Ухвала суду № 94373895, 25.01.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/2563/21

Провадження № 2/947/1564/21

УХВАЛА

25.01.2021 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

21.01.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якій позивачка просить суд здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на:

- Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частку садового будинку, площею 31,4 кв.м., та Ѕ частки земельної ділянки, площею 590 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 ;

- Ѕ частку автомобіля марки «Опель», 2007 року випуску.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Калініченко Л.В.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Позовна заява - документ, який пред`являється позивачем до суду в установленій процесуальним законом формі та містить вимогу про примусовий захист порушеного права чи інтересу.

Вимоги до позовної заяви закріплені статтями 175, 177 ЦПК України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2021 року з 01 січня встановлений у розмірі 2270 гривень.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 908 грн. 00 коп. та не більше 11350 гривень 00 копійок.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до Закону України «Про судовий збір», за пред`явлення до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, зазначене положення не підлягає до застосування до цієї справи, оскільки позивачем подано позов лише з вимогою про поділ спільного сумісного майна подружжя, без вирішення питання про розірвання шлюбу.

Також, з наданих до позову документів вбачається, що рішенням Київського районного суду міста Одеси від 14.04.2020 року по справі №947/3990/20 шлюб між сторонами розірвано.

Як вже зазначалось, судовий збір за вимогами майнового характеру розраховується з визначеної суми ціни позову.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.

Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем у позові визначено ціну позову в сумі 681000,00 грн., однак доказів на підтвердження вартості майна спірного майна позивачем до суду не надано, за наслідком чого суд позбавлений можливості перевірити вірність визначення позивачем ціни позову та здійснити розрахунок судового збору.

Одночасно, позивачем надано до позову заяву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за наслідком розгляду справи.

Частиною 1 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначені у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Натомість позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження існування умов, визначених ст.ст.5, 8 Закону України «Про судовий збір», що є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Отже, суд приходить до переконання, що доводи викладені в обґрунтування вимог вказаного клопотання є безпідставними, у зв`язку з чим клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору підлягає залишенню без задоволення.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- визначити у позові ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна: квартири АДРЕСА_1 ; садового будинку, площею 31,4 кв.м. та земельної ділянки, площею 590 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіля марки «Опель», 2007 року випуску, станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження вартості спірного майна, якими може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості нерухомого та рухомого майна;

- у разі визначення ціни позову, надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсоток від встановленої ціни позову, однак не менше ніж 908,00 грн. та не більше 11350 гривень 00 копійок, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору в сумі 908,00 грн.;

- у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного нерухомого майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру у максимальному розмірі, що становить в сумі 11350 гривень 00 копійок;

- суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме:

Отримувач коштівГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37607526 Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA758999980313171206000015756 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)

- у разі сплати судового збору в належному розмірі надати до позову відкоректований попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- роз`яснити позивачеві, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви, у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати їх копії у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір»,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви – десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.