Ухвала суду № 94367154, 22.01.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10610/19

Провадження № 1-кп/127/320/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача Бернади Є.В.,

суддів Бойка В.М., Дернової В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Печенюк Т.О.,

сторони обвинувачення: прокурора Чернова А.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

сторони захисту: адвоката Мазура О.В., обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15 частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15 частиною першою статті 115 (далі - КК).

Потерпілий ОСОБА_1 21.01.2021 подав до суду заяву про відвід колегії суддів: судді-доповідача Бернади Є.В., суддів Бойка В.М., Дернової В.В. Відвід мотивований тим, що тривалий час розгляд кримінального провадження по суті не здійснювався, а судові засідання постійно відкладались, натомість на судове засідання, яке відбудеться 22.01.2021 заплановано проведення судових дебатів.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 зазначену заяву підтримав. Крім того, зауважив, що судді Дернова В.В. та Бойко В.М. під час судового розгляду кримінального провадження не поставили йому, як потерпілому, та свідкам жодного питання. Незважаючи на ту обставину, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні замаху на умисне вбивство, обвинувачений перебуває на волі, а не утримується за гратами. Також зауважив, що прокуратурою відмовлено у кримінальному переслідуванні свідків за надання завідомо неправдивих показань. Окрім наведеного, зауважив, що обвинувачений поводиться агресивно і провокує його на конфлікти. Наведені обставини, на переконання, потерпілого, свідчать про упередженість складу суду.

Прокурор вважає, що правові підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Мазур О.В. - заперечили проти задоволення заяви потерпілого, зауваживши, що тривалий розгляд справи (відкладення судових засідань) зумовлене об`єктивними причинами. При цьому сторона захисту вважає, що саме поведінка потерпілого свідчить про намір останнього затягнути розгляд справи по суті.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

Чинним кримінально-процесуальним законодавством України, зокрема частиною першою статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено правові підстави, які унеможливлюють участь судді в кримінальному провадженні.

Зокрема, зазначеною статтею визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Жодної із зазначених підстав потерпілим наведено не було. Натомість, як на підставу для відводу колегії суддів потерпілий послався на безпідставне відкладення розгляду кримінального провадження протягом тривалого періоду, а саме з березня 2020 року.

Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження випливає, що судові засідання, які були призначені з березня по травень 2020 року були зняті з розгляду у зв`язку з надходженням клопотань сторони захисту про відкладення розгляду кримінального провадження через запровадження на території України карантинних заходів. Інші судові засідання були відкладені у зв`язку з відпусткою членів колегії, за клопотанням захисника, а також у зв`язку з неявкою прокурора. Тобто відкладення судових засідань відбулось через неможливість проведення будь-яких процесуальних дій у судовому засіданні з об`єктивних причин. Тому твердження потерпілого про безпідставність відкладення судових засідань суд оцінює критично.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для відводу складу суду, суд вважає за доцільне зауважити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці нагадував про існування у питанні безсторонності судді (суду) об`єктивного та суб`єктивного критерію. Зокрема, у справі «Олександру-Маріан Янку проти Румунії» (заява № 60858/15), «Паунович проти Сербії» (заява №54574/07) ЄСПЛ нагадав, що під суб`єктивним критерієм безсторонності маються на увазі особисті переконання і поведінка судді - чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі Під об`єктивним критерієм мається на увазі, чи дотримав суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості; чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

Слід при цьому зауважити, що застосовуючи суб`єктивний тест, ЄСПЛ неодноразово постановляв, що особиста неупередженість судді повинна вважатись присутньою, доки не доведено протилежного («Ле Комт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії»); повинно бути визначено, окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти , що можуть поставити під сумнів його безсторонність («Морель проти Франції», «Пескадор Валеро проти Іспанії», «Лука проти Румунії»). Об`єктивний тест, згідно з практикою ЄСПЛ, стосується переважно ієрархічних та інших зв`язків між суддею та іншими особами у справі («Межнаріч проти Хорватії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Об`єктивних відомостей, які б свідчили про упередженість суду з точки зору наведених вище об`єктивного чи суб`єктивного критерію, суду надано не було.

Вирішуючи питання щодо наявності ознак упередженості суду в зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 не утримується під вартою, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Статтями 22, 26 КПК визначено принципи змагальності та диспозитивності кримінального провадження.

Зі змісту частини першої статті 22 КПК випливає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 22 КПК регламентовано, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту ж частини третьої статті 26 КПК випливає, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Застосування запобіжних заходів регламентоване Главою 18 КПК. Зокрема, відповідно до приписів частини першої статті 184 КПК суб`єктами звернення до суду з клопотанням про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу є під час судового розгляду кримінального провадження прокурор.

З наданих суду матеріалів випливає, що прокурором питання щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття під вату ініційоване не було. Тому послання потерпілого на зазначену обставину (не вжиття заходів для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) як на підставу для відводу складу суду суд оцінює критично.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для відводу складу суду в зв`язку з тим, що прокуратурою відмовлено у кримінальному переслідуванні свідків за дачу завідомо неправдивих показань у кримінальному провадженні, суд вважає за доцільне зауважити, що після надходження такого клопотання потерпілого до суду судом таке клопотання було скероване прокурору для прийняття відповідного процесуального рішення згідно з приписами КПК. Суд, який здійснює судовий розгляд кримінального провадження, не уповноважений на кримінальне переслідування свідків кримінального провадження у зв`язку з наданням останніми завідомо неправдивих показань у кримінальному провадженні. Також суд, який здійснює судовий розгляд кримінального провадження, не уповноважений на розгляд скарг щодо діяльності чи бездіяльності прокурора при вирішенні заяви про кримінальне правопорушення. Тому доводи потерпілого в цій частині суд також оцінює критично.

Оцінюючи доводи потерпілого стосовно того, що обвинувачений провокує його на сварки та бійки, як підставу для відводу складу суду, суд вважає за доцільне зауважити, що суд у зазначеному кримінальному провадженні відповідно до приписів частини першої статті 337 КПК здійснює судовий розгляд лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Обставини, на які потерпілий посилається в якості підстав для відводу, не є предметом судового розгляду.

Отже, аналізуючи доводи потерпілого та інших учасників судового провадження, суд дійшов до переконання, що жодних об`єктивно підтверджених відомостей, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність обставин, передбачених частиною першою або частиною другою статті 75 КПК, які б унеможливлювали подальшу участь складу колегії у кримінальному провадженні, потерпілим наведено не було. Тому суд, аналізуючи доводи учасників кримінального провадження, вважає, що правові підстави для задоволення заяви потерпілого про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 81, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви потерпілого про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні: судді-доповідача Бернади Є.В., суддів Бойка В.М., Дернової В.В.- відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Суддя:

Суддя: