Рішення № 94381286, 25.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 р. Справа№200/10204/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2020 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2019 року та з 01 травня 2020 року;

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити, з урахуванням раніше фактично виплачених сум, перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": з 01 березня 2019 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,17; з 01 травня 2020 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,11.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 5 лютого 2018 року ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, як матері дитини-інваліда, призначену відповідно до абз. 4-5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач є працюючим пенсіонером.

У червні 2020 року вона звернулася до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про отримання інформації щодо правильності нарахування пенсії.

У липні 2020 року позивачем отримано лист Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з якого їй стало відомо, що при обчисленні розміру пенсії було визначено середньомісячний заробіток з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки - 5 377,90 грн, пенсійна виплата позивача осучасненню з 1 березня 2019 року не підлягає. Також у відповіді було зазначено, що з 1 травня 2020 року індексації пенсія позивача не підлягала, так як була призначена в 2018 році із застосуванням середнього заробітку за 2016 та 2017 роки - 5 377,90 грн

Вважає такі дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області /а.с.1-4/

1 грудня 2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що розмір пенсії за віком ОСОБА_1 , обчислений з урахуванням загального стажу 34 роки 04 міс. 19 днів (стаж враховано по 28.02.2018), та заробітної плати за період з 01.07.2000 по 28.02.2018 (212 міс.), з 05.02.2018 складав 3 795,53 грн.. де: коефіцієнт стажу - 0,34333 (412 міс., ст.. 25 ЗУ), середньомісячний заробіток - 10 885,89 грн. (середній заробіток за 2016-2017рр -5 377,90 грн., інд. к-т з-ку - 2,02419), (ст. 40 Закону України №1058), розмір пенсії за віком - 3737,45 грн. (ст. 27 Закону України №1058), доплата за понаднормовий стаж - 58,08 грн. (1 452,00 грн.*4%), (абз.2 ч.1 ст.28 Закону України №1058), загальний розмір пенсії - 3 795,53 грн.

Індексації з 01.03.2019 пенсія ОСОБА_1 не підлягала, так як була призначена в 2018 році згідно заяви від 20.03.2018 із застосуванням середнього заробітку за 2016-2017 - 5 377,90грн.

Масовим перерахункам у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, пенсія ОСОБА_1 не підлягає, так як вона є працюючим пенсіонером.

З 01.04.2020 проведено масовий перерахунок пенсій відповідно до абз.З ч.4 ст. 42 Закону України №1058. Пенсію ОСОБА_1 в автоматичному режимі було перераховано з додаванням стажу.

Розмір пенсії за віком, обчислений з урахуванням загального стажу 36 років 04 міс. 19 днів (стаж враховано по 29.02.2020), та заробітної плати за період з 01.07.2000 по 28.02.2018 (212 міс.), з 01.04.2020 став складати 4 042,29 грн., де: коефіцієнт стажу - 0,36333 (436 міс., ст.. 25 Закону України №1058), середньомісячний заробіток - 10885,89 грн. (середній заробіток за 2016-2017 - 5 377.90 грн., інд. к-т з-ку - 2,02419), (ст. 40 Закону України №1058), розмір пенсії за віком - 3 955,17 грн. (ст. 27 Закону України №1058), доплата за понаднормовий стаж - 87,12 грн. (1 452,00 грн.*6%), (абз.2 ч.І ст.28 ЗУ), загальний розмір пенсії - 4 042,29 грн.

Перерахунок пенсії з додаванням стажу та заробітку здійснювати було недоцільно, так як індивідуальний коефіцієнт заробітку був би меншим.

Індексації з 01.05.2020 року пенсія не підлягала, так як була призначена в 2018 році згідно заяви від 20.03.2018 із застосуванням середнього заробітку за 2016-2017 - 5 377,90грн.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії управлінням проведено перерахунки пенсій з 1 травня 2020 року, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Пенсії обчислені із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 4 404,35 грн. з 1 травня цього року перераховано із показника середньої заробітної плати 4 888,83 грн. (3 764,40*1,17 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2019 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії)*1,11).

У зв`язку з тим, що пенсія позивача обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки, складає 5 377,90 грн., що є більшим відносно розміру середньої заробітної плати по Україні, що враховується для обчислення пенсії (4 888,83 грн.), що в свою чергу унеможливлює застосування коефіцієнта 1,11 для перерахунку пенсії позивача з 01.05.2020 у зв`язку із чим позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими/а.с.21-23/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи/а.с.17/.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, з 5 лютого 2018 року ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, як матері дитини-інваліда, призначену відповідно до абз. 4-5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач є працюючим пенсіонером.

Відповідач - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42171861), яке в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

У червні 2020 року вона звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про отримання інформації щодо правильності нарахування пенсії.

