Рішення № 94383786, 25.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 січня 2021 р. № 520/16767/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ" (вул. Суздальські ряди, буд. 12, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 43242503) до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (вул. Гамалія, буд. 25,м. Суми, Сумська область, 40021, код ЄДРПОУ 40356714) про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

-визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області №000153 від 11 листопада 2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу;

-судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивач має сплатити штраф на підставі ст.27 Закону України «Про рекламу» за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 000153 від 11.11.2020 р. про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн. Вважає, що твердження відповідача про те, що ТОВ «ТКС» було розміщено зображення наповнених келихів з алкогольним напоєм - пиво, є голослівним та ґрунтується на власному сприйнятті посадових осіб відповідача.

Вказане рішення відповідача позивач вважає незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує права позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому позов не визнав та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свою позицію тим, що порушення, зазначене в п.1 ч.2 ст.27 Закону України «Про рекламу», якщо воно вчинено щодо одного рекламного об`єкту - є одним порушенням, яке може полягати у вчиненні різних (однієї або декількох) дій, що перелічені у вказаній правовій нормі. При цьому, вказане порушення буде мати місце у разі вчинення щодо одного рекламного об`єкту як однієї з перелічених дій, так декількох з перелічених дій. На думку відповідача, банер із зображенням наповнених пивних келихів та написом «Алкоголь», а також написами «Тютюн. Продукти» розміщеній на фасаді будинку - є фактичним рекламуванням алкогольних напоїв, отже позивачем було порушено основні принципи подання реклами споживачеві та є порушенням ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу».

Таким чином, доводи позивача щодо самостійного трактування Головним управлінням законодавства вважає необґрунтованими та безпідставними, що спростовуються зазначеною інформацією на банері - наповненні пивні келихи та напис великими літерами «Алкоголь».

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в ході здійснення контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами щодо захисту прав споживачів реклами та вимог до її змісту на території м. Охтирка 27.08.2020 головним спеціалістом відділу контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (посвідчення № 369 від 03.06.2020) встановлено, що на фасаді магазину, за адресою: м.Охтирка, вул. Армійська, 62-1 А, в якому здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ», розміщений банер із зображенням наповнених келихів та написом «Алкоголь», а також написами «Тютюн. Продукти» що є порушенням вимог ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу». А саме: реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, засобами зовнішньої реклами забороняється.

У ході проведення контролю продавцем було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копію ліценції на право торгівлі алкогольними напоями ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ».

По даному факту складено протокол про порушення законодавства про рекламу №000125 від 31.08.2020 та цього ж дня прийнято рішення про початок розгляду справи № 000129.

В порядку ч. 2 ст. 26 Закону «Про рекламу», суб`єкту господарювання направлено лист № 8118-05.1/20 від 01.09.2020 за юридичною адресою та місцем здійснення підприємницької діяльності, в якому зазначено виявлене порушення та зобов`язано ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» у термін до 16.09.2020 надати інформацію про вартість розповсюдженої реклами (копії платіжних документів, договори, акти виконаних робіт та інше) (копія листа № 8118-05.1/20 від 01.09.2020 додається). Одночасно відповідачу повідомлено про призначення розгляду справи про порушення законодавства про рекламу на 23.09.2020 о 10:00 год. та про наслідки неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості реклами. Дану вимогу отримано суб`єктом господарювання за юридичною адресою, що підтверджується повідомленням про вручення, копія якого міститься в матеріалах справи.

У відповідь на вимогу, ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» надіслала лист від 16.09.2020, яким просило надати додатковий строк для надання інформації за вимогою у зв`язку з недостатністю часу через фактичну перевірку суб`єкта господарювання Державною податковою службою. До листа ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» було додано лише копію наказу ГУ ДПС у Харківські області від 04.09.2020 №2944 на проведення фактичної перевірки. Крім того, у листі позивач підтверджує, що вказаний банер є саме рекламою.

25.09.2020 до Головного управління надійшло два листа від ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ», якими було надано копію Договору оренди нежитлового приміщення №01/07/20А від 01.07.2020, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Договір поставки №2020/289 від 01.08.2020.

З метою всебічного розгляду справи наказом №1623-07 від 24.09.2020 було продовжено строк розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» до 30.11.2020 року (а.с. 44).

