Рішення № 94380597, 25.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16032/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «КОМПАНІЯ ЮКОН» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «КОМПАНІЯ ЮКОН» (далі – ПП «КОМПАНІЯ ЮКОН», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 05.10.2020 №000324-09.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне рішення прийняте на підставі акта від 26.08.2020 №03/147/32/05/43559643 «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним». Актом перевірки встановлено порушення вимог ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту елітного , коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» у частині неподання за травень 2020 року звіту Ф N 1-ОА «Звіт про обсяги та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі».

Позивач вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв не у спосіб, визначений законом, а саме він не дотримався строків його прийняття та форми, встановленої для податкових повідомлень-рішень.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без (виклику) повідомлення сторін, суддею одноособово (а.с.14).

У відзиві на позовну заяву №6384/03-20-05-02-10 від 09.12.2020 (а.с.17-18) представник відповідача позовних вимог не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що факт неподання за травень 2020 року звіту Ф N 1-ОА «Звіт про обсяги та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» встановлено під час фактичної перевірки. Крім того, підприємством порушення визнано, а саме директором ПП «КОМПАНІЯ ЮКОН» ОСОБА_1 надано відповідне письмове пояснення.

Також відповідач вважає, що приймаючи рішення від 05.10.2020 №000324-09, податковий орган діяв у спосіб, визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2006 року №790, а зовнішній вигляд оскаржуваного рішення жодним чином не впливає на доведеність під час перевірки порушення та розмір визначеного грошового зобов`язання.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив (а.с.41-42) позивач заперечує можливість застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», оскільки відповідач при застосуванні фінансових санкцій за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» зобов`язаний застосовувати норми щодо порядку, способу та строків, визначені Податковим кодексом України для податкових повідомлень-рішень, який має вищу юридичну силу та підлягає застосуванню у даних правовідносинах.

Крім того, відповідач не навів обґрунтування щодо прийняття оскаржуваного рішення у строки передбачені ст. 86 Податкового кодексу України.

Щодо інших мотивів, то їх обґрунтування ідентичне тим, що викладені у позові.

23.12.2020 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив №6579/03-20-05-02-10 від 22.12.2020 (а.с.34), у яких зазначив що порушення строку прийняття податкових повідомлень-рішень контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності такого рішення. Якщо податкові повідомлення-рішення прийнятті контролюючим органом у межах компетенції та з їх форми можна чітко встановити їх зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, сума такого зобов`язання, таке рішення є правомірним.

Ухвалою суду від 25.01.2012 відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Волинській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с.35-36).

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили, сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Відповідно до частини другої статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ПП «КОМПАНІЯ ЮКОН» зареєстровано як юридичну особу 11.03.2020, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6).

25.08.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 25.08.2020 №1563 про проведення фактичної перевірки, направлень від 25.08.2020 №366 та 367 №713 та №714 розпочато і того ж дня завершено фактичну перевірку ПП «КОМПАНІЯ ЮКОН» розташованого за адресою: Волинська область, місто Ковель, вулиця Володимирська, 135 (а.с.19-20). За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області складено акт від 26.08.2020 №03/147/32/05/43559643 «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним» (а.с.7-9, 20зворот-23).

В акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту елітного , коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» у частині неподання звіту Ф N 1-ОА «Звіт про обсяги та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» за травень 2020 року (а.с.8зворот, 22).

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено рішення від 05.10.2020 № 000324-09, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за неподання звіту Ф N 1-ОА «Звіт про обсяги та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» за травень 2020 року (а.с.10зворот-11, 23зворот-24).

У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність вказаного рішення.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Дії (рішення) відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі – Закон №481/95-ВР, зі змінами і доповненнями).

За змістом статті 15 Закону №481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

Положеннями частини 3 статті 16 Закону №481/95 передбачено, що суб`єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (частина 1 статті 16 Закону №481/95).

Отже, аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що суб`єкти господарювання, подають до органу виконавчої влади, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

В частині 1 статті 17 Закону №481/95 встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень (абзац 18 частини 2 статті 17 Закону №481/95).

Згідно із частиною 4 статті 17 Закону №481/95 рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Отже, Закон передбачає застосування до суб`єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій за будь-яке із діянь: або за виробництво, або за зберігання, або за транспортування, або за реалізацію підакцизних товарів (алкогольних напоїв або тютюнових виробів) без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Суд зазначає, що підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за порушення вимог Закону №481/95-ВР є наявність у його діях складу порушень, передбачених даним нормативним актом, та доведення вини особи у його вчиненні.

