Рішення № 9437987, 15.03.2010, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-245/10/0408

РІШЕННЯ

іменем України

15 березня 2010 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу

в складі: головуючого - судді Грищенко Н.М.

при секретарі - Желдак О.В.

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Бершадської Л.С.

представника 3-ї особи Майтак І.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області , 3-я особа Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», про перерахунок сум відшкодування шкоди, страхових виплат, стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди та страховим виплатам, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5 20.03.2008 р. звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області , 3-я особа Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», про перерахунок сум відшкодування шкоди, страхових виплат, стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди та страховим виплатам.

В обгрунтовання своїх позовних вимог позивач вказав, що довгий час працював підземним прохідником на ш. «Родина»,и ВАТ «КАРК», де по вині відповідача отримав професійних захворювання вібраційну хворобу.

За висновком МСЕК в 1991 р. йому вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності. В наступному переогляді відсоток втрати працездатності залигувався без змін, а в 1994 р. йому було встановлено 25 % втрати професійної працездатності безстроково.

Після встановлення втрати професійної працездатності підприємство призначило йому відшкодовувати шкоду. В подальшому, визначений розмір відшкодування шкоди неодноразово перераховувався, а з 1.05.2000 р. (останнє підвищення) розмір відшкодування шкоди виплачувався в сумі 55 грн. 65 коп.

Нещодавно він дізнався, що йому неправильно відшкодувалася заподіяна шкода. Причиною неправильності являється те, що підприємство ВАТ «КЗРК», не завжди збільшувало розмір відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок, а в деяких випадках зовсім не підвищувало. З 1.01.1996 р. тарифні ставки збільшені в 2.5 рази, а розмір відшкодування шкоди був перерахований лише в 1.25 рази; з 1.06.1997 р. тарифні ставки були збільшені в 1.25 рази, розмір відшкодування шкоди залишився без перерахунку; з 1.01.1998 р. тарифні ставки збільшені в 1.3 рази, розмір відшкодування шкоди залишився без перерахунку; з 1.07.1999 р. тарифні ставки були збільшені в 1.265 рази, розмір відшкодування шкоди був перерахований в 1,15 рази; з 1.01.2000 р. тарифні ставки були збільшенні в 1.226 рази, а розмір відшкодування шкоди був перерахований в 1.1 рази; з 1.05.2000 р. тарифні ставки були збільшені в 1.217 рази, а розмір відшкодування шкоди був перерахований в 1.193 рази. Вказав порушення призвели до того, що розмір відшкодування шкоди та страхових виплат проводився не правильно.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ... після квітня 2001 р. продовжив виплати, але в неправильному розмірі, в розмірі, призначеному ВАТ «КЗРК», в звязку з чим щомісячно не доплачував страхові виплати.

Він просить провести перерахунок сум відшкодування шкоди у відповід-ності до постанови КМ України 267 від 23.07.1992 р., виходячи із заробітної плати за січень квітень 1992 р. підземного прохідника яка складала 10823.19 карбованція, застосувати всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок які застосовувались по підприємству з 1992 р. по 2000 р., стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на його користь недоплату по щомісячним страховим виплатам з 1.03.2006 р. по 27.02.2009 р. в розмірі 26431 гривну 43 копійки, та стягувати щомісячно по 1256 грн. 49 коп.., починаючи з 27.02.2009 р., довічно або до наступного перерахунку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 участі не приймав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_5 підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини, вказані в позовній заяві. Вимоги до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі уточнив, в звязку з допущенням помилки при розрахунку недоплати за період з 1.03.2006 р. по 27.02.2009 р. не врахував 1 місяць недоплати за березень 2006 р., тому просить стягнути з відповідача недоплату по відшкодуванню шкоди за період з 1.03.2006 р. по 27.02.2009 р. в сумі 27074 грн. 24 коп., та стягувати щомісячні страхові виплати на користь позивача в сумі 1256грн. 49 коп.

Також представник позивача просить суд допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення всієї суми недоплати, а також в межах стягення виплати за один місяць, в звязку із тим, що позивач тяжко хворий на онкоклогічне захворювання і стан його здоровя з кожним днем погіршується.

Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі позовні вимоги не визнала, та пояснила, що ними своєчасно та в розмірі, встановленому ВАТ „КЗРК” проводяться страхові виплати, їх вини в неправильності призначення розміру відшкодування шкоди немає, підстав для зменшення або збільшення позивачу сум страхових виплат не було. Також необхідно враховувати галузеве погодження, яким було встановлено проводити перерахунок розміру відшкодування шкоди на коефіцієнти фактичного росту заробітної плати.

Представник 3-ї особи - ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» - в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та пояснив, що підприемство вважає, що вони безпідставни. ВАТ «КЗРК» вірно провадив виплати позивачеві відповідно діючому законодавству.

Вислухавши сторони, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.

В судовому засіданні з трудової книжки позивача встановлено, що ОСОБА_5 1.01.1969 р. був прийнятий підземним прохідником ШБУ РУ К. Лібнехта тресту Ленруда, в 1984 р. переведений слюсарем черговим по ремонту обладнання, з 1990 р. працював підземним скреперистом, з 1996 р. переведений кузницем, а в 2001 р. звільнений за власним бажанням.

Із довідки - повідомлення встановлено в 19983 р. позивачу встановлено професійне захворювання двухсторонній кохлеарний неврит. ( а.с.6).

За висновком МСЕК ві 02.03.1989 р. позивачеві було встановлено 30% втрати професійної працездатності ( а.с.7). При наступних переосвідченях відсоток втрати змінювався: в 1992 р. було встановлено 45%, з 1996 р. - 60%, з 2001 р. було встановлено 60 % безстроково.( а.с. 8-1).

Згідно даних наданих ВАТ «КЗРК» вбачається, що заробітна плата по відповідній професії - підземного прохідника шахто-будівного управління за січень квітень 1992 р. становить 11516 крб.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків... згідно довідки про доходи (а. с. 18) виплачував позивачеві щомісячні страхові виплати в розмірах: з 1.01.2006 р. 250 грн. 45 коп., 01.03.2006 р. 301.30 грн., з 01.03.2007 р. 356.44 грн., з 01.03.2008 р. 400.99 грн., 1.03.2009 р. - 426.23 грн.

З довідки про підвищення тарифних ставок по підприємству вбачається що, починаючи з 01.06.1992 р. по 01.05. 2000 р., тарифні ставки по підприємству підвищувались в 1.25 та 1.75 рази з листопада 1992 р., в 1.33 рази з січня 1993 р., в 1.5 рази з березня 1993 р, в 1.97 рази з червня 1993 р., в 2.94 рази з вересня 1993 р., в 2.1 рази з листопада 1993р., в 3 рази з грудня 1993 р., в 2 рази з липня 1994 р., в 2 рази з жовтня 1994 р., в 3 рази з лютого 1995 р., в 2.5 рази з січня 1996р., в 1.25 рази з червня 1997 р., в 1.3 рази з січня 1998р., в 1.265 рази з липня 1999р., в 1.226 рази з січня 2000р., в 1.217 рази з травня 2000 р. ( а.с. 20)

Суд, приймаючи рішення по справі, керувався наступними нормами законодавства. Постановою КМУ № 276 від 26.05.1992 р., пунктом 25 Правил відшкодування шкоди... Згідно постанов Кабінету Міністрів України від 3.12.1992 р . № 676, від 26.01.1993 р. № 46, від 2.06.1993 р. № 392, від 30.08.1993 р. № 671, від 2.12.1993 р. № 974, від 20.10.1994 р. № 720, від 8.02.1995 р. № 102, пункту 28 Правил відшкодування власником підприємства, закладу, організації або вповноваженим ним органом шкоди, причиненої працівнику пошкодженням здоровя, повязаного з виконанням ним трудових обовязків ( надалі Правила... ) затвердженими постановою КМ України від 23.06.1993 р. № 472, а також в відповідності з розясненнями Міністерства праці України від 31.05.1993 р. № 06-2100, перерахунок розміру відшкодування шкоди слід робити шляхом збільшення розміру відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок та посадових окладів відповідних працівників. Міністерство праці своїм листом від 17.10.1997р. № 2\2-4171 розяснило, що у всіх випадках при перерахунку розміру відшкодування шкоди, коефіцієнт підвищення розміру відшкодування шкоди не може бути меншим від коефіцієнта підвищення заробітної плати відповідного працівника. Однак, з 24.10.1997 р. - з моменту набрання чинності нової редакції пункту 28 Правил відшкодування шкоди…, при наступному підвищенні тарифних ставок розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника ( після підвищення тарифних ставок ) при умові роботи його повний календарний місяць або в перерахунку на повний календарний місяць роботи. В разі перевищення, розмір втраченого заробітку обчислюється з середньомісячного заробітку відповідного працівника. Перерахований розмір втраченого заробітку порівнюють з середньомісячним заробітком відповідного працівника, до якого включається 1\12 річної премії за попередній рік.

В відповідності з указаними нормативними актами суд вважає, що для розрахунку розміру відшкодування шкоди позивачу необхідно взяти середньомісячний заробіток підземного прохідника шахто - будівного управління за період січень квітень 1992 р. в розмірі 1151 6карбованців, згідно з постановою КМУ № 276 від 26.05.1992р. ( на підставі довідки, наданої підприємством). х 45% утрати працездатності, що становитиме 5182 крб.

В наступному, сума відшкодування шкоди повинна бути відкоригований на коефіцієнти підвищення тарифних ставок на підприємстві, а саме на х 1.25 х 1.75 ( згідно спільної постанови адміністрації та профкому № 23/20 від 09.12.1992 р., з 01.11.1992 р.) х 1.33 ( згідно постанови КМУ від 26.01.1993р. з 01.01.1993 р.) х 1.5 ( згідно спільній постанові адміністрації та профкому ВО «Кривбасруда» від 17.03.1993 р. № 3/3 , з 01.03.1993 р.) х 1.97 ( згідно зі спільною постановою адм-ції та профкому від 17.03.1993р. № 13/9, з 01.06.1993 р.) х 2.94 ( згідно зі спільною постановою адм-ції та профкому від 28.09.1993р. № 17/12/42, з 01.09.1993 р. ) х 2.1 ( спільна постанова адм-ції та профкому обєднання від 30.10.1993р. № 21/16/45, з 01.11.1993 р. ) х 3 ( спільна постанова адм-ції та профкому обєднання від 24.12.1993 р. № 24/19/48 , з 01.12.1993р. ) х 2.0 з 1.10.1994 р. х 3.0 з 1.02.1995 р., що становитиме 4951009 крб.

З 01.01.1996 р. на підставі спільної постанови адміністрації та профспілки ВО «Кривбасруда» від 26.01.1996 р. № 1\6 тарифні ставки було збільшено в 2.5 рази, а розмір відшкодування шкоди збільшено лише в 1.25 рази. Посилання відповідача на галузеву угоду, що зріст відшкодування шкоди необхідно перераховувати на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати по даній професії - не може бути прийнята до уваги, остільки суперечить п. 28 «Правил відшкодування шкоди…» і розясненням Міністерства праці України, якими передбачено проводити перерахунок розміру відшкодування шкоди на величину фактичного підвищення тарифних ставок.

Суд приходить до висновку, що підприємство безпідставно занизило коефіцієнт підвищення розміру відшкодування шкоди. Отже, з 01.01.1996 р. розмір відшкодування шкоди позивачу повинен бути збільшений в 2.5 рази і становити 12377522 крб. карбованців (4951009 крб. - розмір відшкодування шкоди з 01.02.1995 р. х 2.5 )

В відповідності з Указом Президента України „Про грошову реформу в Україні” від 25.08.1996 р., Українські карбованці підлягають обміну на гривни по курсу 100000 крб. на 1 гривну, таким чином, розмір відшкодування шкоди позивачу повинен становити 123 грн. 77 коп.

В 1996 р. позивачу встановлено 60% втрати працездатності тому сума відшкодування шкоди повинна становити 165 грн. 02 коп. (123грн. 77 коп. : 45% х 60 %).

Так, з 01.06.1997 р. на підставі спільної постанови адміністрації та профспілки ВО « Кривбасруда» збільшені тарифні ставки в 1.25 рази. Не виконуючи вимог „Правил відшкодування шкоди...” одночасно провести перерахунок розміру відшкодування шкоди, на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок, підприємство позивачу перерахунок на вказаний коефіцієнт не зробило. Суд вважає, що з 01.06.1997 р. позивачу розмір відшкодування шкоди необхідно призначити в сумі 206 грн. 27 коп . (165.02 грн. розмір відшкодування шкоди з 1.01.1996 р. х 1.25).

На підставі спільної постанови адміністрації та профспілки ВО «Кривбасруда» від 25.12.1997 р. № 6\195 з 1.01.1998 р. тарифні ставки були збільшені в 1.3 рази, а перерахунок розміру відшкодування шкоди зроблено не було. В відповідності з п.28 Правил відшкодування шкоди… в редакції від 24.10.1997 р. суд вважає необхідним не застосувати коефіцієнт 1.3, оскільки згідно даних ВАТ „КЗРК” середньомісячна заробітна плата підземного прохідника по ШБУ за січень 1998 р. становить 344 грн. 62 коп. При збільшенні на коефіцієнт 1.3 раніше встановленого розміру відшкодування шкоди (206.27 грн., з 1.06.1997 р.), сума становитиме 268 грн. 15 коп., що в перерахунку на 100% втрати працездатності буде перевищувати середній заробіток підземного прохідника по ШБУ ВАТ „КЗРК” за даний період, наданий підприємством. При таких обставинах суд вважає, що розмір відшкодування шкоди позивачу з 01.01.1998 р. необхідно визначити з фактичної заробітної плати підземного прохідника, що складе 206 грн. 77 коп.: 344 грн. 62 коп. х 60% втрати професійної працездатності = 206.77 грн.

Спільною постановою адміністрації та профкому «Криворізького залізорудного комбінату » , який являється правонаступником ВО « Кривбасруда», від 30.06.1999 р. № 11\13\5 з 01.07.1999 р. тарифні ставки було збільшено в 1.265 рази, а наказом по обєднанню від 05.11.1999 р. № 265 (в довідці - розрахунок) розмір відшкодування шкоди було збільшено в 1.15 рази. При збільшені розміру відшкодування шкоди 206.77 грн. на коефіцієнт 1.265 сума відшкодування шкоди позивачу з 01.07.1999 р. буде становити 261 грн. 56 коп . , що в перерахунку на 100% втрати працездатності не буде перевищувати середній заробіток підземного прохідника по ШБУ ВАТ „КЗРК” за даний період , яка згідно довідки ВАТ „КЗРК” на 01.07.1999 р. становила 500 грн. 98 коп., що відповідає вимогам п. 28 «Правил відшкодування шкоди…, із змінами згідно постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997 р.

Спільною постановою адміністрації і профкому ДП « КЗРК» від 28.12.1999 р. № 16\20\11 тарифні ставки збільшились в 1.226 рази, а розмір відшкодування шкоди наказом по підприємству від 27.03.2000 р. збільшено в 1.1 рази, що суперечить вимогам п.28 Правил відшкодування шкоди… і розясненням Міністерства праці про збільшення розміру відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок. При збільшенні розміру відшкодування шкоди 261.56 грн.. на коефіцієнт 1.226, розмір відшкодування шкоди позивачу з 01.01.2000 р. становитиме 320 грн. 67 коп., що в перерахунку на 100% втрати працездатності складе середній заробіток 534 грн. 45 коп., який не перевищує фактичну середньомісячну заробітну плату по професії підземного прохідника по ШБУ ВАТ „КЗРК”, яка згідно даних ВАТ „КЗРК” станом на 01.01.2000 р. становила 636 грн. 66 коп., що відповідає вимогам п. 28 «Правил відшкодування шкоди…, із змінами згідно постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997 р.

Наказом від 29.05.2000 р. № 159 ДП « КЗРК» з 1.05.2000 р. збільшило тарифні ставки в 1.217 рази, а відшкодування шкоди наказом от 4.08.2000 р. № 229 збільшило в 1.193 рази. При збільшенні суми відшкодування шкоди, яка станом на січень 2000 р. становила 320 грн. 67 коп., на коефіцієнт 1.217 сума відшкодування шкоди позивачу становитиме 390 грн. 25 коп . , що в перерахунку на 100% втрати працездатності складе середній заробіток 650 грн. 41 коп., який не перевищує середньомісячну заробітну плату підземного прохідника по ШБУ ВАТ „КЗРК”, яка згідно даних ВАТ „КЗРК” станом на 01.05.2000 р. складала 768 грн. 86 коп. і відповідає вимогам п. 28 «Правил відшкодування шкоди…, із змінами згідно постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997 р. Виходячи з матеріалів справи суд встановив, що в 1998 р., 2000 р. був фактичний зріст заробітної плати.

Таким чином, станом на 1.04.2001 р. сума щомісячних страхових виплат позивачу, в порядку втраченого позивачем заробітку, повинна становити 390 грн. 25 коп.