У зв`язку з продовженням строків, перенесенням розгляду справи та відсутністю всієї необхідної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами з порушенням законодавства 25.09.2020, Головним управлінням було надіслано лист №9207-05.1/20 до ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» за юридичною адресою та місцем здійснення підприємницької діяльності, яким було повідомлено про розгляд справи 28.10.2020 на 10:00 год.

Зазначеним листом позивача зобов`язано надати інформацію про вартість розміщеної реклами з порушенням законодавства до 26.10.2020, зокрема, копії затвердженого макету, акти виконанню робіт, платіжних документів, яких раніше суб`єктом господарювання надано не було .

Враховуючи що вказаний банер розміщений на фасаді будинку є зовнішні засобом реклами, що, відповідно до ст. 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підстав дозволів, що видаються виконавчими органами міської ради, відповідачем 25.09.2020 було направлено лист №9212-05.1/20 до Охтирської міської ради щодо надання інформації про надання дозволів на розміщення засобів зовнішньої рекламі ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» за адресою: м. Охтирка вул. Армійська, 62-1 А (а.с. 40).

У відповідь, Відділом містобудування та архітектури Охтирської міської ради було повідомлено, що рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Охтирка по вул. Армійська, 61-1А Ттовариству «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» не приймалось та дозволу не надавалось (а.с. 39).

Як встановлено за матеріалами справи, 28.10.2020 відбулося засідання адміністративної комісії щодо розгляду справі стосовно ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» за порушенню законодавства про рекламу, на якому був присутній представник позивач; Богданович М.Ю. (у режимі відеоконференції), у ході якого було вирішено про перенесення розгляду справи на 11 листопада 2020 р.

11.11.2020 до Головного управління надійшов лист від ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ», яким було надано довіреність на представництво позивача Богданович М.Ю., копію паспорта та довіреності, а також копію макету до Договору поставки №2020/289 від 01.08.2020.

Відповідач зазначає, що копії актів виконаних робіт, платіжних документів щодо розповсюдженої реклами з порушенням вимог законодавства ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЄ СЛОБОЖАНЩИНИ» надано не було.

З повідомлених сторонами обставин, судом встановлено, що 11.11.2020 відбулось повторне засідання адміністративної комісії за участі представника позивача Дяченко І.І. (у режимі відеоконференції).

У ході засідання було встановлено порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 22 Закону України «Прі рекламу», тобто розміщено засіб зовнішньої реклами у вигляді банеру і зображенням наповнених келехів та написом написом «Алкоголь», а також написами «Тютюн. Продукти», на фасаді магазину, за адресою: м. Охтирка, вул Армійська, 62-1 А, в якому здійснює підприємницьку діяльність ТОЇ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ». Надана інформація щодо вартості розміщеної реклами, не надавала можливості встановити точну вартісті реклами розміщеної із порушенням вимог законодавства про рекламу.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 27 Закону «Про рекламу» за недотримання встановлених законом вимог щодо порядку розповсюдження реклами та розповсюджені реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо ії змісту було винесено рішення №000153 від 11.11.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу щодо ТОВ «ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ», яке цього ж дня направлено суб`єкту господарювання за юридичною адресою та місцем здійснення підприємницької діяльності.

Представником позивача зазначений лист було отримано, що підтверджується повідомленням про вручення.

Вважаючи, що відповідач не надав жодного доказу та обґрунтування своєї позиції,

стосовно того, що у келихах на зображені міститься алкогольний напій, позивач вважає, що суб`єкт повноважень, всупереч закону, вдався до самостійного трактування чинного законодавства та не опирався на фактичні докази по справі, трактуючи зображення келиху з невідомою рідиною, як зображення алкогольного напою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Так, засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до Закону України "Про рекламу" (надалі - Закон).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Відповідно ст.1 Закону України «Про рекламу», реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.

У свою чергу, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Частиною третьою статті 7 Закону визначено, що реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

За приписами частини першої статті 8 Закону у рекламі забороняється, зокрема, вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, серед іншого, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Необхідно зауважити, що органам у справах захисту прав споживачів не надано право здійснювати планові та позапланові заходи державного нагляду: перевірки, ревізії, огляди, обстеження та інші подібні дії.

Посадові особи Держпродспоживслужби та її територіальні органи, які розглядають справу про порушення законодавства про рекламу, мають право лише на отримання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також іншої інформації, яка стосується порушень законодавства про рекламу.

Питання накладення уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулюються Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (надалі - Порядок №693).

Відповідно до п. 2 Порядку № 693 у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма кореспондується також з частиною сьомою статті 27 Закону.

