Рішення № 94384451, 25.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/5348/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж Гарант"доГоловного управління Державної податкової служби у Чернігівській області Державної податкової служби Українипровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Престиж Гарант» (надалі також – позивач, ТОВ «Агро Престиж Гарант») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (надалі також – відповідач 1, ГУ ДПС у Чернігівській області, контролюючий орган) та Державної податкової служби України (надалі також – відповідач 2, ДПС України) та просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі також – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації від 22.07.2020 № 1755922/40865906 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 02.09.2019 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 29.07.2020 № 1778351/40865906 про відмову у реєстрації Розрахунку коригування від 29.08.2019 № 18 до Податкової накладної від 20.06.2019 № 20 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати ДПС України зареєструвати Податкову накладну від 02.09.2019 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою направлення до органу ДФС;

зобов`язати ДПС України зареєструвати Розрахунок коригування від 29.08.2019 № 18 до Податкової накладної від 20.06.2019 № 20 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою направлення до органу ДФС.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідачем 1 в квитанціях про зупинення реєстрації спірних Податкової накладної та Розрахунку коригування не було зазначено конкретного критерію - одного з п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, та вичерпного переліку документів для підтвердження реальності господарських операцій. Натомість позивач надав ГУ ДПС у Чернігівській області усі наявні в нього первинні документи по операціям із постачання товару. Однак, відповідачі подані позивачем документи та пояснення не врахували, не вказали, з яким саме порушенням законодавства складено подані платником податків документи. Рішення податкового органу про відмову в реєстрації ПН/РК містить формальні підстави для його прийняття, що зазначені в Порядку № 117. За таких обставин, позивач вважає оскаржувані Рішення протиправними, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняті негативні для платника податку рішення. Також вважає, що належним способом відновлення його порушених прав є зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні Податкову накладну та Розрахунок коригування в ЄРПН.

Відповідач 1 у відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Чернігівській області були розглянуті документи, надані позивачем, однак, їх було визнано такими, що надані в обсязі, недостатньому для реєстрації спірних Податкової накладної та Розрахунку коригування. Робочою групою ГУ ДПС у Чернігівській області зважаючи на те, що платником надано документи стосовно підтвердження інформації, зазначеної у спірних Податковій накладній та Розрахунку коригування, які складені з порушенням законодавства, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, прийняті рішення щодо відмови у їх реєстрації в ЄРПН.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У строк, встановлений судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.11.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 17.12.2020 заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ТОВ «Агро Престиж Гарант» 01.11.2016 зареєстровано платником податку на додану вартість.

02.09.2019 позивачем сформовано Податкову накладну № 1 на загальну суму 715736,16 грн, з ПДВ (надалі також – ПН № 1) (а.с. 6).

Згідно копії квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 30.09.2019 вищевказана Податкова накладна була доставлена до ДПС України, документ прийнято, однак, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 02.09.2019 № 1 в ЄРПН зупинена. Зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податків». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с. 14).

Позивачем подано до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено від 20.07.2020 № 9, в якому він зазначив, що 02.09.2019 сільськогосподарський кооператив «Миколаївський» отримав товар на суму 715736,16 грн, на підставі чого була виписана видаткова накладна та сформована і відправлена на реєстрацію податкова накладна № 1 від 02.09.2019. Копії документів, що підтверджують реальність операції, надаються. До Повідомлення позивачем були додані 16 додатків (а.с. 7).

Вказане Повідомлення № 9 та додані до нього документи отримано контролюючим органом в день їх подання – 20.07.2020, про що свідчить квитанція № 2 (а.с. 11).

За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення від 22.07.2020 № 1755922/40865906, яким відмовлено у реєстрації Податкової накладної від 02.09.2019 № 1 в ЄРПН, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: «Задіяний у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту» (а.с. 5).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції, за результатами якої було сформовано та подано до податкового органу Податкову накладну № 1, позивачем до суду надано копії таких документів: Договору поставки на умовах товарного кредиту від 04.03.2019 № 28, Рахунку на оплату від 02.09.2019 № 338, Видаткової накладної від 02.09.2019 № 338, Товарно-транспортної накладної від 02.09.2019 № Р338, Платіжного доручення від 05.12.2019 № 443, від 14.01.2020 № 665, Договору про надання транспортних послуг від 03.01.2019 № 1 (а.с. 10, 15-25).

20.06.2019 позивачем сформовано Податкову накладну № 20 на загальну суму 4084572,00 грн (а.с. 27).

29.08.2019 до вказаної Податкової накладної позивачем сформовано Розрахунок коригування № 18, згідно якого суму скориговано на 391608,00 грн, з ПДВ, а саме суму 428652,00 грн, з ПДВ, скориговано на суму 37044,00 грн, з ПДВ (надалі також – РК № 18) (а.с. 28).

Згідно копії квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 13.09.2019 вищевказаний Розрахунок коригування був доставлена до ДПС України, документ прийнято, однак, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 29.08.2019 № 18 в ЄРПН зупинена. Зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податків». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с. 30-31).

Позивачем подано до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено від 26.07.2020 № 24, в якому він зазначив, що 29.08.2019 сільськогосподарський кооператив «Миколаївський» здійснив часткове повернення товару. На підставі факту отримання товару був сформований РК № 18 від 29.08.2019 до ПН № 20 від 20.06.2019 (Податкова 20 зареєстрована без зауважень в ЄДР на підставі першої події – факту реалізації товару). Копії документів, що підтверджують повернення товару, надаються. До Повідомлення позивачем були додані 16 додатків (а.с. 34).

Вказане Повідомлення № 24 та додані до нього документи отримано контролюючим органом в день їх подання – 26.07.2020, про що свідчить квитанція № 2 (а.с. 32).

За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі також – Комісія) прийнято Рішення від 29.07.2020 № 1778351/40865906, яким відмовлено у реєстрації Розрахунку коригування від 29.08.2019 № 18 в ЄРПН, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: «Задіяний у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту» (а.с. 26).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції, за результатами якої було сформовано та подано до податкового органу РК № 18, позивачем до суду надано копії таких документів: Договору поставки на умовах товарного кредиту від 04.03.2019 № 28, Товарно-транспортної накладної від 20.06.2019 № Р291, від 29.08.2019 № Р31, Договору про надання транспортних послуг від 03.01.2019 № 1, Договору про надання транспортних послуг від 02.06.2019 № 2, Платіжного доручення від 05.12.2019 № 443, від 14.01.2020 № 665, Видаткової накладної повернення постачальнику від 29.08.2019 № 1 (а.с. 35-49).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається, згідно з приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі також – ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно абз. 1, 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

В пункті 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України також зазначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі також - Порядок № 1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної(далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 зазначеного вище Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно приписів, наведених у п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі також - Порядок № 117); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 6 Порядку № 117).

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості платника податку визначалися листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01, за погодженням з Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Також вказані критерії ризиковості платника податку були оприлюднені на офіційному веб сайті Державної фіскальної служби України.

Відповідно до пп. 1.6 п. 1 платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Як встановлено судом, реєстрація спірних Податкової накладної та Розрахунку коригування зупинена з посиланням на п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з тим, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації спірних Податкової накладної та Розрахунку коригування з огляду на те, що лист ДФС України від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01, яким оприлюднено ці критерії, не є нормативно-правовим актом, як не є нормативно-правовим актом критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, оприлюднені на сайті ДФС України.

Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації спірних Податкової накладної та Розрахунку коригування.

Між тим, позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації ПН № 1 та РК № 18 у межах строку, встановленого законодавством, надіслав до контролюючого органу копії документів, складених за відповідними господарськими операціями.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято Рішення, якими відмовлено у реєстрації ПН № 1 та РК № 18 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація» вказано: «Задіяний у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту».

Водночас, суд зауважує, що аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації ПН/РК.

Однак, оскаржувані Рішення про відмову у реєстрації спірних Податкової накладної та Розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять в собі ні мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платників податку, ні доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак задіяння позивача у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту, з посиланням на відповідні документи.

