Рішення № 94380569, 22.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/15759/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону (Військова частина 9971) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Луцького прикордонного загону (Військова частина 9971) (далі – відповідач, В/Ч 9971) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати при звільненні компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також - не за цінами встановленими Розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 31 січня 2019 року №21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився», зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу з урахуванням раніше проведених виплат, грошову компенсацію за все належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів обмундирування визначеними станом на 01 січня 2019 року Розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 31 січня 2019 року №21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з травня 2017 року по 01 серпня 2019 року проходив військову службу в Луцькому прикордонному загоні.

На підставі наказу Голови Державної прикордонної служби України від 26 липня 2019 року №776 - ОС позивача звільнено з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту та наказом начальника 6 прикордонного загону від 01 серпня 2019 року №408 - ос останнього виключено зі списків особового складу прикордонного загону і всіх видів забезпечення з 01 серпня 2020 року.

ОСОБА_1 перед звільненням з військової служби звернуся до відповідача з рапортом від 26 липня 2019 року, в якому просив виплатити йому грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна при звільненні з військової служби, однак така компенсація у сумі 21796,13 грн була фактично виплачена лише 02 жовтня 2019 року.

Вказує, що грошову компенсацію за неотримане речове майно, право на яке він набув у зв`язку із виконанням обов`язків військової служби була виплачена не у повному обсязі, оскільки нарахування вартості речового майна здійснено пропорційно термінів його носіння та розрахунок компенсації ціни на речове майно всупереч пункту 5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 (далі – Постанова №178) не здійснено станом на 01 січня 2019 року. Ціни на предмети обмундирування зазначені у довідці про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу не відповідають тим, що визначені вищезазначеним Розпорядженням від 30. січня 2019 року №21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився».

Наголошує на тому, що при нарахуванні та виплаті відповідної компенсації застосуванню підлягає саме абзац другий пункту 1 статті 9 і Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядок № 178, а не норми відомчої Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року №1132.

Позивач уважає, що набувши право на речове майно під час проходження військової служби, він може реалізувати таке право при звільненні у спосіб отримання компенсації вартості всього неотриманого речового майна у повному обсязі - за цінами, станом на 01 січня 2019 року, що встановлені Розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 30 січня 2019 року № 21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно строк носіння якого не закінчився» з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Луцький прикордонний загін у відзиві на позов від 20 листопада 2020 року №14/11577 позовних вимог не визнав. Повідомив, що ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу в Луцькому прикордонному загоні та при звільненні написав рапорт про отримання грошової компенсації замість належних до видачі предметів речового майна.

Зазначає, що не вбачає невідповідність чи суперечність норм Порядку №178 та Інструкції №1132, оскільки Порядок № 178 визначає механізм виплати вартості грошової компенсації за не отримане речове майно (преамбула), а Інструкція №1132 - організацію та порядок речового забезпечення визначених категорій осіб (преамбула).

Відтак застосування Інструкції №1132, зокрема положення про пропорційність часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, є законним та обґрунтованим.

На виконання пункту 5 Порядку №178 Адміністрацією державної прикордонної служби України було видане розпорядження від 30 січня 2019 №21 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився». Даним розпорядженням затверджено додатки №1 та №2 щодо вартості належних до видачі предметів речового майна.

З наведених підстав просив у задоволені позову відмовити повністю (арк. спр. 34-39).

У відповіді на відзив від 25 листопада 2020 року позивач додатково повідомляє, що військовослужбовець набувши право на речове майно під час проходження військової служби не може втратити альтернативне право на отримання компенсації за неотримане речове майно відповідно до його вартості, а припинення проходження військової з незалежних від нього підстав (стан здоров`я, організаційно-штатні зміни, вік) не можуть бути підставою для нарахування компенсації за правилами, визначеними відомчою Інструкцією №1132, яка суперечить актам законодавства вищої юридичної сили та якою врегульовано правовідносини поза межами компетенції Міністерства.

Крім того, звертає увагу на правові висновки сформовані в постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №815/5826/16 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (арк. спр. 53-55).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк. спр. 28-29).

Відповідно до частини другої статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці в період з 04 січня 2021 року по 21 січня 2021 року, справа вирішується у перший робочий день судді, тобто фактично у межах строків, визначених частиною першою статті 258 КАС України, частиною другою статті 262 КАС України.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Луцькому прикордонному загоні та має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням від 28 лютого 2015 року серії НОМЕР_1 (арк. спр. 12).

На підставі наказу Голови Державної прикордонної служби України від 26 липня 2019 року №776 - ОС позивача звільнено з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту та наказом начальника 6 прикордонного загону від 01 серпня 2019 року №408 - ос останнього було виключено зі списків особового складу прикордонного загону і всіх видів забезпечення з 01 серпня 2020 року (арк. спр. 26).

ОСОБА_1 звернуся до відповідача з рапортом від 26 липня 2019 року, в якому просив виплатити грошову компенсацію, замість неотриманого під час проходження військової служби речового майна (арк. спр. 13)

Відповідно до довідки №70 про вартість речового майна, що належить до видачі підплковнику ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за недоотримане під час проходження служби речове майно в загальном розмрі 23013,86 грн (арк. спр. 25).

Наказом начальника 6 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30 вересня 2019 року №538-ос доручено головному бухгалтеру – начальнику фінансово-економічного відділу виплатити грошову компенсацію за недоотримане речове майно, у тому числі позивачу (арк. спр. 23).

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, нарахування компенсації за недоотримане речове майно було здійснене відповідачем відповідно до цін на речове майно, які були встановлені в період набуття права на отримання відповідного майна, та із застосуванням пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.

Проте, позивач не погодився з таким нарахуванням та уважаючи, що відповідачем порушено порядок і умови здійснення компенсації за належне але неотримане протягом проходження військової служби речове майно звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.

Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ), Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29 грудня року 2009 №1115/2009, Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 16 березня року 2016 (далі - Порядок №178).

Законом №2011-ХІІ визначаються основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За змістом частини першої статті 9-1 вказаного Закону продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Як визначено пунктом 2 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Відповідно до пункту 3 Порядку №178 звільнення з військової служби є однією з підстав виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення та здійснення виплати військовослужбовцям грошової компенсації.

Пунктом 4 Порядку №178 установлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що відповідно до Порядку правовими підставами для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно є: заява (рапорт) військовослужбовця за місцем військової служби; наказ командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації, визначений у довідці про вартість речового майна, що належить до видачі; довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Згідно з пунктом 7 Порядку №178 відповідно до якого виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Адміністрації Держприкордонслужби, на відповідний рік.

Системний аналіз приписів вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що позивач під час проходження військової служби, обтяжений власними витратами на придбання речового майна, мав правомірні очікування на отримання його грошової компенсації, оскільки і приписами Закону №2011-XII, і Порядку №178 гарантоване як право на отримання вказаного речового майна, так і право на одержання його грошової компенсації у протилежному випадку.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року затверджено Інструкцію про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період (далі – Інструкція №1132), яка визначає організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, курсантів вищих військових навчальних закладів, військовослужбовців, які були призвані на строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів (далі - військовослужбовці), ліцеїстів та працівників Держприкордонслужби в мирний час та особливий період.

Відповідач зазначає, що згідно з Інструкцією №1132 визначено, що нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права па отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Так, дійсно Інструкція №1132 визначає, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Однак, як уже зазначено вище, відповідно до частини першої статті 9-1 Закону №2011-XII порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається саме Кабінетом Міністрів України.

При цьому, норми Інструкції №1132, на які посилається відповідач не слід оцінювати як доповнюючі або конкретизуючі, оскільки, вони фактично звужують право особи на грошову компенсацію та зменшують розмір відповідних виплат.

Формою довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16 береня 2016 року №178, визначено включення до неї, зокрема, даних щодо: найменування речового майна, року і місяця виникнення права на отримання предметів речового майна, кількості предметів, вартість за одиницю, суми грошової компенсації.

У зв`язку з чим суд зазначає, що при звільненні військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується, шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби, а грошова компенсація підлягає нарахуванню відповідно до виду й кількості неотриманого речового майна та його вартості станом на поточний рік.

При цьому суд констатує, що наведені вище нормативно-правові акти не містять можливості застосування інших умов при нарахуванні такої компенсації, як-от визначивши вартість речового майна пропорційно до часу його використання, врахувавши вартість одиниці речового майна станом не на 1 січня поточного року тощо.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи судом установлено, що проведене нарахування грошової компенсації за неотримане позивачем речове майно не відповідає порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, відповідачем було застосовано пропорцію часу, що минув з дня виникнення в позивача права на отримання речового майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Окрім того, вартість одиниць речового майна не відповідає цінам, які визначені розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 січня 2019 року №21 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився» станом на 1 січня поточного року (тобто року виключення позивача зі списків особового складу й здійснення виплати компенсації). А також, відповідачем було оформлено довідку про вартість речового майна, що належить до видачі за формою, яка не відповідає визначеній постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178.

Таким чином, при нарахуванні та виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно слід керуватися відповідним належним актом вищої юридичної сили, - постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178. Норми ж Інструкції підлягають використанню лише в частинах, які не суперечать такому акту.

Враховуючи те, що саме Порядком №178 встановлено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони саме станом на 1 січня поточного року, відтак дії відповідача щодо нарахування та виплати при звільненні позивача компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 січня 2019 року №21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився» є протиправними.

При вирішенні даного спору суд також враховує правову позицію викладену у пункті 54 Постанови Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №815/5826/16 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, у якій зазначено, що з боку військової частини порушено право позивача на отримання компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату.

Аналогічні висновки міститься в постанові Верховного Суду від 23 серпня року 2019 по справі №2040/7697/18 та від 14 листопада 2018 року по справі №809/1488/16.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статями 243, 245, 246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Державну прикордонну службу України», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Луцького прикордонного загону (Військова частина 9971) (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 14321661) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Луцького прикордонного загону (Військова частина 9971) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами, встановленими розпорядженням Адміністрації прикордонної служби України від 30 січня 2019 року №21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого закінчився».

Зобов`язати Луцький прикордонний загін (Військова частина 9971) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (з урахуванням раніше виплачених сум) грошову компенсацію за все належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01 січня 2019 року розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 січня 2019 року №21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 22 січня 2021 року.

22 січня 2021 року