Рішення № 94376294, 21.01.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/20562/20

н/п 2-а/766/241/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

справа№766/20562/20; провадження№2-а/766/241/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Литвинов І.В. (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3), Інспектор взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Херсонській області Іваніцького І.В. (РНОКПП невідомий, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, просп. Адмірала Сенявіна, буд. 128) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача

17.12.2020 року представник за ордером Литвинов І.В., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 подав до суду позов до відповідачів про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 №263814 від 08.12.2020 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляду штрафу в розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позиція позивача

Позовні вимоги мотивовано тим, що 08 грудня 2020 року лейтенантом поліції, інспектором взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Херсонській області Іваніцьким Ігорем Вікторовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДП 18 №263814, якою позивача визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850, 00 грн.

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в ній вказано, що стягнення накладено у зв`язку з тим, що позивач рухалась на авто без близького світла фар.

Однак, згідно з ПДР у пункті 19.1 зазначено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла; б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі; в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі. При цьому, в примітці до вказаного пункту зазначено, що в умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.

Отже, з урахуванням наведеного, позивач правомірно рухалась, на авто з ввімкненими протитуманними фарами, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Позиція відповідача

20.01.2021 року через канцелярію суду А.О. Павлюк, діючи в інтересах відповідача на підставі довіреності, подала відзив на адміністративний позов з додатками у вигляді DVD-R диска з відео файлами IMG 4241, 20201123205155000311; DVD-R диска з відео файлами 20201208202245000840, 20201208202837000845, 20201208203034000846, 20201208203428000848, 20201208203821000850, 20201208204018000851; розрахунку сходів, заходів сонця і тривалості світлового дня в Херсоні (за період 23.11.2020-25.11.2020).

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що 23.11.2020 року о 18 годині 14 хвилин м. Херсоні на перехресті вул. Дружби та вул. Перекопська під час патрулювання поліцейськими було виявлено автомобіль Mercedes-Benz, днз НОМЕР_2 , водій якого керував транспортними засобом у, якого в темну пору доби не були увімкнені фари ближнього світла чим порушив п. 19.1 ПДР України.

Виявивши правопорушення, інспектори поліції зупинив водія даного т/з, належним чином представились та попросили Позивача пред`явити відповідні документи на т/з як того вимагає ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію». Водієм даного автомобіля виявився позивач.

За результатами розгляду адміністративної справи до позивача було застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425 грн., шляхом винесення постанови.

Факт вчинення правопорушення та спілкування позивача з поліцейськими зафіксовано на відео файлах ІМС_4241, 20201123205155000311 (події які відбувались 23.11.2020). Спілкування позивача з поліцейським під час винесення оскаржуваної постанови (ДП18 №263814 від 08.12.2020) зафіксовано на відео файлах 20201208202245000840, 20201208202837000845, 20201208203034000846, 20201208203428000848, 20201208203821000850, 20201208204018000851.

Під час розгляду справи який відбувався 08.12.2020 позивач факту порушення не оспорювала, постійно наголошувала інспектору, що її обурило некоректне спілкування поліцейських з нею. На відео файлі 20201123205155000311 зафіксовано спілкування позивача з поліцейськими яке відбулось 23.11.2020, на цьому записі позивач не заперечує факту вчинення нею правопорушення, мотивуючи це тим, що забрала дитину зі школи, їхала додому, замислилась щодо своїх домашніх справ, тому і не звернула увагу на те увімкнула вона ближнє світло фар чи ні. Жодних претензій, скарг, зауважень чи обурення щодо некоректного спілкування поліцейських з Позивачем в ході розмови з поліцейськими Позивач не висловлює.

У позові зазначено, що Позивач рухалась на своєму авто з ввімкненими протитуманними фарами, а отже в її діях відсутній склад правопорушення передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки в силу примітки до п. 19.1 ПДР в умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари. Відповідач не погоджується з вказаними доводами, оскільки правопорушення скоєне позивачем 23.11.2020 о 18:14. Темна пора доби (відповідно до п. 1.10 ПДР) - частина доби від заходу до сходу сонця. 23.11.2020 захід сонця відбувся о 16 годині 08 хвилин, а схід сонця відбувся 24.11.2020 о 07 годині 05 хвилин;

Відповідно до п. 19.1.а ПДР у темну пору доби на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах -фари ближнього (дальнього) світла.

Отже, правопорушення скоєно позивачем у темну пору доби, а отже відповідно до п. 19.1.а ПДР позивач зобов`язаний був увімкнути на своєму транспортному засобі фари ближнього (дальнього) світла. Посилання на примітку до п. 19.1 ПДР у вказаному випадку недоречне, оскільки стосується умов недостатньої видимості.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.12.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 21.01.2021 року.

20.01.2021 року через канцелярію суду А.О. Павлюк, діючи в інтересах відповідача на підставі довіреності, подала відзив на адміністративний позов з додатками у вигляді DVD-R диска з відео файлами IMG 4241, 20201123205155000311; DVD-R диска з відео файлами 20201208202245000840, 20201208202837000845, 20201208203034000846, 20201208203428000848, 20201208203821000850, 20201208204018000851; розрахунку сходів, заходів сонця і тривалості світлового дня в Херсоні (за період 23.11.2020-25.11.2020).

21.01.2021 року А.О. Павлюк, діючи в інтересах відповідача на підставі довіреності, подала докази направлення відзиву стороні позивача.

У час призначений для розгляду справи позивач не з`явився, 21.01.2021 року Литвинов І.В. діючи в інтересах позивача через канцелярію суду подав заяву про проведення розгляду справи без участі позивача та його представника. Долучив фото зі схематичним зображенням розміщення протитуманних фар на автомобілі Mercedes-Benz.

У час, призначений для розгляду справи представник відповідачів не з`явився, 21.01.2021 року подав заяву про розгляд справи у його відсутність за наявними у справі матеріалами, відзив підтримав.

Таким чином судом встановлено, що у судове засідання, у час призначений для розгляду справи позивач(представник) та представник відповідача не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем знаходження, направлення СМС-повідомлень, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125. Подали клопотання про розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви позивача(представника), представника відповідача про розгляд справи без їх участі та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановляє про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини встановлені судом.

23 листопада 2020 року ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

У постанові серії ЕАМ №3469894 від 23.11.2020 року, винесеній відносно позивача, зазначено, що 23.11.2020 року о 18:14 год. у м. Херсон вул. Перекопська, 24, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_3 , водій керував ТЗ о 18 год. 11 хв. Без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1.а. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Фіксація здійснена на камеру 5055.

Постановою серії ЕАМ №03469894 від 30.11.2020 року постанову від 23.11.2020 серії ЕАМ №3469894 відносно гр. ОСОБА_1 скасовано, справу надіслано на новий розгляд.

30.11.2020 року за вих. №С-886/41/23/01-2020 позивача повідомлено про новий розгляд справи про порушення нею п. 19.1.а. ПДР України.

08.12.2020 року ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

У постанові серії ДП18 №263814 від 08.12.2020 року, винесеній відносно позивача, зазначено, що 23.11.2020 року о 18:14 год. у м. Херсон водій ОСОБА_1 , рухаючись з вул. Дружби та повертаючи на вул. Перекопська, керувала транспортним засобом Mercedes-Benz, без ввімкненого ближнього світла фар та була зупинена по вул. Перекопська, 24, чим порушила п.19.1.а. ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Фіксація здійснена на камеру 5055.

З наданого учасниками справи відео файлу IMG 4241, 2 та фото зі схематичним зображенням розміщення протитуманних фар на автомобілі Mercedes-Benz встановлено розміщення протитуманних фар та фар ближнього (дальнього) світла на автомобілі Mercedes-Benz.

З відео файлу 20201123205155000311 встановлюється процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення від 23.11.2020 року.

З відео файлів 20201208202837000845, 20201208203034000846, 20201208203821000850, 20201208204018000851, який долучено відповідачем до відзиву на позовну заяву, встановлюється процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення від 08.12.2020 року.

Відео файли №20201208202245000840 (розмір 0 Кб) та № 20201208203428000848 (розмір 0 Кб) судом не досліджувалися у зв`язку з відсутністю на диску інформації і неможливістю відтворення запису.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 2 статті 122 КУпАП.

Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, в тому числі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.19.1. ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:

a)на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла;

б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі;

в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.

Примітка. В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.

Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно зі статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Досліджені судом диски із відеозаписами IMG 4241, 20201123205155000311, 20201208202837000845, 20201208203034000846, 20201208203821000850, 20201208204018000851 не можуть бути прийняті в якості доказу, оскільки є такими, що не фіксують ні адміністративного правопорушення у вигляді керування ТЗ без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, ані автомобіль, на якому було вчинено вказане правопорушення.

Оскільки на відеофайлах зафіксовано лише процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення за фактом його ймовірного вчинення, а тому відсутні будь-які беззаперечні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила інкриміноване їй порушення ПДР за п. 19.1. «а», що тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.

Суд вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень в постанові, тобто в своєму рішенні, про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, відповідач не надав беззаперечних доказів, які б підтвердили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи, що відповідачами не доведено вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

Крім того, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що факт скоєння адміністративного правопорушення не заперечується позивачем, у зв`язку із чим остання визнає факт скоєного правопорушення.

Суд вважає, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності, оскільки з`ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його з урахуванням усіх істотних аспектів у справі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованості прийнятого ним рішення та правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Литвинов І.В. (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3), Інспектор взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Херсонській області Іваніцького І.В. (РНОКПП невідомий, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, просп. Адмірала Сенявіна, буд. 128) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серії ДП 18 №263814 від 08.12.2020 року про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення 21.01.2021 року.

Суддя: Є.М. Булах