним чином не відреагував та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення серія ЕАМ №3456311.Вважає, що ним не було порушено вимог Правил дорожнього руху, оскільки номерний знак автомобіля на якому він їхав, а саме символи зображені на ньому, можливо було ідентифікувати з віддалі більшої за 20 метрів. Вказує, що відсутні будь-які докази вчинення ним адміністративного правопорушення, такі не були пред`явленні при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді від 01 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

До початку розгляду справи інспектор батальйону патрульної поліції у м.Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області старшого сержанта Нечитайло Петра Олексійовичанадіслав відзив на позовну заяву з відеозаписом події. У задоволенні позову просив відмовити. Вказував, що номерний знак НОМЕР_1 транспортного засобу NISSAN ROGUE містив сторонні предмети, а саме пластмасові таблички темного кольору, що зменшують їх видимість чим порушив п. 30.2 ПДР, за яке ч.6 шостою ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.Внаслідок чого ОСОБА_1 був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 170 гривень.

Відповідач Управління патрульної поліції у Київській області своїм правом надання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що інспектором батальйону патрульної поліції у м.Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області старшим сержантом Нечитайло Петром Олексійовичем20.11.2020 року було винесено постанову серії ЕАМ № 3456311, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до ст. 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 30.2 ПДР України зокрема передбачає, що забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Відповідно до п. 2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 20.11.2020р. о 13.40 год. на 76 км. автомобільної дороги Київ-Харків, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом NISSAN ROGUE, н.з. НОМЕР_1 , у якого були розміщені сторонні предмети на державному номерному знаку, а саме пластмасові таблички темного кольору, що зменшують їх видимість, чим порушив п.30.2 ПДР України - порушення заборони змінювати дизайн номерного знаку, нанесення додаткових позначень, закривати їх, повинні бути чистими і достатньо освітленими (а.с.11).

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, даною постановою зазначено - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Також, Європейський суд з прав людини у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Між тим, на думку суду, жодним доказом наявність адміністративного правопорушення в діях позивача встановлена не була.

Дійсно, за змістом ч. 5 ст. 258 КУпАП, відповідач не був зобов`язаний складати протокол у справі про адміністративне правопорушення. Разом з тим, він мав право це зробити. У випадку, коли особа заперечує факт вчинення правопорушення, саме протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП міг бути доказом його вчинення.

Цей же протокол був би доказом роз`яснення позивачу прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. У цьому ж протоколі позивач мав би змогу надати свої пояснення і це було б належним чином зафіксовано.

Так відповідно до вимог пункту 9 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Обов`язок дотримуватися названих вимог відповідачі мають і у випадках коли складення протоколу не передбачається КУпАП.

Так само названою інструкцією чітко передбачено таку стадію розгляду справи, як фіксацію правопорушення та формування доказової бази (розділ ІІІ документування адміністративних правопорушень). При цьому пунктом 1 цього розділу визначено, що обов`язок отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наданого відповідачем до відзиву відеозапису події з нагрудної боді камери поліцейського вбачається, що причиною зупинки транспортного засобу позивача було порушення п.30.2 ПДР України, а саме наявність на номерному знаку стороннього предмету, що заборонено.

На вказаному відео позивач заперечує наявність порушень ПДР України з його боку та зазначає, що на номерному знаку закріплена прозора накладка, яка дозволяє визначити чітко номерний знак з відстані більше 20м.

Із вказаного відеозапису та фотознімків події, яка мала місце 20 листопада 2020 року за участю позивача та працівників поліції вбачається, що номерний знак НОМЕР_1 транспортного засобу NISSAN ROGUE, не закритий, є доволі чистим та легко ідентифікується.

Оскаржувана постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.

Маючи, перед прийняттям оскаржуваної постанови заперечення позивача щодо обставин спірного правопорушення, суб`єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення правил дорожнього руху та спростовували свідчення позивача, але такі докази відповідачами суду не представлено. Постанова поліцейського не містить посилань на жоден з доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення окрім відеозапису події. Однак вказаний відеозапис не містить жодних спростувань, зокрема нечитаємості номерного знаку на відстані більш ніж 20м. Відстань на якій зафіксований номерний знак на відеозаписі не оголошена під запис.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. За таких обставин суд не вправі вважати доведеним факт правопорушення.

Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, в ході судового розгляду встановлено, що постанову серії ЕАМ № 3456311 від 20 листопада 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесено з порушенням вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП, в зв`язку з чим дану постану слід скасувати, як таку, що винесена з порушенням передбачених законодавством вимог, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Крім того, в даному випадку суд прийшов до переконання, що постанову слід скасувати, що не потребує додатково визнавати її противною, що не передбачено ст. 286 КАС України, а тому суд в частині визнання постанови протиправною відмовляє.

Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а також викладі обставин, які не стосуються предмета оскарження, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

З урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 121 КпАП України, ст.ст. 2, 19, 132, 134, 241-251 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції у м.Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області старшого сержанта Нечитайло Петра Олексійовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3456311 від 20 листопада 2020 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції Нацполіції України (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код за ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 420,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави в десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя А. І. Троцька