Рішення № 94367228, 22.01.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10760/20

2-а/219/21/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу 1 роти 2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержанта поліції Баклагіної Римми Георгіївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

24 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до поліцейського взводу 1 роти 2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержанта поліції Баклагіної Р.Г., в якій просить: 1) визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2020 року серії ЕАМ № 3438589, винесену відповідачем, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень; 2) справу по адміністративній справі відповідно до п. 3 ст. 293 КУпАП щодо нього - закрити. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 16 листопада 2020 року відповідачем винесено постанову серії ЕАМ № 3438589 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якої ОСОБА_1 порушено вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України (далі за текстом - ПДР України), а саме: перевищено дозволену швидкість руху транспортного засобу в межах населеного пункту, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень. В свою чергу, позивач вважає, що вказана постанова винесена безпідставно та з істотними порушеннями його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 інспектором лейтенантом поліції Чучупаловим С.І. повідомлено про те, що позивач рухався зі швидкістю 73 км/год, яка була зафіксована поліцейським на вимірювач швидкості «TruCAM» LTI 20/20 ТС001092, проте з даним твердженням він не погоджується, оскільки швидкість автомобіля була меншою, ніж 70 км/год. У п. 5 постанови зазначено, що місцем скоєння правопорушення є « м. Костянтинівка, Тихого, 502 234 », проте вказана вулиця проходить по трасі Н-20, а тому допустима швидкість його транспортного засобу відповідно до п. 12.6 ПДР України може бути більше 50 км/год, але не більше 80 км/год. Також позивач вважає, що відповідачем неправомірно використовувався прилад «TruCAM» LTI 20/20 ТС001092 у межах ст. 14-1 КУпАП, оскільки він не відповідає критеріям, визначеним даною статтею. Так, вимірювання швидкості відповідачем здійснено вказаним приладом не в автоматичному, а у ручному режимі, оскільки, на думку ОСОБА_1 , прилад повинен бути встановлений «стаціонарно», зафіксований на тринозі, а не бути у руках інспектора, що може привести до невірного вимірювання швидкості транспортних засобів, а тому виключає застосування даного доказу у якості підтвердження фіксації нібито вчиненого ним правопорушення, у зв`язку з чим здобуті за допомогою даного приладу докази є недопустимими. Крім того, позивач вважає, що тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який зареєстрований у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, є виключеним з Державного реєстру на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 листопада 2015 року № 1362, а сертифікат затвердження типу засобів вирію вальної техніки № UA-MI/1-2903-2012 від 29 серпня 2012 року є не чинним з 02 листопада 2015 року. Також під час розгляду справи відповідач проігнорував клопотання ОСОБА_1 щодо: 1) незаконного використання приладу «TruCAM» LTI 20/20 ТС001092, 2) надання правової допомоги (виклику адвоката), 3) надання сертифіката вимірювача, чим позбавив позивача можливості скористуватись його правами, обмежившись лише їх формальним роз`ясненням. Крім того, вважає, що винесення оскаржуваної постанови безпосередньо на місці вчинення правопорушення (на дорозі), а не за місцем знаходження відповідного органу, та без надання часу на реалізацію відповідних прав ОСОБА_1 , є порушенням його прав, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що визнано рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року. Також вважає, що контроль швидкості повинен відбуватись лише у місцях, які об лаштовані відповідним знаком про здійснення відео фіксації (дорожній знак 5.70), що передбачено ч. 2 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», проте відповідачем використовувався прилад «TruCAM» LTI 20/20 ТС001092 на ділянці траси Н-20 по вул. Тихого, 502 без вказаного дорожнього знаку, який також був відсутній і при русі позивача зі сторони автозаправки «WOG» м. Костянтинівка в сторону м. Дружківки. Окрім цього, ОСОБА_1 вважає, що відповідач повинен був надати строк для реалізації прав позивача, передбачених ст. 268 КУпАП, який не може бути меншим, ніж 3 доби, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП саме за такий строк повинно бути повідомлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи. Також не складання відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення не дало ОСОБА_1 можливості навіть ніяким чином висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ніде, окрім проколу (у спеціально відведених у ньому графах) він свою позицію зафіксувати не зміг би, а ніякого пояснення під час розгляду справи поліцейським у нього не відбиралось. Таким чином, вважає, що навіть, якщо судом буде визнано, що дії відповідача формально відповідали ст.ст. 222, 258 КУпАП, не може бути підставою для ігнорування порушень зазначених прав та гарантій, а також прямого порушення ч. 1 ст. 276 КУпАП з урахуванням її тлумачення Конституційним Судом України.

Оскільки позовну заяву подано з порушенням вимог статті 160 КАС України, ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 24 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

30 листопада 2020 року позивачем недоліки усунені, у зв`язку з чим у зв`язку з чим цього ж дня ухвалою судді відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду на 13 годину 30 хвилин 10 грудня 2020 року з викликом сторін у приміщення суду та запропоновано відповідачу у строк до 10 грудня 2020 року подати до суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

09 грудня 2020 року на електронну пошту суду від поліцейського взводу 1 роти 2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержанта поліції Баклагіної Р.Г. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просить позовну заяву залишити без задоволення, а постанову від 16 листопада 2020 року серії ЕАМ № 343589 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП без змін з таких підстав. Так, під час винесення нею оскаржуваної постанови за фактом порушення водієм транспортного засобу «PEUGEOT 301», номерний знак НОМЕР_1 , який перевищив встановлені обмеження швидкості руху в межах населеного пункту більш як на 20 км/год, а саме: рухався зі швидкістю 73 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України, нею були роз`яснені ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 № ТС001092, придатність до застосування якого підтверджено свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17319. Згідно до ДСТУ 8809-2019 ТruСАМ відноситься до як ручних приладів контролю, що конструктивно створені для утримання в руках і мають у своєму складі пристрої прицілювання, органи ручного керування, дисплеї тощо, так і до мобільних приладів контролю. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruСАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Також дані про те, що вказаний вимірювач швидкості відноситься до приладів, які створені для утримання в руках, зазначено у свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17319 від 18 листопада 2019 року, а тому твердження позивача, що фіксація порушення була проведена у ручному режимі є безпідставними. Крім того, зазначає, що наявність дорожнього знаку 5.70 повинна бути лише у випадку фіксування правопорушення в автоматичному режимі, а у даних правовідносинах фіксування відбулось за допомогою вимірювачем швидкості руху TruCam, тобто не в автоматичному режимі. Також зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови вона роз`яснила позивачу положення ст.ст. 268, 289-289, 307-309 КУпАП, ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, не обмежувала ОСОБА_1 у праві отримувати правову допомогу у телефонному режимі, роз`яснила, що безоплатна допомога поліцейським викликається лише у випадках затримання особи, клопотань про відкладення розгляду справи позивач не заявляв. Крім того, винесення постанови на місці скоєння правопорушення без складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.ст. 222, 258 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1935. Таким чином, зазначає, що оскільки позивач дійсно порушив ПДР України, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.

10 грудня 2020 року ухвалою суду: відкладено розгляд справи на 10 годину 00 хвилин 11 січня 2021 року; залучено до участі у справі у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції, якому визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; відзив поліцейського взводу 1 роти 2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержанта поліції Баклагіної Римми Георгіївни на позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишено без руху, надано відповідачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення відзиву на позовну заяву без руху; зобов`язано Департамент патрульної поліції надати у судове засідання, яке відбудеться 11 січня 2021 року о 10 годині 00 хвилин, належним чином завірені копії: 1) Інструкції до використання лазерного вимірювача швидкості руху «TruCAM» LTI 20/20; 2) Методичних рекомендацій щодо використання лазерного вимірювача швидкості руху «TruCAM» LTI 20/20 згідно листа Першого заступника начальника Білошицького О.Г. від 04 жовтня 2018 року № 11299/41/2/02-2018 «Про використання лазерного вимірювача швидкості руху TruCAM для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху»; 3) карти розташування пристроїв вимірювання швидкості TruCAM та перелік областей і автодоріг їх розташування.

Ухвалою суду від 11 січня 2021 року відкладено судове засідання на 11 годину 00 хвилин 19 січня 2021 року за клопотанням позивача.

14 січня 2021 року у провадження судді від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він, окрім зазначеного у позові, вказує, що, як стверджує відповідач на 11 годині 45 хвилин відеозапису від 16 листопада 2020 року (DSJX300012_000012) з нагрудного персонального відеореєстратора BodyCam, швидкість його автомобіля була 71 км/год, а тому з урахуванням того, що пристрій «TruCAM» LTI 20/20 ТС001092 має похибку ±2 км/год, ОСОБА_1 вважає, що швидкість його автомобіля була в межах допустимої швидкості. Також зазначає, що відповідач не надав суду документи, які б підтверджували, що лазерний пристрій «TruCAM» LTI 20/20 ТС001092 був ввезений на територію України або введений в експлуатацію до 02 листопада 2015 року, як це зазначено відповідачем у своєму відзиві. Напроти, позивач вважає, що лазерний пристрій «TruCAM» LTI 20/20 ТС001092 був ввезений на територію України у 2018-2019 роках, що підтверджується наступними документами: свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17319, виданого 18 листопада 2019 року ДП «Укрметртестстандарт»; листом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 04 жовтня 2018 року ; 11299/4182/02-2018 «Про використання лазерного вимірювача швидкості ТruСАМ для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху»; експертним висновком Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 27 вересня 2018 року № 04/02/03-3008. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що враховуючи норми Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки (у даному випадку - лазерний пристрій «TruCAM» LTI 20/20 ТС001092) обов`язково повинні проходити не тільки щорічну повірку, але й оцінку відповідності технічним вимогам, та на них повинен видаватись сертифікат перевірки типу засобу вимірювальної техніки. Також зазначає, що відповідач відповідно до інформації, яка зазначена на офіційному сайті Департаменту патрульної поліції та карти розташування пристроїв вимірювання швидкості, не мав право використовувати лазерний пристрій «TruCAM» LTI 20/20 ТС001092 у місті Костянтинівка Донецької області. Крім того, позивачем у відповіді на відзив зазначено, що на доданому до відзиву фото від 16 листопада 2020 року лазерного вимірювача швидкості руху «TruCAM» LTI 20/20 ТС001092 неможливо розібрати ані модель автомобіля, ані його державний номер (на маленькому зображенні), при цьому, хоч на великому зображенні фото і зображений білий автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 , але вказане фото не має ані дати, ані часу його фіксації, а також з нього неможливо зрозуміти, на якому місці воно зроблено. Також зазначає, що на великому фото чітко видно, що білий автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 повертає праворуч з увімкненим правим «поворотником», що, на думку позивача, підтверджує той факт, що автомобіль повертав праворуч з іншою швидкістю, ніж 73 км/год і не на дистанції 234,80 км, як вказано на фото, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважає, що «TruCAM» LTI 20/20 ТС001092, на який робились зазначені фото, може бути зламаний або не відповідати вимогам щодо технічних регламентів, фото, зроблені з нього, є не вірними, а інспектори патрульної поліції діяли в своїх інтересах з можливою підміною фактів події, а тому фото і відео, долучені до відзиву на позовну заяву, на думку позивача, не є належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні ст.ст. 73-75 КАС України. Також ОСОБА_1 вважає, що вказаний вимірювач швидкості руху може бути зламаний, його дані не вірні, не відповідають технічним вимогам щодо вимірювання, оскільки з початку зйомки на відеозаписі з датою 16 листопада 2020 року з 11:44:08 годин до 11:44:08 годин в лівому нижньому куті вже зафіксована швидкість 73 км/год, яка з незрозумілих для позивача причин не змінюється по відношенню наближення транспортного засобу до вимірювача швидкості руху та інспекторів поліції, оскільки позивач вже реагував на інспектора поліції, який, піднявши жезл, зупиняв авто, та зменшував швидкість. При цьому, ОСОБА_1 також незрозуміло, якого саме автомобіля зафіксована швидкість 73 км/год з 11:44:08 годин 1544 msec до 11:44:08 годин 13618 msec, оскільки оптичний приціл (червоний хрест) з білого автомобіля у вказаний час зникав. Також позивач зазначає, що початок автодороги Н-20 і початок ділянки в 10 км, де може бути розміщений вимірювач швидкості руху «TruCAM», починається з селища Семенівка (автодороги М-03 Київ - Харків - Довжанський (на м. Ростов-на-Дону) - 0 км і закінчується на самій автодорозі Н-20 між містами Слов`янськ та Краматорськ до заправки «WOG» 10 км. Відповідно до карти розташування пристроїв вимірювання швидкості, яка розміщена на офіційному сайті Патрульної поліції, вимірювач швидкості «TruCAM» повинен бути розташований в Донецькій області на автодорозі Н-20 (Слов`янськ - Донецьк - Маріуполь) від 0 до 10 км, тому відповідач має право застосовувати вимірювач швидкості саме на відрізку вказаної автодороги від 0 до 10 км, а зупинка автомобіля була здійснена у місті Костянтинівці біля будинку № 502 по вулиці О.Тихого, що приблизно на ділянці за межами 40 км зони автодороги Н-20. Також у вказаній карті відображені міста, де можуть застосовуватись прилади «TruCAM», і місто Костянтинівка там відсутнє, що дає позивачу підстави вважати, що працівники поліції, у тому числі відповідач, не мають право розміщувати і використовувати вимірювач швидкості руху «TruCAM» на іншій ділянці автодороги Н-20, крім тієї, що затверджена внутрішніми документами Національної поліції і визначена на карті розташування пристроїв вимірювання швидкості «TruCAM», наявній на офіційних сайтах Національної і патрульної поліції, а тому, на його думку, цими діями перевищили свої службові повноваження.

Позивач ОСОБА_1 , який про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином: у відповідності до ч. 1 ст. 126 КАС України - шляхом вручення судової повістки безпосередньо у суді, до судового засідання не з`явився. До початку судового засідання подав на адресу суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Відповідач - поліцейський взводу 1 роти 2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержант поліції Баклагіна Р.Г., яка про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 124 КАС України, у судове засідання не з`явилась, зазначивши у відзиві на позовну заяву, який надійшов на електронну пошту суду 09 грудня 2020 року, про те, що розгляд справи просить проводити без її участі.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції, який про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 124 КАС України, у судове засідання не з`явився за невідомою суду причиною, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі на адресу суду не надав. Наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, тому на підставі п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

За таких підстав, враховуючи можливість розгляду справи у письмовому провадженні у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, надану ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні за відсутності сторін по справі та на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського взводу 1 роти 2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержанта поліції Баклагіної Римми Георгіївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3438589, винесеної 16 листопада 2020 року поліцейським взводу 1 роти 2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержантом поліції Баклагіною Р.Г., вбачається, що 16 листопада 2020 року об 11 годині 44 хвилини 33 секунди в місті Костянтинівка по вулиці О. Тихого біля будинку № 502 (234 км) водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «PEUGEOT 301», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в межах населеного пункту зі швидкістю 73 км/год, перевищивши встановлені обмеження швидкості у населеному пункті більше як на 20 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20 № ТС001092. Велась відеофіксація на Bodycam AH00012. Вказаними діями, згідно постанови, водій порушив п. 12.4 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Прийнято по справі рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення - штраф у розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень (а.с. 6).

Також у п. 7 вказаної постанови зазначено, що до неї додаються пояснення водія та клопотання.