Крім того, рішення про зупинення реєстрації ПН № 1 та РК № 18 не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації спірних Податкової накладної та Розрахунку коригування призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо їх реєстрації.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані Рішення про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих позивачем спірних Податкової накладної та Розрахунку коригування є необґрунтованим, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації податковим органом переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування такого рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у зазначеній вище постанові від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження № К/9901/14651/19).

Суд наголошує, що під час вирішення даної категорії спорів не підлягають дослідженню та аналізу обставини здійснення господарської операції, її реальність тощо, адже спір стосується виключно дотримання процедури реєстрації ПН № 1 та РК № 18 в ЄРПН.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування Рішень Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.07.2020 № 1755922/40865906 про відмову в реєстрації Податкової накладної від 02.09.2019 № 1 та від 29.07.2020 № 1778351/40865906 про відмову в реєстрації Розрахунку коригування від 29.08.2019 № 18.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ним ПН № 1 та РК № 18, датою направлення їх до контролюючого органу, суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем спірні Податкову накладну та Розрахунок коригування датою їх подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН № 1 та РК № 18, датою їх подання, і задоволення позовних вимог у цій частині.

Згідно із частинами першою та другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

З урахуванням зазначеного вище, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ТОВ «Агро Престиж Гарант» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України необхідно задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Згідно з частиною першою ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до положень п. 1 частини третьої ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу гарантовано ст.ст. 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009 та від 11.07.2013 № 6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

За змістом частини першої ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини сьомої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію Ордеру на надання правової допомоги від 23.11.2020 серії СВ № 1002161, копію Договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 № б/н, Акт прийому-передачі робіт з розрахунком витраченого часу від 23.11.2020 та квитанцію до прибуткового касового ордера від 23.11.2020 № б/н на суму 4000,00 грн. (а.с. 56-60).

При чому, у вказаному Акті зазначені наступні види наданої позивачу Адвокатом правової допомоги: ознайомлення з матеріалами, наданими Довірителем – 1 год.; вивчення документів, моніторинг законодавства та аналіз судової практики при вивченні матеріалів справи, побудова стратегії захисту прав клієнта – 2 год.; написання позову, підготовка процесуальних документів (підготовка пакету документів для звернення до суду з позовною заявою, подача документів до суду (позову), договору, акту прийому-передачі виконаних робіт інше) – 5 год. Вартість 1 год. роботи складає – 500,00 грн.

Проте, суд звертає увагу на те, що частина з наданих послуг не може бути віднесена до правничої допомоги.

Так, згідно із п. 4 частини першої ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (надалі також – Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У п. 9 частини першої ст. 1 Закону № 5076-VI установлено, що представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення (згідно змін, внесених Законом № 198-IX від 17.10.2019).

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже, ознайомлення з матеріалами, наданими Довірителем, вивчення документів, моніторинг законодавства та аналіз судової практики при вивченні матеріалів справи, побудова стратегії захисту прав клієнта, підготовка процесуальних документів (підготовка пакету документів для звернення до суду з позовною заявою, подача документів до суду (позову), договору, акту прийому-передачі виконаних робіт інше) не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені ст.ст. 1, 19 Закону № 5076-VI та, відповідно, здійснення вказаних видів роботи не може бути відшкодовано як витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача становить 2000,00 грн.

Платіжним дорученням від 20.11.2020 № 605 підтверджується сплата позивачем судового збору у сумі 4204,00 грн (а.с. 59).

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Престиж Гарант» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.07.2020 № 1755922/40865906 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 02.09.2019 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну від 02.09.2019 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою направлення до податкового органу.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 29.07.2020 № 1778351/40865906 про відмову у реєстрації Розрахунку коригування від 29.08.2019 № 18 до Податкової накладної від 20.06.2019 № 20 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Розрахунок коригування від 29.08.2019 № 18 до Податкової накладної від 20.06.2019 № 20 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою направлення до податкового органу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Престиж Гарант» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн та судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Престиж Гарант» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн та судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж Гарант", вул. П`ятницька, буд. 94, кв. 155, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40865906.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966.

Відповідач: Державна податкова служба України, Львівська площо, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393.

Дата складення повного рішення суду - 25.01.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб