Ухвала суду № 94374871, 22.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/6332/19

У Х В А Л А

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду

22.01.2021 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 листопада 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК». звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням судді Ужгородського міськрайонного суду Бенца К.К. від 26 листопада 2020 року, ухваленим у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги позивача задоволені.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду 08.01.2021 року із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 листопада 2020 року по вказаній цивільній справі. В обґрунтування вимог заяви вказує на те, що заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26.11.2020 року ним отримано відповідачем 18.12.2020 року, а відтак вказує на те, що відповідно до ст. 284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає поновленню, оскільки така заява подана протягом двадцяти днів з дня його отримання. Водночас зазначає, що за цей період відповідач мав погане самопочуття та з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби перебував на самоізоляції, що позбавило його можливості подати заяву про перегляд заочного рішення, у зв`язку з чим просив суд поновити відповідачу строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, давши їм належну правову оцінку, приходить до наступного висновку.

За приписами ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В той же час цей строк може бути поновлено, якщо рішення не було вручено учаснику у день його проголошення, але він подав таку заяву протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення, а також з інших поважних причин.

Як встановлено судом, на виконання вимог ЦПК України суд 07 грудня 2020 року направив відповідачу ОСОБА_1 копію заочного рішення на адресу його зареєстрованого місця проживання.

Відповідач ОСОБА_1 отримав надіслане йому рішення - 18.12.2020 року, що стверджується рекомендованим повідомлення про вручення за № 8800601345507 і не скористався своїм правом на подання заяви про перегляд заочного рішення у строки встановлені законодавством, а саме не подав таку заяву протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. ( останній день для подання заяви до суду – 06.01.2021 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Така заява розглядається судом без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 127 ЦПК України) з постановленням ухвали (ч. 6 ст. 127 ЦПК України).

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731 - ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Згідно з вказаним Законом пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Вивчивши аргументи заявника, матеріали долучені до заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 308/6332/19 та проаналізувавши цивільне процесуальне законодавство, приходжу до висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення від 26.11.2020 року не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Строки на звернення до суду не є абсолютними та можуть бути за певних обставин поновленими. При цьому процесуальний закон покладає на позивача, який пропустив строк звернення до суду з позовом ( зяавою) , обов`язок доведення наявності у нього поважних причин для його пропуску.

Натомість до заяви про перегляд заочного рішення не додано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду. До заяви долучено: копія заяви про перегляд заочного рішення; оригінал ордеру про надання правової допомоги; належним чином завірена копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Інших документів не долучено, зокрема доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду на підтвердження доводів викладених у заяві.

Відповідно до ч.7 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази , на які посилаєтья заявник.

Доводи заявника про те, що неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином не доведені.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій і стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положенняОсновного Закону в ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту першогостатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободконстатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України». Зокрема, у п. 46 рішення вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (п. 47 рішення).

Враховуючи те, що главою 11 ЦПК України не врегульовано наслідки, які настають в результаті пропуску процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд заочного рішення, слід керуватись положеннями ч. 2 ст. 126 ЦПК України, яка визначає, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, оскільки заява представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення подана після закінчення процесуального строку, визначеного ЦПК України, така заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 126, 127, 258-260, 285 ЦПК України, суддя, -

постановив:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 листопада 2020 року у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 листопада 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца