Ухвала суду № 94365686, 25.01.2021, Оболонський районний суд міста Києва

25.01.2021 Справа № 756/5137/17

Справа №756/5137/17

Провадження №6/756/135/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Тихої О.О., за участю секретаря судового засідання Сілантьєвої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого документа,

ВСТАНОВИВ:

Представник Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з вищезазначеною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що Оболонським районним судом міста Києва було видано судовий наказ від 15.05.2017 у справі №756/5137/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» 1039,08 грн. боргу за спожиту електричну енергію та судового збору у розмірі 800,00 грн.

15.11.2017 державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві було відкрито виконавче провадження №55135289 щодо виконання вищевказаного виконавчого документа.

28.08.2018 постановою державного виконавця судовий наказ Оболонського районного суду міста Києва від 15.05.2017 № 756/5137/17 було повернуто стягувану на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», однак, при пересилці зазначений наказ було втрачено.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 01.12.2020 замінено стягувача у справі №756/5137/17 з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (код ЄДРПОУ - 00131305) на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі»(код ЄДРПОУ - 41946011).

З урахуванням наведеного, просить видати дублікат судового наказу Оболонського районного суду міста Києва від 15.05.2017 у справі № 756/5137/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» 1039,08 грн. боргу за спожиту електричну енергію та судового збору у розмірі 800,00 грн.

Представник заявника до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась за невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду заяви.

Суд розглядає справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Ознайомившись з заявою та доданими до неї документами суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Оболонським районним судом міста Києва було видано судовий наказ від 15.05.2017 року у справі №756/5137/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» заборгованості за спожиту електричну електроенергію у розмірі 1039,08 грн., заборгованості за надані послуги центрального опалення в розмірі 4845,42 грн.; заборгованості за постачання гарячої води в розмірі 19224,76 грн. та судового збору в розмірі 800,00 грн.

15.11.2017 державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві було відкрито виконавче провадження №55135289 щодо виконання вищевказаного виконавчого документа.

Постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві від 28.08.2018 судовий наказ Оболонського районного суду міста Києва від 15.05.2017 № 756/5137/17 повернуто стягувачу.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 01.12.2020 заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», зацікавлені особи: Акціонерне товариство «К.ЕНЕРГО», Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», ОСОБА_1 , про заміну стягувача його правонаступником - задоволено частково та замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на його правонаступника Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у цивільній справі №756/5137/17 в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 1 039 грн. 08 коп. та судового збору в сумі 800 грн.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень чинного ЦПК Україниу разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

В силу ст. 129-1 Конституції України, ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст.431 ЦПК).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (правова позиція ВСУ у справі № 6-608цс15) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).

З огляду на зазначене, видача дублікату є дією адміністративних органів і суду, яка спрямована на усунення перепон у завершенні судового провадження та на виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд.

Дана позиція узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, котрий зокрема в справах "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю б як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Згідно з п.п.5, 6, 7 Розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно із п. 10 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У рішенні від 25.07.2002р. у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15 січня 2010 року справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконанні Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві перебував судовий наказ №756/5137/17 від 15.05.2017 року, виданий Оболонським районним судом міста Києва. 28.08.2018 державним виконавцем відповідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві. Проте, після ухвалення вказаною постанови, оригінал судового наказу був втрачені при пересилці, а тому стягувач не був обізнаний про повернення виконавчого документа.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року №3-рп/2010 у справі №1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України(про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Суд вважає, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про видачу дублікату виконавчого документа підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого документа - задовольнити.

Видати дублікат судового наказу Оболонського районного суду міста Києва від 15.05.2017 року у справі №756/5137/17 за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Тиха