Рішення № 94372395, 18.01.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 363/867/20

Провадження № 2/686/1443/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 січня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Продана Б. Г., за участю секретаря судового засідання - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу № 363/867/20 за позовом публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіста», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення заборгованості в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, -

встановив:

Позивач, 27.02.2020 року звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіста» , Фонд гарантування вкладів фізичних осібпро стягнення заборгованості в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14.04.2020 року справу передано до Хмельницького міськрайонного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу визначено головуючого у справі суддю Продана Б.Г.

Позивач мотивує позов тим, що рішенням НБУ від 20.05.2016 року, ПУАТ «Фідобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та розпочато процедуру ліквідації. За результатами перевірки ознак нікчемності правочинів було встановлено нікчемність вчинених правочинів у зв`язку із чим в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину банк просить стягнути з відповідачів солідарно частину наявної заборгованості в сумі 140 000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити в повному обсязі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань в судове засідання не направляли.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

01.10.2020 року від представника Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.

Згідно ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

Згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

За результатами перевірки ознак нікчемності правочинів, що проводилась за наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» № 71 від 26.11.2019р., було встановлено нікчемність вчинених правочинів, зокрема:

Станом на 17.12.2015 року на балансі ПУАТ «ФІДОБАНК» перебував актив - право вимоги за Кредитним договором №014/1722/74/04084 від 17.08.2007р. в розмірі наявної заборгованості позичальника - ОСОБА_1 . Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором забезпечувалось: договором іпотеки з фізичною особою від 17.08.2007р. Предмет іпотеки - домоволодіння, загальною площею 311,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та договором поруки №014/1722/74/04084/2 від 17.08.2007р. Поручитель ОСОБА_2 .

17.12.2015р. кредитним комітетом Банку було прийнято протокольне рішення, яким погоджено здійснити певні юридичні дії, в т.ч.: визнати безнадійними до повернення та списати за рахунок сформованого резерву заборгованість по кредиту і нарахованих доходів за кредитним договором №014/1722/74/04084 від 17.08.2007р.; відступити право вимоги за кредитним договором №014/1722/74/04084 від 17.08.2007р. та договорами забезпечення ТОВ «ФК «Авіста» за ціною не менше ніж 480 000,00 грн.

На виконання вказаного рішення 09.02.2016р. між Банком, в особі представника - Кунця О.Д. , було укладено договір про відступлення прав вимоги № 09/02/2016-1 від 09.02.2016р. - договір цесії).

За умовами Договору цесії ПУАТ «ФІДОБАНК» відступив на користь нового кредитора - ТОВ «ФК «АВІСТА» належні Банку права вимоги до позичальника за кредитним договором, та всіма договорами забезпечення згідно Додатку 1, 1-П та 2, за що ТОВ «ФК «АВІСТА» зобов`язалось сплатити банку грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору, в строки та порядку, визначені договором цесії.

Розмір заборгованості позичальника, на момент відступлення прав вимоги, склав 5 446 112,94 грн.

Договором цесії було обумовлено, що разом з правом вимоги по кредитному договору до нового кредитора переходять права вимоги по наступним договорам забезпечення), а саме: договором поруки № 014/1722/74/04084/2 від 17.08.2007р. Ціна договору склала 480 000,00 грн. без ПДВ.

09.02.2016р. на рахунок банку з рахунку ТОВ "ФК "Авіста" надійшли кошти в сумі 480 000 грн. з призначенням платежу: «Сплата по договору про відступлення прав вимоги №09/02/2016-1 від 09.02.2016 року. Без ПДВ.».

09.02.2016р. сторони склали та підписали Акт приймання-передачі прав вимоги по Договору цесії.

Отже, одночасно з відступленням прав вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «АВІСТА» були відступлені права вимоги за договором іпотеки з фізичною особою від 17.08.2007р., про що з ТОВ «ФК «АВІСТА» було укладено відповідний договір про відступлення права за договорами іпотеки від 09.02.2016р.

За результатами перевірки встановлено, що відступлення належних банку прав вимоги за кредитним договором та укладення відповідного договору відступлення - договору цесії було здійснено з явним наданням переваг окремому кредитору - ТОВ «ФК «АВІСТА» та здійснено в супереч і на шкоду інтересів Банку.

Поряд з наданням переваг та здійсненням банком часткової відмови від власних майнових вимог сам договір цесії було вчинено з порушенням вимог законодавства та наявних обмежень в діяльності ПУАТ «ФІДОБАНК».

Так, частиною шостою статті 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також пунктом 4.4. глави 4 розділу І «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства», передбачено право Національного банку України запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора в разі потреби в посиленому контролі за діяльністю банку метою уникнення можливості невиконання ним своїх зобов`язань перед клієнтами та кредиторами.

При укладенні договору цесії встановлених Національним банком України обмежень в діяльності ПУАТ «ФІДОБАНК» дотримано не було, адже оплата за відступлене право вимоги за умовами договору цесії проводилась поза кореспондентського рахунку (п. 4.2. Договору цесії), що свідчить про невідповідність; укладеного з пов`язаною особою правочину вимогам законодавства України.

За результатами аналізу дотримання ПУАТ "ФІДОБАНК" вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності станом на 11.02.2016р. НБУ було встановлено порушення ПУАТ "ФІДОБАНК" вимог Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 28.08.2001р. № 368 (зі змінами), а саме: - норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) становив 8,33%, за встановленого нормативного значення не менше ніж 10%; норматив поточної ліквідності (Н5) становив - 36,44%, за встановленого нормативного значення не менше ніж 40%.

За допущення вказаних порушень та неподання реалістичної програми капіталізації/плану реструктуризації до ПУАТ «ФІДОБАНК» були застосовані заходи впливу.

Отже, оскільки укладення договору цесії передбачало продаж належних банку прав вимоги на умовах дисконтування, застосування подібного способу відчуження активів при наявності потреби в докапіталізацїї призводило до ще більшого погіршення економічних та фінансових показників банку, а також порушувало баланс інтересів вкладників/кредиторів банку та пов`язаних з банком осіб. Тому продаж активів банку пов`язаній особі - ТОВ «ФК «АВІСТА» з дисконтом понад 91 % відсотків має розцінюватись як необгрунтована відмова банком від власних майнових вимог та прийняття зобов`язань, в результаті яких виконання банком грошових зобов`язань перед іншими кредиторами частково, на суму здійсненого дисконтування, стало неможливим.

В зв`язку із відповідністю вказаних правочинів критеріям нікчемності, зокрема: договору про відступлення прав вимоги № 09/02/2016-1 від 09.02.2016р. - критеріям нікчемності, наведеним в п.п. 1, 2, 3, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону. Угоди про відступлення забезпечення - під критерії нікчемності, визначені п.п. 1. 2 ч.3 ст. 38 Закону, Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» 16.12.2019р; прийняте рішення, яким вирішено віднести вчинені правочини до категорії нікчемних та вважати їх нікчемними, застосувати до наведених правочинів наслідки недійсності, обумовлені п. 2 ст. 216 ЦК України.

У відповідності до приписів п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частина 5 наведеної статті Закону передбачає, що у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Позивач направив на адресу відповідачів повідомлення про нікчемність правочинів № 1-4/2047-ЛКвід 27.12.2019р.

За приписами пунктів 1, 2, 3, 7, 8 ч. З ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин (у тому числі договір) неплатоспроможного банку є нікчемним якщо: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій. відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у, користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 ЦК України, що є переліком підстав, з яких виникають зобов`язання. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Положенням ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Положеннями ст. 216 ЦК України, передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зі ст. 236 ЦК України, правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує таких юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Статтею 599 ЦК України, передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, зважаючи на нікчемність укладених банком правочинів в силу наведених норм Цивільного кодексу України, банк, як належний кредитор вправі вимагати стягнення заборгованості за кредитним договором, адже нікчемність правочинів не породжує переходу до нового кредитора всіх прав первісного кредитора.

Станом на 19 лютого 2020 року позичальник не виконав належним чином умови кредитного договору, внаслідок чого сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №014/1722/74/04084 від 17.08.2007р. в сумі 5 446 112,94 грн, а також додатково нараховані платежі за вказаним кредитним договором №014/1722/74/04084 від 17.08.2007р.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, а тому в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину слід стягнути солідарно частину наявної заборгованості в сумі 140 000 грн. за кредитним договором №014/1722/74/04084 від 17.08.2007р. зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 280 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву задоволити.

В порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину стягнути солідарно частину наявної заборгованості в сумі 140 000 грн. за кредитним договором №014/1722/74/04084 від 17.08.2007р., що укладений між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПУАТ «ФІДОБАНК» (01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 10, код ЄДРПОУ 14351016) та ОСОБА_1 зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання повного тексту рішення 25.01.2021 року.

Суддя: