Рішення № 94380860, 22.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року Справа №160/10321/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Медіа Групп» про ухвалення додаткового судового рішення по справі №160/10321/20 щодо витрат на професійну правничу допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року по вищезазначеній справі було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Медіа Групп» до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов, а саме:

- визнано протиправними та скасовано постанови про стягнення виконавчого збору від 07.08.2020 р., про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 07.08.2020 р., про арешт коштів боржника від 13.08.2020 року у виконавчому провадженні №62755859, прийняті Центрально-міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро);

- визнано протиправними та скасовано постанови про стягнення виконавчого збору від 12.08.2020 р., про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.08.2020 р. у виконавчому провадженні №62789692, прийняті Центрально-міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро);

- визнано протиправними та скасовано постанови про стягнення виконавчого збору від 12.08.2020 р., про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.08.2020 р. у виконавчому провадженні №62790306, прийняті Центрально-міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро);

- присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (вул.Петра Калнишевського, 5, м.Кривий Ріг, 50024, код ЄДРПОУ 34545876) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Медіа Групп» (вул.Оболонська Набережна, буд.11, корп.3, оф.5, м.Київ, 04209, код ЄДРПОУ 38358335) судові витрати по справі у розмірі 2102 грн.

До суду 20.12.2020 року від позивача надійшла заява, яка була передана судді 11.01.2021 року, в якій він просить ухвалити додаткове рішення у справі №160/10321/20, щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у м.Кривому Розі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на користь ТОВ «Адвансед Медіа Групп» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

Дана заява мотивована тим, що вирішуючи справу по суті позовних вимог, судом в рішенні не вирішено питання щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, 01.08.2020 року позивачем укладено договір про надання юридичних послуг з Юридичною компанією «Правовий центр Гарант» №01/20/08.

Відповідно до додаткової угоди до договору №01/20/08 від 12.08.2020 року видно, що виконавець надає замовнику юридичні послуги з підготовки процесуальних документів та представництво інтересів замовника у Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та у суді І-ї інстанції, щодо визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень та постанов які мають похідний характер. Вартість послуг виконавця становить 30 000 грн.

Відповідно до рахунку-фактури №12/08/2020 від 12.08.2020 року видно, що позивачем сплачено за виконання юридичних послуг по договору 01/20/08 від 01.08.2020 року - 30 000 грн.

Згідно з п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Частиною 5 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з постановою від 03 жовтня 2019 р. Об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гічайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналізуючи надані позивачем докази суд доходить до висновку, що матеріали справи, не доводять факту понесення позивачем витрат за складання та подання відповідних процесуальних документів в адміністративній справі № 160/10321/20, оскільки в доданих до даної справи підтверджуючих документів щодо оплати професійної правничої допомоги не зазначено номер справи, в якій надавалась відповідна правнича допомога та відсутній акт виконаних робіт, з якого можливо встановити обсяг наданих юридичних послуг.

Враховуючи те, що наданими до суду, документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд проходить до висновку про відмову у розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначена правова позиція викладена Верховним судом у додатковому рішенні від 24 січня 2019 року по справі № 9901/350/18 (провадження №П/9901/350/18), в тексті якого зазначено, що надані до Суду представником позивача копії виписок з його банківського рахунку, на підтвердження того, що позивач поніс витрати на правову допомогу згідно актів приймання-передачі наданих послуг № 01-554 від 30 листопада 2017 року, № 02-554 від 11 червня 2018 року, № 03-554 від 22 жовтня 2018 року, такі витрати не підтверджують, оскільки не містять інформацію про номер справи, чи відповідний акт приймання-передачі наданих послуг згідно з якими були сплачені кошти.

Водночас, посилання у вказаних виписках з банківського рахунку представника позивача на договір №01/20/02 від 01 серпня 2020, не є свідченням того, що кошти сплачувалися за надання правової допомоги саме у справі №160/10321/20, оскільки відповідно до вказаного договору ЮК «Правовий центр Гарант» здійснює представництво інтересів позивача в суді І-ї інстанції, проте неможливо встановити які саме постанови про відкриття виконавчих проваджень та постанови, які мають похідний характер, оскаржує позивач за цим договором.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі №160/10321/20 щодо витрат на професійну правничу допомогу, з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132-139, 252 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Медіа Групп» про ухвалення додаткового судового рішення по справі №160/10321/20 щодо витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма