Рішення № 94381790, 25.01.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 січня 2021 року Справа № 280/146/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., розглянувши у письмовому провадженні окрему категорію термінових адміністративних справ за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до - Хортицького відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Хортицького відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - поважними та поновити строк звернення до адміністративного суду з наведеним позовом;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гінатуліної А.Р. щодо винесення постанови від 14.12.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП№ №63919043 про стягнення виконавчого збору у розмірі 196603,23 грн на підставі постанови №48084251;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно- Слдного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гінатуліної А.Р. від 14.12.2020 про відкриття виконавчого провадження №63919043 про стягнення виконавчого збору у розмірі 196603,23 грн.

Також у позові зазначено клопотання про витребування з Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавчі провадження ВП №63919043 та ВП №63919043.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем порушені строки винесення постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору, оскільки виконавче провадження було закінчено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що прийнята постанова від 12.12.2018 по ВП №48084251. У зв`язку із незаконним прийняттям виконавчого документу до стягнення та відкриттям провадження, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд його задовольнити.

Ухвалою від 13.01.2021 було відкрите спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.01.2021 о 16 год. 00 хв. та витребувані від відповідача матеріали виконавчого провадженням № 63919043.

19.01.2021 представником відповідача через електронну адресу суду був поданий відзив на позовну заяву, зі змісту якого відповідач проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що станом на 14.12.2020 у Автоматизованій системі виконавчих проваджень було відсутнє виконавче провадження, щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 , виконавчого збору на користь держави у розмірі 19660,32 грн, відповідно до постанови від 17.07.2015 винесеної під час виконання виконавчого провадження №48084251. У зв`язку з зазначеним, керуючсиь ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем виведено у окреме провадження №63919043 постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 19660,32 грн №48084251 від 17.07.2015. На підставі правомірності прийняття вищевказаної постанови, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Разом із відзивом відповідачем надано копію виконавчого провадження ВП №48084251, ВП №63919043.

20.01.2021 представником позивача через канцелярію суду (вх. №3789) подана заява про розгляд справи без участі позивача та його представника у письмовому провадженні. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений у порядку ст. 268 КАС України.

За приписами ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На виконані у відповідача перебувало виконавче провадження №48084251 з примусового виконання виконавчого листа №2/337/2218/2013, виданого 20.12.2012 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №78-08кф від 18.02.2008 на загальну суму 196603,23 грн.

09.07.2015 відкрито виконавче провадження ВП №48084251.

17.05.2015 відповідачем винесено Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 19660,32 грн.

17.07.2015 державним виконавцем відповідача винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про що внесено відповідний запис про обтяження №13200879.

12.12.2018 за вх. №13100 до відповідача надійшла заява стягувача про повернення виконавчого листа на підставі п.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

12.12.2018 на підставі заяви стягувача ТОВ «Кредитні ініціативи» заступником начальника Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та повернуто виконавчий документ стягувачу без виконання.

18.12.2020 позивач дізнався про відкриття 14.12.2020 державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гінатуліною А.Р. виконавчого провадження №63919043 на підставі постанови державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 17.07.2015 ОСОБА_2 про стягнення з виконавчого збору у виконавчому провадженні № 48084251 у розмірі 19660,32 грн та отримав власне копію вказаної постанови про стягнення виконавчого збору.

Не погоджуючись із постановою державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадженняпро стягнення виконавчого збору, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались у даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (у подальшому - Закон №1404).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (у подальшому - Закон №1404).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно із частиною другою статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, виконавчий збір стягується за примусове виконання рішення та за своєю правовою природою є санкцією за невиконання рішення суду боржником.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, на виконані у відповідача перебувало виконавче провадження №48084251 з примусового виконання виконавчого листа №2/337/2218/2013, виданого 20.12.2012 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №78-08кф від 18.02.2008 на загальну суму 196603,23 грн.

09.07.2015 відкрито виконавче провадження ВП №48084251.

17.05.2015 відповідачем винесено Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 19660,32 грн.

17.07.2015 державним виконавцем відповідача винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про що внесено відповідний запис про обтяження №13200879.

12.12.2018 за вх. №13100 до відповідача надійшла заява стягувача про повернення виконавчого листа на підставі п.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

12.12.2018 на підставі заяви стягувача ТОВ «Кредитні ініціативи» заступником начальника Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та повернуто виконавчий документ стягувачу без виконання.

Згідно ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 8 роздялу III Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

За виконавчим документом про стягнення аліментів у разі, якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, державний виконавець зобов`язаний нарахувати виконавчий збір із суми заборгованості зі сплати аліментів.

Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Виконавчий збір нараховується із суми заборгованості, визначеної у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Надалі у разі прострочення боржником щомісячного аліментного платежу нарахування виконавчого збору здійснюється державним виконавцем щомісяця.

Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Як підтверджено матеріалами виконавчого провадження, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/337/2218/2013 Хортицького районного суду м. Запоріжжя 12.12.2018 було закінчено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», про що була прийнята Постанова про закінчення виконавчого провадження.

Тобто, постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору повинна бути прийнята державним виконавцем не пізніше 19.12.2018 (наступний робочий день).

Однак, всупереч вимоги ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець тільки через 2 роки прийняв оскаржувану постанову.

За таких обставин оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Доводи представника відповідача про відсутність в автоматизованій системі виконавчих проваджень постанови про стягнення виконавчого збору від 17.07.2015 винесеної під час виконавчого провадження №48084251 судом до уваги не приймаються, оскільки, як передбачено Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5 Державний або приватний виконавець (далі - виконавець) після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень (пункт 1, 2 розділу IV).

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписамиг частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов`язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов`язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у сумі 840,80 грн, згідно квитанції № 046357.01.090.20121 від 28.12.2020.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255 та 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Хортицького відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 48 - А, код ЄДРПОУ 35037233) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гінатуліної А.Р. щодо винесення постанови від 14.12.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №63919043 про стягнення виконавчого збору у розмірі 19660,32 грн. на підставі постанови №48084251.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно- Слдного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гінатуліної А.Р. від 14.12.2020 про відкриття виконавчого провадження №63919043 про стягнення виконавчого збору у розмірі 19660,32 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хортицького відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 48 - А, код ЄДРПОУ 35037233) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог статтей 270, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення в повному обсязі складено та підписане суддею 25 січня 2021 року.

Суддя Р.В. Сацький