Постанова № 94366640, 22.01.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/70/21

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Кострюкова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Довбуша Олександра Сергійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій вказує, що 21.12.2020 інспектор патрульної поліції Довбуш О.С. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3583001, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Відповідно до винесеної постанови, ОСОБА_1 21.12.2020 о 15 год 20 хв. не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки оскаржувана постанова винесена за відсутності складу і події правопорушення, за відсутності належних доказів, які б підтверджували його вчинення позивачем, у ній не зазначено про жоден доказ, включаючи відеозапис, на підставі якого було винесено таку постанову, та складена з порушенням вимог ст. 283 КУпАП, зокрема в постанові не зазначено про те, що позивач керував будь-яким транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції за наявності обґрунтованої підстави для його зупинки, так як такого факту не було, при цьому до адміністративної відповідальності за даною статтею може бути притягнута особа, яка керувала транспортним засобом та була зупинена на законну вимогу поліцейського, також в оскаржуваній постанові поліцейським зафіксовано номер водійського посвідчення позивача та інші його дані, що неможливо було б зробити, якщо посвідчення водія ОСОБА_1 не пред`являлося, крім того, інспектор не ознайомив позивача із відеозаписом його правопорушення, жодних інших доказів вчинення ним правопорушення не надав, з матеріалами справи не ознайомив, права йому не роз`яснив, про що свідчить відсутність підписів позивача в оскаржуваній постанові.

Тому позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить суд поновити строк для оскарження вищевказаною постанови, визнати протиправною та скасувати постанову від 21.12.2020, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 2 - 6).

Ухвалою суду від 14.01.2020 причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду визнано поважними,позивачу поновлено строк на звернення до адміністративного суду із позовом щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3583001 від 21.12.2020, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ та призначено справу до судового розгляду (а.с. 16).

Відзив на позов відповідачами не подано.

Особливості розгляду даної категорії справ встановлено ст.ст. 268 - 274, 286 КАС України.

Учасники справи були повідомлені про час і місце розгляду справи згідно ст. 268 КАС України.

Позивач до судового засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи, зокрема згідно ч. 10 ст. 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Представник позивача до судового засідання також не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи, попередньо надіслав суду заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з зайнятістю, доказів наявності поважних причин не явки до суду не надав.

Відповідачі, їх представники до судового засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

За відсутності підтвердження наявності поважних причин неявки учасників судового розгляду до суду, судом не встановлено підстав для визнання їх неявки такою, що вчинена з поважних причин.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За вказаних обставин, враховуючи, що ст. 286 КАС України строк розгляду даної категорії адміністративних справ встановлено протягом десяти днів з дня відкриття провадження в справі, крім цього, учасники судового розгляду доказів наявності поважних причин їх неявки до суду не надали, враховуючи ч. 3 ст. 268 КАС України, згідно якої неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, оглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

21.12.2020 інспектор роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Довбуш О.С. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3583001, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП України та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за порушення водієм Правил дорожнього руху України, а саме за те, що 21.12.2020 15:20 в м. Вінниця, вул. Острозького, 8 водій не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4а Правил дорожнього руху – керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 7).

В позовній заяві позивач заперечує обставини, викладені в постанові, та вказує, що факту керування ним транспортного засобу та зупинки працівниками поліції за наявності обгрунтованої підстави для його зупинки не було, що також не зазначено в оскаржуваній постанові, та в постанові зазначено номер водійського посвідчення позивача та інші його дані, що неможливо було б зробити, якщо б посвідчення не пред`являлось, при цьому вказує, що інспектор порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме не ознайомив позивача із відеозаписом його правопорушення, жодних інших доказів вчинення ним правопорушення не надав, з матеріалами справи не ознайомив, права йому не роз`яснив.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, крім інших, статтею 126 КУпАП.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 278 КпАП України, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст. 279 КпАП України, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

При цьому позивач заперечує дотримання вказаних вимог під час складання оскаржуваної постанови та відповідачами обставини щодо дотримання встановленого порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення не доводяться. Тому суд не може вважати встановленими обставини, що оскаржувана постанова була винесена з дотриманням ст.ст. 278, 279 КпАП України.

Згідно пп. «а» п. 2.1. ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто до адміністративної відповідальності за даною статтею може бути притягнута особа, яка керувала транспортним засобом і була зупинена на законну вимогу поліцейського.

Та ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» встановлено вичерпний перелік підстав вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, в тому числі якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події.

З`ясовуючи наявність таких підстав, судом встановлено, що жодного доказу на вчинення порушення Правил дорожнього руху позивачем або його перебування в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події, що стало підставою для зупинки автомобіля позивача та вимоги пред`явити відповідні документи, відповідачами не надано та згідно матеріалів справи, до адміністративної відповідальності за таке порушення позивач не притягувався. Доказів на спростування даної обставини відповідачами не надано.

В судовому засіданні було досліджено копію постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3583001 від 21.12.2020, згідно якої поліцейським розглядалася справа лише щодо правопорушення за ч. 1 ст. 126 КпАП України, інших доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_1 будь-якого іншого порушення Правил дорожнього руху, або його перебування в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події,що обґрунтовує підстави вимоги в нього посвідчення водія, суду не надано. Оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався) обставин, чи посилання на будь-які інші докази обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.

Жодних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та здійснення його зупинки у вказаний постанові час відповідачами не надано та оспорювані обставини не доведено, в тому числі не зазначено на підставі яких документів було встановлено особу, що притягувалася до адміністративної відповідальності, та відомості про посвідчення водія.

Суд звертає увагу, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі № 338/1/17 та від 29.04.2020 по справі № 161/5372/17.

Підтвердження, що постанова була винесена в порядку, встановленому ст.ст. 278, 279 КУпАП та що водію було надано можливість скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема чи були вирішені клопотання, дослідженні докази, чи були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, в постанові не відображено.

При цьому суд враховує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України), тобто саме відповідач в разі заперечення позивачем обставин притягнення його до адміністративної відповідальності зобов`язаний доводити правомірність своїх дій. На чому наголошено в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 в справі № 524/9716/16-а.

Належним відповідачем за даним позовом є Департамент патрульної поліції Національної поліції України, від імені якого відповідним інспектором було розглянуто справу про адміністративне правопорушення, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 по справі № 724/716/16-а.

Тому суд вважає, що правомірність прийняття оскаржуваної постанови відповідачем, з огляду на відсутність доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин, не доведено.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Оскільки в судовому засіданні не доведено керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний у постанові час та дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка передувала б ухваленню постанови, та відсутність доказів, на підставі яких винесено оскаржувану постанову, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, суд приходить до висновку, що постанову серії ЕАН №3583001 від 21.12.2020 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн слід скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення, що відповідає п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Оскільки ст. 286 КАС України в справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не передбачено способу відновлення порушених прав позивача шляхом визнання оскаржуваної постанови протиправною, тому позов, а саме в частині позовних вимог до Департамент патрульної поліції Національної поліції України, підлягає частковому задоволенню. В задоволенні іншої частини позовних вимог, в тому числі вимог, що пред`явлені до інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Довбуша Олександра Сергійовича як до неналежного відповідача, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 241 – 244, 246, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №3583001 від 21.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень пункту 3 Прикінцевих положень КАС України, до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи:

1)позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

2)відповідач інспектор роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Довбуш Олександр Сергійович, місцезнаходження: вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, поштовий індекс: 21010.

3)відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, поштовий індекс: 03048, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя: