Ухвала суду № 94364830, 20.01.2021, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа№ 693/210/20

Провадження № 1-кс/693/8/21

У Х В А Л А

20.01.2021 Жашківський районний суд Черкаської області

в складі : головуючого судді Коцюбинської Ю.Д.,

за участю секретаря судового засідання Чумак Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків заяву ОСОБА_1 про скасування арешту майна

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , потерпілій в кримінальному провадженні, звернувся до суду із заявою про скасування автомобілю «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви вказує, що на розгляд в суд передано обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12019250130000445 від 28.09.2019 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 вересня 2019 року близько 08 год. 40 хв. на автодорозі «Київ-Одеса» на 152 км + 890 м сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , типу «автобус-D», під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вантажного автомобіля «DAF FT XF 105.460», р.н. НОМЕР_3 , із напівпричепом бортовим - Е марки «SCHMITZ» моделі «SPR 24L 13.62», р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , типу «автобус-D», перекинувся, а пасажири, що в ньому знаходились отримали тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості.

Ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 01.10.2019 року накладено арешт на автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

Визначено місцем зберігання автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 територію ДП «Черкаський облавтодор» Філія «Жашківський райавтодор» за адресою: Черкаська область, місто Жашків, вул. Промислова, 2, куди даний транспортний засіб поміщено з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборонено ремонт, користування, відчуження та будь-яку зміну права власності арештованого майна до скасування арешту у встановленому законом порядку.

Заявник зазначає, що з лютого 2020 року в справі з різних підстав, зокрема через неявку обвинуваченого, не можливо було провести підготовче засідання. Потерпілим виявлено, що на теперішній час не забезпечено належних умов зберігання його транспортного засобу. Автомобіль отримав значні пошкодження, в тому числі відсутнє скло майже на всіх вікнах, до автомобіля потрапляє дощ та сніг, не виключається розукомплектація.

На підставі викладеного заявник просить скасувати арешт, накладений слідчим суддею, та передати автомобіль власнику на відповідальне зберігання.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заперечення, в якому зазначає, що у суду може виникнути необхідність оглянути в казаний транспортний засіб, тому ремонт автомобілю до закінчення судового розгляду неможливий.

Заявник в судове засідання не з`явився, на адресу суду скерував заяву, у якій просить розгляд клопотання проводити у його відсутності за наявними в справі матеріалами.

Неявка сторін не перешкоджає розгляду даного клопотання, оскільки таке розглядається протягом трьох днів після його надходження до суду.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Із змісту ч.1 ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положеннями ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення необхідно врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно абз. 3 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Окрім того, суд враховує, що санкція ст. 286 КК України не передбачає конфіскації майна або спеціальної конфіскації.

Отже, зважаючи на те, що експертні дослідження проведені, транспортний засіб експертами оглянутий, а відтак, ризики, викладені в ухвалі слідчої судді від 01.10.2019 року відпали, наявні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316, 369, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт автомобілю «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 накладений ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 01.10.2019 року.

Передати вказаний автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 зберігати автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 без права користування зазначеним транспортним засобом.

Заборонити ОСОБА_1 , а також іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження, зміну, ремонт вищевказаного транспортного засобу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Д. Коцюбинська