Ухвала суду № 94384582, 26.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 січня 2021 року м. Київ № 640/29105/20

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Головного управління Національної поліції у місті Києві

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 03.02.2020 № 7 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п.п. «г» п. 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_1 ;

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 04.02.2020;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в у місті Києві призначити ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" на посаду, рівнозначну посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, яку він займав до звільнення;

визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві щодо не зарахування до вислуги років ОСОБА_1 трудового стажу за період з 15.09.2015 по 03.02.2020 та зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 15.09.2015 по 03.02.2020 включно до вислуги років;

зобов"язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві перерахувати належні ОСОБА_1 виплати з урахуванням вислуги років, посадових окладів згідно штатного розкладу та підвищення тарифних ставок відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах) включаючи премії та інші виплати та індексації заробітної плати за період роботи з 15.09.2015 по 03.02.2020;

стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 03.02.2020 по 05.03.2020 у розміри 4 311,12 грн.

Ухвалою суду від 30.11.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк до десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

12.01.2021 від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обгрунтування поданої заяви позивач зазначив, що строк звернення до суду пропущений з тих підстав, що ним з метою досудового врегулювання спору надіслано ряд звернень до відповідача та вказує про невиконання відповідачем рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/23694/15.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2019 у справі № 826/23694/15, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020, за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві позов задоволено повністю.

Скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 11 вересня 2015 року №779 о/с про звільнення з 14 вересня 2015 року ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на посаді начальника відділу кримінальної розвідки відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VІІ та підпункту "а" пункту 62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві з 15 вересня 2015 року.

Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 вересня 2015 року по 18 листопада 2019 року в розмірі 285846,00 грн. (двісті вісімдесят п`ять тисяч вісімсот сорок шість гривень 00 копійок) з відрахуванням з цієї суми податків та обов`язкових платежів.

На підставі рішення суду ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві з 15 вересня 2015 року (наказ Головного управління МВС України в м. Києві від 03.12.2019 № 33 о/с).

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 03.02.2020 № 7 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України.

Наведене свідчить, що обставини виконання/невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2019 у справі № 826/23694/15 не впливають на строки звернення до суду з даним позовом в частині оскарження наказу про звільнення від 03.02.2020 № 7 о/с та заявлених похідних вимог щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки рішення у справі № 826/23694/15 не пов"язане із правовідносинами щодо звільнення позивача з 03.02.2020.

Пояснень щодо неможливості звернутися до суду з дотриманням строку звернення, визначеного частиною п"ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду не наводить.

Разом з тим, суд критично ставиться до посилань позивача на запровадження в Україні карантину, що позбавило його можливості звернутися до суду з дотриманням строків звернення, оскільки карантин на усій території України установлено з 12 березня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", тобто після закінчення місячного строку на оскарження наказу про звільнення від 03.02.2020 № 7 о/с.

Строк звернення до суду з вимогою про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 03.02.2020 по 05.03.2020 у розміри 4 311,12 грн закінчився 07.09.2020. Проте, до суду з даним позовом позивач звернувся 20.11.2020. Таким чином, в даній частині позовних вимог позивачем також пропущено строку звернення до суду. Поважних причин щодо звернення до суду після закінчення шестимісячного строку звернення судом не встановлено, позивачем не наведено.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню позивачу в частині вимог про

визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 03.02.2020 № 7 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п.п. «г» п. 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_1 ;

поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 04.02.2020;

зобов`язання Головне управління Національної поліції у місті Києві призначити ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" на посаду, рівнозначну посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, яку він займав до звільнення.

стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 03.02.2020 по 05.03.2020 у розміри 4 311,12 грн.

В частині вимог про визнання неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві щодо не зарахування до вислуги років ОСОБА_1 трудового стажу за період з 15.09.2015 по 03.02.2020 та зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 15.09.2015 по 03.02.2020 включно до вислуги років суд бере до уваги пояснення позивача відносно того, що про відмову у зарахуванні до вислуги років період з 15.09.2015 по 03.02.2020 його повідомлено листом від 23.09.2020 №1/1032-Нч.

Щодо позовних вимог про зобов"язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві перерахувати належні ОСОБА_1 виплати з урахуванням вислуги років, посадових окладів згідно штатного розкладу та підвищення тарифних ставок відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах) включаючи премії та інші виплати та індексації заробітної плати за період роботи з 15.09.2015 по 03.02.2020 суд бере до уваги, що строки звернення до суду не застосовуються до спорів про стягнення заробітної плати.

Керуючись п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути в частині вимог про:

визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 03.02.2020 № 7 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п.п. «г» п. 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_1 ;

поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 04.02.2020;

зобов`язання Головне управління Національної поліції у місті Києві призначити ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" на посаду, рівнозначну посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, яку він займав до звільнення;

стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 03.02.2020 по 05.03.2020 у розміри 4 311,12 грн.

Відповідно до частини сьомої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Згідно зі статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя М.А. Бояринцева