Постанова № 94379931, 26.01.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/132/21

Провадження №3/428/51/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М., за участю секретаря Ляленко М.В., особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з Кремінського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого АТ «Фармак», маркетолог, проживає за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна 88/50,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії БР № 013201, 15.12.2020 о 09:40 год. ОСОБА_1 , на а/ш Р-66, 117 км, напрямок Попівка-Сватове, керував автомобілем «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та з`їхав з проїжджої частини в кювет. При ДТП автомобіль отримав пошкодження з матеріальними збитками.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, пояснив, що рухався зі швидкість 70-80 км. на годину, на дорозі була ожеледиця, автомобіль занесло, свідків не має.

Заслухавши надані в судовому засідання пояснення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Також судом під час розгляду матеріалів справи було повністю та всебічно досліджено протокол серії БР № 013201 від 15.12.2020 року, схему місця ДТП від 15.12.2020, в примітках якої зазначено стан покриття проїзної частини – ожеледиця, висновок щодо результатів медичного огляду з якого слідує, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких також слідує, що автомобіль знесло у кювет через ожеледицю, травмованих не має, автомобіль отримав ушкодження, претензій до інших учасників дорожнього руху не має, та інші додані матеріали справи.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.

Також у відповідності до п 1.3- 1.5 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У відповідності до п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У відповідності до п.1.10 ПДР України дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;

безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.

Таким чином, з огляду на надані матеріали та пояснення в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 під час вибору в установлених межах не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, у зв`язку з чим не зміг постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, що призвело до ДТП.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 ігноруючи вимоги ПДР України, дійсно допустив порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України.

З огляду на вищезазначене, суду було надано достатньо належних та допустимих доказів в обґрунтування провини ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 , ігноруючи вимоги ПДР України, дійсно допустив порушення Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортного засобу, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

При накладенні стягнення, відповідно до ст.33-35 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставини, що обтяжують відповідальність, а також те, що скоїв правопорушення вперше, суд вважає за можливе не застосовувати до нього покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, обмежившись призначенням стягнення у вигляді штрафу, оскільки вказана міра стягнення в даному випадку є обґрунтованою.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, 124, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначити стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн. 00 коп. (Отримувач коштів- ГУК у Луганськ.обл./ЛУГАНСЬКА ОБЛ./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110; Банк отримувача :Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету :21081300; Рахунок отримувача:UA098999980313070149000012001).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (суд.збір)).

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя В. М. Олійник