Згідно доданої до позовної заяви копії пояснень ОСОБА_1 від 16 листопада 2020 року, які отримані сержантом поліції Баклагіною Р.Г. цього ж дня, про що наявна відповідна відмітка, позивач зазначає, що з винесеною постановою від 16 листопада 2020 року не згодний, оскільки: 1) пересувався на своєму автомобілі у межах допустимої швидкості на даній дільниці траси Н-20; 2) зупинка його автомобіля була здійснена на трасі Н-20 навпроти житлових будинків № 498 та № 502 по вул. О.Тихого у місті Костянтинівка, де відстуній знак про попередження водіїв про відеофіксацію швидкісного режиму у ручному порядку (з руки); 3) інспектори поліції Баклагіна Р.Г. та Чучупалов С.П. не надали йому для ознайомлення відповідний сертифікат на TruCam LTI 20/20; 4) вказаними інспекторами йому було відмовлено у клопотанні на правову допомогу (виклик адвоката на місто складання постанови); 5) у відповідності до карти розміщення пристроїв TruCam LTI 20/20, розміщеної на офіційному сайті Національної поліції України, інспекторам поліції заборонено розміщення пристрою TruCam LTI 20/20 у ручному режимі саме на цій точці (дільниці) траси Н-20 напроти житлового будинку №№ 498, 502 по вул. О. Тихого у м. Костянтинівка; 6) інспекторам поліції заборонено (не дозволено жодним нормативно-правовим актом Національної поліції України), не передбачена відео фіксація швидкісного режиму за допомогою приладу TruCam LTI 20/20 у ручному режимі (відеофіксація з рук) (а.с. 7).

Крім того, згідно доданої до позовної заяви копії клопотання ОСОБА_1 від 16 листопада 2020 року, яке отримане сержантом поліції Баклагіною Р.Г. цього ж дня, про що наявна відповідна відмітка, позивач просить надати йому адвоката (безоплатну правову допомогу) для захисту його конституційних прав та надання пояснень при складанні і винесенні постанови від 16 листопада 2020 року, а також просить надати для ознайомлення сертифікат на пристрій - лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС001092, на який була зроблена відеофіксація його авто (а.с. 8).

Згідно частин 1, 3 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

У пункті 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3438589, винесеної 16 листопада 2020 року, винесеної поліцейським взводу 1 роти 2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержантом поліції Баклагіною Р.Г., зазначено, що позивач своїми діями, які виразились в порушенні п. 12.4 ПДР України, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Так, частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,.

Згідно п. 12.4. ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до статті 222 КУпАП органу Національної поліції підвідомчі справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП. В свою чергу, зазначеною статтею також передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Суд звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції частин 2, 4, 5 статті 258 КУпАП, а також відповідає змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 липня 2015 року № 1395.

Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Оскільки позивачем вчинені адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався.

При цьому, посилання позивача у пункті 8 позову на те, що винесення оскаржуваної постанови безпосередньо на місці вчинення правопорушення (на дорозі), а не за місцем знаходження відповідного органу, та без надання часу на реалізацію відповідних прав ОСОБА_1 , є порушенням його прав, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що визнано рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року, є неспроможними з таких підстав.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що адміністративно-територіальна одиниця - це область, район, місто, район у місті, селище, село.

Крім того, визначення терміну адміністративно-територіальної одиниці як компактної частини єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, наведене у рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13 липня 2001 року.

Так, дійсно рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі № 5-рп/2015, на яке позивач посилається у позові, визначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. Також, Конституційний Суд у вказаному рішенні звернув увагу на те, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даною статтею, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення.

При цьому, положення ст.ст. 278, 279 КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки у даному випадку КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.

Таким чином, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (стаття 122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в судовому порядку.

Вказане також спростовує викладені у п. 10 позову твердження ОСОБА_1 щодо того, що відповідач повинен був надати строк для реалізації прав позивача, передбачених ст. 268 КУпАП, який не може бути меншим, ніж 3 доби, а не складання відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення не дало ОСОБА_1 можливості висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ніде, окрім проколу, він свою позицію зафіксувати не зміг би. При цьому, суд також наголошує на тому, що свою позицію (заперечення щодо факту вчинення ним правопорушення) позивач зафіксував у свої поясненнях від 16 листопада 2020 року, прийнятих сержантом поліції Баклагіною Р.Г. та долучених до оскаржуваної постанови, про що у ній мається відповідна відмітка (п. 7 постанови).

В матеріалах справи наявна роздруківка файлу під назвою «1605527048_4Н000_1116_114408.jmf», на якому зафіксовано, що транспортний засіб «PEUGEOT 301», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 75 км/год (а.с. 50). Вказана обставина також підтверджується і відповідним відеозаписом під назвою «1605527048_4Н000_1116_114408, наявним на лазерному носії DVD-R із відеофайлами з нагрудних відеореєстраторів інспектора (ів) УПП в м. Краматорську та Слов`янську ДПП Баклагіної Р.Г. , долученому останньою до відзиву на позовну заяву (а.с. 55). При цьому, на вказаному відеозаписі тривалістю 2 секунди з затримкою відтворення зафіксовано швидкість саме транспортного засобу «PEUGEOT 301», реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки оптичний приціл, що відображено на відеозаписі хрестиком біло-червоного кольору, наведено саме на вказаний транспортний засіб, а сигнал світлового покажчика повороту під час здійснення зупинки транспортного засобу подано водієм вже після того, як лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 № ТС001092 зафіксована швидкість, у зв`язку з чим твердження ОСОБА_1 , викладені у відповіді на відзив на позовну заяву, щодо того, що автомобіль повертав праворуч з іншою швидкістю, ніж 73 км/год, є неспроможними.

Вказані роздруківка файлу та відеозапис у своїй сукупності доводять факт того, що транспортний засіб «PEUGEOT 301», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год, яка навіть враховуючи похибку у ±2 км/год, є на 21 км/год більшою, ніж допустима швидкість у межах населеного пункту, яким є місто Костянтинівка Донецької області, у зв`язку з чим твердження ОСОБА_1 , викладені у пунктах 8, 9 відповіді на відзив на позовну заяву, щодо того, що вказані фото та відео не є належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні ст.ст. 73-75 КАС України, є безпідставними.

При цьому, посилання позивача у п. 2 позовної заяви на те, що допустима швидкість його автомобіля відповідно до п. 12.6 ПДР України може бути більшою, аніж 50 км/год, оскільки вулиця О. Тихого у місті Костянтинівка Донецької області проходить по трасі Н-20, є помилковими, оскільки факт того, що автошлях Н-20 проходить через місто Костянтинівку, не відміняє того, що вказане місто є населеним пунктом, а відтак у даному випадку водій повинен дотримуватись вимог п. 12.4 ПДР України та рухатись із швидкістю не більше 50 км/год.

Стосовно правових підстав застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС001092 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17319 від 18 листопада 2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС001092, відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Свідоцтво чинне до 18 листопада 2020 року (а.с. 52).

Сертифікатом серії А № 006694, виданим 29 серпня 2012 року, затверджено тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12 (а.с. 54).

Відповідно до експертного висновку голови адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України ОСОБА_3 , виданого 11 червня 2020 року на підставі рішення Експертної комісії з питань проведення державної експертизи в сфері криптографічного захисту інформації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, протокол від 10 червня 2020 ркоу № 455, в об`єкті експертизи (лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM, розроблений (виготовлений) компанією «Laser Technology Inc.» (США)) правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES, визначений п. 5.1 ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 (в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт). Також у вказаному висновку зазначено, що його дія поширюється і на зразок об`єкта експертизи з заводським номером ТС001092 (а.с. 53).

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме: працівниками управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04 жовтня 2018 року за вих. № 11299/41/2/02-2018 (а.с. 51).

Прилад TruCAM отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року №UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12 (а.с. 54).

Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.

Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 року №437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.

Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCam, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17319 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCam LT1 20/20 № ТС001092 до застосування.

