Рішення № 94381217, 25.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 р. Справа№200/10908/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

про: стягнення з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 коефіцієнт підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 17118,99 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 коефіцієнт підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 17118,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1052/20а від 28.04.2020 р. визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області "Про звільнення ОСОБА_1 " від 26 грудня 2019 № 3981/1, поновлено на посаді та стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 194619,87 грн. Позивач зазначає, що під час звернення до суду нею не було заявлено вимоги про стягнення коефіцєнту підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 17118 грн., що передбачено п. 10 Порядку № 100, оскільки відповідно до Постанови КМУ № 16 з 01.01.2020 р. збільшені оклади державних службовців.

Ухвалою від 25 листопада 2020 р. суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою від 28 грудня 2020 року суд витребував у відповідача додаткові докази.

14.01.2021 р. через канцелярію суду відповідач надав документи витребувані ухвалою суду.

Згідно ст. 58 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1052/20а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області "Про звільнення ОСОБА_1 " від 26 грудня 2019 № 3981/1.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 27 грудня 2019 року.

Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 194619, 87 грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

В решті позовних вимог відмовлено.

З системи діловодства судом встановлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1052/20 а набрало законної сили 20.08.2020 року.

Судом встановлено, що під час прийняття рішення по справі № 200/1052/20а не розглядалось питання розрахунку коефіцієнта підвищення заробітної плати, який застосовується для визначення розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Як встановлено з рішення суду по справі № 200/1052/20 а судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, було розраховано середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, а саме.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доходи ОСОБА_1 виданої Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області, заробітна плата позивача у жовтні 2019 року становила 39671,82 грн (кількість робочих днів - 22), у листопаді 2019 року - 62999,82 грн (кількість робочих днів - 21). Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 - 2237,01 грн.

Період вимушеного прогулу позивача становить 84 дні (грудень 2019 року - 3 дні, січень 2020 року - 21 день, лютий 2020 року - 20 днів, березень 2020 року - 21 день, квітень 2020 року - 19 днів).

Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на її користь з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (орган, в якому проходила службу позивач) становить 194619,87 грн. (2237,01 грн х 87 робочих днів вимушеного прогулу).

Оскільки в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі № 200/1052/20а судом не вирішувалось питання стосовно коригування в сторону збільшення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.01.2020 року на коефіцієнт підвищення посадового окладу, який підвищено з 01.01.2020 р. відповідно до законодавства, тому дана позовна вимога є предметом розгляду по даній справі.

Відповідно до ч. 2 с. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розрахунок середнього заробітку працівника визначений Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно абз. 3 п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням

заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до абз. 1 та 2 пункту 10 Порядку № 100 передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у

періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

В період вимушеного прогулу, протягом якого за державним службовцем зберігається середній заробіток, заробітна плата, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт її підвищення.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 р.» № 102 від 06.02.2019 р., посадовий оклад позивача у 2019 році складав 6480 грн.

Відповідно до Постанови КМУ № 16 від 15 січня 2020 р. «Про внесення змін до Постанови КМУ від 18.01.2017 р. № 15, якою затвердили схеми посадових окладів державних службовців на 2020 р.», посадовий оклад посади яку обіймала позивач до її звільнення з 01.01.2020 році склав 7050 грн.

Коефіцієнт коригування розраховується у випадку підвищення посадового окладу, та даний коефіцієнт слід множити на суму виплати за період до підвищення.

Коефіцієнт коригування станом на 01.01.2020 р. становить 1,088, який розраховується шляхом ділення посадового окладу встановленого на 01.01.2020 р. та який діяв на 01.01.2019 р. (7050 грн./6480 грн.).

Сума середньоденної заробітної плати позивача відповідно до рішення суду по справі № 200/1052/20а складає 2237,01 грн., період вимушеного прогулу за 2020 рік в якому відболось підвищення посадового окладу склав 81 день. Таким чином сума середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу за 2020 рік склала 181197,81 грн. (2237,01 грн.*81 день). Сума в розмірі 181197,81 грн. пудлягаї множенню на коефіцієнт коригування 1,088 (181197,81 грн.*1,088=197143,21 грн.).

Таким чином розмір коефіцієнту коригування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 15945,40 грн. (197143,21 грн. - 181197,81 грн.=15945,40 грн.)

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення коефіцієнта підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 15945,40 грн.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному статтею 139 КАС України.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И РІ Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області коефіцієнта підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 17126,54 грн. - задовольнити частков.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Я. Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, Донецька область, 84301, ідентифікаційний код: 34898944) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) коефіцієнта підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 15945(пятнадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять грн.) 40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 25 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська