Рішення № 94373162, 25.08.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/1349/18

Провадження № 2/752/636/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.08.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Медведєвої К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІКО-ЖИТЛОСЕРВІС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІКО-ЖИТЛОСЕРВІС» про солідарне відшкодування матеріальної шкоди в розмірі в розмірі 95234 гривні 23 копійки, моральної шкоди в розмірі 10000 гривень, судових витрат у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2017 р. в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , сталося протікання води через стояк санвузла, що призвело до залиття всієї площі квартири. Того ж дня подано заяву до ТОВ «ЛІКО-ЖИТЛОСЕРВІС» про призначення комісію для складення акту для підтвердження факту залиття, проведення оцінки завданої шкоди.

24.07.2017р. за результатами обстеження квартири, проведеного комісією призначеною ТОВ «ЛІКО-ЖИТЛОСЕРВІС», складено акт №1336 , в якому зазначено, що в результаті візуального обстеження виявлено залиття квартири АДРЕСА_1 , що сталося внаслідок руйнування різьби ввідного вентиля, перед фільтром грубої очистки холодного водопостачання у санвузлі квартири № 48 вищезазначеного будинку. Також, в акті міститься перелік майна пошкодженого під час залиття квартири.

Після отримання Акту позивач звернувся до власників квартири АДРЕСА_4 , з метою врегулювання спору та відшкодування нанесеної йому шкоди, проте власники квартири № 48 відмовились в зв`язку з невизнанням своєї вини у залитті.

05.12.2017 р. позивачем отримано листа від ТОВ «ЛІКО-ЖИТЛОСЕРВІС» вих. № 2355, в якому зазначалося, що причиною залиття квартири № 12 з квартири АДРЕСА_4 , згідно висновку «Судової незалежної експертизи України» є руйнування ввідного вентеля холодного водопостачання, внаслідок порушення при проведені монтажних робіт ГОСТ 12.2.063-81.

Позивач посилається на те, що внаслідок залиття квартири йому завдана матеріальна шкода в розмірі 95234,23 гривні, що становить вартість відновлювальних робіт.

Крім матеріальної шкоди позивач зазначає про завдання йому моральної шкоду, яку він оцінює в 10000 гривень, що полягає у зміні способу життя, що пов`язано з відновленням порушеного права внаслідок залиття, необхідністю звертатись до обслуговуючих, експертних організацій та судових органів. Такі дії викликали негативні емоційні переживання, роздратування, створювали відчуття безпорадності.

З огляду на викладене, посилаючись на положення ст.ст. 1166, 1167 ЦК України позивач просить стягнути завдану йому шкоду з відповідачів у справі.

В ході підготовчого провадження, 22.11.2019 р. позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог,відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в розмірі 72680 гривень 40 копійок, моральну шкоду в розмірі 10000 гривень та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що внаслідок залиття квартири, що сталась з вини відповідачів, позивачу завдана як матеріальна, так і моральна шкода, яку відповідачі відмовились відшкодувати в добровільному порядку.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник заперечували проти задоволення позову, зазначаючи на відсутність вини відповідачів у залитті квартири позивача, оскільки належним відповідачем у даному спорі є Обслуговуюча організація, що здійснює утримання будинку та прибудинкової території.

Представник третьої особи підтримала позов, просила його задовольнити, зазначаючи на відсутність вини ТОВ «ЛІКО -ЖИТЛОСЕРВІС» у настанні залиття, оскільки місце, де був встановлений вентиль, з якого сталось протікання, не є зоною відповідальності обслуговуючої організації.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином у спосіб, передбачений ст.128 ЦПК України.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.07.2017 р. в квартирі АДРЕСА_1 сталось залиття квартири.

ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.18-22).

Відповідно до Акту від 24.07.2017 р., складеного комісією ТОВ «ЛІКО-ЖИТЛОССЕРВІС» за результатами проведення обстеження квартири встановлено, що залиття сталось внаслідок руйнування різьби ввідного вентиля, перед фільтром грубої очистки холодного водопостачання у санвузлі квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власниками квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частках (належить по 1/3 частині кожному).

Внаслідок залиття було пошкоджено підлога в житлових кімнатах, коридорі, санвузлі, дверні коробки

Відповідно до висновку спеціаліста № ED-1712-1-828.17 за результатами проведення інженеро-технічного дослідження за заявою ТОВ «ЛІКО-ЖИТЛОСЕРВІС» причиною руйнування крану, який слугував для сполучення системи внутрішньо будинкового холодного водопостачання із системою холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_4 є виникнення в матеріалі затяжного патрубка крану напруження, яке перевищило границю міцності матеріалу затяжного патрубка.

Поява такого рівня напруження в матеріалі патрубка стала можливою внаслідок комплексної дії в різбовому з`єднанні затяжного патрубка крану, розтягую чого та згинаючого зусилля, до якого в певний момент додалося зусилля експлуатаційного навантаження в системі водопостачання.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 7344/19-43 від 26.06.2019р. вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 , станом на час проведення дослідження становить 72680,40 гривень.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наяність наступних елементів: протиправність дій, винність дій особи, яка завдала шкоди, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між винними діями та наслідками, що настали.

Закон покладає обов`язок доказування на сторони у справі.

Порядок відшкодування матеріальної шкоди, завданої власнику майна, регламентується ст.1192 ЦК України.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на викладене, вимоги позивача про відшкодування йому матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 72680,40 є обґрунтованими, доведеними і така шкода підлягає відшкодуванню відповідача в розмірі, що відповідає розміру їх часток у праві власності на квартиру, тобто в рівних частинах, як власників квартири з якої сталось залиття через несправність сантехнічного обладнання.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Крім випадків, встановлених законом.

Згідно з роз"ясненнями викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Крім того, згідно з ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичв; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Внаслідок пошкодження майна, що належить позивачу на праві власності, останній зазнав емоційних переживань, змінився його спосіб життя, оскільки він повинен був витрачати свій час та зусилля на відновлення свого порушеного права.

Вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди враховуючи перенесенні переживання, їх ступінь, враховуючи принцип співмірності та справедливості підлягають задоволенню частково в розмірі 3000 гривень, оскільки в іншій частині вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідачів в частині наявності вини обслуговуючої організації ТОВ «ЛІКО-ЖИТЛОСЕРВІС» в залитті квартири, що належить позивачу, оскільки утримання та ремонт (своєчасна заміна) внутрішньоквартирних мереж водопостачання є обов?язком власника квартири, відповідно до пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 572 від 8 жовтня 1992 року, пунктів 3.7, 5.3 наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» № 76 від 17 травня 2006 року, статті 151 ЖК України, статті 10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду».

Також суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на наявність вини ТОВ «ЛІКО-ЖИТЛОСЕРВІС», яке прийняло будинок в експлуатацію з неякісно встановленим обладнанням, оскільки при придбанні даної квартири відповідачі не висловлювали будь-яких зауважень щодо якості встановленого обладнання, а у разі невідповідності сантехнічного обладнання вимогам державних стандартів, відповідачі не позбавлені можливості в подальшому звернутись до підрядної організації, яка здійснювала монтаж такого обладнання з вимогами про відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідачів в рівних частинах на користь позивача понесені ним судові витрати щодо сплати судового збору та витрат на проведення експертизи.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259,261,265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІКО-ЖИТЛОСЕРВІС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ) в рівних частинах матеріальну шкоду в розмірі 72680 гривень 80 копійок, моральну шкоду в розмірі 3000 гривень, суму судового збору в розмірі 756 гривень 80 копійок, витрати на проведення експертизи 7850 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя