Рішення № 94369461, 25.01.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 25.01.2021

Справа № 334/6696/20

Провадження № 2-о/334/29/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Косаренко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, про встановлення факту постійного проживання на території України,

за участю: представника заінтересованої особи Маменко К.С.,-

встановив:

Представник заявника - адвокат Пономаренко О.О. звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Заяву обґрунтовує тим, що заявник є бездомною особою, перебуває на обліку у Центрі обліку бездомних осіб Запорізького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг). З 02.04.1984 до 26.03.2002 заявник був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З 1990 до 1993 року ОСОБА_1 працював на підприємстві Запоріжриба. Отже, станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_1 постійно проживав в Україні і є громадянином України. Проте, паспорту громадянина України заявник не має. З метою отримання паспорту громадянина України, заявник звернувся до Дніпровського районного відділу у м. Запоріжжі УДМСУ в Запорізькій області. Проте, отримав відмову, відповідно до якої заявнику рекомендовано звернутися до суду для встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року. У зв`язку із цим, заявник вимушений звернутися до суду з метою встановлення факту його проживання на території України.

04.01.2021 представник заінтересована особи Маменко К.С. надала пояснення на заяву, в яких остаточне вирішення питання встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991 залишила на розсуд суду.

Ухвалою від 24.11.2020 відкрите провадження у справі.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник заінтересованої особи - УДМС України в Запорізькій області Маменко К.С. у судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечувала.

Заслухавши пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є безхатченком, перебуває на обліку у Центрі обліку бездомних осіб Запорізького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), що підтверджується посвідченням про взяття на облік № 1522 від 30.10.2020.

З 02.04.1984 до 26.03.2002 заявник ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 17.09.2020 № 04-17/3-4/1204.

З серпня 1989 року до вересня 1993 року заявник ОСОБА_1 працював в Запорізькому торгівельно-виробничому об`єднанні переробки і реалізації рибних товарів «Запоріжриба» Укррибпромзбуту Міністерства рибного господарства СРСР водієм та слюсарем з ремонту, що підтверджується архівною довідкою Архівного управління Запорізької міської ради від 26.11.2020 № 04-25/К-1814.

З метою отримання паспорту громадянина України, заявник звернувся до Дніпровського районного відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, проте, отримав відмову, відповідно до якої йому рекомендовано звернутися до суду для встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року, що підтверджується листом Дніпровського районного відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області від 01.10.2020 № 2313-1362/2313.1-20.

У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 294 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З вказаного вбачається, що законом передбачено вставлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, паспорта громадянина України, зокрема постійного проживання на території України.

Заявник вказав, що він не оформив своєчасно паспорт громадянина України, тому без встановлення вказаного факту він не має можливості отримати паспорт.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Пунктом 25 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 № 215/2001 (далі - Порядок) передбачено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

Пунктом 44 Порядку передбачено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Суд встановив, що станом на 24 серпня 1991 року заявник ОСОБА_1 мав зареєстроване місце проживання та постійно проживав на території України, що підтверджено довідкою Управління державної реєстрації фізичних осіб департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 17.09.2020 № 04-17/3-4/1204 та архівною довідкою Архівного управління Запорізької міської ради від 26.11.2020 № 04-25/К-1814, а отже його заяву необхідно задовольнити.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 2, 10, 19, 263-265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, про встановлення факту постійного проживання на території України - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 25.01.2021.

Реквізити учасників справи:

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (останнє відоме): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа - Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 90, ідентифікаційний код юридичної особи 37834773.

Суддя: