Рішення № 94383640, 25.01.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3990/20

25 січня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільський обласний військовий комісаріат, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати пункт 28 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом засідання від 06.03.2020 №5 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 18.12.2019 внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби;

зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду II групи з 18.12.2019 внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів сімей" у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги. Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 396613 від 19.12.2019 йому встановлена друга група інвалідності, причина інвалідності-захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Після встановлення ІІ групи інвалідності позивач подав до Тернопільського ОМВК заяву про виплату одноразової грошової допомоги. Однак, розглянувши вказану заяву комісія з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних прийняла рішення про відмову позивачу у призначенні допомоги, яке оформлене протоколом засідання від 06.03.2020 №5, посилаючись на те, що група інвалідності встановлена понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності. Позивач вважає дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги протиправними та посилається на застосування правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 21.09.2018 по справі №278/2478/17, 28.02.2018 у справі №806/694/16, від 15.03.2018 у справі №816/4195/15, від 20.03.2018 у справі №295/3091/17, від 21.06.2018 у справі №751/4367/17. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 09.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №500/3990/20.

23.12.2020 представник третьої особи подав до суду пояснення до позову, в яких вказав, що на час первинного встановлення інвалідності позивачеві правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла. Оскільки з дня первинного встановлення інвалідності (21.11.2016) до дня встановлення II групи інвалідності (18.12.2019) минуло понад два роки, на думку третьої особи, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Ухвалою суду від11.01.2021 розгляд справи було відкладено.

Позивач в судове засідання не прибув, проте його представник надіслав на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомив належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно із ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу в Збройних Силах України, з якої звільнений 02.08.2013.

21.11.2016 під час первинного огляду позивача органами МСЕК позивача визнано особою з інвалідністю ІІІ групи, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням військової служби, що підтверджуються довідкою МСЕК серії АВ №0804626 від 21.11.2016.

05.12.2017 під час повторного огляду позивача органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи з 01.12.2017 внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджуються довідкою МСЕК серії АВ №1077604 від 05.12.2017.

19.12.2019 під час повторного огляду позивача органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи з 18.12.2019 внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджуються довідкою МСЕК серії 12 ААБ №396613 від 19.12.2019.

Після встановлення ІІ групи інвалідності позивач звернувся до Тернопільського обласного військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом №35 від 05.03.2020, позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, з урахуванням виплачених раніше сум, оскільки встановлення ІІ групи інвалідності відбулось у понад дворічний термін з первинного встановлення інвалідності.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

За приписами пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII, в редакції чинній на час встановлення позивачу інвалідності 21.11.2016, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У пункті 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975), в редакції чинній на час повторного обстеження позивача та встановлення позивачу вищої групи інвалідності 18.12.2019, зазначено: якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Ключовим правовим питанням у справі є правильність застосування до спірних правовідносин пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII та пункту 8 Порядку № 975.

У справах цієї категорії необхідно встановити, які правові норми регулюють відносини сторін на час виникнення спору.

Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням йому під час повторного огляду вищої (ІІ) групи інвалідності з 18.12.2019.

Закон №2011-XII було доповнено статтями 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 № 5040-VI. Цей Закон набрав чинності 01.01.2014 і застосовується до правовідносин, що виникли після 01.01.2014.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Змістовно абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.

Крім того, абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.

Обидві норми (абзац перший та другий пункту 4 статті 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19 викладений такий правовий висновок про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII:

(1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;

(2) передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014;

(3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після).

У цій справі Верховний Суд зазначив, що оскільки між первинним установленням інвалідності та повторним оглядом, за наслідками якого було установлено ІІ групу інвалідності, минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи зазначений висновок Верховного Суду до обставин справи, суд враховує, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу встановлена ІІ групу інвалідності, відбувся 18.12.2019, вперше інвалідність ІІІ групи встановлена позивачу 21.11.2016. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, суд приходить до висновку, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб станом на дату встановлення ІІ групи інвалідності.

Щодо посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 21.09.2018 по справі №278/2478/17, 28.02.2018 у справі №806/694/16, від 15.03.2018 у справі №816/4195/15, від 20.03.2018 у справі №295/3091/17, від 21.06.2018 у справі №751/4367/17, суд зазначає, що в ухваленій пізніше постанові від 15.07.2020 у справі №240/10153/19 Верховний Суд відступив від правової позиції, на яку посилається позивач, та сформував інший правовий висновок, про який зазначено вище та яким суд керується, вирішуючи спір між сторонами.

Враховуючи вищенаведене, в задоволені позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Міністерство оборони України (місцезнаходження: проспект Повітрофлотський, 6, Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022);

третя особа - Тернопільський обласний військовий комісаріат (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 2, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 07704709) .

Головуючий суддя Баранюк А.З.