Пунктом 8 Порядку № 693 передбачено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Згідно з п. 9 Порядку № 693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

У відповідності до п.10 Порядку № 693 протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

Пунктом 11 Порядку № 693 визначено, що за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Пунктом 12 Порядку № 693 визначено, що справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Також, п. 13 Порядку № 693 визначено, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (п. 14 Порядку №693).

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (п. 18 Порядку № 693).

Виходячи з системного аналізу положень статті 26 Закону України "Про рекламу", пунктів 9, 11, 18 Порядку № 693, у провадженні у справах про порушення законодавства про рекламу оформлюються процесуальні документи протокол про порушення законодавства про рекламу, рішення про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про рекламу, протокол засідання та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Водночас, виявлення ознак порушення законодавства про рекламу Закон України "Про рекламу" не пов`язує з проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю, оформлення направлень на перевірку, повідомлень про перевірку, актів перевірок законодавством про рекламу не передбачено.

Крім того, виходячи з поняття "реклама", закріпленого у статті 1 Закону України "Про рекламу" (інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару), Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють контроль за розповсюдженням інформації (реклами), а не перевіряють господарську діяльність рекламодавців, розповсюджувачів та виробників реклами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу та провадженні у справі за ознаками порушення законодавства про рекламу відносно ТОВ «Тютюнова Компанія Слобожанщини» ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області діяло в межах повноважень та у відповідності з порядком, визначеним наведеними нормами законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів право інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами зовнішньої реклами.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Частиною 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» встановлено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» зазначено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України «Про рекламу» не регулює відносини щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, а лише визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, тому контроль за дотриманням законодавства про рекламу не підпадає під дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Реалізацію повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів покладено на Держпродспоживслужбу та її територіальні органи в областях, як правонаступника Держспоживінспекції відповідно до постанови Кабінету Міністрів №442 від 10.09.2014 та №1092 від 16.12.2015.

Суд зазначає, що питання щодо накладення штрафів на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу врегульовані Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок).

Згідно п. 9 - 11 Порядку, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу складається протокол та приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Згідно з вимогами п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Таким чином відповідачем достовірно, на підставі відповідних доказів встановлено, що саме позивач здійснював діяльність за місцем виявлення порушення законодавства про рекламу та законно прийнято оскаржуване рішення про накладення штрафу.

Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем доведена правомірність прийняття оскаржуваного рішення, таким чином, позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо твердження позивача, що зображені на фасаді магазину келихи не є доказом того, що на зображені міститься саме алкогольний напій, та не є рекламою, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, згідно зі ст. 1 Закону № 270/96-ВР зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Частиною 1 статті 16 Закону № 270/96-ВР передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, розміщений позивачем банер із зображенням наповнених пивних келихів та написом «Алкоголь», а також написами «Тютюн. Продукти» розміщеній на фасаді будинку є фактичним рекламуванням алкогольних напоїв, отже позивачем було порушено основні принципи подання реклами споживачеві та є порушенням ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу».

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону № 270/96-ВР вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

З фотоматеріалів вбачається, що рекламний засіб призначений сформувати обізнаність споживачів про продаж саме алкогольних напоїв та тютюнових, тобто є рекламою за своєю суттю, а також містить зображення келихів.

Таким чином, доводи позивача щодо самостійного трактування Головним управлінням законодавства - є необґрунтованими та безпідставними, що спростовуються зазначеною інформацією на банері - наповненні пивні келихи та напис великими літерами «Алкоголь».

Згідно з ч. 7 ст. 27 Закону № 270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, внаслідок порушення позивачем порядку розповсюдження та розміщення реклами Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області, на підставі вимог ч. 7 ст. 27 Закону № 270/96-ВР на позивача правомірно накладено штраф у розмірі 5083 грн.

Інші доводи поданого позову означених висновків суду не спростовують.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що рішення про накладення на позивача штрафу №000153 від 11 листопада 2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу - винесено відповідачем у порядку та у спосіб, встановлений законом, у межах повноважень та за наявності до того законних підстав, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ", задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ СЛОБОЖАНЩИНИ" (вул. Суздальські ряди, буд. 12, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 43242503) до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (вул. Гамалія, буд. 25,м. Суми, Сумська область, 40021, код ЄДРПОУ 40356714) про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 25 січня 2020 року.

Суддя Кухар М.Д.