Рішення № 94389496, 25.01.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 25.01.2021

ЄУ № 942/1073/20

Провадження №2/942/30/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на 1/2 частини земельної частки (паю) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2020 року позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з вказаною вище позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_4 . На час її смерті позивач та його мати були зареєстровані та проживали разом з ОСОБА_5 , яка є бабусею позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та права на земельну частку (пай). ОСОБА_5 позивач доводиться рідним онуком, але підтвердити цей факт у позасудовому порядку він не має можливості, оскільки свідоцтво про народження ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є фізично застарілим та відповідні записи в ньому майже не проглядаються, а в Державному реєстрі відповідні записи за цей період часу відсутні за давністю.

Встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, оскільки він зможе в повній мірі реалізувати своє право на спадщину за законом.

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0081873, зареєстрованого 03.03.1997 року в Книзі записів реєстрації сертифікатів за №271, ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай) по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Зазначений сертифікат був втрачений, що підтверджується оголошенням про його втрату в ЗМІ.

Позивач зазначає, що фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки проживав та був зареєстрований на час смерті спадкодавця й до теперішнього часу за однією адресою, вступив в управління та володіння спадковим майном, в тому числі предметами домашньої обстановки та вжитку, житловим будинком, має всі правовстановлюючі документи, що свідчить про своєчасне прийняття позивачем спадщини, як онуком, який є спадкоємцем за законом, оскільки на час відкриття спадщини після смерті бабусі його мати вже померла. Брат позивача та онук спадкодавця - ОСОБА_3 , реалізував своє право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 в позасудовому порядку, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, вирішив своє право на Ѕ частину земельної частки (паю) в судовому порядку згідно рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 12.05.2020.

07.11.2019 позивач надав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини, але вищезазначеним рішенням суду встановлено, що заява про відмову від спадщини не має правового значення, оскільки подана з порушенням строків, передбачених ст. 553 ЦК УРСР.

Таким чином, брат позивача та позивач у рівних частинах успадкували спадщину в тій частці, яка належала б при спадкуванні за законом їх померлій матері.

Інших спадкоємців будь-якої попередньої черги за законом та (або), що мають право на обов`язкову частку та (або) за заповітом, які претендують на спадщину не має.

Постановою державного нотаріуса Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальова А.О. від 27.08.2020 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частини земельної частки (паю) після смерті ОСОБА_5 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ - сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0081873, зареєстрований в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 року за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1, яка була його рідною бабусею та визнати за ним в порядку спадкування за законом право на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 7,19 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0081873, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Ухвалою суду від 16.10.2020 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 16.11.2020.

16.11.2020 ухвалою суду у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 16.12.2020 у зв`язку з витребуванням доказів.

Представник відповідача Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області 04.12.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з 01.01.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 за № 2498-VІІІ, яким внесено зміни до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», згідно з яким розпорядження невитребуваними земельними ділянками за межами населених пунктів переходить до повноважень сільських, селищних рад та ОТГ, тому райдержадміністрація є неналежним відповідачем по справі.

16.12.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.01.2021.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Войтенко О.М. позовну заяву підтримали, просили її задовольнити, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві обставинам.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Представник відповідача Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві на позов, просив суд розглянути справу без участі представника адміністрації.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 02.01.2003 року Новорозсошанською сільською радою Новопсковського району Луганської області.

Згідно інформації №889/109-19 від 26.09.2019 року, наданою Відділом у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, ОСОБА_5 на підставі розпорядження Новопсковської РДА від 13.12.1996 року за №637/3 дійсно отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0081873, розміром 8,08 в умовних кадастрових гектарах, про що свідчить запис від 27.01.1997 року за реєстраційним номером №271 та особистий підпис власника в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 03.03.1997 року за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі вищевказаного сертифікату не отримувала.

Позивач зазначає, що він як онук померлої ОСОБА_5 є спадкоємцем за законом після її смерті, оскільки донька ОСОБА_5 та його мати - ОСОБА_4 , померла раніше спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 24.01.2002 року Новопсковським відділом РАГС Луганської області.

В обґрунтування обставин, що підтверджують факт родинних відносин позивач надав свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 27.05.1958 року Ново-Розсошанським с/ЗАГС Ново-Псковського району, згідно якого матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_4 .

Крім того, судом досліджено оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 , яке є фізично застарілим, у зв`язку з чим дослідити відображену в ньому інформацію є неможливим.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_3 підтвердили ту обставину, що позивач ОСОБА_3 дійсно є онуком ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі згідно з п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України і справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище якої, зазначені в документі, не збігаються з прізвищем цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надані позивачем докази переконують суд в тому, що позивач ОСОБА_1 є онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дають підстави для задоволення позовної заяви в цій частині, у зв`язку тим, що від встановлення факту залежить реалізація позивачем права на спадщину.

Крім того, позивач просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 7,19 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0081873, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 року за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Згідно довідки №1828 від 05.12.2019 року, що видана Новорозсошанською сільською радою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до 18.06.199 року постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , знята з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю. На час смерті разом з нею проживали та були зареєстровані: мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З довідки №1829 від 05.12.2019 року, виданою Новорозсошанською сільською радою, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , знята з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю. На час смерті разом з нею проживали та були зареєстровані: онук - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онук - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дружина онука - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , правнук - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 18.11.2019 року, виданого державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальовим А.О., зареєстрованим в реєстрі за №335, спадкоємцем зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , а саме - житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 є її онук ОСОБА_3 , у тому числі з урахуванням 1/2 розміру частки у спадщини, від якої відмовився онук померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 27.08.2020 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Сертифікат серії ЛГ №0081873, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 року за №271 по колгоспу ім.Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області, що посвідчував право на земельну частку (пай) ОСОБА_5 був втрачений, про що в газеті «Перемога» від 14.12.2019 року надано відповідне оголошення.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» передбачено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.3.5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, подружжя та батьки померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

За змістом ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Згідно ст. 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом щодо майна померлої ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_4 - мати позивача та дочка спадкодавця -померла раніше ОСОБА_5 .

Заявою від 07.11.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердив той факт, що після смерті своєї бабусі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкувати спадкове майно та отримувати свідоцтво про право на спадщину не бажає, в судовому порядку оскаржувати свідоцтва про право на спадщину, які будуть видані на іншого спадкоємця відмовляється.

Суд констатує, що заява ОСОБА_1 від 07.11.2019 року про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_5 подана позивачем до нотаріальної контори поза межами шестимісячного строку, встановленого ЦК УРСР 1963 року для подачі такої заяви, тому не створює жодних юридичних наслідків.

Як вбачається з рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 12 травня 2020 року, судом встановлено факт родинних відносин між рідним братом позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яка була його рідною бабусею та визнано за ним в порядку спадкування за законом право на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 7,19 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0081873, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області, оскільки ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном.

З матеріалів справи вбачається, що на день смерті ОСОБА_5 разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 проживав та був зареєстрований позивач ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем 1/2 частини майна померлої ОСОБА_5 , та таким, що прийняв спадщину у відповідності до вимог ст. 549 ЦК УРСР шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 успадкував спадщину в тій частці, яка належала б при спадкуванні за законом його померлій матері, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги позивача, шляхом визнання за ним в порядку спадкування за законом 1/2 частки права на земельну частку (пай) розміром 7,19 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0081873, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 року за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Проаналізувавши зазначені обставини у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, понесений ним при зверненні до суду, у розмірі по 630,60 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 11-13, 80, 81, 89, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на 1/2 частини земельної частки (паю) в порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1, яка була його рідною бабусею.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в порядку спадкування за законом право на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 7,19 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0081873, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 630 (шістсот тридцять) гривень 60 коп.

Стягнути з Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 630 (шістсот тридцять) гривень 60 коп.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 31.05.2002 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Войтенко Олександр Миколайович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001465 від 30.10.2017, діє на підставі ордеру серії АР №1018662 від 06.07.2020, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області, код за ЄДРПОУ 04051589, адреса: пров. Історичний, 1, смт. Новопсков Луганської області.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 січня 2021 року.

Суддя: В.В. Пронька