Отже, виходячи з наведених норм чинного законодавства, ПП «КОМПАНІЯ ЮКОН» зобов`язано було подати звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, а відтак як суб`єкт господарювання несе відповідальність за вчинення господарської діяльності.

Виходячи із повноважень, визначених частиною четвертою статті 17 Закону №481/95-ВР, відповідач мав право застосувати до ПП «КОМПАНІЯ ЮКОН» на підставі абзацу двадцять другого частини другої статті 17 вказаного Закону фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Механізм застосування фінансових санкцій визначено Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 (далі – Порядок №790).

Відповідно до пункту 6 Порядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Разом з тим, надаючи оцінку доводам позивача щодо форми та строків прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, суд погоджується, що приписи статті 17 Закону №481/95-ВР не встановлюють форми та вимог до рішення про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 8 Порядку №790 визначено, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб`єкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. Питання про застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій.

Водночас, пунктом 10 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності ПК України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу. Зазначене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні ПК України.

Приписи статті 17 Закону №481/95-ВР у розглядуваному контексті можуть застосовуватися лише у частині, що не суперечить нормам ПК України. Тому форма та порядок направлення відповідних рішень визначаються нормами ПК України.

Зазначене цілком стосується органів ДФС України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

До такого висновку дійшов зі змісту положень пункту 113.3 статті 113 ПК України, відповідно до якого штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Під час вирішення даного спору суд враховує, що відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобов`язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Зазначена норма встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов`язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів з 01 січня 2011 року (від часу набрання чинності ПК України) контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов`язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов`язаний прийняти податкове повідомлення-рішення. Тому прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом у розумінні ПК України в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечитиме цьому Кодексу.

Також не можуть залишитись поза увагою суду доводи позивача щодо строків прийняття оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій.

Порядок і строки прийняття податкового повідомлення-рішення визначені Податковим кодексом України.

Спірне рішення від 05.10.2020 №000324-09 прийняте на підставі акта фактичної перевірки, проведеної ГУ ДПС у Волинській області від 26.08.2020 №03/147/32-05/4359643, тобто через 40 календарних днів та 28 робочих днів.

Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Пунктом 5 Порядку №790 встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Норми пункту 5 Порядку №790 в частині підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій не суперечать нормам статті 86 ПК України та підлягають застосуванню.

Як уже зазначалося судом, акт фактичної перевірки, проведеної 25.08.2020, зареєстрований 26.08.2020. Примірник акти перевірки вручений директору ПП «КОМПАНІЯ ЮКОН» ОСОБА_2 26.08.2020. Заперечення на акт перевірки позивач не подавав (докази протилежного сторони суду не надали). Відтак, рішення про застосування фінансових санкцій відповідач мав прийняти протягом п`ятнадцять робочих днів з дня, наступного за днем вручення акта перевірки продавцю. Однак таке рішення прийняте лише 05.10.2020.

Відповідач, обґрунтовуючи строки прийняття спірного рішення зазначив, що порушення строку прийняття податкових повідомлень-рішень контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності такого рішення. Якщо податкові повідомлення-рішення прийнятті контролюючим органом у межах компетенції та з їх форми можна чітко встановити їх зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, сума такого зобов`язання, таке рішення є правомірним.

В контексті даного речення, слід дійти висновку, що представник відповідача не заперечує того, що податковим органом слід було прийняти саме податкове повідомлення-рішення.

Однак варто зауважити, що спірне рішення прийняте відповідачем з порушенням п`ятнадцятиденного терміну з дня складення акта перевірки.

Відтак проаналізувавши вищевикладене суд вважає, що фактична перевірка проводилася безпосередньо відповідачем; матеріали фактичної перевірки є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, відповідач наділений повноваженнями для застосування таких санкцій, тому відсутні будь-які правові та об`єктивні підстави для прийняття рішення поза межами строків, визначених статтею 86 ПК України та за формою встановленою статтею. 58 ПК України.

Наведене вказує на незаконність прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ДПС у Волинській області від 05.10.2020 №000324-09 не відповідає нормам чинного законодавства, суперечить положенням ПК України щодо форми та строків його прийняття, а тому не може вважатися законним. Відтак, суд, визнаючи таке рішення протиправним, повинен його скасувати.

Отже, адміністративний позов необхідно задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд враховує, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.11.2020 №951 (а.с.5), який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України.

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь ПП «КОМПАНІЯ ЮКОН» необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати при сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 05.10.2020 №000324-09 про застосування фінансових санкцій у сумі 17 000,00 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства «КОМПАНІЯ ЮКОН» (45006, Волинська область, місто Ковель, вулиця Володимирська, будинок 135, код ЄДРПОУ 43559643) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484) судовий збір в сумі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський