Вирок № 94363123, 25.01.2021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1080/20

Провадження № 1-кп/541/34/2021

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Куцин В. М.,

секретаря судових засідань Байва Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження № 12020170260000175 від 05.03.2020 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Миргород, Полтавської області, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

Миргородським міськрайонним судом Полтавської області -18 серпня 2004 за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 р.; 23.06.2005 за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

31.03.2011 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 190, ч.3 ст.186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 11.10.2011 за ч. 2 ст. 185, ст. 356, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна; 23.12.2011 за ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 70КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна; 25.06.2018 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання; 13.12.2019 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, -

за ст. 308 ч.2, ст. 309 ч.1 КК України,

з участю сторін та інших учасників судового провадження

прокурора Корсуна В. С.,

захисника ,адвоката Долженко О. М.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2020 в ранковий час доби, близько 08.00 год., ОСОБА_3 , в супереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, маючи умисел, спрямований на незаконне вилучення наркотичного засобу, а саме його вимагання та подальше відкрите викрадення у потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії для наркозалежних людей комунального некомерційного підприємства «Миргородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Миргородської міської ради Полтавської області, а саме синтетичного препарату опійної групи метадону, з метою незаконного отримання наркотичних засобів та їх викрадення для власних потреб, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, керуючись корисливим мотивом і переслідуючи мету незаконного отримання наркотичних засобів, прибув до першого поверху будівлі поліклінічного відділення Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги», розташованого за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 149-А.

Цього ж дня 18.03.2020 в період часу з 08.20 год. по 08.30 год., ОСОБА_3 , перебуваючи за вищевказаною адресою, реалізовуючи свої злочинні наміри, знаючи, що потерпілий ОСОБА_2 кожної середи відповідно до програми замісної підтримувальної терапії для наркозалежних людей прибуває до комунального некомерційного підприємства «Миргородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Миргородської міської ради Полтавської області для отримання тижневої дози, а саме трьох блістерів із наявними у них таблетками синтетичного опіоіду - метадону в загальній кількості 28 таблеток в коридорі 1 поверху неподалік запасного виходу із будівлі вищезазначеного закладу перекрив вільний рух потерпілому ОСОБА_2 . Висловлюючи погрози застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, а саме погрози застосування відносно нього сили та спричинення йому тілесних ушкоджень, висловив незаконну вимогу передачі наркотичного засобу останньому. Після цього ОСОБА_3 , розуміючи, що після пред`явлених вимог, поєднаних з погрозами про передачу метадону, потерпілий так і не передав йому наркотичний засіб, реалізовуючи свої злочинні наміри, діючи відкрито для потерпілого, шляхом ривка відкрито викрав, а саме вихопив з рук потерпілого один медичний блістер №7921019 на десять пігулок, в якому містилося шість пігулок метадону, якими ОСОБА_3 відкрито заволодів шляхом грабежу. З викраденим наркотичним засобом вийшов на подвір`я, де мав реальну можливість первинно розпорядитися відкрито викраденими пігулками, які відповідно до висновку судової експертизи дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № 717 від 06.04.2020 - у своєму складі містять метадон, який віднесений до наркотичних засобів обіг яких обмежено та загальна маса метадону в наданих на дослідження 6 таблетках становить - 0,138 грам, який відповідно із «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим Постановою КМ України №770 від 06.05.2000, таблиці II списку 1 - віднесений до переліку наркотичних засобів, обіг яких обмежено, який ОСОБА_3 незаконно вимагав та відкрито викрав у ОСОБА_2 , чим довів свій злочинний намір, направлений на вимагання та викрадення наркотичного засобу, поєднаного із погрозами застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, до кінця.

Крім цього, 18.03.2020 в період часу з 08.20 год. по 08.30 год. ОСОБА_3 , всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, перебуваючи в приміщенні будівлі поліклінічного відділення Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги», розташованого за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 149-А, реалізовуючи свої злочинні наміри, маючи умисел та бажання, направлені на незаконне зберігання наркотичного засобу - метадону, а саме медичного блістера із 6 (шістьма) таблетками препарату «Метадону-ЗН», яким незадовго до цього він заволодів у потерпілого ОСОБА_2 , з метою особистого вживання, без мети подальшого збуту. Розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер та караність своїх дій, діючи з прямим умислом, помістив вищезазначений блістер з таблетками метадону до лівої внутрішньої кишені своєї куртки та з того часу почав незаконно зберігати при собі, без мети збуту.

В подальшому, того ж дня, 18 березня 2020 в період часу з 08.31 год. по 09.33 год. під час затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України та проведення огляду його особистих речей, в лівій внутрішній кишені куртки працівниками поліції виявлено та вилучено в опечатаному вигляді фрагмент пластикового м`яча з речовиною білого кольору, а також блістер з написом «Метадон ЗН» з позначенням 7921019 до 11.2024, в якому міститься 6 (шість) таблеток білого кольору, які відповідно до висновку судової експертизи дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №717 від 06.04.2020 - у своєму складі містять метадон, який віднесений до наркотичних засобів обіг яких обмежено та загальна маса метадону в наданих на дослідження 6 таблетках становить - 0,138 грам, який відповідно із «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим Постановою КМ України №770 від 06.05.2000, таблиці II списку 1 - віднесений до переліку наркотичних засобів, обіг яких обмежено, який ОСОБА_3 незаконно зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_3 незаконно вимагав та викрав наркотичні засоби, з погрозами застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та незаконно зберігав наркотичні засоби без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винув скоєнні інкримінованого йому злочину визнав частково. Суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_2 є його приятелем, вони знайомі близько одного року. Він та потерпілий перебувають на програмі замісної терапії, та отримують таблетками препарату «Метадону-ЗН». Вранці 18 березня 2020 року він пішов на програму замісної терапії в поліклініку Миргородської ЦРЛ. Де зустрів потерпілого у якого був синець на обличчі. ОСОБА_2 повідомив, що у нього забирають метадон та попросив допомоги. Після отримання препарату він разом з потерпілим вийшов з кабінету лікаря. На коридорі у потерпілого взяв медичний шприц, який йому був необхідний для вживання шляхом ін`єкцій метадону, який він не проковтнув в кабінеті лікаря і зберігав в пластиковому шарику в кишені куртки, що був вилучений у нього під час затримання. Не заперечував зберігання наркотичного засобу для власного вживання. Метадон він у потерпілого не вимагав і не забирав. Стверджував, що потерпілий його оговорив щодо вимагання та відкритого викрадення ним у ОСОБА_2 наркотичного засобу, з метою уникнення відповідальності за збут наркотичних засобів, який він здійснював систематично та що було зафіксовано на відеозапису який досліджувався судом. Під час затримання у нього не було вилучено таблеток метадону, інших доказів вимагання та погроз ним на адресу ОСОБА_2 не має.

Крім часткового визнавальних показань обвинуваченого винність ОСОБА_3 в скоєнні злочину підтверджується доказами, визнаними судом допустимими і перевіреними в судовому засіданні, які узгоджуються між собою.

Поясненнями наданими суду потерпілим ОСОБА_2 який суду повідомив що він перебуває на програмі замісної терапії та отримує таблетки метадону в поліклініці в місті Миргород. Він отримував таблетки на 7-10 днів по 4 таблетки на кожен день. Коли він познайомився з ОСОБА_3 то повідомив останньому, що він отримує препарат на 7-10 днів. Останні п`ять місяців до затримання ОСОБА_3 щоразу коли потерпілий отримував метадон на вимогу обвинуваченого він або віддав або той у нього виривав з рук частину отриманих ним таблеток. ОСОБА_3 постійно висловлював погрози, були випадки коли шарпав його за одяг в наслідок чого була пошкоджена куртка, і він боявся що обвинувачений застосує до нього фізичну силу, так як той значно молодший віком та фізично розвинутий і сильніший. Також обвинувачений здійснював на нього психологічний тиск. Внаслідок того що обвинувачений забирав у нього препарат він не мав можливості контролювати свій стан здоров`я так як таблеток не вистачало на відповідний термін, що негативно впливало на його поведінку, самопочуття, фізичний стан на відносини в сім`ї. Тому він з цього приводу вирішив звернутися в поліцію, написав заяву та погодився приймати участь у розкритті злочину. 18 березня пішов в поліклініку де отримав таблетки на 7 днів 28 штук. Виходячи з кабінету лікаря зустрів ОСОБА_3 та йому повідомив, що більше таблетки йому давати не буде, однак той наполягав. Знаючи що якщо він не віддасть частину метадону буде застосовано фізичне насильство, боячись за своє здоров`я пішов за обвинуваченим у віддалений коридор де обвинувачений вихватив у нього з рук 1 блістер. Цього дня ОСОБА_3 тілесні ушкодження йому не завдавав. Після чого обвинувачений вийшов разом з ним на подвір`я де виник інцидент з іншими особами які відвідують програму замісної терапії в ході якого він напевно загубив частину таблеток, оскільки коли прийшов до працівників поліції які його чекали у нього залишився лише один блістер де було 6 таблеток так як 4 він вжив у кабінеті лікаря. Після затримання та арешту ОСОБА_3 вимагав щоб він відмовився від наданих раніше свідчень. З цією метою до нього додому приїхав ОСОБА_3 повідомив ,що з ним хоче поспілкуватися ОСОБА_3 та передав мобільний телефон на який телефонував обвинувачений та пропонував потерпілому відмовитися від наданих раніше свідчень. Наголошував ,що він не збував метадон. Підстав обмовляти обвинуваченого у нього немає і не обмовляє обвинуваченого, а звернувся з заявою поліції з метою свого захисту. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Свідченнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що є працівниками КНП «Миргородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Миргородської міської ради Полтавської області,та працюють на посаді лікаря та медичної сестри відповідно у кабінеті де здійснюється програма замісної підтримувальної терапії для наркозалежних осіб. Свідки суду повідомили, що потерпілий ОСОБА_2 насправді є учасником цієї програми тривалий час та отримує препарат «Метадон ЗН» на декілька днів, так як переведений на амбулаторне лікування оскільки працює. ОСОБА_3 учасником програми став пізніше та отримував препарат щоденно. Потерпілий скаржився що інші учасники програми у нього забирають частину препарату, його очікують та залякують, але прізвищ цих осіб не називав. Однак ні тілесних ушкоджень ні пошкодженого одягу у потерпілому вони не бачили. Крім того, свідок ОСОБА_4 повідомила, що на прохання потерпілого вона його проводжала щоб після виходу з кабінету в останнього не забирали метадон.

Поясненнями свідка ОСОБА_6 , яка є співмешканкою потерпілого, яка підтвердила, що ОСОБА_2 один раз на тиждень отримує в лікарні міста Миргород таблетки як наркозалежна людина. Одного разу він повернувся з тілесними ушкодженнями, синцями на обличчі та в порваній куртці і тоді повідомив що в нього забирають частину метадону, однак хто і скільки забирає не повідомляв. Коли не вистачало препарату у чоловіка значно погіршувався стан здоров`я, він не міг вести нормальний спосіб життя. В квітні 2020 року до них додому приїздив молодий хлопець який надав телефон щоб чоловік поговорив з ОСОБА_3 чи ОСОБА_3 . Вона чула телефонну розмову в ході якої співрозмовник пропонував ОСОБА_2 змінити свідчення щодо обставин скоєння злочину та пропонував заплатити за це гроші. Останні 4-5 місяців будь -яких проблем у чоловіка зі станом здоров`я через недостачу препарату немає.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що в його присутності потерпілий повідомляв працівникам поліції що у нього забирають таблетки які він отримує в лікарні як наркозалежна особа. При цьому називав лише одну людину однак прізвище він не пам`ятає.

Свідченнями свідка ОСОБА_8 , який був присутнім як понятий при затриманні обвинуваченого. Під час затримання у ОСОБА_3 серед іншого було були виявлені у коробочці від Кіндер - сюрпризу пігулки, а також пластинка з таблетками де не вистачало декілька таблеток. Все виявлене в його присутності було вилучене та опечатане.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що він був запрошений працівниками поліції для участі у слідчій дії. В ході проведення якої ОСОБА_2 повідомив що в нього забирають ліки які він отримує перебуваючи на «метадоновій програмі». Через деякий час ОСОБА_2 повернувся та передав працівникам поліції в його присутності блістер де було декілька таблеток які в нього залишилися.

Свідченнями свідків ОСОБА_10 , який пояснив, що йому відомо що ОСОБА_2 добровільно надавав таблетки ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_11 повідомив, що зі слів потерпілого йому відомо що у останнього забирають таблетки метадону та підтвердив, що 18 березня 2020 року у нього насправді виник конфлікт з ОСОБА_2 , в ході якого він завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , однак він не має відношення до кримінального провадження яке розглядається і на даний час конфлікт розв`язаний.

Свідчення свідків та потерпілого, які узгоджуються між собою об`єктивно підтверджуються сукупністю доказів які є належними та допустимими.

Заявою потерпілого ОСОБА_2 від 05.03.2020 року про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , який протягом останніх півроку систематично вимагає погрожуючи фізичною розправою таблетки «Метадон3Н», які він отримує як учасник програми «замісної терапії».

Витягом з ЄРДР №120201703260000175 від 05.03.2020 відповідно до якого внесені відомості про систематичне застосування ОСОБА_3 насильства та вимагання і привласнення нарковмісного препарату « Метадон- 3н» у ОСОБА_2 та виявлення у ОСОБА_3 при затриманні під час обшуку 18.03.2020 , фрагменту пластикового м`яча з речовиною білого кольору та поруч з останнім блістера з написом «Метадон3Н» в яком уміститься 6 таблеток білого кольору які містять у своєму складі метадон загальною масою 0,138 грм.

Протоколом проведення спеціального слідчого експерименту від 18.03.2020 на підставі постанови прокурора Миргородської місцевої прокуратури 17.03.2020 року та протоколом про результати аудіо відео контролю особи проведеного на підставі ухвали слідчого судді Полтавського апеляційного суду №1061т від 13.03.2020 та їх відеозаписом з яких вбачається. Що в період з 08 год.20 хв. до 08 год 24 хв. ОСОБА_2 отримавши 28 таблеток препарату «Метадон» на блістерах вживає 4 пігулки в присутності лікаря. Після чого разом з ОСОБА_3 залишає кабінет лікаря та слідує за останнім по коридору висловлюючи прохання обвинуваченому не вчиняти якихось дій. Однак ОСОБА_3 висловлюючись нецензурною лайкою не звертає уваги на прохання потерпілого, вириває з рук останнього, як стверджує потерпілий щойно отриманий блістер препарату «Метадон» та направляється на вихід з приміщення не реагуючи на прохання потерпілого «не забирати, повернути» щойно вилучений у нього предмет. При виході з приміщення поліклініки відбувається суперечка між потерпілим, обвинуваченим та іншими особами.

Протоколом затримання ОСОБА_3 в ході якого проводилася відео зйомка, де зафіксовано, що 18 березня 2020 рокуо 08 год 31 хв. під час затримання ОСОБА_3 серед іншого з внутрішньої лівої кишені куртки, в яку був одягнутий останній виявлено та вилучено фрагмент пластикового м`яча з речовиною білого кольору та ліву кишеню куртки.Поруч з ОСОБА_3 під час його затримання, виявлений та вилучений на землі блістер з наявними 6 таблетками «Метадон-3Н».

Протоколом огляду речей від 18.03.2020 року та здійсненим відеозаписом при його проведенні в ході якого оглянуто блістер медичного препарату що має назву «Метадон3Н» де наявні 6 таблеток та відсутні 4 таблетки, який видав ОСОБА_2 .

Протоколом огляду документів від 18.03.2020 року - листка призначення для амбулаторного лікування виданого 09.01.2020 року ОСОБА_2 для отримання медичного препарату «Метадон3Н» в тому числі і18.03.2020 року в кількості 100 мг.

Витягом з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , копією витягу журналу обліку наркотичних препаратів в кабінетах замісної терапії, копією листків призначень препаратів наркотичних засобів психотропних речовин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , копією видаткової накладної № 12 від 13.01.2020 та №13 від 06.02.2020 року, які отримані на підставі ухвали слідчого судді від 24.02.2020 року.

Висновком судово-хімічної експертизи, №717 від 06.04.2020 встановлено, що вилучені в ході затримання ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 таблеток загальною масою 3,002г становить 0,138 г метадону, що є наркотичними засобами обіг яких обмежено.

Висновком судово-хімічної експертизи, №714 від 10.04.2020 встановлено, що вилучені в ході затримання ОСОБА_3 в м. Миргороді на вулиці Гоголя, 149 порошкоподібна речовина білого кольору у полімерному предметі круглої форми, містить метадон маса якого 0,01307г, на поверхні синтетичної тканини виявлений метадон маса якого 0,00013г метадону, що є наркотичними засобами.

Висновком судово-хімічної експертизи, №715 від 02.04.2020 відповідно до якого вирізана частина блістера препарату «МЕТАДОН-ЗН» з двома таблетками, містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, загальною масою останнього 0,0456 г.

Речовими доказами, блістер з препаратом «МЕТАДОН-ЗН» з витиснутим позначенням «7921019 до 11.2024.», в якому знаходилися шість таблеток, які відповідно до висновку експерта №717 від 06.04.2020 у своєму складі містять метадон,загальною масою 0,138г, фрагмент пластикового м`яча з речовиною білого кольору, що відповідно до висновку експерта №714 від 10.04.2020 містить метадон, маса якого 0,01307г, внутрішня кишеня куртки ОСОБА_3 , на поверхні якої виявлений метадон, маса котрого становить 0,00013г, вирізана частина блістера препарату «МЕТАДОН-ЗН» з двома таблетками, що відповідно до висновку експерта №715 від 02.04.2020 містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, з загальною масою останнього 0,0456г .

Метадон згідно «Таблиці ІІ» «Списку №1 .Наркотичні засоби , обіг яких обмежено», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», є наркотичним засобом.

ОСОБА_3 обвинувачується у вимаганні, викраденні наркотичного засобу вчиненому із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 308 КК України.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 308 КК України, передбачає чотири самостійні дії: викрадення, привласнення, вимагання, заволодіння шляхом шахрайства .

Кваліфікуюча ознака ч.2 ст. 308 КК України яка інкримінується обвинуваченому.

Викрадення - це незаконне таємне або відкрите (шляхом крадіжки чи грабежу) вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з підприємств, організацій , установ незалежно від форм власності або в окремих громадян.

Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 308 КК України, залежить від способу вилучення наркотичних засобів.

Викрадення наркотичних засобів шляхом крадіжки або грабежу, а також заволодіння ними шляхом шахрайства вважається закінченим злочином з моменту, коли винна особа заволоділа засобами, речовинами або їх аналогами і має реальну можливість розпорядитися чи користуватися ними (заховати, передати іншим особам, вжити).

Погроза застосування насильства, яке не становить небезпеки для життя чи здоров`я потерпілого, є психічним насильством, яке полягає у залякуванні потерпілого негайним застосуванням до нього фізичного насильства. Погрозу насильством як ознаку об`єктивної сторони у ст. 186 КК поставлено в один ряд із застосуванням насильства. Отже, ця погроза рівнозначна фізичному насильству і має бути безпосередньою та сприйматися потерпілою особою як така, що має негайно бути виконана.

Вимагання- це дії що полягають у насильстві або а погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або до близьких йому осіб у майбутньому.

Вимагання таких засобів або речовин вважається закінченим з моменту пред`явлення потерпілому вимоги, поєднаної з відповідною погрозою, зазначеною у ст. 189 ККУ. Погроза при вимаганні має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована.

Смисл погрози при вимаганні полягає у залякуванні особи, до якої пред`явлена вимога, з метою забезпечити вигідну для винного поведінку.

Погроза при вимаганні повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити з суб`єктивного ставлення до неї винного і суб`єктивного сприйняття її потерпілим.

Реальність погрози для вимагача не означає, що він дійсно має намір обов`язково її виконувати. Достатньо, щоб винний вважав, що залякування, яке він застосовує, сприймається потерпілим як таке, що цілком може бути реалізоване і спроможне примусити його робити певним чином. Реальність погрози для потерпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою погрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує вимогу вимагача. Погроза при вимаганні може бути виражена у будь якій формі; усно чи письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки, та/або іншими способами. Водночас, для того щоб мати бажану для вимагача дію, погроза повинна бути доведена до свідомості потерпілого.

В окремих випадках при вимаганні погроза може і не висловлюватись у звичайному смислі цього слова. Вимагач може обмежитись пред`явленням майнової вимоги, якщо розуміння об`єктивно існуючої погрози випливає із відносин між потерпілим і вимагачем, які передували вимаганню, інших обставин, які дають підстави робити висновок про можливе заподіяння шкоди. У таких випадках вимагач розраховує, що потерпілому без пред`явлення погрози зрозуміло про можливе заподіяння йому або його близьким певної шкоди, якщо він не виконає пред`явленої вимоги.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував, факт застосовування фізичного чи психічного насильства чи погрози його застосування до потерпілого ОСОБА_2 з метою заволодіння наркотичними препаратами та заволодіння 18 березня 2020 року наркотичними препаратами погрожуючи застосувати насильство до потерпілого .

Звертаючись 05.03.2020 року до Миргородського ВП ГУНП у Полтавській області з заявою про вчинення злочину, ОСОБА_2 вказував, що ОСОБА_3 на протязі останніх півроку погрожуючи йому фізичною розправою вимагає передачі таблетки «Метадону3Н», які він отримує в Миргородській ЦРЛ, як учасник програми замісної терапії.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 стверджував, що ОСОБА_3 здійснював на нього психологічний тиск під час вимагання метадону. Пояснював, що 18.03.2020 року обвинувачений йому тілесних ушкоджень не заподіював, що об`єктивно підтверджується відеозаписом спеціального слідчого експерименту, однак потерпілий боячись за своє здоров`я та знаючи що якщо він не віддасть частину метадону обвинувачений може застосувати фізичне насильство, прослідував за останнім у віддалену, безлюдну частину коридору де обвинувачений відкрито заволодів наркотичними засобами належними потерпілому.

Беручи до уваги обставини викладені з заяві потерпілого, його свідчення в суді, пояснення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , щодо подій які мали місце у відносинах потерпілого з обвинуваченим протягом певного періоду до часу вчинення злочину які узгоджуються між собою, суд вважає що 18.03.2020 року ОСОБА_3 при вимаганні та викраденні наркотичних засобів погроза не висловлювалась у звичайному смислі цього слова. Вимагач обмежився лише пред`явленням майнової вимоги, а об`єктивно існуюча погроза випливає із відносин між потерпілим і вимагачем, які передували вимаганню та інших обставин (різниця у віці, фізичному розвитку, прибуття потерпілого з іншого населеного пункт, не належність його до кола спілкування обвинуваченого, як стверджував свідок ОСОБА_11 ) дали підстави потерпілому робити висновок про можливе заподіяння шкоди. В даному випадку вимагач розраховував що потерпілому без пред`явлення погрози зрозуміло про можливе заподіяння йому певної шкоди, якщо він не виконає пред`явленої вимоги.

На думку суду не заслуговують на увагу свідчення свідка ОСОБА_3 що в його присутності потерпілий повідомляв обвинуваченому, що той обмовив останнього так як до цього його примусили працівники поліції, оскільки вони не підтвердженні будь-якими доказами.

Суд вважає безпідставними твердження захисту про недоведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст. 308 КК України поза розумним сумнівом зважаючи навищевикладені обґрунтування та безпосередній аналіз доказів обвинувачення в ході судового розгляду справи.

Невизнання вини у скоєнні злочину передбаченого ст. 308 КК України та твердження ОСОБА_3 що 18.03.2020 року він забрав у потерпілого медичний шприц, а потерпілий його обмовив через не бажання нести відповідальність за збут наркотичних засобів, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне зважаючи на сукупність доказів досліджених судом та враховуючи свідчення обвинуваченого та потерпілого про відсутність між ними неприязних відносин.

Таким чином, з`ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає доведеною винність ОСОБА_3 у вимаганні, викраденні наркотичних засобів, поєднаних із погрозами застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та у незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту тобто скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.308 КК України та ч. 1 ст. 309 КК України.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 судом не встановлені.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого є рецидив злочинів.

При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує підвищену ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер діянь ОСОБА_3 , відомості про обвинуваченого, який неодноразово засуджувався за скоєння умисних тяжких корисливих злочинів, характеризується негативно, скоїв кримінальне правопорушення в період відбування покарання за раніше скоєний злочин.

Суд не вбачає законних підстав для застосування до ОСОБА_3 , положень ст. 75 КК України, більш м`якого покарання, або покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої Законом за вчинене ним кримінальне правопорушення, оскільки таке покарання не буде співмірним характеру вчинених дій, а також не буде відповідати меті запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.

З урахуванням встановленого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ст. 308 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі, ст. 309 ч. 1 КК обмеження волі, що сприятиме досягненню мети його виправлення і перевиховання та, на думку суду, буде необхідним і достатнім засобом впливу для попередження вчинення ним нових злочинів.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання передбаченого санкцією ч. 2 ст. 308 КК України суд виходить з наступного. Призначення особі, яка вчинила злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, додаткового покарання у виді конфіскації майна можливе лише у випадку доведення наявності корисливого мотиву. Під корисливими мотивом слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди. Така позиція висловлена Верховним Судом 20 лютого 2018 року у справі № 154/2423/16 (провадження № 51-54км18). В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 , страждає захворюванням в наслідок вживання опіоїдів та не добуто доказів які б свідчили, що ОСОБА_3 вчиняючи злочин мав бажання одержати чи зберегти певні майнові права, тому суд не знаходить підстав для застосування додаткової міри покарання конфіскація майна.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року N 7 (із змінами і доповненнями, відповідно до ст. 55 ККУ позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Оскільки на час вчинення злочину обвинувачений не працював і вчинення злочину ОСОБА_3 не пов`язано з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю, тому підстави для застосування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністювідсутні.

Відповідно до ст. 71 КК України в зв`язку з скоєнням ОСОБА_3 кримінального правопорушення в період відбуття покарання за раніше скоєний злочин суд призначає покарання за сукупністю вироків. До покарання призначеного за новим вироком необхідно частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Миргородського міськрайонного суду від 13.12.2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до вимог ст.124 КПК України.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку визначному ст. 100 КПК України.

ОСОБА_3 засуджений за скоєння в тому числі тяжкого злочину, ступінь суспільної небезпеки якого є значною, в період відбуття покарання за раніше скоєний злочин, під час судового розгляду справи намагався впливати на потерпілого. Суд вважає, що перебуваючи на волі з метою уникнення відбуття покарання, може переховуватися, змінити місце проживання, вчиняти нові злочини, тому суд вважає за необхідне залишити засудженому до набрання вироком законної сили запобіжний захід, тримання під вартою .

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати невинуватим за ч. 2 ст. 308 КК України та за ч. 1 ст. 309 КК України і призначити покарання:

за ч. 2 ст. 308 КК України у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 (один) рік обмеження волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України з застосуванням положень ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_3 призначити покарання у виді 5 (п`ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Миргородського міськрайонного суду від 13.12.2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання 6 (шість) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з 18 березня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення експертизи в сумі 4133 (чотири тисячі сто тридцять три) гривні 78 коп.

Речові докази:гаманець чорного кольору; в`язку ключів; мобільний телефон «Самсунг» застарілого зразку у корпусі чорного кольору повернути власнику ОСОБА_3

Паспорт на ім`я ОСОБА_3 № НОМЕР_1 - приєднаний до особової справи залишити в матеріалах особової справи.

Блістер з препаратом «МЕТАДОН-ЗН» з витиснутим позначенням «7921019 до 11.2024.», в якому знаходилися шість таблеток; фрагмент пластикового м`яча з речовиною білого кольору; внутрішня кишеня куртки ОСОБА_3 ; вирізана частина блістера препарату «МЕТАДОН-ЗН» з двома таблетками; вісім спиртових медичних серветок; два медичні шприци об`ємом по 2 мл.; маркер; дві ампули по 0,4 мл. препарату «Налоксон ЗН» з позначеннями №03210719, №03210719, що зберігаються в спеціалізованій камері зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області-знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, в разі подання апеляційної скарги, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в цей же термін, з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору та засудженому.

Суддя В. М. Куцин