Рішення № 94362282, 25.01.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1107/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури

вул.Шевченка,1, м. Чернігів, 14000

в інтересах держави в особі Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області

вул.Шевченка,12, с. Грабів, Ріпкинський р-н, Чернігівська область, 15023

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сож-Агро АГ"

вул. Попудренка,1, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000

Про стягнення 63011,20 грн

Учасники справи не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сож-Агро АГ" про стягнення 63011,20 грн, з яких 61038,71 грн заборгованість перед місцевим бюджетом Грабівської сільської ради по орендній платі за землю за грудень місяць 2019 року, січень-вересень 2020 року та 1972,49 грн пені за неналежне виконання умов договору оренди землі від 12.01.2017. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/1107/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також вказаною ухвалою зобов`язано відповідача на підставі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своєї позиції не пізніше 15 календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу та прокурору, а докази направлення надати суду.

Копія ухвали суду від 25.11.2020 направлена на адресу відповідача, вказану в позовній заяві і яка відповідає місцезнаходженню, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до суду 02.12.2020 з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Судом 02.12.2020 повторно направлено відповідачу копію ухвали від 25.11.2020 про відкриття провадження у справі № 927/1107/20, яку отримано представником відповідача 03.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 1400050213198.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.

Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 3 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Поважних причин пропущення встановленого для подання відзиву строку відповідачем не наведено.

Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

12.01.2017 між Грабівською сільською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сож-Агро АГ” (далі- орендар) укладено договір оренди землі (далі за текстом - Договір) (а.с. 14-16).

Згідно пунктів 1-2 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і дворами загальною площею 8,2507 га, які знаходяться на території Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (в межах населеного пункту).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,2507 га (ділянка 8,2507 га, кадастровий номер 7424482400:05:001:0126 під господарськими будівлями і дворами земель сільськогосподарського призначення Грабівської сільської ради ( в межах населеного пункту).

На земельній ділянці розмішені об`єкти нерухомого майна: об`єкти нерухомості «нежитлові будівлі», що належать на праві власності орендарю, стан будівель задовільний, інші об`єкти інфраструктури: системи електропостачання, водопостачання відсутні.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2673226 грн.80коп, яка щороку підлягає індексації на офіційно повідомлений коефіцієнт індексації за поточний рік.

Відповідно до пунктів 8 -11 Договору він укладений на 10 років з дати його реєстрації.

Орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі у розмірі: 80196 грн.80 коп.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством (не менше 3 відсотків грошової оцінки земельної ділянки, з врахуванням індексації).

Форми орендної плати за оренду земельної ділянки, які встановлюються за домовленістю сторін, наведені в додатку до Договору, що є невід`ємною частиною Договору.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів

інфляції.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати і становить 6683,07 грн нa р/р 33217812700433 в ГУДКСУ в Чернігівській області, мфо - 853592, код ЄДРПОУ 04415956, одержувач платежу - місцевий бюджет Грабівської сільської ради.

Згідно акту приймання-передачі земельних ділянок від 12.01.2017, орендодавець передав, а орендар прийняв вищезазначену земельну ділянку в оренду (а.с. 17).

13.01.2017 Договір зареєстрований державним реєстратором Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер запису про право власності/довірчої власності: 18583171), а.с. 22-24.

До позовної заяви прокурором доданий розрахунок розміру заборгованості по Договору за період починаючи з грудня місяця 2019 року по вересень місяць 2020 року, який підписаний сільським головою Грабівської сільської ради (а.с. 13).

