Рішення № 94361903, 22.01.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2021 Справа № 917/1866/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №917/1866/20

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська птахофабрика" вул. Садова, 9,с. Морозівка, Баришівський район, Київська область,07526

до відповідача Фізичної особи-підприємця Раджабова Олександра Петровича АДРЕСА_1

про стягнення 402 291,86 грн. заборгованості

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

23.11.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська птахофабрика" до відповідача Фізичної особи-підприємця Раджабова Олександра Петровича про стягнення 402 291,86 грн. заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору на закупівлю товару №100 від 21.04.2020 року в частині розрахунків за отриманий товар.

Ухвалою суду від 24.11.2020 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Направлення учасникам справи в паперовому вигляді ухвали суду від 24.11.2020 року не відбулось у зв`язку з відсутністю поштових марок за наслідками неналежного фінансування у 2020 році та тимчасовим припиненням Господарським судом Полтавської області відправлення поштової кореспонденції у паперовому вигляді, про що відповідальними працівниками суду складено відповідний акт від 24.11.2020 року.

Дана ухвала була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвала суду від 24.11.2020 року в паперовому вигляді була надіслана учасникам справи 11.12.2020 року рекомендованим листом за адресами, вказаними позивачем у позовній заяві (які співпадають з адресами, зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці.

Ухвала суду від 24.11.2020 року, яка направлялась на адресу відповідача, повернулася без вручення адресату, з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 24.11.2020 року є 20.12.2020 року.

Таким чином, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

29.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Морозівська птахофабрика" (постачальником, позивач ) та Фізичною особою-підприємцем Раджабовим Олександром Петровичем (покупець, відповідач) укладено договір поставки №29/06-2020 (арк. с. 13-14).

Умовами даного договору сторони погодили наступне:

- постачальник зобов`язується поставляти покупцеві добові курчата бройлера кросу ROSS СОВВ 500, щеплені згідно з превентивної програми замовника за окрему плату, вироблені на власних виробничих потужностях на власних виробничих цехах (надалі товар), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно оплачувати його в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1. договору);

- кількість товару, що поставляється вказується у додатках та/або Специфікаціях до даного договору ( п. 2.2 договору);

- якість товару повинна відповідати вимогам законодавства України, у тому числі Національному стандарту України «Молодняк сільськогосподарської птиці добовий» ДСТУ 2021:2006 (п.2.4 договору);

- ціна товару, що визначена сторонами в діючих додатках до даного договору, є дійсною за умови дотримання покупцем вимог пункту 3.4 цього договору щодо строків та розмірів оплати кожної партії товару, та відсутності прострочених платежів покупця за попередні партії поставленого товару (п. 3.1.1 договору);

- оплата кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування оплати на рахунок постачальника вартості партії курчат у наступному порядку:70% від загальної вартості партії товару в день закладки яєць в інкубатор згідно рахунку постачальника; 30% від загальної вартості партії товару в день поставки товару, але не пізніше 2 (двох) календарних днів, починаючи від дня поставки товару (п.3.4 договору);

- поставка товару здійснюється в строки і в кількості відповідно до пункту 1.2 даного договору окремими партіями. Сторони встановили, що базисною умовою поставки курчат є DDP - склад покупця, якщо інше не передбачено в підписаних сторонами додаткових угодах (п. 4.1 договору);

- прийом-передача товару по кількості та якості здійснюється представниками постачальника і покупця у місці прибуття із складанням відповідного акту і є невід`ємною його частиною. Акт прийому-передачі є обов`язковим документом, який повинен складатися при кожній прийомці партії товару. Обов`язок зі складання акту приймання-передачі покладається на покупця і на постачальника (п. 6.2 договору);

- за порушення термінів оплати відповідної партії товару покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом всього часу існування заборгованості від суми такої заборгованості, за весь час затримки платежу (в час затримки платежу враховуються всі календарні дні). Крім того, покупець, у разі прострочення оплати, на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити на користь останнього вартість неоплаченого товару із врахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми. Сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання проводиться за весь час існування заборгованості (п. 7.2 договору);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 року включно, але в будь-якому випадку до проведення повних взаєморозрахунків між сторонами (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору 24.07.2020 року та 25.08.2020 року позивач поставив відповідачу товар у загальній кількості 39 567 штук добових курчат та 808 штук добові курчата - Гратіс 2% на загальну суму 409 050,08 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними №ПФ ІНК-133 від 24.07.2020 року, №ПФ ІНК-156/1 від 25.08.2020 року та довіреностями виданими відповідачем на отримання товару №74 від 13.07.2020 року, №76 від 25.08.2020 року (арк. с. 17-18).

За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково і за ним рахується заборгованість в сумі 384 050,80 грн.

20.10.2020 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № б/н від 06.10.2020 року, у якій вимагав сплати існуючу заборгованість за договором поставки №29/06-2020 від 29.06.2020 року (арк. с. 35-36). Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію договору поставки №29/06-2020 від 29.06.2020 року; копії видаткових накладних №ПФ ІНК-133 від 24.07.2020 року, №ПФ ІНК-156/1 від 25.08.2020 року; копії довіреностей №74 від 13.07.2020 року, №76 від 25.08.2020 року; копії податкових накладних з квитанціями; копію вимоги б/н від 06.10.2020 року з доказами направлення; копію витягу з ЄДР; розрахунок.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним поставки товару в загальній сумі 409 050,08 грн., тоді як відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором повністю не оплатив отриманий товар і заборгованість останнього складає 384 050,80 грн.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами (договором, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару виданими відповідачем) та не спростований відповідачем.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

У пункті 7.2. договору сторони погодили, що за порушення термінів оплати відповідної партії товару покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом всього часу існування заборгованості від суми такої заборгованості, за весь час затримки платежу (в час затримки платежу враховуються всі календарні дні). Крім того, покупець, у разі прострочення оплати, на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити на користь останнього вартість неоплаченого товару із врахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми. Сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання проводиться за весь час існування заборгованості.

На підставі наведених положень договору та закону позивач нарахував відповідачу:

- 10 104,90 грн. пені за періоди: з 27.07.2020 року по 04.11.2020 року ( на зобов`язання в сумі 124 232,64 грн. (заборгованість з урахуванням проплати)) та з 28.08.2020 року по 04.11.2020 року (на зобов`язання в сумі 264 818,16 грн.);

- 2 533,15 грн. 3% річних за періоди: з 27.07.2020 року по 04.11.2020 року ( на зобов`язання в сумі 124 232,64 грн. (заборгованість з урахуванням проплати)) та з 28.08.2020 року по 04.11.2020 року (на зобов`язання в сумі 264 818,16 грн.);

- 5 603,01 грн. інфляційних за періоди: з 27.07.2020 року по 04.11.2020 року (на зобов`язання в сумі 124 232,64 грн. (заборгованість з урахуванням проплати)) та з 28.08.2020 року по 04.11.2020 року (на зобов`язання в сумі 264 818,16 грн.) (розрахунки арк. с. 11-12).

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення пені та 3% річних, суд звертає увагу на наступне.

При нарахуванні пені, 3% річних за період з 27.07.2020 року - 04.11.2020 року (на заборгованість за поставлений товар в загальній сумі 124 232,64 грн. (з урахуванням проплати)) позивачем невірно визначено початок перебігу строку прострочення, а саме без врахування положень ст. ст. 253, 254 ЦК України.

Так, згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частина 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Крім того за підрахунками суду 3% річних за період з 28.08.2020 року по 04.11.2020 року (на зобов`язання в сумі 264 818,16 грн.) становить 1497,74 грн.

З урахуванням вищевикладеного за перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятору "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3", до стягнення підлягає пеня в сумі 10 064,17 грн. грн., 3% річних в сумі 2516,04 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5603,01 грн. інфляційних суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 384 050,80 грн. основного боргу, 10 064,17 грн. пені, 2 516,03 грн. 3% річних та 5 603,01 грн. інфляційних, є обґрунтованими, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Раджабова Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морозівська птахофабрика» (вул. Садова, 9, с. Морозівка, Баришівський район, Київська область, 07526, ідентифікаційний код 33889787) 384 050,80 грн. основного боргу, 10 064,17 грн. пені, 2516,04 грн. -3% річних, 5 603,01 грн. інфляційних та 6 033,51 грн. судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення підписано 22.01.2021 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя Тимощенко О.М.