Ухвала суду № 94365698, 28.12.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/56885/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бортницька В.В., при секретарі Орел А.А., з участю представника власника майна - адвоката Фоменко С.О., особи, за клопотанням якої накладено арешт - адвоката Теплюка В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання власника майна ОСОБА_1 - адвоката Фоменка Сергія Олександровича про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120201100000000753,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2020 ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 11.12.2020 року у справі №757/54707/20-к в кримінальному провадженні № 120201100000000753, на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 84/86, офіс 25, код ЄДРПОУ 22909018), а саме:

- адміністративно-житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці 8000000000:76:048:0016 та будь-які житлові і нежитлові приміщення у ньому;

- автомобіль марки ТОЙОТА «Ленд крузер 200» 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який належав ТОВ «СП «АТАД К»;

- автомобіль марки АУДІ «А8» 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який належав ТОВ «СП «АТАД К».

Вказане майно передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки до розгляду вказаного клопотання не було залучено ТОВ «СП «АТАД К» та керівника товариства ОСОБА_1 для встановлення всіх обставин справи, а відтак слідчий суддя не міг володіти інформацією щодо суб`єктного складу власників арештованого майна. ОСОБА_1 є фактичним власником частини будівлі у адміністративно-житловому будинку АДРЕСА_1 , а суд не дослідив дані обставини, а тому прийшов до помилкового висновку про належність адміністративно-житлового будинку АДРЕСА_1 цілковито Товариству з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 84/86, офіс 25, код ЄДРПОУ 22909018) і, як наслідок, прийняв необґрунтоване рішення про накладення на нього арешту. Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) (ч.2 ст.170 КПК України) є невмотивованим, оскільки слідчим суддею не досліджено питання чи поданий ОСОБА_2 цивільний позов у кримінальному провадженні та розмір нанесеної йому шкоди одночасно вказуючи про те, що він є спадкоємцем і це майно належить йому по праву.

24.12.2020 адвокат, представник Фоменко Сергій Олександрович подав в інтересах власника майна, особи, яка подала клопотання про скасування арешту майна, ОСОБА_1 , доповнення до клопотання зняття арешту з майна, в якому вказав, що накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) допускається виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч.6 ст.170 КПК). ОСОБА_1 не є підозрюваною у кримінальному провадженні № 120201100000000753. Окрім цього, передання арештованого майна на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , який не є його власником, є необґрунтованим, оскільки за загальними правилами, передбаченими ст.100 КПК України, арештоване майно може бути передане на відповідальне зберігання власнику. Крім того, положеннями ст.100 КПК України не передбачено повноважень слідчого судді на передання майна яке не є речовим доказом у кримінальному провадженні іншій особі, яка не є його власником.

В судовому засіданні адвокат, представник Фоменко С.О. , вимоги клопотання та доповнення до клопотання підтримав, просив його задовольнити та скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 11.12.2020 року у справі №757/54707/20-к.

Особа, за клопотанням якої було арештоване майно, адвокат Теплюк В.С.заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на наявність спору між спадкоємцями ОСОБА_4 .

Заслухавши осіб, що прибули до судового засідання, дослідивши матеріали, подані на обґрунтування клопотання та заперечень щодо його доводів, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що кримінальне провадження №120201100000000753 розслідується Головним слідчим управлінням Національної поліції України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2020 року у справі №757/54707/20-к задоволено клопотання Теплюка Владислава Сергійовича в інтересах ОСОБА_2 , накладено арешт на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 84/86, офіс 25, код ЄДРПОУ 22909018), а саме: адміністративно-житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці 8000000000:76:048:0016 та будь-які житлові і нежитлові приміщення у ньому; автомобіль марки ТОЙОТА «Ленд крузер 200» 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який належав ТОВ «СП «АТАД К»; автомобіль марки АУДІ «А8» 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який належав ТОВ «СП «АТАД К». Вказане майно передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди в межах п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки ОСОБА_2 в порядку ст..ст. 128, 129 КПК України у кримінальному провадженні № 120201100000000753 було пред`явлено цивільний позов.

При вирішенні питання про арешт майна відповідно до ст. 170 КПК України слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 5) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Для застосування п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України повинен встановити можливість відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Судовим розглядом встановлено, що 18.02.2011 року між ТОВ «СП «АТАД К» та громадянином ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №110215 за умовами якого ТОВ «СП «АТАД К» продало, а ОСОБА_4 придбав майнові права на приміщення площею 1000 (одна тисяча) квадратних метрів у адміністративно-житловому будинку АДРЕСА_1 .

25.05.2020 року між ТОВ «СП «АТАД К» та громадянином ОСОБА_4 укладено Додаткову угоду до Договору купівлі-продажу майнових прав №110215 від 18.02.2011р. відповідно до якої ОСОБА_4 придбав у ТОВ «СП «АТАД К» майнові права на приміщення площею 4924,1 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири) кв.м., у адміністративно-житловому будинку АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення НОМЕР_4 загальною площею 230,8 кв.м. на першому поверсі, нежитлове приміщення НОМЕР_4 загальною площею 515,2 кв.м. на другому поверсі, нежитлове приміщення НОМЕР_5 загальною площею 430,9 кв.м. на п`ятому поверсі, нежитлове приміщення НОМЕР_6 загальною площею 403,8 кв.м. на сьомому поверсі, нежитлове приміщення НОМЕР_7 загальною площею 403,6 кв.м. на восьмому поверсі, велосипедні (десять кімнат) НОМЕР_8 загальною площею 62,4 кв.м. на другому поверсі, велосипедні НОМЕР_9 загальною площею 76,9 кв.м. на першому поверсі, машиномісця 25 шт., квартири НОМЕР_10 загальною площею 2 800,5 (дві тисячі вісімсот п`ять десятих) кв.м.

25 травня 2020 року між ТОВ «СП «АТАД К», громадянином ОСОБА_4 та громадянкою ОСОБА_1 укладено Договір відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу майнових прав №110215 від 18.02.2011р. згідно якого ОСОБА_1 набула право вимоги за Договором купівлі-продажу майнових прав №110215 від 18.02.2011р. на нежитлові і житлові приміщення загальною площею 4924,1 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири) кв.м., у адміністративно-житловому будинку АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення НОМЕР_4 загальною площею 230,8 кв.м. на першому поверсі, нежитлове приміщення НОМЕР_4 загальною площею 515,2 кв.м. на другому поверсі, нежитлове приміщення НОМЕР_5 загальною площею 430,9 кв.м. на п`ятому поверсі, нежитлове приміщення НОМЕР_6 загальною площею 403,8 кв.м. на сьомому поверсі, нежитлове приміщення НОМЕР_7 загальною площею 403,6 кв.м. на восьмому поверсі, велосипедні (десять кімнат) НОМЕР_8 загальною площею 62,4 кв.м. на другому поверсі, велосипедні НОМЕР_9 загальною площею 76,9 кв.м. на першому поверсі, машиномісця 25 шт., квартири НОМЕР_10 загальною площею 2 800,5 (дві тисячі вісімсот п`ять десятих) кв.м.

Таким чином, ОСОБА_1 є фактичним власником частини будівлі у адміністративно-житловому будинку АДРЕСА_1 . В установленому законом порядку вказані договори недійсними не визнані.

При цьому, слідчим суддею не досліджено питання чи поданий ОСОБА_2 цивільний позов у кримінальному провадженні та розмір нанесеної йому шкоди, що вказує на невмотивованість накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) в порядку п. 4 ч.2 ст.170 КПК України. В свою чергу, ОСОБА_1 (власник майна, на яке було накладено арешт) не є підозрюваною у кримінальному провадженні № 120201100000000753, що виключає можливість накладання на її майно арешт відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, згідно з якої у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Окрім цього, передання арештованого майна на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , який не є власником арештованого майна, не відповідає вимогам КПК України

За загальними правилами, передбаченими ст. 100 КПК України, арештоване майно може бути передане на відповідальне зберігання власнику. Крім того, положеннями ст. 100 КПК України не передбачено повноважень слідчого судді на передання на відповідальне зберігання майна, яке не є речовим доказом у кримінальному провадженні, іншій особі, яка не є його власником.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Аналіз зазначеного законодавчого положення вказує на невідповідність рішення суду із передачі арештованого майна на відповідальне зберігання ОСОБА_2 чинному кримінальному процесуальному законодавству з огляду на:

1) відсутність у слідчого судді, суду повноважень із передачі майна на відповідальне зберігання під час вирішення питання про арешт майна;

2) неможливість передачі майна, що є речовим доказом в межах кримінального провадження, на відповідальне зберігання особі, що не є його власником (законним володільцем);

3) арештоване майно не відповідає критеріям, передбаченим ч. 6 ст. 100 КПК України;

4) відсутність в арештованого майна на час винесення ухвали слідчим суддею статусу речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Таким чином, арешт на майно ОСОБА_1 накладено необґрунтовано, оскільки даний захід забезпечення кримінального провадження застосовано щодо майна особи, яка не має статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несе за законом матеріальну відповідальність. При цьому, при накладенні арешту на майно ОСОБА_1 не було обґрунтовано розмір нанесеної шкоди особі, якою було подано клопотання про накладення арешту, а посилання на цивільний позов, як на підставу для накладення арешту, відсутнє. Окрім того, передача арештованого майна на відповідальне зберігання ОСОБА_2 є невмотивованою та необґрунтованою, оскільки він не є власником майна, арештоване майно не є речовими доказами в кримінальному провадженні, а слідчий суддя не має повноважень визначених КПК України про передачу арештованого майна на відповідальне зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оскільки під час судового провадження встановлено обставини, які вказують на належність арештованого майна ОСОБА_1 , відсутність правової підстави для накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), відсутність правової підстави передачі арештованого майна не власнику майну, є достатні підстави стверджувати, що арешт накладений на майно ОСОБА_1 необґрунтовано, та є свідченням необхідності застосування положень ч. 1 ст. 174 КПК України щодо скасування арешту майна ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 2, 16, 174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 120201100000000753 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2020 року у справі №757/54707/20-к на майно, майнові права на яке належить ОСОБА_1 (зареєстрована в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), а саме на приміщення загальною площею 4924,1 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири) кв.м. у адміністративно-житловому будинку АДРЕСА_1,а саме:

нежитлове приміщення НОМЕР_4 загальною площею 230,8 кв.м. на першому поверсі,

нежитлове приміщення НОМЕР_4 загальною площею 515,2 кв.м. на другому поверсі,

нежитлове приміщення НОМЕР_5 загальною площею 430,9 кв.м. на п`ятому поверсі,

нежитлове приміщення НОМЕР_6 загальною площею 403,8 кв.м. на сьомому поверсі,

нежитлове приміщення НОМЕР_7 загальною площею 403,6 кв.м. на восьмому поверсі,

велосипедні (десять кімнат) НОМЕР_8 загальною площею 62,4 кв.м. на другому поверсі,

велосипедні НОМЕР_9 загальною площею 76,9 кв.м. на першому поверсі,

машиномісця 25 шт.,

квартири НОМЕР_10 загальною площею 2 800,5 (дві тисячі вісімсот п`ять десятих) кв.м.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Бортницька