Для спростування твердження, щодо неправомірності використання такого типу засобу вимірювання внаслідок виключення такого із Державного реєстру наказом Міністерства економічного розвитку торгівлі України № 1362 від 02 листопада 2015 року відповідач у відзиві зазначає про те, що на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 квітня 2012 року № 437 затверджено перелік засобів вимірювальної техніки.

До вказаного переліку було включено засіб вимірювальної техніки - «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 ТruСАМ», який на підставі вказаного наказу було зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 pоку № 113/98-ВР, який втратив чинність 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, підлягають державним приймальним та контрольним випробуванням з метою затвердження типів цих засобів або контролю їх відповідності затвердженим типам і обов`язковим вимогам нормативних документів з метрології.

Також відповідно до п. 1.3. «Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки», затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 19 лютого 2002 року № 100, який втратив чинність 14 червня 2016 року, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки видаються на підставі позитивних результатів державних приймальних або державних контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки іноземним виробникам засобів вимірювальної техніки або їхнім офіційним представникам в Україні (далі - іноземні виробники) - для офіційного підтвердження затвердження типу засобів вимірювальної техніки і можливості їх ввезення на територію України партіями. Тобто вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно вироблялися в Україні або ввозити на територію України партіями.

Саме на виконання вимог вищевказаних нормативно-правових актів і здійснювалися державні приймальні випробування приладу ТruСАМ з подальшою реєстрацією останнього в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачею Сертифікату затвердження типу з вимірювальної техніки. Дійсно, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 листопада 2015 року № 1362 ТruСАМ був виключений з Державного реєстру з вимірювальної техніки. У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки з Державного реєстру заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України. Однак, засоби вимірювальної техніки, які були ввезені на територію України та введені в експлуатацію до моменту виключення їх із вказаного Державного реєстру, дозволяється застосовувати, оскільки закони та нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Прилад ТruСАМ було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно, його подальша експлуатація жодним чином не обмежена нормами чинного законодавства. Наразі єдиною та визначальною вимогою діючого законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності до засобів вимірювальної техніки, які вже введено в експлуатацію, є необхідність здійснення їх повірки.

Суд погоджується з даними аргументами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, у зв`язку з чим вважає спростованими під час розгляду справи та необґрунтованими твердження позивача, викладені ним у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, щодо того, що використання відповідачем лазерного вимірювача швидкості руху TruCam LTI 20/20 № ТС001092 є забороненим, оскільки такий тип засобу вимірювальної техніки, який зареєстрований у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, є виключеним з Державного реєстру на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 листопада 2015 року № 1362, а сертифікат затвердження типу засобів вирію вальної техніки № UA-MI/1-2903-2012 від 29 серпня 2012 року є не чинним з 02 листопада 2015 року.

Таким чином суд вважає, що наведені вище докази підтверджують правомірність використання відповідачем лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, фіксація яким швидкості руху транспортних засобів, у свою чергу, має розглядатись як належний, допустимий та достовірний доказ при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Суд також відхиляє твердження позивача щодо того, що показання приладу TruCam не можуть братися до уваги на підтвердження вини щодо перевищення обмежень швидкості, так як цей прилад використовувався в ручному режимі, а не у стаціонарному режимі шляхом фіксування на тринозі, оскільки лазерний вимірювач за своєю конструкцією відноситься також і до ручних вимірювачів, однак вимірювання вказаним приладом здійснюється автоматично.

Щодо посилання позивача на те, що вимог законодавства під час фіксації швидкості інспектором поліції дотримано не було та фіксація швидкості автомобіля, здійснювалась у місці, де відсутній дорожній знак 5.70 ПДР України, суд зазначає наступне.

Знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Згідно частини 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці (ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію»).

З аналізу наведеного вбачається, що вказаний знак інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів саме щодо змонтованої техніки.

У даному випадку лазерний вимірювач швидкості руху TruCam LTI 20/20 № ТС001092 використовувався у ручному режимі, тобто не є змонтованою технікою. При цьому, посилання позивача на відсутність у місці застосування відповідачем лазерного вимірювача попереджувального дорожнього знаку 5.70 не звільняє ОСОБА_1 від обов`язку дотримання Правил дорожнього руху України та ні в якому разі не нівелює можливість перевищення учасниками дорожнього руху максимально допустимої швидкості руху, а відтак не впливає на допустимість поданих відповідачем до суду доказів, на підставі яких було прийнято спірне рішення.

Крім того, твердження позивача, зазначені у відповіді на відзив на позовну заяву щодо того, що згідно карти розміщення пристроїв TruCam LTI 20/20, розміщеної на офіційному сайті Національної поліції України, на дільниці траси Н-20 напроти житлового будинку №№ 498 , 502 по вул. О. Тихого у м. Костянтинівка інспекторам поліції заборонено розміщення пристрою TruCam LTI 20/20 у ручному режимі, оскільки такий прилад повинен бути розташований на відрізці вказаної автодороги від 0 км до 10 км, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи з огляду на таке.

Автошлях Н-20 «Слов`янськ - Донецьк - Маріуполь» є автомобільним шляхом національного значення на території України, розташований на території Донецької області. Починається у місті Слов`янську, проходить через міста Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку, Донецьк, Волноваху та закінчується в місті Маріуполь.

Відстань від міста Слов`янськ Донецької області, де починається вказаний автошлях, до будинку № 502, розташованого по вулиці О. Тихого у місті Костянтинівка Донецької області, автошляхом Н-20 , згідно інформації, наявної на веб-ресурсі «Google Мапи», складає 42,7 км.

Згідно інформації, наявної на офіційному веб-порталі Патрульної поліції (посилання: http://patrol.police.gov.ua/2020/07/29/kilkist-dilyanok-na-yakyh-patrulni-vymiryuvatymutshvydkist-za-dopomogoyu-pryladu-trucam-zbilshuyetsya/), пристрої вимірювання швидкості TruCAM розташовані на автошляху Н-20 «Слов`янськ - Донецьк - Маріуполь» від 0 до 10 км (з 08 жовтня 2018 року) та від 27 до 49 км (з 29 липня 2020 року).

Таким чином, використання поліцейським взводу 1 роти 2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержантом поліції Баклагіною Р.Г. пристрою вимірювання швидкості TruCAM біля будинку № 502, розташованого по вулиці О.Тихого у місті Костянтинівка Донецької області, є правомірним, оскільки фіксація порушення здійснювалась у межах визначеної Департаментом Патрульної поліції ділянки (від 27 до 49 км).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним та підтвердженим належними доказами факт порушення ОСОБА_1 16 листопада 2020 року об 11 годині 44 хвилини у місті Костянтинівка по вулиці О. Тихого біля будинку № 502 вимог пункту 12.4 ПДР України під час керування транспортним засобом «PEUGEOT 301», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Разом з тим, судом під час розгляду справи встановлено порушення поліцейським взводу 1 роти 2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержантом поліції Баклагіною Р.Г. порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовно Кримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення (Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine).

Судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що надав відповідачу відповідне письмове клопотання, однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що такими діями інспектор порушила права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, чим відповідно і порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення навіть за наявності належних доказів здійснення такого правопорушення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в той час як інших судових витрат, які підлягають відшкодуванню, у справі не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 20, 72, 77, 132, 134, 139, 205, 229, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити адміністративний позов.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3438589 від 16 листопада 2020 року, винесену поліцейським взводу 1 роти 2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержантом поліції Баклагіною Риммою Георгіївною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Повний текст рішення суду виготовлено 22 січня 2021 року.

Відповідно до ст. 286, п. 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано до Першого апеляційного адміністративного суду або через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання якого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідачі:

- поліцейський взводу 1 роти 2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержант поліції Баклагіна Римма Георгіївна , місце проходження служби якої: 84391, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Магістральна, буд. 20, РНОКПП невідомий;

-Департамент патрульної поліції, місцезнаходження якого: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя О.С. Конопленко