Рішення № 94367457, 21.01.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

21.01.2021 227/3155/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

при секретарі Голомідовій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з вказаною позовною заявою до ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 90000,00 гривень, в обґрунтування якої позивачем зазначено, що 02.07.2018 року він був прийнятий гірничомонтажником підземним 5го розряду з повним робочим днем в шахті до філії «Добропільське управління по монтажу демонтажу та ремонту гірничого обладнання» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Під час роботи в першу зміну 04.03.2019 року на шахті "Алмазна" позивач отримав наряд разом з іншими гірничомонтажниками та майстром гірничим на монтаж консолей на секціях кріплення ДМ37,38 демонтаж ніжок АП, викладку кліті, доставку лісоматеріалів та риштаків СП-251 у монтажний хідник та обслуговування електрообладнання, і ході виконання даного наряду при демонтажі ніжки кріплення АП, в результаті висипання затяжки та породи, яка була на ній, на підошву виробки, він отримав удари в область спини та впав на підошву виробки. 11.03.2019 року комісією підприємства було складено акт по формі Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом та акт по формі Н-5 про проведення розслідування нещасного випадку, наслідки нещасного випадку: закритий поперечний перелом поперечного підростка хребця зі зміщенням, забиті місця, садна грудної клітки, поперекового відділу. Позивач зазначає, що комісією з розслідування нещасного випадку, який стався із ним 04.03.2019 року, в актах зазначено причини нещасного випадку: незадовільний технічний стан засобів виробництва та організаційні причини. Позивач також зазначає, що рішенням МСЕК йому було визначено ступень втрати професійної працездатності в розмірі 50 % і після цього 22.08.2019 року рішенням адміністрації підприємства його було звільнено з роботи на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП( за станом здоров`я). Позивач зазначає, що в результаті травмування на виробництві він отримав моральну шкоду, яку обгрунтовує як перенесеним ним фізичним болем під час травмування та лікування, а також порушенням нормальної життєдіяльності позивача: він отримав ушкодження здоров"я, визнаний інвалідом та був звільнений із роботи, втратив постійний високий заробіток, через що матеріально страждає його сім"я. Окрім того, позивач вимушений постійно проходити лікування амбулаторно та стаціонарно.Через проблеми із здоров"ям позивач позбавлений можливості вести звичний активний спосіб життя, який він вів до травмування. Позивачу приходиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням його фізичних обмежень, що випливають з наслідків травми на виробництві, тому вважає, що йому заподіяна істотна моральна шкода, яку він оцінює у 90000,00 грн.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10.12.2020 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Сторони в судове засідання 21.01.2021 року не з"явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, надали заяви з проханням про розгляд справи за їх відсутності.

В той же час в судовому засіданні 20.01.2021 року позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що дійсно під час виконання наряду в першу зміну 04.03.2019 року на шахті " Алмазна" отримав травму, яка на теперішній час позбавляє його можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі з пересуванням, у зв`язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями, він вимушений продовжувати постійне лікування, його сім"я втратила високий стабільний дохід.Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні 20.01.2021 року підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 та просила їх задовольнити.

В судовому засіданні 20.01.2021 року представник відповідача Кулініч О.В. суду пояснив, що позивач дійсно працював в філії «Добропільське управління по монтажу демонтажу та ремонту гірничого обладнання» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» та 04.03.2019 року під час виконання трудових обов`язків із ним стався нещасний випадок Представник відповідача суду зазначив, що в результаті недотримання позивачем правил техніки безпеки із ним стався цей нещасний випадок, але про це не було зазначено комісією в актах за формою Н-5 та Н-1, які були складені на підприємстві та видані позивачу. Відповідач скористався правом надання суду відзиву на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведений факт завдання йому моральної шкоди на підприємством, оскільки відсутній висновок медико-соціальної експертизи, окрім того, позивач, який неодноразово проходив навчання з техніки безпеки, самостійно допустив їх порушення і тому відсутній причинний зв"язок між нанесеною шкодою здоров"ю позивача та діями підприємства.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в ній докази, суд приходить до наступних висновків:

Згідно ст. 2, 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як вбачається з наявної копії трудової книжки ОСОБА_1 , останній перебував у трудових відносинах з ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», а саме з 02.07.2018 року був прийнятий на роботу гірничомонтажником підземним 5го розряду з повним робочим днем в шахті до філії «Добропільське управління по монтажу демонтажу та ремонту гірничого обладнання» та звільнений з роботи з 22.08.2019 року згідно п. 2 ст. 40 КЗпП «за станом здоров`я». (а.с.6-7)

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2019 року о 12-15 год. під час виконання наряду на 1-1 північній лаві пласта L-1 гор.550 м на шахті " Алмазна" при демонтажі ніжки кріплення АП, в результаті висипання затяжки та породи, яка була на ній, на підошву виробки, позивач отримав удари в область спини та впав на підошву виробки. Даний факт підтверджується актом про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 11.03.2019 року за формою Н-1 та актом проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався 04.03.2019 року на виробничому структурному підрозділі Філія «Добропільське управління по монтажу демонтажу та ремонту гірничого обладнання» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» за формою Н-5 (а.с.8-14).

Висновком МСЕК 12ААА № 086184 (довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги) від 24.06.2019 року підтверджується встановлення позивачу 50 % втрати професійної працездатності з 24.06.2019 року по 01.07.2021 року та 3 групи інвалідності, потребує медикаментозне,реабілітаційне, санаторно-курортне лікування,пересування за допогою палиці (а.с.15). Згідно довідки МСЕК ( м.Слов"янськ) серії 12ААБ № 062857 від 24.06.2021 року позивачу протипоказана важка фізична праця, робота в підземних умовах, а також рекомендовано продовжити лікування у невролога та травматолога(а.с.16)

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1-14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров`я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку.

Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про охорону праці», КЗпП України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів.

Спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Відповідно до ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт травмування позивача під час виконання трудових обов"язків на підприємстві відповідача.

Окрім того, згідно акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався 04.03.2019 року на виробничому структурному підрозділі Філія «Добропільське управління по монтажу демонтажу та ремонту гірничого обладнання» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» за формою Н-5 (а.с.11-14) комісією з розслідування данного нещасного випадку в результаті огляду місця нещасного випадку, опитування свідків і осіб, причетних до даного нещасного випадку, зроблено висновок про те, що нещасний випадок 04.03.2019 року стався із позивачем під час виконання трудових обов"язків через недотримання особами гірничого нагляду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 норм " Правил безпеки в вугільних шахтах", будь-яких порушень зазначених правил з боку позивача комісією не встановлено. Згідно акту за формою Н-5 від 11.03.2019 року у відповідності до п.15.1 «Порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 30.11.2011 року, нещасний випадок, який стався з гірничомантажником підземним гірничомонтажної дільниці №1 Філії на шахті «Алмазна «ШУ «Добропільське» ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля» ОСОБА_1 , пов`язаний з виробництвом, полягає обліку по Філія «Добропільське управління по монтажу демонтажу та ремонту гірничого обладнання» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» та складанням акту за формою Н-1 (а.с.13 зв.)

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що з боку роботодавця -ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» не було проведено всіх необхідних дій, направлених на забезпечення безпечних умов праці позивача, натомість особами гірничого нагляду було допущено порушення " Правил безпеки в вугільних шахтах", тобто дії відповідача не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, і зазначені умови праці стали причиною втрати 50% професійної працездатності позивача ОСОБА_1 .

В судовому засіданні також встановлено, що внаслідок ушкодження здоров`я під час травмування позивача на виробництві позивачеві завдано моральну шкоду, яка спричинена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров`я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності, медичні документи, а саме: виписки із медичних карток стаціонарного хворого ОСОБА_1 , епикрізи історії хвороби, довідки КЗОЗ «Добропільська ЛІЛ», висновки нейрохірурга про необхідність подальшого лікування(а.с.17-23).

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 2371КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок травмування на виробництві 04.03.2019 року , і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до частини 3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, у своїй постанові від 05 грудня 2018 року по справі №210/5258/16-ц (провадження №14-463 цс18) зазначила: «Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Враховуючи характер, глибину та тривалість моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров`я, наявний ступінь втрати ним професійної працездатності, який згідно рішення МСЕК від 24.06.2019 року встановлено на строк з 24.06.2019 року до 01.07.2021 року з наступним переоглядом 24.06.2021 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 45000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, нанесеної позивачу в результаті травмування його на виробництві 04.03.2019 року. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Доводи відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, з приводу того, що причинним зв`язком настання нещасного випадку є саме дії позивача та посилання відповідача на те, що діюче законодавство не забороняє виконання робіт з важкими та шкідливими умовами праці, а також ствердження про те, що висновок МСЕК не містить свідчень про наявність у позивача моральної шкоди внаслідок ушкодження здоровся, тобто про психічний стан особи, не заслуговують на увагу, так як в п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Окрім того, в судовому засіданні жодною із сторін не було заявлено клопотання про призначення по справі судової експертизи щодо встановлення наявності у позивача моральної шкоди, спричиненої травмуванням на виробництві 04.03.2019 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача суд керується наступним.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, заявлених позивачем, який згідно ст.5 Закону України " Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справ щодо відшкодування шкоди, спричиненої травмуванням на виробництві, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 450, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 3-15, 76, 82, 206, 211, 247,258, 259, 263, 265, 268,273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 грошові кошти в розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої в результаті травмування на виробництві 04.03.2019 року.

В іншій частині заявлених позовних вимог позивача - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на користь державного бюджету судові витрати в розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до Донецького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», ЄДРПОУ 37014600, юридична адреса: Донецька область, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1А

третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, адреса місцезнаходження: Донецька обл., м. Добропілля, пр. Шевченка, буд. 2

Суддя В.В. Корнєєва

21.01.2021