Ухвала суду № 94378201, 22.01.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/50/20

2-ві/368/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Балацька В.В.

За участі сторін:

Представник позивача: адвокат Біляєв Д.П.

- розглянувши заяву про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко Ірини Іванівни, яка подана представником третьої особи ОСОБА_1 , - адвокатом Аваєвою Наталією Валеріївною в справі за позовом ТОВ «Центр правової підтримки підприємства «Бізнес і Право» до Державної Казначейської служби України, Управління ДКС в Обухівському районі, Обухівської РДА, ГУ «Держгеокадастру у Київській області», треті особи, - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди, завданої злочином, суд, -

В С Т А Н О В И В :

18.12.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко Ірини Іванівни, яка подана представником третьої особи ОСОБА_1 , - адвокатом Аваєвою Наталією Валеріївною в справі за позовом ТОВ «Центр правової підтримки підприємства «Бізнес і Право» до Державної Казначейської служби України, Управління ДКС в Обухівському районі, Обухівської РДА, ГУ «Держгеокадастру у Київській області», треті особи, - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди, завданої злочином, (том ; 4, а.с., 40 - 44), в прохальній частині якої заявник просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої:

1. Розглянути і задовольнити відвід судді Шевченко І.І. від розгляду справи № 368/50/20.

Заяву про відвід заявник в мотивувальній її частині обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 21.01.2020 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правової підтримки підприємництва "Бізнес і Право" (адреса: 03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 100) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, Обухівської районної державної адміністрації про стягнення завданої злочином матеріальної шкоди.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Цивільний позов на стадії досудового слідства було заявлено солідарно до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та органів державної влади, в яких вони працювали на момент вчинення злочинних дій - відповідно, Обухівської РДА та управління земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області, правонаступником якого стало управління Держземагентства України в Обухівському районі.

В подальшому суд виніс ухвалу про залучення відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до участі у справі, як третіх осіб у справі (ухвала від 03.02.2020 року).

Жодних заяв про зміну позовних вимог заявник не отримував.

15.09.2020 року суд закрив провадження у справі і призначив розгляд справи по суті.

Звертає увагу, що процесуальні рішення приймались судом без участі ОСОБА_1 та його представника, що є порушенням процесуального права учасника.

Судом було неодноразово проігноровані права ОСОБА_1 , який діяв через свого представника - адвоката Аваєву Н.В., на участь в судових засіданнях, а саме суд ігнорував подані клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

В метеріалах справи відсутні ухвали суду, прийняті за результатом рорзгляду клопотань представника учасника справи, щодо участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

17.12.2020 року представнику ОСОБА_1 на електронну адресу надійшла ухвала суду від 03.12.2020 року (докази додані), з якої учаснику стало відомо про розгляд справи без його участі та участі його представника і зазначено, що суд видалився до нарадчої кімнати та згодом без винесення рішення вирішив продовжити з`ясування обставин щодо розрахунку, який наданий Позивачем, керуючись ч.2 ст.244 ЦПК України.

Як з`ясувалось 17.12.2020 року, суддя Шевченко І.І. провів розгяд справи без участі ОСОБА_1 та його представника 02.12.2020 року, які намагались взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а саме суд не прийняв відповідного завчасного (до судового засідання) процесуального рішення за клопотанням учасника від 25.11.2020 року (ухвала відсутня) та неповідомив про розгляд клопотання в усановленому порядку та строки.

Також суддя Шевченко І.І. не повідомив учасника ОСОБА_1 та його представника у встановленому законом пордку продату та час оголошення рішення, яке планувалось на 03.12.2020 року на 8 год. 30 хв..

Таким чином, права учасника справи та його представника передбачені ст. 43, ст. 53 ЦПК України системно порушувались судом.

Згідно ч. 2 ст. 244 ЦПК, якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з`ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної дії, суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.

В якості результату поновлення розгляду справи з підстав необхідності вчинення певної процесуальної дії суддя може вчинити лише таку процесуальну дію, що закріплена в ЦПК, а саме відкрити судові дебати з приводу додаткового дослідження обставин.

В ухвалі від 03.12.2020 року суд не вмотивував підстав необхідності поновлення судового розгляду, а неможливість суду надати самостійно оцінку доказам в нарадчій кімнаті, керуючись лише власним переконанням та знанням законів, не є підставою для поновлення судового розгляду.

Не є процесуальною дією «вияснення у представника позивача» його позиції чи роз`яснень щодо поданих доказів, а якщо докази подані суперечливими або докази не відповідають обставинам справи, та/або позовним вимогам - це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд, діючи з посиланням на ч. 2 ст. 244 ЦПК України, намагається отримати додаткові підстави для обгрунтування свого рішення, яке з ухвали від 03.12.2020 року є очевидним - задовольними позовні вимоги.

Таким чином рішення суду вже є фактично «оголошено» судом в ухвалі від 03.12.2020 року і прийнято, а суд, своїми діями намагається отримати додаткові докази для його обгрунтування, що прямо суперечить принципу безстороннисті суду, порушує змагальність і рівгість сторін перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява N° 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, айв усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею.

Учасники справи наділені правом заявления відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.

Вважає, що суддя Шевченко І.І., не може брати участь у розгляді ї справи і прийтяти законне, справедливе рішення, оскільки не є безстороннім, у діях суду вбачаються ознаки упередженності і зацікавленості, що викликає недовіру у заявника, тому суддя підлягає відводу.

Явні ознаки прихильності судді до сторони Позивача, мають прояв у діях суду, яким порушується змагальність і рівність сторін, ігноруються права інших учасників справи, окрім Позивача.

Також зволікання судом обов`язку з прилюднення своїх рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ненадсилання рішень та інших процесуальних документів заявнику - також є доказом необ`єктивності суду, якіий свідомо обмежує права учасників, окрім Пзивача .

Ця заява не мотивується незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, а грунтується на об`єктивних даних, яких у сторони виникає недовіра до суду і переконання в його упереджденності.

Подання цієї заяви на цій стадії судового процесу передбачено законом, оскільки це є винятковим випадком, оскільки про підставу відводу заявнику не було відомо до спливу вказаного процесуальним законом строку (ч. 3 ст. 39 ЦПК), та заявник дізнався про таку підставу 17.12.2020 року (доказ додається).

21.12.2020 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, (Том № 4, а.с., 55), на підставі якої:

Вважати необгрунтованою заяву представника третьої особи - ОСОБА_1 адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І.

Передати заяву представника третьої особи - ОСОБА_1 адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і право»» до Головного управління Держгеокадастр) в Київській області, Обухівської районної державної адміністрації. Управління Державної Казначейської служби України в Обухівському районі Київської області, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої злочином до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч. 1ст. 33 ЦПК України, який буде розглядати цю заяву про відвід.

23.12.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання справи 368/50/20 в частині заявленого відводу судді Шевченко І.І. був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

Слухання справи було призначено на 09 год. 00 хв. 22.01.2021 року.

В судове засідання, яке відбулося 22.01.2021 року, заявник, - адвокат Аваєва Наталія Валеріївна не з`явилася, хоча повідомлялася судом про день, час та місце слухання справи.

В судовому засіданні, яке відбулося 22.01.2021 року, представник третьої особи, - ОСОБА_1 , - адвокат Біляєв Д.П. заперечував проти задоволення заявленого відводу судді Шевченко І.І. так як вважав його необгрунтованим з точки зору Закону, зокрема, - представник третьої особи вважає, що в заяві про відвід судді Шевченко І.І. не конкретизовано, з яких саме підстав слід відвести суддю, в чому полягає заінтересованість судді, а тому, на думку представника третьої особи, - нічим не підтверджений відвід не може бути задоволений.

Окрім того, представник третьої особи зазначив, що особа, яка подала відвід судді Шевченко І.І., - адвокат Аваєва Н.В. практично не з`являлася в судові засідання, а тому подачу нею заяви про відвід судді Шевченко І.І. він розцінює як черговий спосіб затягнути винесення по даній справі рішення.

Інші учасники процесу, - представник ТОВ «Центр правової підтримки підприємства «Бізнес і Право», представник Державної Казначейської служби України, представник Управління ДКС в Обухівському районі, представник Обухівської РДА, представник ГУ «Держгеокадастру у Київській області», ОСОБА_2 , - в судове засідання не з`явилися, хоча повідомлялися судом про день, час та місце слухання справи.

Судом проведено судове засідання по даній справі в частині заявленого відводу судді Шевченко І.І. без участі вищеперелічених учасників на підставі ч. 8 ст. 40 ЦПК України, згідно з якою суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд, розглянувши заяву про відвід судді, вислухавши представника третьої особи, який заперечував проти відводу, дослідивши матеріали справи в частині, що стосується відводу, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні заявленого відводу судді, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм процесуального права.

Що стосується процесуальних питань вирішення заявленого відводу, то суд використав наступні норми процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обгрунтованість.

Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Що стосується суті заявленого відводу судді Шевченко І.І., то суд зазначає наступне:

- перш за все суд зазначає, що заявником взагалі в заяві про самовідвід судді Шевченко І.І. не вказано норму процесуального права, на підставі якої заявлено відвід судді.

Так, підстави для відводу судді зазначені в ст. 36 ЦПК України:

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно, з огляду на зміст заяви про відвід судді Шевченко І.І. можна зробити висновок, що відвід судді Шевченко І.І. заявлено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, проте, з такими підставими суд не погоджується з огляду на наступне.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Проте, слід зазначити, що обставинами, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, можуть бути:

- незаконні дії судді під час розгляду справи;

- ігнорування законних вимог сторони;

- створення перешкод для реалізації процесуальних прав;

- нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді, тощо.

Для того, що б ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними, причому, в установленому законом порядку.

Дійсно, формулювання п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України свідчить про те, що підстави для заявлення клопотання про відвід не носять вичерпного характеру.

Відповідно, суд вважає, що представником третьої особи, - адвокатом Аваєвою Н.В. не наведено належних, допустимих, законних підстав для відводу судді Шевченко І.І. з огляду на наступне.

Посилання представника позивача на ту обставину, що суддею Шевченко І.І. постійно порушуються норми ЦПК України є необгрунтованим, та таким, яке спростовується матеріалами справи, окрім того, суд зазначає, що порушення чи відсутність порушення норм процесуального права суддею Шевченко І.І. буде надано під час слухання даної справи судом апеляційної інстанції.

Далі, суд зазначає, що ніякі гіпотетичні суспільні відносини не повинні впливати на об`єктивність та неупередженість судді при винесенні рішення, а тому заявляння головуючому судді відводу лише з підстав гіпотетичних зв`язків з іншими учасниками процесу, та, відповідно, впевненість наперед в результатах виснення рішення, на думку суду, - виходить за межі здорового глузду.

Думку представника третьої особи щодо упередженості відношення судді до тертьої сторони суд розцінює лише як неправомірне, неналежне підтриманнясвоєї позиції, як простий захист законних прав та інтересів третьої особи, який грунтується лише на припущеннях, та належними та допустимими, достатніми доказами в судовому засіданні не підтверджено.

Згідно ч. 4 ст. 39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Виходячи з аналізу вищевказаної норми, обов`язок доведення обставин, які входять до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, імперативно, апріорі, - покладається на особу, яка такий відвід заявила.

При чому суд зазначає, що доведення таких обставин здійснюється в тому ж порядку, як і доведення обставин цивільної справи по суті позову.

Суд вважає, що посилання представника третьої особи в мотивувальній частині заяви про відвід судді на норми Національного права та Європейського права, звісно, заслуговує на увагу, проте, таке посилання повинно застосовуватися з належним обгрунтуванням, з прив`язкою до кожної конкретної справи, в даному ж випадку таке посилання носить характер декларативності, та, відповідно, необгрунтованості заявленого відводу судді Шевченко І.І.

Отже, дійсно, - інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи, перешкоджає затягуванню процесу і забезпечує правильне вирішення спору.

Серед передбачених законом підстав до відводу (самовідводу) деякі мають безумовний (об`єктивний або очевидний) характер: участь судді у попередньому розгляді справи як свідка, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання; родинні відносини між суддями або між суддею та однією із сторін, третьою особою, представником чи іншими особами, які беруть участь у справі, проте, в даному випадку відповідач посилається на умовну (суб`єктивну) підставу для відводу судді.

Відповідно, в даному випадку, суд вважає, що обставини, на які посилається представник третьої особи, - не є достатніми для того, щоб поставити під сумнів об`єктивність судді Шевченко І.І.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що право заявляти відвід повинно реалізовуватися відповідно до порядку, встановленого законом, а тому, нічим не підтверджена вимога відводу судді не може бути задоволена.

Вмотивованою можна вважати заяву про відвід, в якій міститься:

- правильний виклад та аналіз фактичних підстав, що вказують на упередженість судді;

- якомога більша деталізація цих фактів;

- зазначення того, що підстави для заявленого відводу викликають сумнів у безсторонності вищезазначених суб`єктів та зазначити чому;

- посилання на засоби доказування та докази, які в них містяться (наприклад, допит та показання свідків, письмових доказів тощо), якими підтверджуються наведені обставини, що свідчать про юридичні підстави для відводу;

- додатки, на які проводиться посилання в заяві про відвід;

- чітко сформульована вимога до суду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що в даному випадку в заяві про відвід судді відсутні такі обов`язкові елементи для відводу судді:

- правильний виклад та аналіз фактичних підстав, що вказують на упередженість судді;

- якомога більша деталізація цих фактів;

- зазначення того, що підстави для заявленого відводу викликають сумнів у безсторонності вищезазначених суб`єктів та зазначити чому;

- посилання на засоби доказування та докази, які в них містяться підстави для відводу, виклад фактів, якими підтверджуються наведені обставини, що свідчать про юридичні підстави, ( саме юридичні підстави, а не суб`єктивна думка представника третьої особи), для відводу.

Отже, суд вважає, що в даному випадку має місце проста незгода представника третьої сторони з процесуальними рішеннями судді Шевченко І.І, а тому на глибоке переконання суду слід застосувати положення ч. 4 ст. 36 ЦПК України, а саме, - визнати, що станом на час подання заяви про відвід судді Шевченко І.І. підстав для відводу, які зазначені в ч. 1 ст. 36 ЦПК України, - немає, що і є юридичною підставою для відмови в задоволенні відводу судді.

Крім того, суд вважає, що в даному випадку представник третьої особи, - адвокат Аваєва Н.В. знову ж таки застосовує відвід судді як тактичний прийом затягування процесу, оскільки заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті з постановленням ухвали, яка оформляється окремим документом.

Окрім того, зрозуміло, що в разі гіпотетичного задоволення заяви про відвід, - справа підлягає розгляду новим складом суду, - з початку.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36, 39, 40, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, ч. 1 ст. 261, 263, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні заяви про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко Ірини Іванівни, яка подана представником третьої особи ОСОБА_1 , - адвокатом Аваєвою Наталією Валеріївною в справі за позовом ТОВ «Центр правової підтримки підприємства «Бізнес і Право» до Державної Казначейської служби України, Управління ДКС в Обухівському районі, Обухівської РДА, ГУ «Держгеокадастру у Київській області», треті особи, - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди, завданої злочином, - відмовити.

Справу № 368/50/20 за позовом ТОВ «Центр правової підтримки підприємства «Бізнес і Право» до Державної Казначейської служби України, Управління ДКС в Обухівському районі, Обухівської РДА, ГУ «Держгеокадастру у Київській області», треті особи, - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди, завданої злочином, - направити до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області.

Ухвала окремо від рішення суду (ухвали, рішення) оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Закаблук