Ухвала суду № 94378929, 25.01.2021, Оболонський районний суд міста Києва

25.01.2021 Справа № 756/876/21

Унікальний номер 756/876/21

Номер провадження 2/756/3006/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 січня 2021 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Корнієнко А.А. звернувся до Київського апеляційного суду з позовної заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просив суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Виконавчим комітетом Амурської сільської ради Красногвардійського району АРК 14.11.2008 року. Також просив звільнити позивача від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення суду по суті або вирішити питання сплати судового збору одночасно з ухваленням рішення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.01.2021 року визначено Оболонський районний суд м. Києва для забезпечення розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.

За приписами ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).

Пільги щодо сплати судового збору, визначені у ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Положення Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих доказів щодо майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

На підтвердження обставин, щодо підстав звільнення (відстрочення) сплати судового збору), представником позивача не надано доказів скрутного матеріального становища позивача, як підставу для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2021 року становить 2270 грн.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення клопотання про відстрочи або звільнення від сплати судового збору, в зв`язку з чим представнику позивача слід надати докази скрутного матеріального становища позивача чи сплатити судовий, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 908 грн. 00 коп. за наступними реквізитами:

Отримувач ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП),

Код банку МФО 899998 ; рахунок отримувача UA718999980313111206000026006 ,

Код класифікації доходів бюджету 22030101,

Призначення платежу судовий збір, за позовом ОСОБА_1

Оболонський районний суд міста Києва.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позов без руху, надавши позивачам строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.С. Шролик