Рішення № 94380820, 21.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року Справа № 160/15757/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області №0400-0305-8/92543 від 07 жовтня 2020 року щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком з урахуванням стажу за періоди роботи, зазначені у архівній довідці №В-17 від 23.08.2019 року, яка видана КУ «Трудовий архів Солонянського району» на підставі первинного документу - Книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспників с.Березнуватівка, бр.№1, том №3, фонд №225, опис №1л, справа №3 за період з 1980 року по 1998 роки на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до його загального стажу роботи періоди роботи зазначені у архівній довідці №В-17 від 23.08.2019 року, яка видана КУ «Трудовий архів Солонянського району» на підставі первинного документу - Книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспників с.Березнуватівка, бр.№1, том №3, фонд №225, опис №1л, справа №3 за період з 1980 року по 1998 роки на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити йому пенсію з 24.09.2020 року

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, проте останній своїм листом від 11.11.2019 року в призначенні пенсії йому відмовив, через відсутність необхідного трудового стажу, оскільки не було зараховано періоди роботи у колгоспі "ім.Фрунзе", так як записи у трудовій книжці оформлені не належним чином. Також, відсутні підстави внесення даних стосовно вихододнів (документ, дата та номер). Позивач з даними діями відповідача погодитися не може, у зв`язку з чим був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду 05.01.2021 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що після обчислення стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. До загального стажу позивача не було зараховано періоди роботи у колгоспі "ім.Фрунзе", так як записи у трудовій книжці оформлені не належним чином. Відсутні підстави внесення даних стосовно вихододнів (документ, дата та номер).

Позивачем було надано довідку № В-17 від 23.08.2019 р., яка підлягала перевірці. Відповідно до акту № 2095/10.2-13 від 06.11.2019 р., у книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспників с.Березуватівка № 1, том.3, виявлені розбіжності в даті народження, а саме: факт роботи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, що не відповідає паспортним даним позивача. Будь-яких інших документів про підтвердження даних періодів роботи позивач не надав. Відповідно до наданих документів, до загального страхового стажу зараховано позивачу 12 років 06 місяців 11 днів. Дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків. Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням пенсійного віку, 23.09.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за віком.

Листом від 11.11.2019 року №3419/В-08 відповідач повідомив, що у зв`язку з виявленими розбіжностями в даті народження позивача «1959» та «1960» роки у первинному документі до архівної довідки за №В-17 від 23 серпня 2019 року, виданій КУ «Трудовий архів Солонянського району» - Книзі обліку трудового стажу та заробітку колгоспників с.Березнуватівка, №1, том №3 архівні довідки направлено на перевірку після чого буде прийнято відповідне рішення.

Своїм листом від 03.12.2019 року №689/03.25-17 про відмову в призначенні пенсії відповідач повідомив, що загальний стаж роботи на дату звернення позивача становить 10 років 3 місяці 8 днів, а отже право на призначення пенсії відсутнє. До страхового стажу не зараховані записи трудової книжки колгоспника №109-ШБ, оскільки дані в цій трудовій книжці не відповідають його паспортним даним, а дата народження вписана. Архівна довідка №В-17 від 23 серпня 2019 року була відправлена на акт зустрічної перевірки, оскільки в первинних документах колгоспу ім.Фрунзе, а саме: в Книзі обліку трудового стажу та заробітку колгоспників с.Березнуватівка, №1, том №3, виявлені розбіжності в даті народження.

З метою усунення вищевказаних недоліків в трудовій книжці колгоспника №109 від 05 січня 1981 року, виданій колгоспом імені Фрунзе Солонянського району Дніпропетровської області (в частині внесення виправлень по батькові та дати народження) позивач 11.09.2020 року звернувся до роботодавця за останнім місцем його роботи, де йому зробили виправлення на титульній сторінці трудової книжки в частині написання вірного по батькові та дати народження.

Після внесення виправлень у трудову книжку, позивач 24.09.2020 року знов звернувся до відповідача з відповідною заявою про призначення пенсії з врахуванням даних, які містилися в трудовій книжці після внесених на вимогу відповідача виправлень, але отримав відмову у призначення пенсії.

Своїм листом від 07.10.2020 року №0400-0305-8/92543 відповідач знову відмовив в призначенні пенсії, зазначивши, що загальний час роботи позивача становить 12 років 6 місяців 11 днів. До загального стажу позивача не було зараховано періоди роботи у колгоспі "ім.Фрунзе", оскільки записи у трудовій книжці оформлені не належним чином.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі- Закон № 1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).

Абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону України № 1058-IV визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 26 років при призначенні пенсії (період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року).

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Згідно з ст.62 Закону №1788-XII та ч.1 ст.48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, позивачем для призначення пенсії було надано наступні документи: трудову книжку колгоспника № НОМЕР_1 від 05 січня 1981 року, видану колгоспом імені Фрунзе Солонянського району Дніпропетровської області, трудову книжку видану 26 липня 1977 року Дніпропетровським метизним заводом, архівну довідку №В-17 від 23.08.2019 року, архівну довідку № В-18 від 23.08.2019 року, видані КУ «Трудовий архів Солонянського району», викопіювання книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспників за період 1980 року по 1998 роки, та в подальшому було також надано трудову книжку колгоспника №109 від 05 січня 1981 року із виправленням на титульній сторінці трудової книжки в частині написання вірного по батькові та дати народження.

Відповідно до трудової книжки колгоспника №109 у спірних періодах роботи позивач працював: з 1978 р. по 1998 р. в колгоспі ім.Фрунзе Солонянського району Дніпропетровської області на посадах шофера та різноробочого. Вказані дані також підтверджуються архівними довідками КУ «Трудовий архів Солонянського району» від 23.08.2019 р. №В-17, від 23.08.2019 р. №В-18 та книгою обліку трудового стажу колгоспника, з якої видно, що саме у 1980 р. позивача було прийнято на посаду шофера до колгоспу ім.Фрунзе Солонянського району, та в подальшому у 1998 р. було звільнено.

Аналізуючи викладене, суд доходить до висновку, що записи у трудовій книжці збігаються із даними наданими позивачем архівної довідки №В-17 від 23 серпня 2019 року, виданої КУ «Трудовий архів Солонянського району», в яких мається лише розбіжність у написанні року народження позивача у книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспника на підставі якої видана архівна довідка № В-17 від 23 серпня 2019 року.

Однак формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні бухгалтерських документів, в даному випадку книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспників в якій помилково позивача рік народження було вказано як 1960 рік.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відсутність будь-якої інформації від підприємства не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення йому пенсії за віком, враховуючи, що останній має необхідний стаж, який підтверджується записами у трудовій книжці та іншими документами.

Пунктом 1 Порядку № 637 також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20 Порядку № 637).

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Вказану позицію підтримує Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 року по справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Розбіжності в даті народження позивача є формальною неточністю у документах, та за загальним правилом, не може бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25.04.2019 року у справі №593/283/17.

Крім того, відповідно до постанови КМУ від 27.04.1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка зазначена її власником, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 року №677/277/18.

Крім того, згідно статті 62 Закону № 1788-ХІІ та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивача.

Згідно з п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З вищеописаних норм чинного законодавства слідує, що ч.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено вичерпний перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду.

Цим переліком передбачена можливість призначення, нарахування і припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави відмови у призначенні пенси, як відсутність належної печатки, або посилань на КЗпП України.

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року)) визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, суд вважає, що вищевказані відомості є повними та достатніми, всі записи засвідчені печатками підприємства, тобто, відомості, зазначені в трудовій книжці колгоспника позивача, та довідках підтверджують наявність в нього стажу роботи - з 1980 року по 1998 рік.

За таких обставин, слід визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №0400-0305-8/92543 від 07 жовтня 2020 року щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком з урахуванням стажу за періоди роботи, зазначені у архівній довідці №В-17 від 23.08.2019 року, яка видана КУ «Трудовий архів Солонянського району» на підставі первинного документу - Книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспників с.Березнуватівка, бр.№1, том №3, фонд №225, опис №1л, справа №3 за період з 1980 року по 1998 роки на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки воно є таким, що винесене не на підставі та не у спосіб, передбачений чиним законодавством, а отже підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає що для забезпечення позивача на отримання належної пенсії слід зобов`язати відповідача зарахувати до загального стажу його роботи періоди роботи зазначені у архівній довідці №В-17 від 23.08.2019 року, яка видана КУ «Трудовий архів Солонянського району» на підставі первинного документу - Книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспників с.Березнуватівка, бр.№1, том №3, фонд №225, опис №1л, справа №3 за період з 1980 року по 1998 роки на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Щодо позовних вимог позивача зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому пенсію з 24.09.2020 року, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Враховуючи викладене, суд вважає що для забезпечення позивача на отримання належної пенсії слід лише зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком від 24.09.2020 р., з урахуванням висновків суду, а у задоволенні решти позову відмовити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає частковому задоволенню з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 840,80 грн., тому судовий збір підлягає поверненню позивачу частково у розмірі 420,40 грн. (840,80 грн. : 2).

У зв`язку із знаходженням судді - Кучми К.С. у щорічній відпустці з 21.12.2020 року по 06.01.2021 року (включно), текст рішення складений 21.01.2021 року.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області №0400-0305-8/92543 від 07 жовтня 2020 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком з урахуванням стажу за періоди роботи, зазначені у архівній довідці №В-17 від 23.08.2019 року, яка видана КУ «Трудовий архів Солонянського району» на підставі первинного документу - Книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспників с.Березнуватівка, бр.№1, том №3, фонд №225, опис №1л, справа №3 за період з 1980 року по 1998 роки на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи зазначені у архівній довідці №В-17 від 23.08.2019 року, яка видана КУ «Трудовий архів Солонянського району» на підставі первинного документу - Книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспників с.Березнуватівка, бр.№1, том №3, фонд №225, опис №1л, справа №3 за період з 1980 року по 1998 роки на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому пенсії за віком від 24.09.2020 року, з урахування висновків суду.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма