Рішення № 94364291, 21.01.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3595/20

Номер провадження 2-о/629/3/21

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової В.С.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Лозівська міська рада Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що у період часу, починаючи з січня 2013 року і по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 проживала разом однією сім`єю з ОСОБА_3 . До середини 2018 року, так як обоє працювали у ТОВ «Агрофірма «Наірі» на різних роботах, вони проживали у помешканні батьків заявника за адресою: АДРЕСА_1 . З середини 2018 року вони разом стали мешкати у будинку його батьків в АДРЕСА_2 . Увесь цей час вони вели спільне господарство і побут, мали спільний бюджет, спільно харчувались, спільно купували майно для користування, спільно дбали про домоволодіння як в селі Надеждівка так і в селі Іванівка. Підтримували їх у належному технічному стані, проводили капітальні і текучі ремонти. Від спільного життя ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась дитина ОСОБА_4 , яка, як і інші двоє дітей від іншого шлюбу, мешкали разом з ними. До того часу, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер чоловік заявника - ОСОБА_5 . За народженням дитини вона прийняла рішення реєструвати її на своє прізвище і у Книзі реєстрації народжень, за вказівкою, запис про батька дитини визначили як « ОСОБА_4 ». Впродовж 2019-2020 року вони намагались зареєструвати шлюб, але різні обставини ставали на заваді. Зокрема, наприкінці 2019 року та у 2020 році чоловіка стали турбувати болі у печінці та за висновками фахівців 16 травня 2020 року у нього була діагностовано дифузно-вогнищева патологія печінки. За ОСОБА_3 вона доглядала та дбала про нього, але ІНФОРМАЦІЯ_4 він раптово помер. На даний час вона мешкає разом зі всіма дітьми у своїх батьків в селі Надеждівка та не має власного житла, коли житловий будинок в селі Іванівка стоїть пустий і у відсутність родичів, які б про нього дбали, буде приходити у неналежний стан. Особи, які б могли бути родичами ОСОБА_3 , їй не відомі. Таким чином, встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу їй необхідне для спадкування за законом четвертої черги.

Заявник та її представник адвокат Шаповал Л.І. у судовому засіданні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, зазначених у заяві.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, вирішення справи залишив на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 з 27.09.2003 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 народилася донька - ОСОБА_4 . За вказівкою матері дитини, відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України батьком дитини записано ОСОБА_7 .

Заявник зазначає, що починаючи з січня 2013 року по 17 липня 2020 року вона проживала разом однією сім`єю з ОСОБА_3 . До середини 2018 року, так як обоє працювали у ТОВ «Агрофірма «Наірі» на різних роботах, вони проживали у помешканні батьків заявника за адресою: АДРЕСА_1 . З середини 2018 року вони разом стали мешкати у будинку його батьків в АДРЕСА_2 .

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За відомостями з погосподарських книг по селу Іванівка щодо об`єкта погосподарського обліку, ОСОБА_3 з дружиною по день смерті були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

У ОСОБА_3 є рідний брат - ОСОБА_9 , який деякий час з дружиною ОСОБА_10 також був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

У липні 2020 року ОСОБА_10 зверталась до Лозівського ВП ГУНП в Харківській області з заявою, в якій вона просила притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка забрала всі речі з будинку покійного ОСОБА_3 - брата її чоловіка, будинок зачинила на замок та ОСОБА_10 не може потрапити до будинку, щоб оглянути, які саме речі у ньому відсутні.

За вказаним фактом Лозівським ВП ГУНП в Харківській області було проведено перевірку та прийнято рішення про припинення розгляду матеріалу, оскільки в ситуації, яка склалася між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , вбачаються цивільно-правові відносини, які вирішуються в судовому порядку.

В ході перевірки була опитана ОСОБА_1 , яка пояснила, що приблизно на протязі одного року та семи місяців вона перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 та мешкали вони в АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_3 вона 19.07.2020 року переїхала до свого будинку в АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що працювала разом з ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 вона знає з дитинства. ОСОБА_1 познайомилась з ОСОБА_3 приблизно у 2013 році на роботі у Агрофірмі «Наірі». Вона чула, що у них народилась спільна дитина. Вони жили в с. Надеждівка, вели своє господарство. Оскільки у ОСОБА_3 був автомобіль, вони їздили до м. Лозова разом для того, щоб придбати речі для господарства. Знає, що вони придбали пральну машину, купували одяг, взуття. Останні 2 роки вони переїхали жити до будинку ОСОБА_3 у с.Іванівка. Вони часто їздили разом на роботу і з роботи. Після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_1 повернулася жити до с. Надеждівка разом з дітьми. У неї було враження, що це одна сім`я, жили вони дружно. В гостях у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вона не була. Вони товаришували, але більше спілкувалися на роботі.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданніпояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 останні два роки мешкали разом у с. Іванівка, як сім`я, вони вели спільне господарство, разом їздили на роботу. Її чоловік казав їй, що у ОСОБА_3 народилася донька.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданніпояснила, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 2016 року вона працювала разом на фірмі. Знає, що ОСОБА_3 з ОСОБА_1 спілкувалися, а останній час вони жили разом. Останні 2 роки вони жили в с. Іванівка, перед цим проживали в АДРЕСА_1 . Бачила, як вони разом ходили по селу, до магазину. Коли ОСОБА_3 захворів, вони збирали йому гроші на ліки, які передавали ОСОБА_1 . ОСОБА_3 дуже часто говорив про ОСОБА_4 , показував фотографії в телефоні, розповідав, як він був у ОСОБА_4 на святі в дитсадку. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 вели спільне господарство, вони купували разом вугілля, садили город, купували речі для дитини, їжу. Відносно першої дружини ОСОБА_3 їй нічого не відомо. В с. Надеждівка ОСОБА_1 з ОСОБА_3 жили приблизно з 2013 року до 2018 року, потім поїхали в с. Іванівку. В гості до ОСОБА_3 з ОСОБА_1 вони приходили взимку на початку 2018 року, в гостях у них вона була декілька разів. В с. Іванівка вона ніколи не була в гостях у ОСОБА_3 з ОСОБА_1 . Про мешкання ОСОБА_3 з ОСОБА_1 в с. Іванівка їй нічого не відомо. Точно знає, що вони разом приїжджали і виїжджали на роботу. Вони обідали разом, розмовляли, обговорювали дитину. В магазин разом ходили. Про ОСОБА_4 їй відомо, що це дитина ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . ОСОБА_3 завжди казав, що ОСОБА_4 його донька. Вони бачили, що ОСОБА_3 з ОСОБА_1 зустрічалися. Потім ОСОБА_1 була вагітна, народилася ОСОБА_4 . ОСОБА_3 завжди приймав участь у вихованні, купував продукти, речі, ходив на свята в дитсадок, показував фото. ОСОБА_3 показував торт, який вони з ОСОБА_1 купили на день народження. Речі для ОСОБА_4 купували разом.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданніпояснила, що з 2005 року працює в агрофірмі «Наірі» разом з ОСОБА_1. У 2012-2013р. на агрофірмі почав працювати ОСОБА_3 . Бачили, що ОСОБА_1 з ОСОБА_3 зустрічаються, потім у них народилась ОСОБА_4 . Чула, як ОСОБА_3 казав, що це його донька. У 2018 році вона перейшла працювати до магазину. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 разом приходили за продуктами, з дитиною за речами, купували все разом, у них були спільні кошти. Вони мешкали неподалік від неї на різних вулицях. У них є ділянки городу, які знаходяться рядом друг з другом. Бачила, що вони разом працюють, прибирають, огород садять, на роботу ходять. Щодо обставин відносно будинку за місцем проживання в с. Надеждівка пояснила, що вони зустрічалися на почті, вони приходили платити за комунальні послуги. Інколи вона була в гостях у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в с. Надеждівка, обстановка була, як у звичайної сім`ї, речі були обох. Про першу дружину ОСОБА_3 їй відомо, знає, що вона померла. Це вже коли жінка померла, ОСОБА_3 з ОСОБА_1 жили разом. У село Іванівка ОСОБА_3 з ОСОБА_1 приїхали десь в кінці 2018 року. В селі Надеждівка ОСОБА_3 з ОСОБА_1 мешкали разом приблизно з 2016 року, точно не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_9 - рідний брат померлого ОСОБА_3 пояснив у судовому засіданні, що ОСОБА_1 з ОСОБА_3 проживали разом останні 2 місяці, коли він захворів. Не знає, чи проживали вони в с. Надеждівка. ОСОБА_1 знає півтора роки. ОСОБА_3 нічого не розповідав про дитину. Вони з братом мешкали у різних селах, на відстані 3-3,5 км друг від друга. З братом вони спілкувалися приблизно раз у неділю, бувало і раз у місяць. Спілкувались вони і по телефону. Про його життя він був обізнаний, оскільки це його рідний брат, інших сестер чи братів вони не мали. Вони зустрічалися частіше на його території. Він бачив заявницю в будинку ОСОБА_3 , речі також бачив. Він знав, що ОСОБА_3 з нею почав зустрічатися давно, коли офіційна дружина була ще жива. Дружиною ОСОБА_3 не називав ОСОБА_1 , називав її по імені. Щодо їх спільного бюджету нічого не знає. З загальних речей у них була мультиварка, яку подарував син. Свята святкували разом з ОСОБА_1 . На якісь свята брат його не запрошував. Розмови про дитину взагалі не було. У ОСОБА_3 своїх дітей не було, перша дитина померла при пологах. За 1,5 роки з ОСОБА_3 діти ОСОБА_1 не проживали. Декілька разів ОСОБА_3 привозив дітей ОСОБА_1 до себе додому на декілька годин. Він не запитував, чому діти не мешкали разом з ними. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 працювали разом. Дитина там в дитсадок ходила, жила з батьками ОСОБА_1 . ОСОБА_3 після смерті батьків роздавав городи, він відмовився від них. З господарства у нього були одна собака та один кіт, яких годував ОСОБА_3 . Щодо будинку він ще не вирішив, що з ним буде робити далі. До ОСОБА_1 ставиться негативно, оскільки вона в ніч після поховання ОСОБА_3 двома вантажними машинами вивезла всі речі. Вони з цього приводу подавали заяву до поліції. Поліція зробила ОСОБА_1 попередження. Дружина ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , до її смерті він з дружиною мешкав разом як одна сім`я.

Заявником зазначено у заяві, що вона просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу для спадкування за законом четвертої черги.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5-ть років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Верховний Суд у постанові від 12.08.2019 року у справі № 521/16365/15 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Верховний Суд відхилив доводи касаційної скарги про те, що спадкодавець та позивач ніколи не були зареєстровані за однією адресою, оскільки такі обставини не можуть бути підставою для підтвердження або спростування факту спільного проживання, тому що норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини не вимагають наявності такого факту. Суд вказав, що закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи показання свідків, суд дотримується встановленого ст. 89 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд, оцінюючи у сукупності пояснення заявника, покази допитаних у судовому засіданні свідків, а також наданих доказів, приходить до висновку, що вони підтверджують факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю без шлюбу лише після смерті дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Щодо взаємовідносин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до 2018 року, загалом, показання свідків свідчать лише про факт їх знайомства, проведення деякого часу разом, та не підтверджують факту наявності у них взаємних прав та обов`язків, спільного побуту, виникнення та існування усталених відносин, що притаманні подружжю.

Надані заявником фотографії та факт народження у ОСОБА_1 дитини - ОСОБА_4 також не доводять факту спільного проживання її з ОСОБА_3 однією сім`єю без шлюбу.

Таким чином, судом встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю без шлюбу у період з 2018 року до дня смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заявником не надано належних та допустимих доказів про те, що вона проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 2013 року по 2018 рік.

Оскільки встановлення факту проживання сторін по справі однією сім`єю без реєстрації шлюбу має значення лише у випадку встановлення такого факту не менш як за п`ять років до часу відкриття спадщини, а судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю без шлюбу проживали менш ніж два роки до смерті останнього, що не має ніяких юридичних наслідків, суд відмовляє у задоволенні вимог заявника.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 294, 319 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Лозівська міська рада Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи також до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Лозівська міська рада Харківської області, адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1.

Суддя О.Г. Попов

Повний текст рішення виготовлено 25 січня 2021 року.