Рішення № 94373388, 19.01.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 521/16658/20

Провадження № 2/496/37/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря - Желяпової О.Ф.,

представника позивача - Нестеренко Н.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про визначення додаткового строку, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, який згодом уточнила (а.с. 40-43), в кому просить надати позивачу додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом трьох місяців з дня набрання чинності рішенням суду.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 . До дня смерті ОСОБА_2 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки: 5121082400:01:004:0625. Позивач є рідною донькою спадкодавці. Місце проживання позивачки та її матері були зареєстровані за різними адресами, але будинок, в якому проживала спадкодавець належав позивачці на праві власності. Так як, місце проживання позивачки зареєстровано за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 , тому позивач є такої, що не проживала разом зі спадкодавицей та фактично не прийняла спадщину після смерті матері.Для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пачевої І.І., якою 21.09.2020 р. було відмовлено у відкритті спадкової справи після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , внаслідок пропуску шестимісячного строку, в який спадкоємець, що не проживав разом із спадкодавцем, зобов`язаний був звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_1 не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини внаслідок того, що не була усвідомлена про смерть своєї матері, в зв`язку із проживанням останній рік за межами міста Одеси, що є іншим місцем проживання ніж місце реєстрації. В серпні 2019 року із-за погіршення стану здоров`я, зокрема серцево-судинної недостатності, ОСОБА_1 переїхала на тимчасове проживання на дачу свого сина та невістки за адресою: АДРЕСА_2 . За цією адресою позивач проживала майже рік. Зв`язки з родиною та з ОСОБА_2 підтримувала дуже рідко. Повернувшись до дому, до м. Одеси, в серпні 2020 року зі слів чоловіка - ОСОБА_3 дізналась про смерть рідної матері, який пояснив, що не повідомив позивачці про смерть матері, оскільки хвилювався про стан її здоров`я, так як така звістка могла вплинути фатально на серцеву недостатність самої позивачки. Він вирішив, що зможе повідомити їй про втрату матері після того, як пересвідчиться, що позивач за станом здоров`я буде в змозі витримати таку звістку. В зв`язку із цим, саме чоловік позивачки - ОСОБА_3 , проводив поховання ОСОБА_2 . Отже, ОСОБА_1 вважає, що нею було пропущено 6-ти місячний строк з поважної причини якою є неусвідомленість про смерть спадкодавці. Саме за цих обставин позивач вважає за можливим поновити пропущений строк, необхідний для прийняття спадщини після смерті матері. У зв`язку з вище викладеним, представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом.

У судовому засіданні представник позивача на позові наполягала та просила його задовольнити, при цьому пояснила, що позивач ОСОБА_1 у встановлений шестимісячний строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, внаслідок того, що не була повідомлена про смерть своєї матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із тим, що останній час проживала за межами м. Одеси та похованням займався її чоловік. Коли позивач повернулася до дому, зі слів свого чоловіка вона дізналась про смерть матері, який їй пояснив, що не повідомив позивачці про смерть матері, оскільки хвилювався про стан здоров`я позивачки. Після того, як позивач дізналася про вказане, погано себе почувала та зверталася до лікаря, однак на стаціонарному лікуванні не перебувала. Також представником позивача зазначено, що сама позивачка не спілкувалася із матір`ю, її чоловік, який проживав в м. Одесі, спілкувався з її матір`ю та повідомляв позивачці, що все гаразд.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву, в якій не заперечував проти задоволення позову та просив справу слухати у його відсутність (а.с. 61).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з наведеного, суд вважає, за згодою представника позивача, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17.10.2019 року (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_2 від 28.05.1987 року, батьками позивачки вказано: батько - ОСОБА_4 , мати ОСОБА_2 (а.с. 21).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 28.09.2019 року, батьки позивачки розірвали шлюб, після розірвання шлюбу мати позивачки отримала прізвище - ОСОБА_2 (а.с. 14).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2018 року, ОСОБА_7 належить земельна ділянка площею 0,6000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 22-23).

Позивач звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу з приводу оформлення свідоцтва про право на спадщину, після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , але листом № 189/02-17 від 21.09.2020 року їй було відмовлено, так як вона пропустила строк для прийняття спадщини (а.с. 13).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61740348 від 21.09.2020 року, виданої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевої Т.І., у Спадковому реєстрі відсутня інформація про реєстрацію спадкових справ щодо спадкування після смерті ОСОБА_2 та видачі свідоцтв про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплинув і позивач не звернулася вчасно із заявою про прийняття спадщини.

З листа приватного нотаріуса від 21.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини і їй було рекомендовано звернутись до суду.

Згідно листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд прийшов до переконання, що не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, на які посилається представник позивача, а саме те, що позивач не спілкувалася із матір`ю, не підтримувала з нею зв`язок та не була усвідомлена про день та час смерті своєї матері, у зв`язку із проживанням останній рік за межами м. Одеси, що є іншим місцем проживання ніж місце реєстрації.

Суд звертає увагу на ту обставину, що позивачка переїхала на тимчасове проживання на дачу свого сина та невістки за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд критично ставиться до стверджень представника позивача з приводу того, що позивачка не цікавилась станом здоров`я своєї матері та не мала можливості з нею спілкуватися, оскільки мати позивачки є людиною похилого віку, 1949 року народження, стан здоров`я у людей похилого віку не є стабільний, тому потребує щоб рідні були поруч або на телефонному зв`язку. Крім того, на даний час майже у кожної особи є мобільний телефон, за допомогою якого можливе спілкування з родичами, тим паче доньки з матір`ю.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що представником позивача не надано належних доказів підтверджуючих неусвідомленість позивача про смерть спадкодавця, оскільки саме на ці обставини посилається представник позивача, як на основний факт поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Факт того, що чоловік позивачки займався похованням ОСОБА_2 не свідчить про те, що позивачка була не обізнана щодо смерті своєї матері.

Що стосується посилання представника позивача про стан здоров`я ОСОБА_1 , то з цього приводу до суду надано лише копію медичної картки (щоденник), при цьому суд не приймає до уваги вказаний документ як доказ, оскільки в ньому відсутня інформація - яким лікарем заповнена картка, який період, висновки, діагноз та інша необхідна інформація підтверджуюча поважність вказаних обставин викладених у позові, а саме: серцево-судинної недостатності, а тому посилання на це представника позивача не доведено відповідними належними та допустимими доказами про наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності.

Інших причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 представником позивача наведено не було.

Згідно постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінивши зібрані докази, суд прийшов до висновку, що оскільки доводи представника позивача не ґрунтуються на безспірних доказах, що містяться у справі та нормах чинного законодавства, тому суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними і вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 1216, 1222, 1270, 1272, 1273 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 200, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про визначення додаткового строку - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Горяєв І.М.

Повний текст рішення виготовлено 25.01.2021 року.