Згідно ст.. 29 закону України « Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності » щомісячні страхові виплати підлягають перерахунку а саме:

З 1.93.2002 р. на 1.193 рази і повинні становити 465 грн. 56 коп., з 1.03.2003 р. в 1.182 рази і повинні становити 550 грн. 29 коп., з 1.03.2004 р. в 1.152 рази і повинні становити 633 грн. 93 коп., з 1.03.2005 р. в 1.238 рази і повинні становити 784 грн. 80 коп., з 1.03.2006 р. в 1.203 рази і повинні становити 944 грн. 11 коп., з 1.03.2007 р. в 1.183 рази і повинні становити 1116 грн. 88 коп., з 1.03.2008 р. в 1.125 рази і повинні становити 1256 грн. 49 коп.

Позивач звернувся до суду 20.03.2009 р. тому вимоги підлягають задоволенню за останні три роки, а саме з 20.03.2006 р.

З 1.03.2006. виплати проводились по 301 грн. 30 коп., при належних 944 грн. 11 коп., щомісячна недоплата складала 642 грн. 81 коп., за день недоплата складала 20 грн. 73 коп., а з 20.03.2006 р. по 1.04.2006 р. (11днів) не доплачено 228 грн. 03 коп.

З 1.04.2006 р. до 1.03.2007 р. щомісячно не доплачувалось по 642 грн. 81 коп., за весь період - 7070 грн. 91 коп.

З 1.03.2007 р. виплати проводились по 356 грн. 44 коп., при належних виплатах 1116 грн. 88 коп., щомісячна недоплата складала 760 грн. 44 коп., а до 1.03.2008 р. не доплачено 9125 грн. 28 коп.

З 1.03.2008 р. виплати проводились по 400 грн. 99 коп., при належних виплатах 1256 грн. 49 коп., щомісячна недоплата склала 855 грн. 50 коп., а до 1.02.2009 р. (11місяців) не доплачено 9410грн. 50 коп.

З 1.02.2009 р. по 27.02.2009 р. (27 днів) не доплачено 824 грн. 85 коп . (855.50 грн. недоплата за місяць : 28 днів х 27 днів = 824 грн. 85 коп.)

Всього відповідач Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області за період з 20.03.2006 р. по 27.02.2009 р.не доплатив позивачу ОСОБА_5 26659 грн. 57 коп. В казана сума, на думку суду, підлягає стягненню з Фонду.

Крім того, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області зобовязаний щомісячно проводити страхові виплати позивачеві в сумі 1256 грн. 49 коп., починаючи з 27.02.2009 р. довічно, або до наступного перерахунку.

Суд вважає, що підлягає задоволенню клопотання представника позивача про негайне виконання рішення суду в межах стягнення всієї суми недоплати, а також в межах стягення виплати за один місяць, оскільки із пояснень представника позивача та довідки, виданої Криворізьким міським онкодиспансером від 5.03.2010 р. вбачається, що позивач хворий на рак.

Сторони по справі згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито » від 21.01.1993р. № 7-93 звільнені від сплати державного мита, тому витрати, повязані з сплатою держмита, суд відносить за рахунок держави.

Керуючись ст.173 КЗпП України, ст.11,12,31, Закону України « Про охорону праці », ст. 29 Закону « Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності » зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України „Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, п.п. 9 , 11 , 22, 25, 28 , 43 Правил відшкодування шкоди …, ст.15, 60, 88 ч. 2, 213 - 215, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровскьої області ( р\рахунок 371756999983102 , одержувач ВВД ФССНВ в м. Кривому Розі, МФО 805012 УГКУ в Дніпропетровській області, ЕГРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_5 одноразово недоплату по щомісячним страховим виплатам за період з 20.03.2006 р. по 27.02.2009 р. в сумі 26659 гривень 57 копійок, та стягувати на його користь щомісячні страхові виплати, в порядку втраченого ним заробітку в сумі 1256 грн. 49 копійок, починаючи з 27.02.2009 р., довічно, або з подальшим перерахунком згідно діючого законодавства України .

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду допустить до негайного виконання в межах стягнення недоплати по щомісячним страховим виплатам за період з 20.03.2006 р. по 27.02.2009 р. в сумі 26659 гривень 57 коп., а також стягнення страхових виплат за один місяць в розмірі 1256 грн. 49 коп.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області ( р\рахунок 371756999983102 , одержувач ВВД ФССНВ в м. Кривому Розі, МФО 805012 УГКУ в Дніпропетровській області, ЕГРПОУ 25913606) на користь держави витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 15 грн.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення cуду набирає законної сили.

Суддя Н.М.Грищенко