Рішення № 94361535, 09.12.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р. Справа № 911/2131/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КРОН Ч та К”, м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-промислова група “Югенергопромтранс”, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 1732935,32 грн.

за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “КРОН Ч та К” (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-промислова група “Югенергопромтранс” (відповідач) про стягнення заборгованості за договором підряду від 25.01.2018 р. № 008/01 на загальну суму 1732935,32 грн., з яких: 1000000,01 грн. основного боргу, 564250,54 грн. пені, 56584,77 грн. 3% річних та 112100,00 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2020 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КРОН Ч та К” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-промислова група “Югенергопромтранс” про стягнення 1732935,32 грн. залишено без руху, запропоновано позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки шляхом надання суду документів, на підтвердження дотримання вимог статей 162, 164, 172 ГПК України.

07.08.2020 р. від позивача на адресу суду надійшли докази усунення недоліків у позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.09.2020 р.

07.09.2020 р. на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

30.09.2020 р. через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про витребування доказів.

30.09.2020 р. через канцелярію суду позивачем подано заперечення проти відзиву.

В судовому засіданні 30.09.2020 р. судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 04.11.2020 р.

26.10.2020 р. на поштову адресу суду від позивача надійшло клопотання про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду від 04.11.2020 р. клопотання відповідача від 30.09.2020 р. про витребування доказів залишено без задоволення; закрито підготовче провадження; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 09.12.2020 р.

В судове засідання з`явився лише позивач, уповноважений представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду від 04.11.2020 р.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду даного спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

25.01.2018 р. між ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (замовник) та ТОВ «Крон Ч та К» (підрядник) укладено договір підряду № 008/01, відповідно до умов якого, на умовах цього договору підряду (далі договір) підрядник зобов`язується своїми або залученими силами і засобами за завданням замовника виконати у встановлений строк ізоляційні роботи модулів котла та трубопроводів за межами котла (далі-роботи), на об`єкті будівництва – теплова електростанція, що працює на біопаливі – перша черга будівництва за адресою: поштовий індекс 08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул.. Героїв Дніпра, 38а/1 (далі-об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх (п.1.1. договору).

Перелік, об`єм та вартість робіт з`ясовані сторонами та підписані у вигляді договірної ціни, додаток « 1, який є невід`ємною частиною даного договору, зведений кошторисний розрахунок, локальний кошторис № 4-1-1, Відомість обсягів робіт, підсумкова відомість ресурсів), оформлених додатком № 2, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору вартість предмету договору, за домовленістю сторін, становить 1414131,01 (один мільйон чотириста чотирнадцять тисяч сто тридцять одна грн. 01 коп.), ПДВ 20% складає - 282 826,20 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять шість грн. 20 коп.), разом з ПДВ - 1696 957,21 (один мільйон шістсот дев`яносто шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім грн., 21 коп.), що визначено договірною ціною до договору підряду № 008/01 від 25 січня 2018 року, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.2. загальна вартість робіт за цим договором є твердою, і може бути зміненою сторонами лише за умов надання згоди замовником на перегляд обсягів та/або складу робіт за цим договором, шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що оплата суми, визначеної у п. 2.1. договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року, здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника в наступному порядку:

2.3.1. авансовий платіж у розмірі 50% від суми договору, що становить 707065,50 грн. (сімсот сім тисяч шістдесят п`ять гривень 50 коп.), ПДВ 20% складає – 141413,10 грн. (сто сорок одна тисяча чотириста тринадцять гривень 10 коп.), разом з ПДВ – 848478,60 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 60 коп.). Замовник на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання договору та не пізніше 3 календарних днів відповідно рахунку підрядника.

2.3.2. - 30% від суми договору, що складає 424 239,30 грн. (чотириста двадцять чотири тисячі двісті тридцять дев`ять гривень 30 коп.), ПДВ 20% складає - 84 847,86 грн.(вісімдесят чотири тисячі вісімсот сорок сім гривень 86 коп.), разом з ПДВ - 509 087,16грн. (п`ятсот дев`ять тисяч вісімдесят сім гривень 16 коп.) замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних робіт форми КБ 2в, складених сторонами на основі довідки про вартість виконаних робіт і витрат форми КБ-3.

2.3.3. - решту платежів 20% від суми договору, що становить 282 826,20 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять шість гривень 20 коп.), ПДВ 20 % складає 56 565, 24 грн. (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень 24 коп.), разом з ПДВ - 339 391,44 грн. (триста тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто одна гривня 44 коп.) Замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом квітня місяця 2018 року, але не пізніше 25 квітня 2018 року.

2.3.4. Передбачена цим Договором вартість робіт може бути змінена у разі:

2.3.4.1. Зміни проектних рішень;

2.3.4.2. Зміни обсягів і складу робіт;

2.3.4.3. Зупинення робіт за рішенням Замовника та через обставини непереборної сили;

2.3.4.4. Зміни за рішенням або з вини Замовника строків будівництва;

2.3.4.5. Прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт;

Рішення про зміну вартості робіт приймається у разі взаємної згоди сторін і оформлюється додатковою угодою до цього договору із зазначенням причини зміни вартості робіт (п.п. 2.3.5. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору роботи за цим договором підрядник зобов`язаний виконати у строк, але не більше 35 робочих днів, починаючи з 25 січня 2018 року, при умові передачі котла до 25 січня 2018 року. При зміні терміну передачі котла відповідно термін виконання робіт буде продовжений на новий термін тільки після передачі котла. Підготовчий період складає 12 календарних днів. Акт передачі котла є основою для продовження терміну роботи на котлі. Якщо офіційно буде перенесено термін передачі котла, відповідно і буде перенесений термін виконання робіт по теплової ізоляції.

Пунктом 8.1. договору сторони передбачили, що після виконання робіт за цим договором підрядник зобов`язаний передати їх результати замовнику за актом приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ2в, КБ3).

Згідно із п. 8.2. договору замовник протягом п`яти робочих днів з дня отримання від підрядника Актів приймання-передачі виконаних робіт має підписати або спрямувати обґрунтовану відмову підряднику від їх підписання.

Якщо після прийняття робіт замовник виявив відступи від умов цього договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані Підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника (п. 8.4. договору).

Пунктом 8.5. договору сторони передбачили, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями Підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідно до п. 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

У випадку порушення строків оплати, передбачених п. 2.3.2. договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на час прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Підрядник залишає за собою право на відшкодування збитків у повному обсязі відповідно законодавства України, якщо замовник не доведе, що порушення цього договору сталося не з його вини (п. 9.2. договору).

Договір є чинним з дати його підписання сторонами і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань але не пізніше 01.05.2018 р. З усіх істотних умов цього договору сторони дійшли до згоди і включили їх в текст цього договору (п.п. 15.2., 15.3. договору).

Поряд із зазначеним, 10.04.2018 р. між сторонами вищевказаного договору укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 р., відповідно до умов якої, за взаємною згодою сторін внесено зміни до п. 2.3.1. договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року та викладено його в наступній редакції:

« 2.3.1. Авансовий платіж у розмірі 41,07% від суми договору, що становить 580797,67 грн., ПДВ 20% складає 116 159,54 грн., разом з ПДВ - 696 957,21 грн., замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання додаткової угоди №1 до договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року та не пізніше 10-ти календарних днів відповідно до зміненого рахунку підрядника.» (п. 1 додаткової угоди до договору).

Також, за взаємною згодою сторін внесено зміни до п. 2.3.2. договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року та викладено його в наступній редакції:

« 2.3.2. Платіж у розмірі 166 666,67 грн. замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання Акту виконаних робіт по договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року.» (п. 2 додаткової угоди).

Відповідно до п. 3 зазначеної додаткової угоди за взаємною згодою сторін внесено зміни до п. 2.3.3. договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року та викладено його в наступній редакції:

« 2.3.3. Решту платежу в сумі, що складає 833 333,33 грн. замовник перераховує на поточний рахунок підрядника через 90 (дев`яносто) днів з дати закінчення робіт по договору підряду №008/01 від 25.01.2018 року та підписання актів виконаних робіт.».

Згідно з п. 4 додаткової угоди за взаємною згодою сторін внесено зміни до п. 3.1. договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року та викладено його в наступній редакції:

« 3.1. Підрядник зобов`язується виконати роботи по договору у строк, що не перевищує 35 робочих днів, починаючи з 10 квітня 2018 року, при умові своєчасної оплати авансового платежу згідно п. 2.3.1. додаткової угоди №1 від 10.04.2018 року до договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року.

При зміні терміну передачі трубопроводів модулів котла за межами котла та сплати авансового платежу відповідно термін виконання робіт буде продовжений на новий термін.

Сплата авансового платежу є основою для продовження терміну роботи на котлі.

Якщо офіційно буде перенесено термін передачі котла, відповідно і буде перенесений термін виконання робіт по тепловій ізоляції.».

Відповідно до п. 6 зазначена додаткова угода набирає чинності з дати її підписання.

На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи за лютий 2018 року на загальну суму 1232139,97 грн., що підтверджується підписаними 19.02.2018 р. сторонами та скріпленими відтисками їх печаток: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та актом прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Крім того, на виконання вищевказаного договору з урахуванням змін (додаткова угода № 1) позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи за червень 2018 року на загальну суму 464817,24 грн., що підтверджується підписаними 01.06.2018 р. сторонами та скріпленими відтисками їх печаток: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та актом прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Вищезазначені акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь-яких застережень і зауважень та їх підписи скріплені печатками підприємств, завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

За виконані позивачем підрядні роботи відповідач розрахувався частково в розмірі 696957,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 03.05.2018 р. № 1857, від 14.05.2018 р. № 1923 та банківськими виписками позивача по контрагенту відповідачу, завірені копії яких долучено до матеріалів справи.

З огляду на те, що, відповідач свої договірні зобов`язання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт виконав не в повному обсязі, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 1732935,32 грн., з яких: 1000000,01 грн. основного боргу, 564250,54 грн. пені, 56584,77 грн. 3% річних та 112100,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини першої ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до частини першої ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як встановлено судом, позивачем належним чином виконано свої зобов`язання за вищевказаним договором підряду (з урахуванням змін), виконано підрядні роботи на загальну суму 1696957,21 грн., тобто на суму, що становить договірну ціну відповідно до визначених сторонами на власний розсуд умов договору підряду від 25.01.2018 р. № 008/01. Дані обставини, а також обставини прийняття відповідачем без заперечень виконаних позивачем робіт, підтверджується підписаними 19.02.2018 р. та 01.06.2018 р. сторонами та скріпленими відтисками їх печаток: довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та актом прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Водночас, всупереч наведених приписів чинного законодавства, положень укладеного між сторонами договору (зі змінами), відповідач не належним чином виконав своїх зобов`язання щодо здійснення розрахунків за виконані підрядні роботи, здійснив оплату таких робіт не в повному обсязі, у зв`язку з чим, виникла заборгованість на суму 1000000,01 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Поряд із зазначеним, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідачем після прийняття робіт було виявлено відступи від умов зазначеного договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, так як докази відповідного звернення відповідача до позивача у відповідності до умов п. 8.4. договору відсутні.

Крім того, матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили, що між замовником і підрядником виник спір з приводу недоліків виконаної роботи, так як докази звернення відповідача до позивача у відповідності до умов п. 8.5. договору з вимогою про проведення експертизи також відсутні.

В обґрунтування заперечень позовних вимог, відповідач у відзиві на позов вказує на те, що останнім помилково 19.02.2018 р. було підписано акт прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), а також, що на адресу відповідача підписані 19.02.2018 р. позивачем довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та акт прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) не надходили, докази їх відправлення позивачем на адресу відповідача відсутні.

Окрім зазначеного, відповідач вказує, що рахунок на оплату від 19.02.2018 р. № 6 є таким, що підготовлений значно пізніше і на адресу відповідача в лютому 2018 року не міг бути направлений, оскільки такий рахунок містить посилання на додаткову угоду від 10.04.2018 р.

Також, відповідач у відзиві на позов посилається на те, що згідно із умовами договору вартість предмету договору складає 1696957,21 грн., в тому числі ПДВ, водночас згідно акту № 2 від 01.06.2018 р. роботи виконані на суму 484817,24 грн., крім цього, даний акт від імені відповідача підписано, на переконання останнього, не уповноваженою особою, а саме: інженером виробничого відділу Агеєвим М.М.

Разом з тим, вищенаведені посилання відповідача (помилковість підписання та відсутність доказів направлення актів) не спростовують заявленої до стягнення заборгованості, оскільки пунктом 8.1. договору сторони передбачили, що після виконання робіт за цим договором підрядник зобов`язаний передати їх результати замовнику за актом приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ2в, КБ3), матеріали справи містять належним чином завірені копії підписаних 19.02.2018 р. уповноваженими представниками позивача та відповідача, а також скріплених відтисками їх печаток: довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та акту прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Відносно рахунку на оплату від 19.02.2018 р. № 6, на який посилається відповідач, як такий, що складено значно пізніше, даний рахунок було складено з урахуванням змін внесених до договору додатковою угодою, що передбачають відстрочення здійснення оплати підрядних робіт і такий рахунок лише свідчить про те, що відповідачем до внесення змін у договір, у порушення його умов (за відсутності відповідних змін) не було здійснено відповідні розрахунки. Крім того, відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3. договору (зі змінами) строки здійснення оплати договірної ціни встановлено: від дати підписання додаткової угоди; від дати зміненого рахунку; від дати підписання акту виконаних робіт, тобто, з урахуванням п. 8.1. договору, – акту прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Слід також зазначити, що відповідно до положень частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Отже врахувавши те, що у відповідності до положень пункту 8.1. договору, яким сторони передбачили, що після виконання робіт за цим договором підрядник зобов`язаний передати їх результати замовнику за актом приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ2в, КБ3), відповідні акти, що підтверджують виконання позивачем, та прийняття відповідачем підрядних робіт на загальну суму 1696957,21 грн., в тому числі ПДВ, підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток (від відповідача, в особі генерального директора, яким підписано також і договір), посилання відповідача в обґрунтування заперечень щодо прийняття відповідних робіт за договором підряду № 008/01 від 25.01.2018 р., саме на акт підписаний інженером виробничого відділу Агеєвим М.М. не спростовує факту прийняття робіт за договором.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищевказане, врахувавши, що відповідно до положень частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, також з урахуванням положень частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, судом встановлено, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 1000000,01 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за виконані підрядні роботи, позивачем заявлено про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних з простроченої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов`язання за період прострочення з вересня 2018 року по квітень 2020 року становлять 112100,00 грн., 3% річних за період прострочення з 01.09.2018 р. по 20.07.2020 р. – 56584,77 грн.

Здійснивши перерахунок вищенаведених інфляційних втрат за зазначений період, заявлених до стягнення позивачем, судом встановлено, що відповідний розрахунок здійснено не вірно. Поряд із цим, відповідно до розрахунку суду інфляційні втрати за зазначений період (з вересня 2018 року по квітень 2020 року) становлять більшу суму, а ніж заявлено позивачем, у зв`язку з чим, з урахуванням положень статті 14 ГПК України, суд дійшов висновку, що позов в даній частині підлягає задоволенню в межах заявленої вимоги.

Поряд із зазначеним, здійснивши перерахунок вищенаведених 3% річних за зазначений період, заявлених до стягнення позивачем, судом встановлено, що відповідний розрахунок, здійснений позивачем є арифметично вірним, а відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних на суму 56584,77 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім наведеного, у зв`язку із порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за виконані підрядні роботи, позивачем також заявлено про стягнення з відповідача пені.

Відповідно до умов договору, у випадку порушення строків оплати, передбачених п. 2.3.2. договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на час прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (п. 9.2. договору).

Приписами частини першої статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 цього Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до умов договору підряду (зі змінами):

2.3.1. Авансовий платіж у розмірі 41,07% від суми договору, що становить 580797,67 грн., ПДВ 20% складає 116 159,54 грн., разом з ПДВ - 696 957,21 грн., замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання додаткової угоди №1 до договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року та не пізніше 10-ти календарних днів відповідно до зміненого рахунку підрядника.» (п. 1 додаткової угоди до договору).

2.3.2. Платіж у розмірі 166 666,67 грн. замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання Акту виконаних робіт по договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року.» (п. 2 додаткової угоди).

2.3.3. Решту платежу в сумі, що складає 833 333,33 грн. замовник перераховує на поточний рахунок підрядника через 90 (дев`яносто) днів з дати закінчення робіт по договору підряду №008/01 від 25.01.2018 року та підписання актів виконаних робіт.».

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом частини першої статті 233 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини перша, третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунку позивача, останнім визначено період нарахування пені: з 01.09.2018 р. по 20.07.2020 р. на суму грошового зобов`язання 1000000,00 грн.

Поряд із зазначеним, врахувавши строки, встановлені умовами договору, з дотриманням яких відповідач мав здійснювати оплату підрядних робіт, а також виходячи із аналізу вищенаведених положень законодавства, нарахування пені на заборгованість мало здійснюватись позивачем починаючи з наступного дня від дати коли зобов`язання мало бути виконане і припинено у відповідності до приписів частини шостої статті 232 ГПК України – через шість місяців.

Крім того, слід зазначити, що в даному випадку, враховуючи також те, що борг в сумі 1000000,01 грн. виник, у зв`язку із не здійснення оплати підрядних робіт, прийнятих відповідачем шляхом підписання двох актів прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) 19.02.2018 р. та 01.06.2018 р. (тобто у різні періоди), нарахування пені, має здійснюватись на борг по кожному акту окремо, так як прострочення виконання зобов`язання щодо оплати підрядних робіт за вказаними актами також розпочинається у різні періоди.

Разом з тим, позивачем зазначене не враховано, у зв`язку з чим, здійснено нарахування пені невірно.

З урахуванням вищевказаних обставин, а також виходячи із визначеного періоду, за який позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеню, за результатами здійсненого судом розрахунку, встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 127154,57 грн.

При цьому, суд зазначає, що враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 р. та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильне вирішення даного спору.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування та аналізу аргументів сторін, з урахуванням поданих на їх підтвердження документів, суд задовольняє позов частково, стягує з відповідача на користь позивача 1000000,01 грн. боргу, 56584,77 грн. 3 % річних, 112100,00 грн. інфляційних втрат, 127154,57 грн. пені, в іншій частині в задоволенні позову відмовляє.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши положення ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, за результатами дослідження, поданих на підтвердження понесення зазначених витрат, суд дійшов висновку, що такі витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, в даному випадку, також має бути покладені судом на сторін, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 237-238, 240 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-промислова група “Югенергопромтранс” (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38А; код ЄДРПОУ 33742752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КРОН Ч та К” (54037, м. Миколаїв, вул. І.Франка, 31; код ЄДРПОУ 13849441) 1000000 (один мільйон) гривень 01 копійки боргу, 56584 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят чотири ) гривні 77 копійок 3 % річних, 112100 (сто дванадцять тисяч сто) гривень 00 копійок інфляційних втрат, 127154 (сто двадцять сім тисяч сто п`ятдесят чотири) гривні 57 копійок пені, 19437 (дев`ятнадцять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 59 копійок судового збору та 5234 (п`ять тисяч двісті тридцять чотири) гривні 40 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ.

Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту рішення 25.01.2021 р.

Суддя А.В. Лопатін