Постанова № 94369936, 22.01.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/7331/20

3/336/86/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2021 року

Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна,з участю особи,яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,його захисника адвоката Лісняка Я.В.,розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , офіційно не працює,паспорт громадянина України НОМЕР_1 ,виданий 22.11.2001 р.Баглійським РВ м.Дніпродзержинська

про скоєння адміністративного правопорушення,передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2020 року о 14 год.17 хв. ОСОБА_1 по вул.Московській 4 в м.Запоріжжі керував автомобілем HYUNDAI Accent р.н. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння,від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився,чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України,за що передбачена відповідальність ст.130 ч.1 КУпАП.

При розгляді справи в суді ОСОБА_1 не визнав винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення,яке ставиться йому за провину.

Пояснив,що 22.11.2020 року у денний час на автомобілі HYUNDAI Accent р.н. НОМЕР_2 він підвозив раніше незнайомого чоловіка на вул.Чарівну,надалі у приватний сектор на сел.Зелений Яр,цей чоловік вказував дорогу,діставшись потрібного місця,оплатив поїздку та пішов. В цей час повз автомобіль ОСОБА_1 проїхав патрульний автомобіль,який в подальшому слідував за автомобілем ОСОБА_1 ,за поданим сигналом ОСОБА_1 зупинився на узбіччі. Під час спілкування з працівником поліції,останній перевірив документи,повідомив,що ОСОБА_1 рухається від «наркокубла»,пред`явив претензію,що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння,що він заперечував,дав дозвіл оглянути себе та автомобіль на наявність заборонених речей і предметів,які не знайшли. Обурений поведінкою поліціянтів, ОСОБА_1 відмовився виконати вимогу працівників поліції прослідувати на огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичний заклад,на місце його зупинки привезли свідків,в присутності яких зафіксували відмову.

Адвокат Лісняк Я.В.вважає,що матеріалами справи не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення,передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,оскільки його огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки працівником поліції за відсутності свідків.

Всебічно вивчивши матеріали справи,з урахуванням досліджених доказів, суддя встановив, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,що знайшов своє втілення у практиці Європейського Суду з прав людини,зокрема,у рішенні по справі «Коробов проти України»,з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП,адміністративним правопорушенням(проступком)визнається протиправна,винна (умисна,необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення по статті 130 ч.1 КпАП України становить керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол в даному випадку складений з підстав відмови особи, яка керує транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння,від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України(далі ПДР),водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння,впливу наркотичних або токсичних речовин.

Таке положення ПДР є формою правового забезпечення працівників поліції в процесі визначення здатності водіїв здійснювати безпечне керування транспортними засобами.

Водієм згідно п.1.10 ПДР є будь-яка особа,що керує транспортним засобом,вершник,візник,погонич тварин,який веде їх за поводдя,прирівнюється до водія.Водієм є також особа,що навчає керуванню,знаходячись безпосередньо у транспортному засобі.

При розгляді справи ОСОБА_1 не заперечував,що 22.11.2020 р. о 14.17 год. на момент зупинки працівниками поліції автомобіля HYUNDAI Accent р.н. НОМЕР_2 по вул.Московській 4 в м.Запоріжжі саме він керував цим автомобілем.

Отримання ОСОБА_1 посвідчення водія та, як наслідок, набуття ним статусу водія як учасника дорожнього руху та права керувати транспортними засобами, одночасно є передумовою для виникнення у нього, як водія, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, отримавши статус водія, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі – Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно ч.1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами,огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З викладеного слідує, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп`яніння, а у разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами-запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи встановлено,що 22.11.2020 р.приблизно о 14.17 год.по вул.Москворецькій 4 в м.Запоріжжі екіпажем патрульної поліції був зупинений автомобіль HYUNDAI Accent р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ,під час спілкування з яким поліцейським ОСОБА_2 у ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки наркотичного сп`яніння:звужені зіниці очей,які не реагують на світло,порушення мови,порушення координації рухів,що було підставою запропонувати водієві пройти за направленням огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі,про що йому 22.11.2020 р.о 14.50 год.було видано направлення(а.с.2-3).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав,що 22.11.2020 р.у денний час під час патрулювання приватного сектору у Шевченківському районі м.Запоріжжя,екіпажем патрульної поліції,до складу якого він входив,був помічений автомобіль HYUNDAI Accent р.н. НОМЕР_2 з пошкодженням задньої фари,через що водію був поданий сигнал про зупинку,з метою перевірки на можливу причетність до ДТП.В ході спілкування з водієм,у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння,зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення,водію запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі,від чого водій відмовився у присутності двох свідків,був попереджений про адміністративну відповідальність та складання протоколу.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав,що 22.11.2020 р.працівники поліції запросили його бути присутнім як свідка відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння,у присутності двох свідків водія запитали,чи буде він проходити огляд,водій відмовився,про що у свідків відібрали пояснення,а відносно водія склали протокол про адміністративне правопорушення. Особисто з водієм свідок не спілкувався,до свідків із заявами про незаконні дії працівників поліції ОСОБА_1 не звертався.

Аналогічного змісту пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 долучені до справи(а.с.4-5).

З матеріалів відеозапису на диску ДПР18№292380,досліджених при розгляді справи в суді,вбачається,що під час згадуваних подій патрульний автомобіль поліції по проїзній частині приватного сектору рухався позаду у попутному напрямку з автомобілем HYUNDAI Accent р.н. НОМЕР_2 ,зупинився безпосередньо за ним,при цьому на автомобілі видно технічні пошкодження задньої частини зліва,що підтверджує показання свідка ОСОБА_2 про підстави зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 ,які відповідають визначеному ст.35 Закону України "Про національну поліцію" переліку підстав для зупинення транспортного засобу поліцейським.

Відтак,пояснення ОСОБА_1 про безпідставну зупинку автомобіля під його керуванням спростовані дослідженими при розгляді справи доказами.

Цим відеозаписом зафіксовано,що у присутності двох свідків ОСОБА_1 відмовився за направленням працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі,що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Не спростовуючи цих обставин, ОСОБА_1 при розгляді справи наголосив на тому,що був обурений діями працівників поліції під час його зупинки,які вважав незаконним,проте на час розгляду цієї справи не оскаржував їх за встановленою процедурою,тому його доводи про це суддя оцінює як не варті на увагу.

Відповідно до п. 1.3 Розділу І "Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» затверджених Наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції.

Згідно з п.1.4.5 вказаної Інструкції метою використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1)попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Як вбачається з візуальної інформації з відеозапису під час оформлення адміністративного матеріалу, відеокамера була закріплена на форменому одязі працівника поліції, що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».

Таким чином, відеофіксація правопорушення з відеокамери, закріпленої на форменому одязі працівника поліції,є належним доказом,з якого беззаперечно встановлена відмова ОСОБА_1 у присутності двох свідків ,за наявності для того визначених законом умов,від проходження огляду водія на стан наркотичного сп`яніння.

Фіксування на відеозапису перебігу подій частково не має наслідком недопустимості таких відомостей як доказу у справі,оскільки безперервність фіксації процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення чинним законодавством не встановлена.

Посилання адвоката Лісняка Я.В.на ту обставину,що під час спілкування працівника поліції та виявлення ним у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння свідки не були присутні,а акт огляду не складався,на висновки судді не впливають.

За змістом розділу ІІ цієї Інструкції, яка унормовує проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, в присутності двох свідків,за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції,тобто у разі виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння,чого у даному випадку не встановлено.

Відтак,процедура виявлення поліцейським у водія ознак наркотичного сп`яніння не потребує присутності свідків,не передбачає складання акту огляду,а є підставою для направлення водія до найближчого закладу охорони здоров`я на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як передбачено ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оскільки пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 складені безпосередньо після зупинки ОСОБА_1 ,уповноваженим працівником поліції,присутність свідків ОСОБА_1 не оспорював та цей факт зафіксований на відеозапису,при розгляді адміністративної справи в суді зміст їх показань нічим не спростований, суддя приймає їх до уваги як докази при винесені постанови.

Підстав вважати неправдивими показання свідка ОСОБА_2 також не встановлено,оскільки вони підтверджені сукупністю інших доказів,з якими узгоджуються у логічному взаємозв`язку,протиріч не містять.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18№ 292380 від 22.11.2020 р.вбачається,що він складений у присутності свідків,з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі,яка затверджена наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року,без зауважень з боку ОСОБА_1 ,який був ознайомлений зі змістом протоколу,відомості,викладені у протоколі,під час розгляду справи в суді не спростовані,узгоджуються з поясненнями самого ОСОБА_1 по суті порушення,тому протокол про адміністративне правопорушення суддя приймає до уваги як доказ при винесені постанови.

Аналізуючи досліджені докази суддя встановив,що фактичні обставини адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 ,при розгляді справи в суді знайшли підтвердження достатніми допустимими та належними доказами,які об`єктивно нічим не спростовані.

Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КпАП України призначається адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гр.з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,тобто 454 грн.,як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33-35,130 ч.1,251,283-285 КУпАП,суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200(десять тисяч двісті)гривень в дохід держави

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один)рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні в дохід держави

Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП,а саме двадцять тисяч вісімсот гривень;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015 року).

Суддя Ю.А.Галущенко

Строк пред`явлення виконавчого документа “___”___ 20___рік

Постанова набрала законної сили “___”___ 20___рік

Дата видачі постанови “___”___ 20___рік