Рішення № 94381446, 26.01.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Житомир справа № 240/16628/20

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєва В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 10.08.2020 № ЖИ 20/ЖТ8309/2215/НП/АВ/СП-ФС, що була винесена відповідачем;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 10.08.2020 № ЖИ 21/ЖТ8308/2215/НП/АВ/СП-ФС, що була винесена відповідачем.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем не було допущено інспектора до проведення інспекційного заходу контролю у зв`язку з відсутністю на офіційному веб-сайті Держпраці оприлюдненої уніфікованої форми акта інспекційного відвідування. Крім того, контролюючий орган мав намір провести перевірку за відсутності визначених Законом підстава. Позивач заперечує щодо наявності реальних підстав для накладення штрафу, які могли б підтверджуватись документами/матеріалами, створеними у зв`язку з наявністю тих чи інших обставин у момент недопущення інспектора до проведення інспекційного відвідування.

Ухвалою суду від 30.09.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив від 29.10.2020 №2792 (а.с.148-150).

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 16.10.2020 №4385 (а.с.80-84) та запереченнях на відповідь на відзив від 06.11.2020 №5304 (а.с.161-164).

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 21.12.2020 відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, на підставі направлень на проведення заходу державного контролю від 21.07.2020 № 802/04 та від 21.07.2020 № 803/04 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Іваницькою Тетяною Володимирівною було здійснено спробу проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю товариством з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" (а.с.87-88, 105-106).

Зі змісту направлень встановлено, що останні винесені на підставі наказів Управління Держпраці у Житомирській області від 21.07.2020 № 917 та №918.

В свою чергу, товариством з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" після з`ясування обставин проведення заходу контролю відмовлено інспектору у допуску до проведення інспекційного відвідування та надано письмові пояснення від 22.07.2020 № 1589 щодо підстав такого недопуску (а.с.17-18).

У зв`язку з недопуском інспектором 23.07.2020 було складено акти про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.07.2020 № ЖТ 8308/2215/НП/АВ та від 23.07.2020 № ЖТ 8309/2215/НП/АВ. Причиною неможливості проведення заходу вказано ненадання інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування (а.с.89-92, 107-110).

На підставі актів постановами відповідача накладено штрафи на позивача за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 10.08.2020 № ЖИ20/ЖТ8309/2215/НП/АВ/СП-ФС та від 10.08.2020 № ЖИ 21/ЖП8308/2215/НП/АВ/СП-ФС (а.с.94-95, 112-113).

Вважаючи вказані постанови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 6 п. 4 Положення передбачено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ст.1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Приписами ст.3 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Суд зазначає, що згідно з частинами 1, 3, 11 та 15 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

У відповідності до положень ст. 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності); неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, регулює постанова КМУ від 21.08.2019 №823 "Про затвердження здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю".

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Згідно з п.8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до п.9 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (п.16 Порядку).

У разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Пунктами 14, 15 Порядку №823 визначено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Згідно з ч.1, абз.2, 6 та 7 ч.2, ч.4 ст.265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

У відповідності до п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Як свідчать матеріали справи, підставами для винесення постанов про накладення штрафу стали складені інспектором акти про неможливість проведення інспекційного відвідування, що складені у зв`язку з недопуском товариством з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" контролюючий орган до перевірки.

Слід звернути увагу, що недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, у випадках, передбачених законом, є правом підприємства (особи), що перевіряється. Перевіряючі повинні дотримуватися порядку здійснення державного нагляду.

Як попередньо встановлено судом, заступником начальника управління Держпраці у Житомирській області Возною С.В. винесено постанови 10.08.2020 №ЖИ 20/ЖТ8309/2215/НП/АВ/СП-ФС та від 10.08.2020 № ЖИ 21/ЖП8308/2215/НП/АВ/СП-ФС про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 14169,00 грн (а.с.94-95, 112-113).

Підставою для застосування до позивача штрафів стало створення перешкод у діяльності інспектора праці, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю.

Так, інспектором праці було складено акти про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.07.2020 № ЖТ 8308/2215/НП/АВ та від 23.07.2020 № ЖТ 8309/2215/НП/АВ (а.с.89-92, 107-110).

Слід зауважити, що позивач з метою роз`яснення мотивів недопуску інспектора надав письмові пояснення від 22.07.2020 № 1589 (а.с.17-18).

Зі змісту пояснень встановлено, що за результатами огляду офіційного веб-сайту Держпраці позивачем було встановлено, що на день видачі інспекцією наказу на проведення заходу, на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено затверджену уніфіковану форму акту інспекційного відвідування.

Так, ч.15 ст.4 Закону № 877-V визначено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Згідно п.4 Порядку уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

Відповідно до п.п.3 п.13 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування.

Норми статті 10 Закону №877-V визначають, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Положеннями ст. 11 Закону №877-V визначено обов`язки суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), до яких належать, зокрема, допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що об`єкту відвідування законом надано право не допускати до проведення інспекційного відвідування перевіряючих, у зв`язку з не оприлюдненням на офіційному веб-сайті Держпраці уніфікованої форми акта інспекційного відвідування.

Як свідчать матеріали справи, форма акта, яку мав на меті використати інспектор в ході проведення заходу контролю затверджена Постановою, що втратила чинність, у зв`язку з прийняттям Постанови №342.

З огляду на наведене, на момент проведення перевірки на офіційному сайті веб-сайті Держпраці не було оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування, що є грубим порушенням законодавства при здійснені державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та не дає права здійснювати відповідні заходи.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач, правомірно, використовуючи надане йому право не допустив до проведення інспекційного відвідування відповідача.

Щодо наявності у контролюючого органу підстав для здійснення заходу контролю товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" суд зазначає наступне.

Як попередньо зазначалось судом, заходи контролю можуть здійснюватись за наявності обґрунтованої підстави, що визначена ст.6 Закону №877 та за наявності такої підстави у направленні на проведення заходу контролю.

Зі змісту направлень на проведення заходу державного контролю від 21.07.2020 №802/04 та від 21.07.2020 № 803/04 встановлено, що серед формально перерахованих нормативно-правових актів, що не можуть вважатись підставою проведення заходу контролю, відповідачем вказано: лист-погодження Держпраці №3927/2.2/12-20 від 12.06.2020, звернення №142 від 25.02.2020 та лист-погодження Держпраці №4838/2.1/3.1.-20 від 17.07.2020, звернення № 459 від 09.07.2020.

До матеріалів справи відповідачем надано копії листів-погоджень Держпраці, що свідчать про надання погодження Управлінню Держпраці у Житомирській області для проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду суб`єктів господарювання, зазначених у листах (а.с.85, 103).

Слід звернути увагу, що звернень до Держпраці України з переліком компаній відносно яких отримано дозвіл на проведення заходів контролю до матеріалів справи не надано. Копії витягів таблиці без номера та дати такого документі і з зазначенням назви підприємства не є доказом погодження проведення заходу контролю (а.с.86, 104).

Водночас, навіть за наявності погодження вищого органу інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ", таке погодження не є підставою проведення перевірки в розумінні ст.6 Закону №877.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що сплата позивачем частини штрафів є ознакою визнання ним постанов, що оскаржуються.

Позивач пояснив, що наявність відомостей про нього у Єдиному реєстрі боржників негативно вплине на ділову репутацію, на майбутню співпрацю з контрагентами, замовниками, та прямо вплине на прибуток.

Таким чином, позивачем сплачено частину штрафів виключно з метою запобігання настання негативних наслідків.

Зважаючи на встановлені обставини справи, відсутність обґрунтованих підстав для проведення інспекційного відвідування, відсутності на офіційному веб-сайті оприлюдненої уніфікованої форми акта інспекційного відвідування перевірку слід визнати такою, що проведена за відсутності законних підстав.

Визнання перевірки незаконною дає підстави для визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 10.08.2020 № ЖИ 20/ЖТ8309/2215/НП/АВ/СП-ФС та від 10.08.2020 № ЖИ 21/ЖТ8308/2215/НП/АВ/СП-ФС, що були винесена відповідачем.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних і достовірних доказів на спростовування тверджень позивача, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови, є необґрунтованими та винесеними з порушенням норм чинного законодавства, а отже такими, що підлягає визнанню протиправними та скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн, про, що свідчать платіжні доручення №2290 від 09.09.2020 та №2314 від 21.09.2020 (а.с.9-10).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Управління Держпраці у Житомирській області сплаченого судового збору у сумі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області від 10.08.2020 №ЖИ20/ЖТ8309/2215/НП/АВ/СП-ФС про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" у розмірі 14169 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області від 10.08.2020 № ЖИ 21/ЖТ8308/2215/НП/АВ/СП-ФС про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" у розмірі 14169 грн.

Стягнути з Управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка,18-а, м.Житомир, 10008, ЄДРПОУ 39790560) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" (вул. Садова,4, с.Оліївка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12402, ЄДРПОУ 39544054) понесені судові витрати в сумі 4204,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва