Рішення № 94374116, 25.01.2021, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1734/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання - Новицької А.І.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Демидова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області,

про

скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 13.10.2020 р. звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом на обґрунтування якого з урахуванням уточнень від 26.10.2020 р. зазначив, що 13.09.2020 р. о 12:12:21 сержантом поліції Кам`янець-Подільського районного ВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Овчаруком Сергієм Борисовичем відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ № 3129084 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 425 гривень.

Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення, 13.09.2020 р. об 11:41:42 в селі Колибаївка по вулиці Грушевського, 53 водій, керуючи транспортним засобом, перетнув суцільну лінію 1.1 горизонтальної розмітки, що поділяє потоки транспорту, а в подальшому після зупинки транспортного засобу не увімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив п. 9.9 б) ПДР - Порушення ввімкнення аварійної сигналізації при зупинці працівниками поліції або внаслідок засліплення водія світлом фар.

На думку позивача, відомості, викладені в описовій частині постанови про накладення адміністративного стягнення, не відповідають дійсності. Зокрема, позивач зазначає, що він не перетинав суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, і в подальшому, після зупинки працівниками поліції, увімкнув аварійну світлову сигналізацію, як того вимагають Правила дорожнього руху.

Також позивач зазначає, що:

-відповідачем не було здійснено відеофіксацію нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, що є необхідною умовою доведення факту вчинення адміністративного правопорушення;

-не було складено протокол про адміністративне правопорушення та не надано позивачеві можливості скористатися правовою допомогою;

-справа про адміністративне правопорушення розглянута на місці, а не за місцем його вчинення, що суперечить вимогам щодо об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення та призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

-на місці події буди відсутні свідки, які могли б підтвердити факт вчинення правопорушення, а висновок про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення зроблено інспектором поліції одноособово, без з`ясування обставин справи.

Таким чином, позивач вважає, що розгляд справи носив формальний характер та зважаючи на вищенаведене просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ № 3129084, винесену сержантом поліції Кам`янець-Подільського районного ВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Овчаруком Сергієм Борисовичем та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Одночасно позивач надав клопотання про поновлення строку на оскарження відповідної постанови, оскільки її копію він отримав лише 07.10.2020 р., після чого звернувся до суду з адміністративним позовом про її оскарження.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлений позов та просили його задовольнити.

Після відкриття провадження у справі судом було отримано відзив на адміністративний позов, проте у зв`язку з тим, що судом в судовому засіданні під час розгляду справи встановлено відсутність повноважень на здійснення самопредставництва відповідача з боку особи, яка підписала відзив та за клопотанням якої було призначено відеоконференцію - спеціаліста відділу правового забезпечення ГУНВ в Хмельницькій області Гладкоскок Світлані Вікторівни, відповідний відзив в ході розгляду справи не оголошувався та не досліджувався.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, в ході з`ясування обставин справи та дослідження доказів, судом встановлено наступні обставини та зміст спірних правовідносин:

13.09.2020 р. о 12:12:21 сержантом поліції Кам`янець-Подільського районного ВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Овчаруком Сергієм Борисовичем було винесено постанову серії ЕАМ № 3129084, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, яке виразилось у тому, що 13.09.2020 р. об 11:41:42 в селі Колибаївка по вулиці Грушевського, 53 водій, керуючи транспортним засобом, перетнув суцільну лінію 1.1 горизонтальної розмітки, що поділяє потоки транспорту, а в подальшому після зупинки транспортного засобу не увімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив п. 9.9 б) ПДР - Порушення ввімкнення аварійної сигналізації при зупинці працівниками поліції або внаслідок засліплення водія світлом фар, у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Як вбачається з відповідної графи оскаржуваної постави, ОСОБА_1 від отримання її копії відмовився.

У зв`язку з цим копію зазначеної постанови було направлено за місцем проживання ОСОБА_1 15.09.2020 р. та отримано ним 07.10.2020 р. /а.с. 11-13/.

З адміністративним позовом про оскарження відповідної постанови ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області 13.09.2020 р., направивши відповідний адміністративний позов поштою /а.с. 17/.

Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п.п. 34.1 п. 34 Правил дорожнього руху - горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінію 1.1 перетинати забороняється.

Відповідно до п. 9.9. б) Правил дорожнього руху - у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зауважує, що диспозицією ч.2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність не за будь-яке порушення правил користування попереджувальними сигналами, а саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку і лише тоді таке порушення набуває ознак протиправності і суспільної шкідливості. Даною нормою права не передбачена відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу. При цьому зупинка на вимогу поліцейського не стосується початку руху чи зміни його напрямку.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, а також враховуючи відсутність доказів, які в б свідчили про те, що позивач не дотримався вимоги п.9.9 б) ПДР, суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад правопорушення за цією нормою.

Також, варто зазначити, що відповідно до частин першої другої ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, серед іншого, у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

З копії оскаржуваної постанови вбачається, що підставою зупинки транспортного засобу, керування яким здійснював позивач, стало порушення ним правил дорожнього руху, зокрема перетинання суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, однак доказів на вчинення відповідного порушення суду також надано не було.

Отже, оскільки законність підстав зупинки транспортного засобу позивача є недоведеною, це вказує на протиправний характер самої оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Суд наголошує, що в такому випадку підстава зупинки має бути законною.

Крім того, суд зазначає, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП через недоведеність факту вчинення ним відповідного адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Окремо суд звертає увагу на приписи ст. 289 КУпАП, відповідно до яких скаргу щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - може бути подано протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Вказані приписи узгоджуються також з положеннями ч.2 ст. 286 КАС України, відповідно до яких позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Таким чином, з огляду на те, що копію постанови позивач отримав 07.10.2020 р., а до суду з адміністративним позовом він звернувся 13.10.2020 р., ним не пропущений строк на звернення до суду, тому підстав для вирішення питання щодо його поновлення в суду немає.

Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ч. 2 ст. 122, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 283, 287, 288, 289 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського Кам`янець-Подільського районного ВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області сержанта поліції Овчарука Сергія Борисовича від 13.09.2020 р. серії ЕАМ № 3129084 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (Україна, 29017, Хмельницька область, місто Хмельницький, вул. Зарічанська, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 40108824) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 420,40 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников