Ухвала суду № 94362291, 25.01.2021, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 січня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/73/21

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви № б/н від б/д

Позивач: Фізична особа - підприємець Сутула Максим Віталійович,

ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат",

код ЄДРПОУ 00373942, вул. Прилуцька, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600;

Предмет спору: про стягнення 183 080,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Сутула Максима Віталійович звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат", у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 183 080,10 грн штрафних санкцій по договору поставки №10-01-19 від 10.01.2019 (надалі - Договір).

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов вказаного Договору в частині своєчасної оплати за отриманий товар.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Проте, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження викладених обставин в позовній заяві.

Разом з тим при викладенні обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, останнім зазначено, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2019 з відповідача було стягнуто суму основної заборгованості 453 080,10 грн та позивач вважає, що відповідач зобов`язаний додатково сплатити на користь позивача штрафні санкції за користування грошовими коштами.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 210 Господарського процесуального кодексу України докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Таким чином, наявність у справі преюдиціальних фактів підлягає з`ясуванню та доказуванню у загальному порядку, а судове рішення, яким встановлено відповідні факти, є доказом у розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України та підлягає дослідженню саме у судовому засіданні.

Однак позивач не надав копію рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2019, на яке він посилається у позовній заяві.

Крім того, у порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивачем не надано до матеріалів позовної заяви обґрунтованого розрахунку суми, заявленої до стягнення, з визначенням спірного періоду. Наведене позбавляє суд можливості перевірити правомірність заявлених до стягнення сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також позивач у позовній заяві не надав жодних належних обґрунтувань (та за наявності доказів) щодо судових витрат, які позивач вже поніс та/або витрат, які він очікує понести.

Тобто позивач не надав попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У порушення п. 10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позивач не зазначив про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Так, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Отже, позивач за подання цієї позовної заяви повинен сплатити судовий збір у розмірі 2746,20 грн.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Натомість до вказаної позовної заяви додано платіжне доручення №158 від 22.09.2020 на суму 4300,00грн, що не є належним доказом на підтвердження сплати до Державного бюджету України судового збору за розгляд цього позову, оскільки виходячи з реквізитів платіжних документів дані кошти перераховані за позовом ФГ "Липоворізьке" (код 31532885). Платником в платіжному документі зазначено - ФГ "Липоворізьке" про, що відділом документального забезпечення (канцелярією) Господарського суду Чернігівської області було складено акт № 26/2021 від 18.01.2021.

Таким чином, позивач не надав доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З вказаних норм випливає, що обов`язок позивача надіслати учасникам справи копії документів, доданих до позовної заяви, не залежить від того, чи є ці документи у інших учасників справи.

З пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила), вбачається, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що до неї додано опис вкладення та квитанція про відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Проте, вказані документи відсутні у додатках до позовної заяви про, що відділом документального забезпечення (канцелярією) Господарського суду Чернігівської області було складено акт № 26/2021 від 18.01.2021.

Отже, позивач не надав належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

У справах "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany", "Kreuz v. Poland", "Пелевін проти України", "Наталя Михайленко проти України" та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі "Вайт і Кеннеді проти Німеччини", п. 59; рішення у справі "Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства" (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі "Z. Та інші проти Сполученого Королівства" (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити:

- зазначення обставин та доказів на підтвердження викладених обставин в позовній заяві;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- обґрунтований розрахунок суми, заявленої до стягнення, з визначенням спірного періоду.

До заяви мають бути додані:

- рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2019;

- докази сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2746,20 грн;

- докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

До заяви мають бути додані докази на підтвердження викладених обставин.

Докази направлення відповідачу вказаних документів надати суду у встановлений судом п`ятиденний строк.

3. У разі зазначення у заяві про усунення недоліків нових обставин спірних взаємовідносин на обґрунтування своїх позовних вимог позивач повинен зазначити та надати відповідні докази, що підтверджують викладені обставини, а за необхідності і правові підстави позову щодо таких нових обставин.

Звернути увагу позивача, що повторне залишення позовної заяви без руху у разі зазначення нових обставин, але ненадання відповідних доказів, що підтверджують викладені обставини нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Таким чином, недотримання вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України при наведенні у заяві про усунення недоліків таких нових обставин тягнуть за собою наслідки у вигляді повернення позовної заяви.

4. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

5. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 25.01.2021 та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун