Ухвала суду № 94378542, 21.01.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1337/21

1-кс/569/833/21

УХВАЛА

21 січня 2021 рокум. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді – Даш`ян К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Бучинським В.

слідчого – Харкевич П.М.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника підозрюваного адвоката - Бойчука К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції Бартицького Євгенія Олександровича яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Бучинським В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плоске Острозького району Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції Бартицький Євгеній Олександрович звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Бучинським В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 19.01.2021, близько 18 год. 00 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, шляхом підбору ключа проник всередину квартири АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав належне ОСОБА_2 майно а саме: наручний годинник марки «Casio», флеш картку марки «Monsanto», а також золотий ланцюжок та кільце, чим завдав потерпілій майнової шкоди в загальному розмірі близько 10 000 грн.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення – ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до житла.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення – вина підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, зокрема: протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідків, протоколами впізнання, протоколом про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та іншими матеріалами кримінального провадження.

20.01.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Водночас, на даний час перевіряється причетність ОСОБА_1 до вчинення і інших аналогічних злочинів на території міста Рівне та Рівненського району.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України – є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КК України – ОСОБА_1 :

- може переховуватись від органів досудового розслідування, а також ухилитись від слідства, суду, а саме є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 усвідомлюючи відповідальність за вчинений ним тяжкий злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування, покинувши межі країни, чи змінити місце проживання, вчасно не з`являтися на виклик слідчого для проведення слідчих дій, чи прокурора та суду, об`єктивно підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, спосіб та характер вчинення даного злочину являють суспільну небезпеку.

- може незаконно впливати на свідків та потерпілих, а саме, впливати на свідків – безпосередньо учасників затримання, потерпілих та інших свідків, оскільки судом будуть братися до уваги показання, дані лише під час судового розгляду.

- може вчинити інше кримінальні правопорушення, а саме, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, востаннє 29.12.2016 Здолбунівським районним судом за ч.4 ст. 70, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі (відбув покарання 19.06.2019), на шлях виправлення та перевиховання не став, маючи не зняті та непогашені судимості, вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.

- може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це, водночас, перевіряється його причетність до вчинення інших злочинів на території м. Рівне.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів – застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним в п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи вище викладене та те, що більш м`який вид запобіжного заходу, не зможе гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою .

Підозрюваний та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021181010000064 від 19.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

19.01.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України.

20.01.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він раніше неодноразово судимий, не одружений, працездатний, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід – тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 20 березня 2021 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плоске Острозького району Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 19.01.2021 року.

Встановити строк дії ухвали до 20 березня 2021 року.

Одночасно визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 43 780 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача 37315038010559. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 березня 2021 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з – під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду К.Е. Даш`ян