У липні 2020 року позивачем отримано лист Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з якого їй стало відомо, що при обчисленні розміру пенсії було визначено середньомісячний заробіток з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки - 5 377,90 грн, пенсійна виплата позивача осучасненню з 1 березня 2019 року не підлягає. Також у відповіді було зазначено, що з 1 травня 2020 року індексації пенсія позивача не підлягала, так як була призначена в 2018 році із застосуванням середнього заробітку за 2016 та 2017 роки - 5 377,90 грн/а.с.8/

Не погодившись із діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Стосовно тверджень відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом.

Згідно з частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2020 року по справі № 635/7878/16-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що пенсії є об`єктом індексації грошових доходів населення. Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Загальні положення щодо проведення індексації та перерахунку пенсії визначено статтею 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, спірним питанням у даній справі є наявність чи відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивачу з 01 березня 2019 року та з 01 травня 2020 року на підставі частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" установлено, що:

- у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17;

- у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Зазначений коефіцієнт (1,17) визначений виходячи з індексу споживчих цін на товари і послуги у 2018 році - 9,8 % та зростання середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески у 2018 році - 24,5 %.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" визначено Пенсійному фонду України забезпечити:

- перерахунок пенсій, зазначених у пункті 2 цієї постанови, з 1 березня 2019 року;

- виплату одноразових доплати до пенсії, передбаченої пунктом 3 цієї постанови, одночасно з виплатою пенсії за березень та квітень 2019 року.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124.

Цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно із положеннями пунктів 2 та 3 Порядку перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону № 1058, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону № 1058 (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, з 1 березня 2019 року перерахунок пенсій здійснюється за умов, визначених пунктами 2, 3 та 5 Порядку, а саме - перерахунку підлягають пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, та для обчислення розміру яких враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 1 жовтня 2017 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" встановлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. Перерахунок пенсій, передбачений цим пунктом, проводиться з 1 травня 2020 року.

Судом встановлено, що пенсія ОСОБА_1 призначена з 5 лютого 2018 року відповідно до Закону № 1058, що відповідає вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 Порядку.

Разом з цим, суд вважає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача з 01 березня 2019 року та з 01 травня 2020 року, з огляду на наступне.

Так, абзацом другим пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058 визначено, що з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

З матеріалів справи встановлено, що розрахунок пенсії позивача проведено із загального страхового стажу 34 роки 04 міс. 19 днів (стаж враховано по 28.02.2018), та заробітної плати за період з 01.07.2000 по 28.02.2018 (212 міс.), з 05.02.2018 складав 3 795,53 грн.. де: коефіцієнт стажу - 0,34333 (412 міс., ст.. 25 ЗУ), середньомісячний заробіток - 10 885,89 грн. (середній заробіток за 2016-2017рр -5 377,90 грн., інд. к-т з-ку - 2,02419), розмір пенсії за віком - 3737,45 грн., доплата за понаднормовий стаж - 58,08 грн. (1 452,00 грн.*4%), загальний розмір пенсії - 3 795,53 грн.

Таким чином, при призначенні пенсії позивачеві відповідачем у відповідності до абзацу другого пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки, в розмірі 5 377,90 грн.

При цьому, при обчисленні пенсій станом на 1 жовтня 2017 року застосовувався усереднений показник середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки - 3 764,40 грн., і саме з урахуванням цього показника було перераховано всі раніше призначені пенсії з 1 жовтня 2017 року.

Таким чином, з 1 березня 2019 року перерахунку підлягають пенсії, для обчислення розміру яких враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 1 жовтня 2017 року, тобто 3 764,40 грн.

Оскільки пенсія позивачу призначена у 2018 році та обчислювалася з урахуванням показника середньої заробітної плати 5 377,90 грн., тому перерахунку з 1 березня 2019 року не підлягає.

При цьому, суд зазначає, що з 1 травня 2020 року перерахунку підлягають пенсії, для обчислення розміру яких враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 4 888,82 грн. (3 764,40 грн. *1,17*1,11)

Враховуючи, що при обчисленні розміру пенсійної виплати позивача враховані дані про заробіток із застосуванням середньої заробітної плати в Україні за 2016-2017 роки в розмірі 5 377,90 грн., тому суд приходить висновку про відсутність підстав для перерахунку з 1 травня 2020 року пенсії позивача, оскільки показник середньої заробітної плати в Україні, який враховувався при обчисленні пенсії позивачу (5 377,90 грн.) є більшим ніж середня заробітна плата в Україні, з якої сплачені страхові внески.

Вищенаведене дає підстави для висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Зелінського, 27а, м. Маріуполь, 87548, ЄДРПОУ 42171861) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження. Повне судове рішення складено та підписано 26 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов