Ухвала суду № 94362070, 25.01.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"25" січня 2021 р. м. ХарківСправа № 922/145/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", місто Харків (вх. № 1675 від 25 січня 2021 року) про відвід, в порядку статті 39 Господарського процесуального кодексу України, у справі

за позовом ОСОБА_1 , місто Харків,

до першого відповідача - ОСОБА_2 , місто Харків,

другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", місто Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", місто Харків,

про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі та акту приймання-передачі частки у статутному капіталів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" від 25 жовтня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", та визнання недійсним акту приймання-передачі частки Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С., зареєстрований в реєстрі за № 1382,1383.

Одночасно із позовною заявою позивачем представлено, в порядку статті 136 Господарського процесуального кодексу України, заяву про забезпечення позову (вх. 1591 від 22 січня 2021 року) в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" приймати рішення про обрання голови зборів, про оцінку діяльності виконавчого органу, розгляд питання щодо визначення компетенції виконавчого органу, розгляд питання щодо припинення повноважень виконавчого органу товариства та/або відсторонення виконавчого органу товариства від виконання своїх повноважень, про призначення виконавчого органу товариства, розгляд питань щодо судових спорів, учасником яких є товариство, розгляд питання стосовно захисту прав товариства та уповноваження осіб для вчинення дій з метою захисту прав товариства, про схвалення правочинів, що укладені товариством, а також заборони державним реєстраторам, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" , в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, ідо уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження Товариства, про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора.

25 січня 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" скерувало до господарського суду Харківської області заяву (вх. № 1675), в якій заявила відвід судді Калініченко Н.В.

За частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи, що заява про відвід подана до відкриття провадження у справі, суд рахує процесуальний строк для визначення порядку розгляду заяви про відвід з урахуванням визначеного строку для подання заяви про забезпечення позову (не пізніше двох днів з дня її надходження, стаття 140 Господарського процесуального кодексу України). Отже, беручи до уваги день подання заяви про забезпечення позову (22 січня 2021 року) та дату скерування заяви про відвід (25 січня 2021 року), суд вирішує заяву відповідача про відвід у тому ж самому складі, який розглядає справу.

Суддя Калініченко Наталія Вадимівна, ретельно проаналізувавши подану Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" заяву про відвід судді, вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 9901/22/17.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.

Підставою, покладеною Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" для відводу судді Калініченко Н.В. стає те, що з аналізу Єдиного реєстру судових рішень останнім встановлено закономірність прийняття суддею Калініченко Н.В. ухвал про задоволення заяв про забезпечення позову саме в понеділок, чим унеможливлюється отримання будь-яких заяв, клопотань, пояснень щодо заходів забезпечення позову. Другий відповідач не може довіряти складу суду у складі судді Калініченко Н.В., оскільки у нього виникають сумніви відносно неупередженості та об`єктивності судді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96). У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49). Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52). У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами "правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.

З огляду на викладену вище практику Європейського суду з прав людини, вивчивши доводи, викладені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" про відвід судді Калініченко Н.В., суддею Калініченко Наталією Вадимівною встановлено відсутність в діях судді Калініченко Н.В. всіх складових (суб`єктивних та об`єктивних критеріїв) в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Так, подана відповідачем заява не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді Калініченко Н.В. та можуть бути підставою для її відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Суд наголошує на тому, що строки розгляду заяви про забезпечення позову внормовані статтею 140 Господарського процесуального кодексу України (не пізніше двох днів з дня її надходження), а винесення суддею Калініченко Н.В. ухвал про забезпечення позову саме в понеділок не має системного характеру, оскільки норми процесуального кодексу не встановлюють конкретної дати подання заяв про забезпечення позову, а визначають момент подання (до чи після відкриття провадження у справі), а учасники справи, які мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав, можуть подавати заяви про забезпечення позову в будь-який робочий день, в тому числі і в п`ятницю.

Процесуальні дії судді Калініченко Н.В. в частині винесення ухвал про забезпечення позову з переліку справ, визначених другим відповідачем у заяві про забезпечення позову, саме в понеділок, спричиненні скеруванням до суду учасниками справи заяв про забезпечення позову саме в п`ятницю та, відповідно, враховуючи присічний строк вирішення питання про забезпечення позову, визначені статтею 140 Господарського процесуального кодексу України, кінцева дати вирішення даного питання припадає на понеділок.

Крім того, за статтею 139 Господарського процесуального кодексу України, не визначено такої вимоги до заяви про забезпечення позову, як скерування її на адреси інших учасників справи. Тобто, законодавцем внормовано відсутність обов`язку скерування заяви про забезпечення позову, у зв`язку чим другий відповідач не може посилатися на дану обставину, як на підставі яка заважає йому надати заперечень щодо заходів забезпечення позову.

Наведені другим відповідачем доводи щодо сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Калініченко Н.В. мають суб`єктивний характер, оскільки жодного прикладу чи факту вчинення дій, які б свідчили про її упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність судді, не наведено.

Крім того, з доводів та меж перегляду заяви не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ`єктивність судді, якому заявлено відвід.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23 від 19 травня 2006 року, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах. Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів. У пункті 132 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гарабін проти Словаччини» (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.

Однак, в світлі наведених обставин та норм чинного законодавства, які підлягають застосуванню, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, суддею Калініченко Наталією Вадимівною не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість судді Калініченко Н.В. чи про її необ`єктивне ставлення до сторін у справі, внаслідок чого відсутні правові підстави для відводу судді, що має своїм наслідком відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" про відвід судді Калініченко Н.В.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 140, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" (вх. № 1675 від 25 січня 2021 року)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Повну ухвалу складено 25 січня 2021 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/145/21