У позовній заяві прокурор зазначає, що підставою для представництва в даному випадку стало повідомлення голови Грабівської сільської ради Шмаровоз О.Д. №03/14-131 від 13.08.2020 (а.с. 12) про невиконання TOB «Сож-Агро АГ» умов договору по сплаті орендної плати та стягнення заборгованості по ній, з розрахунком розміру заборгованості TOB «Сож-Агро АГ» по орендній платі за землю з грудня 2019 року по вересень 2020 року. Дана позовна заява у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» внесена як захід прокурорського реагування з метою захисту інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю відповідного уповноваженого органу місцевого самоврядування, яким не вживаються заходи щодо стягнення заборгованості у судовому порядку, оскільки відповідно до вище вказаного повідомлення в Грабівській сільській раді відсутня посада юриста, в зв`язку з чим рада позбавлена можливості звернутись до суду з позовною заявою. У зв`язку з тим, що орендарем систематично не сплачується орендна плата за земельну ділянку, допущено порушення економічних інтересів держави та інтересів територіальної громади в особі Грабівської сільської ради. Зазначене не дає можливості наповнити бюджет та використати ці кошти на забезпечення соціальних програм для потреб територіальної громади. Сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII “Про прокуратуру”, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). В разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Ріпкинським відділом Чернігівської місцевої прокуратури надіслано повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» № 66-10196ВИХ-20 від 29.10.2020 до Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області про заявлення позову про стягнення заборгованості з ТОВ «Сож-Агро АГ» по сплаті орендної плати за Договором (а.с. 29).

Листом від 05.11.2020 № 03-14/171 Грабівська сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області повідомила Ріпкинський відділ Чернігівської місцевої прокуратури, що заперечень щодо звернення прокурора до суду із позовом про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати з ТОВ «Сож-Агро АГ» не має (а.с. 30).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в особі позивача, оскільки вважає доведеним факт, що позивачем по справі не вживалися та не заплановані в майбутньому заходи щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 63011,20 грн за Договором.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 63011,20 грн, з яких 61038,71 грн заборгованість перед місцевим бюджетом Грабівської сільської ради по орендній платі за землю за грудень місяць 2019 року, січень-вересень 2020 року та 1972,49 грн пені за Договором.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст.1, 2 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статей 21, 24 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Статтею 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Згідно пункту "в" ч. 1ст. 96 Земельного Кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, ч. 1ст. 286 ГК України орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності і вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Ст. 530 ЦК України встановлює обов`язок виконання зобов`язання у встановлений строк (термін) його виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження в т.ч. справляння плати за землю, а також делеговані повноваження - здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Матеріалами справи підтверджений факт укладення сторонами у справі договору оренди землі від 12.01.2017, а також факт передачі позивачем за актом приймання - передачі від 12.01.2017 відповідачу визначеної вказаним договором земельної ділянки в оренду.

Факт користування орендованою земельною ділянкою відповідачем не спростовано.

ТОВ «Сож-Агро Аг» обов`язку щодо сплати орендної плати в обумовлені строки за вищевказаним Договором за період з грудня 2019 по вересень 2020 не виконало, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 61038,71 грн, що підтверджується розрахунком Грабівської сільської ради (а.с. 13).

Розмір заборгованості з орендної плати за Договором відповідачем у справі не спростований.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 61038,71 грн заборгованості з орендної плати є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також прокурор просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1972,49 грн за період з 01.02.2020 по 01.07.2020 за прострочення сплати орендної плати за Договором згідно розрахунку (а.с. 13).

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 12 Договору в разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення й у його сплаті.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

При здійсненні судом перерахунку пені за період з 01.02.2020 по 01.07.2020 за Договором, з врахуванням приписів ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", сума пені становить 1972,49 грн.

На підставі викладеного позов задовольняється повністю з покладенням судових витрат на відповідача відповідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.129, 232 – 233, 236-238, 240 – 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сож-Агро АГ» (вул. Попудренка, буд, 1, смт. Ріпки, Ріпкинський район, Чернігівська обл., 15000, код ЄДРПОУ 37699465) на користь Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (вул. Шевченка, 12, с. Грабів, Ріпкинский район, Чернігівська обл., 15023; UА528999980334129812000025433, УК Ріпк.р-н/с.Грабів/18010600, код одержувача: 38046020, банк одержувача: Казначейство України, 61 038,71 грн. заборгованості за оренду земельної ділянки та 1 972,49 грн пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сож-Агро АГ» (вул. Попудренка, буд, 1, смт. Ріпки, Ріпкинський район, Чернігівська обл., 15000, код ЄДРПОУ 37699465) на користь Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, рахунок UA248201720343140001000006008, банк – Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач – Чернігівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910114, судовий збір у сумі 2 102 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 25.01.2021.

Суддя Ю.В. Федоренко