Рішення № 94384974, 26.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 січня 2021 року справа №640/19737/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін) (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - ГУ ДПС у м. Києві)доТовариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Феміда» (далі по тексту - ТОВ «Група Компаній Феміда»)простягнення з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 211 402,85 грн.В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що за ТОВ «Група Компаній Феміда» обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 211 402,85 грн.

Ухвалою від 24 жовтня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/24204/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про безпідставність позовних вимог, зазначаючи, що податковий борг ТОВ «Група Компаній Феміда» виник 06 грудня 2014 року на підставі податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2014 року №13149/10/26-51-22-03/ НОМЕР_1 , і з моменту його виникнення вже минуло 1095 днів. Тому, на думку відповідача, спірний податковий борг є безнадійним та підлягає списанню.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що спірна сума заборгованості виникла у зв`язку із несплатою відповідачем сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, нарахованих самостійно у податкових деклараціях 2017-2018 роках, та на підставі податкового повідомлення-рішення від 30 серпня 2018 року №0578951213, яке на даний час має статус узгодженого. Крім того, позивач вказав, що не пропустив строк давності, оскільки заборгованість, заявлена до стягнення у даній справі, виникла 30 січня 2017 року.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини передбачено підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з наявною у справі інформацією про податковий борг станом на 11 вересня 2019 року за ТОВ «Група Компаній Феміда» обліковується податковий борг з податку на додану вартість на суму 438 827,64 грн., у тому числі пеня 180 196,87 грн. У цій же інформації про податковий борг вказано, що сума заборгованості, заявлена до стягнення, складає 211 402,85 грн.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначає, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Таким чином, якщо платник податків не сплатив суму узгодженого грошового зобов`язання, самостійно визначеного у податковій декларації або визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення, протягом 10 днів з моменту такого узгодження, ці суми вважаються податковим боргом.

Як вказав позивач у відповіді на відзив, спірна сума заборгованості виникла у зв`язку із несплатою відповідачем сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, нарахованих самостійно у податкових деклараціях 2017-2018 роках, та на підставі податкового повідомлення-рішення від 30 серпня 2018 року №0578951213.

Оскільки позивач не надав розрахунок сум спірного податкового боргу, суд намагається самостійно розрахувати спірну суму податкового боргу на підставі наявних у справі доказів.

Так, згідно податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 30 серпня 2018 року №0578951213 до ТОВ «Група Компаній Феміда» застосовано штраф у розмірі 30 833,00 грн. за платежем податок на додану вартість. З урахуванням цього вбачається, що решта суми податкового боргу 180 569,00 грн. (211 402,85 грн. - 30 833,00 грн.) виникла у зв`язку із несплатою відповідачем суми податкового зобов`язання, визначеного у податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2017-2018 роки.

Наявні у справі копії податкових декларацій з податку на додану вартість за 2017-2018 роки свідчать, що ТОВ «Група Компаній Феміда» задекларувало наступні суми податку, належні до сплати: січень 2017 року - 1 617,00 грн.; лютий 2017 року - 1 946,00 грн.; березень 2017 року - 2 223,00 грн.; квітень 2017 року - 2 106,00 грн.; травень 2017 року - 2 107,00 грн.; червень 2017 року - 2 578,00 грн.; липень 2017 року - 2 567,00 грн.; серпень 2017 року - 3 221,00 грн.; вересень 2017 року - 4 577,00 грн.; жовтень 2017 року - 3 965,00 грн.; листопад 2017 року - 3 833,00 грн.; грудень 2017 року - 4 176,00 грн.; січень 2018 року - 4 524,00 грн.; лютий 2018 року - 4 603,00 грн.; березень 2018 року - 5 043,00 грн.; квітень 2018 року - 4 949,00 грн.; травень 2018 року - 4 349,00 грн.; червень 2018 року - 3 733,00 грн.; липень 2018 року - 6 497,00 грн.; серпень 2018 року - 2 928,00 грн.; вересень 2018 року - 2 924,00 грн.; жовтень 2018 року - 3 091,00 грн.; листопад 2018 року - 2 848,00 грн.; грудень 2018 року - 2 530,00 грн., всього 82 935,00 грн.

Якщо взяти до уваги відповідь на відзив, то сума податкового боргу, яка виникла у зв`язку із несплатою відповідачем сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, нарахованих самостійно у податкових деклараціях 2017-2018 роках, та на підставі податкового повідомлення-рішення від 30 серпня 2018 року №0578951213, по розрахункам суду складає 113 768,00 грн. (82 935,00 грн. + 30 833,00 грн.), що не відповідає спірній сумі податкового боргу - 211 402,85 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач не вказав, що стало підставою для виникнення у ТОВ «Група Компаній Феміда» податкового боргу з податку на додану вартість на суму 211 402,85 грн.

Суд звертає увагу, що на підтвердження позовних вимог позивач долучив до справи копії податкових декларацій з податку на додану вартість за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки.

Також суд зауважує, що позивач вказав, що заборгованість, заявлена до стягнення у даній справі, виникла 30 січня 2017 року, а тому податкові декларації з податку на додану вартість за 2017-2019 роки та податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2018 року №0578951213, не можуть бути підставою для виникнення спірного податкового боргу на суму 211 402,85 грн.

З наведеного суд приходить до висновку, що зміст позовної заяви не узгоджується зі змістом відповіді на відзив, а доводи позивача не підтверджується наявними у справі доказами; висновки позивача різняться між собою, не відповідають матеріалам справи та інформації про податковий борг, наданій разом із позовною заявою.

Оскільки сам позивач не може підтвердити свої позовні вимоги, у суду відсутня можливість самостійно встановити підстави та момент виникнення податкового боргу.

Крім того, відповідно до абзацу першого пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Позивач долучив до позовної заяви копію корінця податкової вимоги від 18 травня 2015 року №152-23 на суму податкового боргу у розмірі 223 577,72 грн. Тобто, можна припустити, що згадана податкова вимога прийнята до моменту виникнення спірного податкового боргу.

Суд враховує, що відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Однак, позивач не довів суду, що після направлення відповідачу податкової вимоги від 18 травня 2015 року №152-23 сума податкового боргу змінилася, а першочерговий податковий борг не був погашений в повному обсязі.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС стягнення з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 211 402,85 грн. не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Оскільки у позові відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Разом з тим, суд відхиляє доводи відповідача у відзиві на позовну заяву, оскільки вони не підтверджуються документально, а визнання податкового боргу безнадійним не є предметом даного спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головному управлінню ДПС у місті Києві відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головне управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 43141267);

Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Феміда») (02140, м. Київ, вул. Крушельницької, буд. 3, кв. 121; ідентифікаційний код 36557548).

Суддя В.А. Кузьменко